Кожен  повинен  звертати  увагу  на  випадки  расових  утисків  та  проявів  расизму  і боротися з ними!

Опис

У даній вправі учасники у ході рольової гри розігрують проблемну ситуацію з метою аналізу наступних проблем:
•    Расизм, стереотипи і культурні відмінності
•    Розповсюдженість деяких форм расизму та упереджень, зокрема по відношенню до циган
•    Протидія расизму в школі або інших освітніх закладах

Відповідні права

•  Рівність у гідності та правах
•  Свобода від дискримінації
•  Свобода думки, совісті та релігії

Цілі
• Поглибити розуміння культурних відмінностей та поняття інституційного расизму
• Розвинути навички участі у демократичних процесах, комунікації та співпраці
• Сприяти укріпленню почуття відповідальності, справедливості та солідарності
Матеріали

•    Великі аркуші паперу або папір для фліпчарту та маркери
•    4 волонтера для презентації рольової гри
•    Рольові картки
•    Методичні вказівки для фасилітаторів
•    Копії правил поведінки у школі та методичні матеріали щодо випадків расистської агресії; у кількості — 1 копія на 2-х осіб
•    Копії матеріалу для розповсюдження «Деякі практичні тези для розгляду», або можна записати тези на великому аркуші паперу
•    Папір та ручки

Підготовка
•  Продивіться опис проблемної ситуації та в разі необхідності адаптуйте її під свої власні обставини
• Виберіть чотирьох волонтерів і попросіть їх підготувати
дуже коротку рольову гру, що базується на проблемній ситуації, та представити її іншим учасникам групи
• Підготовте 5 копій карточок з описом сценок рольової гри (по
одній для кожного учасника рольової гри та одну для фасилітатора)
• Зробіть копію методичних вказівок для фасилітатора
Ключова дата
  • 21 березняМіжнародний день боротьби за ліквідацію расової дискримінації (День антирасизму)

Інструкції

Ця вправа складається з двох частин: у першій частині проводиться аналіз нашого розуміння поняття «расизм»; у другій частині спільними зусиллями розробляється політика протидії проявам расизму у вашій школі, клубі чи організації.

Частина 1. 

Аналіз: Що ми розуміємо під терміном «расизм»?
1.    Розпочніть вправу з мозкового штурму на тему «расизм».
2.    Випадки прояву расизму та потенційні міжкультурні непорозуміння трапляються кожного дня. Перейдіть до мозкового штурму на тему того, які щоденні ситуації та яку поведінку люди вважають расистськими.
3.    Попросіть чотирьох волонтерів розіграти рольову гру. Видайте їм рольові картки та копії з описом проблемної ситуації і дайте їм 15 хвилин на підготовку.
4.    Поясніть решті учасників, що вони будуть глядачами. Видайте аркуші паперу та ручки і поясніть, що вони побачать три коротких сценки. Між ними будуть короткі перерви, під час яких глядачі повинні будуть записати ключові слова, які стануть тезами для їхніх відповідей.
5.    Попросіть волонтерів зіграти рольову гру.
6.    Наприкінці проведіть короткий дебрифінг коментарів учасників:
a.    Що учасники записали після першої сценки? Що навело їх на такі висновки?
b.    Що учасники записали після другої сценки? Що навело їх на такі висновки?
c.    Що учасники зрозуміли в кінці рольової гри? Які припущення вони робили до того?
7.    Продовжіть обговорення того, як, на думку учасників, учителі, батько Гюли та директор школи могли та мусили б вчинити, щоб зрештою перемогла справедливість?

Частина 2.

Розробка політики протидії проявам расизму
1.    Поясніть, що метою цієї частини вправи є вироблення вказівок щодо того, як необхідно діяти в ситуації прояву расизму, а також розробка принципів даної політики для шкіл.
2.    Проведіть короткий мозковий штурм щодо різних груп людей у школі, наприклад, учнів/ студентів, учителів, директора, прибиральників, бібліотекарів, водіїв шкільних автобусів, а також контролюючого персоналу, наприклад, наглядачів гральних майданчиків.
3.    Далі попросіть учасників розділитись на малі групи по чотири або п’ять осіб для обговорення обов’язків та відповідальності різних людей, що задіяні в роботі школи, по відношенню до ситуацій прояву расизму. Дайте групам 30 хвилин для обговорення та підготовки звіту за ключовими запитаннями, записаними на великому аркуші паперу.
4.    Запросіть учасників знову зібратися разом та відзвітувати про свою роботу. Фасилітатору слід робити короткі записи до кожного запитання на фліпчарті або на дошці.
5.    Попросіть учасників продивитися правила поведінки або вказівки, що вже існують у їхній школі. Які пункти необхідно вдосконалити?
6.    Тепер слід заохотити учасників до розробки політики. Нехай кожна маленька група попрацює над одним аспектом (кроком або заходом). Наприклад: якщо необхідно внести до правил поведінки школи загальне положення про расизм та дискримінацію, нехай одна з груп візьметься за його складення. Групи також повинні обговорити те, як вони будуть представляти результати своєї роботи на пленумі, наприклад, використовуючи не тільки те, що вони написали, а й картинки, колажі, живі статуї тощо для кращої передачі своїх почуттів.
7.    Всією групою обговоріть результати роботи та шляхи реалізації ідей учасників.

Дебрифінг та оцінка

Goto top


Почніть з аналізу самої вправи та порушуваних прав людини, які в ній розглядалися, а потім перейдіть до того, чому учасники навчилися і якими повинні бути їхні наступні дії в зв’язку з цим.
•    Наскільки расизм розповсюджений у вашій школі та в суспільстві в цілому?
•    Чи ви знаєте про якісь випадки прояву расизму у вашій школі або громаді?
•    Чи якісь групи людей зазнають расистських утисків частіше, ніж інші? Які групи? Чому? Чи ці самі групи зазнавали таких самих утисків двадцять чи п’ятдесят років тому?
•    Яке ставлення до циган переважає у вашій країні та в інших країнах Європи?
•    Які стереотипи ви маєте по відношенню до циганів? Звідки беруться ці стереотипи? Як можна боротися з ними?
•    Які права людини порушуються в розглянутій проблемній ситуації?
•    Чи змінилося в результаті вправи ставлення учасників до того, що являють собою прояви расизму? Яким чином? Виділіть окремі приклади.
•    Хто несе відповідальність за те, щоб ситуації прояву расизму не виникали у вашій школі чи організації?
•    Мати політику протидії проявам расизму — це важливо, але не було б краще, якщо б в цьому, перш за все, не було потреби. Що можна і треба робити, щоб вплинути на прояви расистської поведінки і в школі, і в суспільстві в цілому?

Поради фасилітаторуGoto top

Ви повинні бути проінформовані щодо етнічного походження членів групи і за потребою адаптувати вправу відповідно до цього. Учасники братимуть у вправі більш активну участь, якщо йтиметься про проблеми, що є близькими для групи. З іншого боку, ви повинні бути готові до проявів певних емоцій в ході виконання вправи. Важливо враховувати почуття тих учасників, які самі зазнавали дискримінаційного ставлення по відношенню до себе у школі.

Мозковий штурм — це класичний спосіб розпочати вправу, але ви можете підняти настрій та пробути зацікавленність учасників, розповівши якийсь расистський жарт. Але виберіть такий жарт, об’єктом якого є група, яка не представлена в вашому класі або молодіжній групі. У кожній країні є традиційні жарти над представниками інших націй. Ви можете розпочати дискусію, попросивши учасників розповісти пару таких жартів. Потім ви можете перейти до відмежування расистських жартів від не расистських. Наприклад, чи є жарти про циган чи євреїв націоналістичними чи расистськими? Це може привести групу до визначення расистського жарту та випадку прояву расизму (див. далі у розділі «Подальша інформація»).

У частини 1 пункт 5 ви можете віддати перевагу форум-театру або техніці живих статуй.

У частині 1 пункт 6 реакція учасників може бути дуже емоційною. Це може мати своє відображення у записах, які учасники робитимуть у кінці кожної сценки, і вам може бути складно контролювати процес. Краще буде, якщо ви чітко дасте зрозуміти «акторам», що вони мають робити.
Може статися, що у кінці частини 2 пункт 4 висновки учасників будуть недостатніми для виконання наступного кроку. У такому разі ви можете видати матеріал для розповсюдження «Деякі практичні тези для розгляду» та заохотити групи розробити перші чотири кроки.

Варіації

Goto top

Вправа може бути адаптована під таку тему як мобінг. Якщо ви обираєте темою мобінг, ви можете спочатку використати вправу «А які в нас альтернативи?» перед розробкою політики протидії мобінгу. 

Пропозиції щодо виконання подальших дійGoto top

Здійснюйте моніторинг ситуації та регулярно проглядайте вироблену політику, наприклад, один або два рази на рік. Політику в окремій сфері треба час від часу переглядати, щоб впевнюватися, що вона дійсно відповідає поставленим цілям. По мірі того, як змінюється суспільство, так і політику поведінки необхідно вдосконалювати, щоб  забезпечити її відповідність новим викликам.

Якщо ви хочете провести агітаційну роботу, вправа «Доста!» допоможе вам розробити акцію.

Ще одна вправа, що розглядає проблему упередження та дискримінації, це «Моє життя — не шоу». Тема цієї вправи — кібермобінг. Якщо група хоче розглянути проблему дискримінації по відношенню до людей з обмеженими можливостями, ви можете використати вправу «Спорт для всіх».

Ідеї для вправGoto top

Продовжуйте працювати над розробкою політики у вашій школі чи організації та сприяйте її впровадженню. Група може також приєднатися до антирасистських проектів в інших країнах. Наприклад, можна взяти участь у проекті «Schools Without Racism» («Школи без расизму»), програмі, яка передбачає, що принаймні 60% шкільного населення підпишуть та впровадять антидискримінаційну постанову: http://members.multimania.nl/astrada/szr/swr.html

Додаткова інформаціяGoto top

Визначення расизму

Расизм, у загальних рисах, полягає у вчинках, словах або стилі поведінки, що підносить або принижує людей через їхній колір шкіри, культуру або етнічне походження. Його малопомітні прояви мають такий ж руйнівний ефект, що й очевидні.
Інституціоналізований расизм можна визначити як загальну неспроможність певної організації надати повноцінні професійні послуги людям через їхній колір шкіри, культуру або етнічне походження. Таке явище проявляється у діях, ставленні та поведінці, що прирівнюються до дискримінації, у вигляді несвідомих упереджень, невігластва, неуваги та расистських стереотипів, що принижують представників національних меншин. Прояви расизму та утиски можуть мати місце у будь-якому навчальному закладі, незалежно від кількості учнів з різним етнічним походженням.
Випадок прояву расизму — це будь-який випадок, що може класифікуватися  як расистський по відношенню до жертви або будь-якої іншої особи. Наприклад:
Фізичний утиск: включає в себе найбільш очевидні приклади насильства або фізичного залякування як дітей, так і дорослих з національних меншин, а також випадки
«незначного» залякування, які можуть мати кумулятивний ефект.
Вербальний утиск: найбільш яскраві приклади — це лайка в бік представників національних меншин або глузування з приводу походження або культурних звичок особи (напр., музики, одягу, кулінарних звичок). Це можуть бути й інші форми менш очевидної словесної образи за участі учителів, учнів та інших дорослих, такі як спонтанні зауваження расистського змісту, що завдають кривди.
Небажання співпрацювати, неповага: відмова співпрацювати або неповага до учнів, студентів, вчителів, тренерів, вожатих та інших людей, що є представниками національних меншин, у шкільному/освітньому середовищі можуть стати підґрунтям для прояву расизму, якщо є підтвердження расистської мотивації або якщо «жертва» визнає мотивом конфлікту расизм. Неповага, також може бути несвідомою, наприклад, якщо вчитель або тренер проявляє необізнаність щодо культурних норм, прийнятних для певного учня, таким чином, що жертва почувається збентежено і некомфортно.
Інші прояви: расистські жарти і використання специфічної расистської лексики, расистські значки, беджі, футболки тощо, расистські графіті, розповсюдження расистської літератури або плакатів, наявність расистських або фашистських організацій в школі чи біля неї, або ж створення дорослими стереотипів, які можуть призвести до дискримінації.
Багато випадків проявів расизму будуть мати менш очевидну форму. Такі підступні дії найбільш складно вирізнити та протидіяти їм. Багато таких випадків за участі школярів або студентів відбуваються за відсутності вчителів або інших дорослих. Таким чином, дуже важливо, щоб школи розробляли стратегії, які б допомагали усім членам шкільної громади проявляти небайдужість, відчувати відповідальність щодо таких випадків, а також повідомляти про них і протидіяти ним.

Подальшу інформацію щодо расизму, антисемітизму, неприязні по відношенню до циганів, ромафобії ви можете знайти в пункті «Дискримінація та нетерпимість» розділу 5.

Матеріал для розповсюдженняGoto top

PDF PDF

Рольові картки

Рольова картка: директор школи
Для тебе найважливіше — це репутація школи стосовно безпеки та крадіжок.

Рольова картка: вчитель 1
Ти помічаєш, що окрім грошей у школі зникають й інші речі. Ти звернув увагу, що минулого тижня Гюла прийшов до школи з мобільним телефоном.

Рольова картка: вчитель 2
Ти — класний керівник Гюли. Ти знаєш його досить добре, і він тобі подобається. Він хороший, уважний хлопець. Він старанно вчиться, але не має друзів.Father role card
Gyula is a good boy. You know how important education is and you always check that Gyula has done his homework before allowing him to go out to play football. It was his birthday last week.

Рольова картка: батько 
Гюла — хороший хлопець. Ти знаєш, наскільки важливим є навчання, і завжди перевіряєш, чи Гюла зробив домашнє завдання, перед тим, як відпустити його пограти у футбол. Минулого тижня був його день народження.

Проблемна ситуація
Усі сценки відбуваються в кабінеті директора.

Сценка 1: Директор, вчитель 1 і вчитель 2
Директор, вчитель 1 і вчитель 2 обговорюють нещодавній бум кишенькових крадіжок у школі та свою реакцію на цю проблему. Було кілька випадків: наприклад, усе почалося зі зникнення ручки, а після цього пропало ще кілька речей, в основному гроші.
Ходять різні чутки щодо того, хто це міг би бути, і найпоширенішою є версія, що винуватцем є циганський хлопчик Гюла.
Час: 3–5 хвилин

Сценка 2: Директор, батько Гюли і вчитель 1
Директор тисне на батька, щоб той визнав, що саме його син чинив крадіжки. Батько стверджує, що Гюла не став би такого робити. Все ж таки він просить вибачення і пропонує відшкодувати вкрадену суму.
Вчителям незручно через цю ситуацію, і вони обіцяють тримати все в таємниці. Гюла може залишитися в школі, але батько повинен краще слідкувати за сином.
Час: 3–5 хвилин

Сценка 3: Директор і вчитель 2
Директор і вчитель 1 обговорюють покращення атмосфери в школі. Вони радіють — проблему, здається, розв’язано. Входить вчитель 2: він/вона повідомляє, що поліція щойно заарештувала біля шкільних воріт учня (не Гюлу) за кишенькові крадіжки. Очевидно, цей учень зізнався у тому, що вкрав усі гроші.
Вони діляться враженнями від почутої новини. Час: 3–5 хвилин

Методичні рекомендації для фасилітатора

Нехай волонтери розіграють рольову гру. У перервах між сценками вам слід поставити глядачам запитання, а вони записуватимуть ключові слова, які резюмуватимуть їхню відповідь на цій стадії презентації.
Перша перерва: Перше запитання до глядачів: Якщо б ви були директором, що б ви зробили?
Друга перерва: Друге запитання до глядачів: Чи важаєте ви, що проблема була вирішена справедливо?
Третя перерва: Третє запитання до глядачів: Що ви тепер думаєте?
Деякі практичні тези для розгляду стосовно розробки антирасистської політики.
У справі протидії расовим утискам та проявам расизму необхідно, щоб уся школа (організація) брала участь у розробці та впровадженні антирасистської політики. Важливо також, щоб підходи до вирішення проблеми проявів расизму вписувались у загальну політику і встановлений порядок роботи. Проблеми повинні розглядатися як «особливі, але не окремі».
Деякі практичні тези для розгляду:
•    Необхідно розробити чіткі положення, які б давали зрозуміти, що не може бути допущено жодного прояву расизму або расового утиску.
•    Обов’язково повинна бути чітко визначена процедура, яка буде застосовуватися у разі прояву расизму.
•    Загальний шкільний підхід, у тому числі процедури та узгоджені дії щодо протидії проявам расизму, повинен розповсюджуватися на всіх членів шкільної громади: завідуючих, персонал (учительський та не учительський), батьків, учнів, студентів та відвідувачів.
•    Повинно бути чітке розуміння, що кожен член шкільного колективу має бути відповідальним і уважним у плані расизму, а також запобігати його проявам.
•    Підхід у цій справі має бути послідовним, тобто таким, щоб кожен усвідомлював, що від нього очікується.
•    Усі повинні розуміти, що реакція на прояв расизму повинна бути миттєвою, як тільки випадок стався або коли про нього повідомили.
•    Будь-яка подальша реакція на випадок має надійти протягом визначеного строку.
Джерело:  http://www.northants-ecl.gov.uk/apps/IPS/msc/rig/hme.asp