Поширення освіти в галузі прав людини серед різних культур та мов за допомогою КОМПАСу

Досвід  першого видання КОМПАСу показав, що достатньо написати один посібник для всієї Європи. Різні мови та різні культури не є перешкодами, а навпаки, є джерелами збагачення нашої праці. Права людини стосуються кожного, оскільки всі люди мають почуття власної гідності та можуть відчувати приниження, джерелом якого є  заперечення наших прав. Більше того, оскільки права людини є загальними та базуються на визнаних міжнародною спільнотою документах, таких як Загальна декларація прав людини, то з цього випливає, що цілі та принципи освіти в області прав людини притаманні кожному суспільству, навіть якщо практика поширення такої освіти завжди залежить від певних обставин.

Європа сама по собі є досить різноманітною. По всьому континенту спілкуються більш ніж 200 мовами. В межах європейських кордонів можна відшукати більшість існуючих віросповідань. Цей континент асоціюється зі створенням демократії і, в той же час, з найгіршим прикладом фашизму і тоталітаризму, який коли-небудь бачив світ. Голокост, колоніалізм та рабство залишили значний відбиток на минулому Європи, але незважаючи на це, вона і далі зберігає достатньо ядерної зброї, що може знищити людство з усієї планети. Проте вона щорічно проводить церемонії з вручення Нобелівських премій та заснувала постійний суд з прав людини, який був визнаний всім світом.

Батьки можуть дати тільки хорошу пораду або наставити їх [дітей] на правильний шлях, але остаточне формування характеру людини в її руках.
Анна Франк

На сьогоднішній день Європа налічує багато держав, які на момент створення Ради Європи в 1949 році навіть не існували, та держави, кордони яких протягом останніх сторіч залишилися майже незмінними. Але деякі країни  через збройні конфлікти у прикордонних зонах, продовжують змінюватися і сьогодні. У зв’язку з цим багато людей в Європі щодня стикаються з жорстокістю та конфліктами, у той час як інші живуть в мирі, безпеці та процвітанні.

В кожній європейській країні є мільйонери та мільйони тих, хто живе за межею бідності. Відмінності існують як у самих країнах, так і між країнами. Ставши вчителем в одному регіоні Європи, Ви зможете отримувати в день більшу заробітну плату, ніж ваш колега з іншого регіону за місяць. Або ж, ставши вчителем в іншому регіоні, Ви можете не отримати заробітної плати в кінці місяця взагалі. А що ж з учнями? Кількість років базової освіти коливається від 9 на Кіпрі та в Швейцарії до 13 в Бельгії та Нідерландах. Коли учні завершують навчання в школі, їхні шанси отримати роботу відрізняються. Так само відмінні  і можливості молодого хлопця чи молодої дівчини реалізувати свої соціальні права та стати незалежною людиною. Згідно з даними Євростату, безробіття молоді може коливатись від 7,6% в Нідерландах до 44,5% в Іспанії або 43,8% у Латвії.7

Соціальне, культурне та політичне середовище для освіти в області прав людини є своєрідним для окремих країн та суспільств; таким чином, повинні відрізнятися деталізований підхід, зміст та методи , відміну хоча принципи та цілі не відрізняються.

Освіта в області прав людини в різних навчальних середовищах

Досвід першого видання показав, що КОМПАС широко використовується не тільки у молодіжних та неурядових організаціях, але і в школах, бізнесі та в державних центрах професійно-технічного навчання. Тобто, КОМПАС використовується особами різної вікової категорії та у різних навчальних закладах.

Першочергово, нашою основною метою було застосування КОМПАСу працівниками в галузі молодіжної освіти у нетрадиційних навчальних установах, наприклад, у позашкільних клубах, спортивних гуртках, спілках церковної молоді, студентських клубах, асоціаціях з прав людини та організаціях молодіжного обміну. В цих умовах організація самого навчання має цілісний підхід, оскільки вони орієнтуються на особистісний та соціальний розвиток молоді, розвивають їх знання, навички та соціальні відносини.

Вправи КОМПАСІТО часто є простішими, більш грайливими і завдяки меншій тривалості вони потенційно краще застосовуються у класі.

Однак КОМПАС також використовується в офіційних навчальних закладах, таких як школи, коледжі та університети, де увага зосереджена на отриманні знань, а не на розвитку навичок та соціальних відносин. На сьогоднішній день багато вчителів знаходять можливість застосування вправ КОМПАСу в рамках історії, географії, мови та суспільствознавства, а в майбутньому освіта в області прав людини буде включена до навчальних планів. Навчання персоналу, наприклад, підготовка викладачів, менеджерів, державних посадових осіб та співробітників судових органів, знаходиться десь між формальним і неформальним навчанням, але і тут викладачі знаходять можливість застосування КОМПАСу як для навчання в області прав людини в цілому, так і для вирішення питань рівних можливостей та расизму в установі.
КОМПАС акредитований в якості офіційного джерела навчання в шкільній системі деяких країн. Усвідомлюючи важливість впровадження освіти в області прав людини для дітей молодшого віку, молодіжний сектор Ради Європи розробив КОМПАСІТО, посібник з навчання прав людини для дітей. Як випливає з назви, КОМПАСІТО базується на підходах та методології КОМПАСу і призначений для дітей віком від 7 до 13 років.

Люди застосовують та вивчають права людини по-різному, і, хоча в кожній вправі КОМПАСу пропонуються свої методи і засоби навчання, всі є по-своєму цікавими, важливо пам’ятати, що кінцевою метою має бути: що учасники зможуть дізнатися і як вони зможуть це використати. Деякі з пропозицій, стосовно «закріплення» вивченого матеріалу, включають спілкування з сім'єю, друзями або звернення до ЗМІ. Це два способи, за допомогою яких КОМПАС може також використовуватися для неформальної освіти.

Підходи до формальної освіти, особливо методи і роль, яку відіграє вчитель,  у кожній країнfі є різними. Так само відрізняється і можливість такого навчання у формі молодіжних гуртків та організацій, їх філософія та діяльність в різних країнах. Тим не менш, існують певні структурні відмінності між офіційним і неофіційним сектором, які можна узагальнити.

Неформальна освіта

Неформальна освіта – це постійний процес навчання, оскільки кожен індивід набуває певних навичок, цінностей та знань у своєму власному середовищі та з повсякденного досвіду. Люди навчаються у сім'ї та від сусідів, на ринку, в бібліотеці, на художніх виставках, на роботі, використовуючи ігрові методики, читаючи або займаючись спортом. Засоби масової інформації, наприклад, п'єси і фільми, музика і пісні, телевізійні дебати і документальні фільми, також є вкрай важливим середовищем для неформальної освіти. Навчання, яке проводиться таким чином, часто є незапланованим та неструктурованим.

Формальна освіта

Формальна освіта – це структурована система, яка в основному впроваджується починаючи зі школи (а в деяких країнах і в дитячому садочку) і до університету та включає в себе спеціалізовані програми професійної та технічної підготовки. Формальна освіта часто включає в себе систему оцінки знань та навиків  учнів, базуючись на навчальній програмі, яка може бути більш-менш адаптована до індивідуальних потреб і особливостей людини. Формальна освіта зазвичай дає визнання та сертифікацію.

Позаформальна освіта

Взаємозв’язок знань, можливостей та навичок характеризують добру освіту в галузі прав людини і неформальну освіту як таку.
Висновки форуму Життя, навчання, дії щодо прав людини, 2009

Неформальна освіта – це заплановані, структуровані програми та процеси особистого і соціального навчання для молоді, спрямовані на розвиток цілого ряду навичок та вмінь поза межами базової освіти. Позаформальна освіта проводиться в таких місцях, як молодіжні організації, суспільні групи, спортивні та драматичні гуртки, де молодь збирається разом, щоб реалізовувати різні проекти, брати участь в іграх, обговореннях, організовувати кампанії, ходити в походи, займатися музикою або мистецтвом. Досягнення позаформальної освіти, як правило, важко оцінити, навіть якщо її суспільне визнання зростає. Позаформальна освіта також має бути:

• безкоштовною
• доступною кожному
• такою, що впроваджує організований процес у навчальних цілях
• орієнтованою на участь
• особистісно-орієнтованою
• такою, що навчає життєвим навичкам і готує до активної громадянської позиції
• заснованою на поєднанні індивідуального та групового  навчання з колективним підходом
• цілісною та з орієнтацією на процес
• заснованою на досвіді та діяльності
• організованою на основі потреб учасників

Формальна, неформальна і позаформальна освіта є взаємодоповнюючими елементами безперервного процесу навчання. Ми хочемо ще раз підкреслити, що індивідуальні особливості КОМПАСу можуть застосовуватися у різноманітних контекстах, у формальних або за менш формальних обставин, як на постійній, так і на тимчасовій основі. Важливо також зазначити, що на практиці автори КОМПАСу, як правило, схиляються до неформальної освіти як до потенційно більш сприятливого середовища для навчання правам людини (а також через те, що метою розробки КОМПАСу була саме робота з молоддю). Що стосується шкіл та коледжів, то тут освіта в області прав людини не може розглядатися як щось ізольоване в окремих класах; навпаки, вона повинна поширюватися на всю систему освіти та на всі спільноти. Наприклад, демократичне управління навчальними закладами є виміром, який – і це відомо всім – відіграє важливу роль у процесі вивчення прав людини (і довіри до нього)8.

У цьому посібнику Ви знайдете інформацію та найрізноманітніші питання, що стосуються прав людини, а також більше 60 вправ для освіти в області прав людини для молоді. Це не просто вправи, а великий розділ, присвячений методології в області прав людини, який описує способи їх використання у різних ситуаціях, їх адаптацію і розвиток. Є також інформація та рекомендації про допомогу молодим людям щодо вирішення питань, що торкаються їх інтересів та «застосування вправ»  (Глава 3).

Педагогічні основи освіти в області  прав людини в КОМПАСі

В освіті в галузі прав людини, метод і контент є взаємопов’язаним і взаємозалежними.

Недостатньо лише знати про права людини, люди повинні також розвивати навички та вміння, щоб спільно діяти у сфері захисту прав людини; кожна людина повинна задіяти власний розум, серце і руки для досягнення особистих і соціальних змін, необхідних для створення глобальної культури прав людини.

Цілісне навчання

Питання захисту прав стосуються всієї людини (її тіла, розуму і душі), протягом всього її життя від колиски й до могили. Людина живе у світі, де все взаємопов'язано; освіта в області прав людини включає в себе цілісний підхід до навчання. Цілісне навчання сприяє розвитку людини в цілому, її інтелектуальному, емоційному, соціальному, фізичному, художньому, творчому та духовному потенціалу. Цілісне навчання також передбачає проведення навчання в соціальному контексті, що охоплює повсякденний досвід, та, як наслідок, частково включається до базових предметів шкільної програми.

Цілісний підхід також означає те, що ми прагнемо направляти та залучати пізнавальні, практичні і поведінкові аспекти навчання, тобто, не тільки самі предмети вивчення, але і способи застосування отриманих знань у відносинах або поведінці, а також те, як діяти в області прав людини, наодинці або з іншими.

Диференційоване навчання також відноситься до цілісного. Освітні вправи КОМПАСу адаптовані для широкого спектру стилів навчання, різного рівня інтелекту, і застосовуються у когнітивних і афективних сферах.

Необмежене навчання

Необмежене навчання побудоване таким чином, що складні/комплексні відповіді на питання є не тільки можливими, але й очікуваними. Учасники скеровуються не до однієї «правильної» відповіді, тому що життя не є чорно-білим, і невизначеність – це реальність світу, в якому ми живемо. Необмежене навчання породжує впевненість у собі, спонукає до висловлення своїх думок та формує критичне мислення. Це має важливе значення для освіти в області прав людини, оскільки питання людських прав неминуче призводить до різноманіття думок й розумінь; отже, вкрай важливо, щоб учні навчалися разом, при цьому кожен з них повинен мати можливість не погоджуватися з іншими, приходити до інших висновків або мати відмінні точки зору.

Визначення цінностей

Учасникам надається можливість визначити, з’ясувати і висловлювати свої власні переконання і цінності, та в розумних рамках сперечатися з іншими людьми, базуючись на гідності кожної людини, свободі думки і слова, а також на повазі до переконань інших.

Участь молоді

Участь вимагає формування сприятливого середовища, яке допомагає учням брати на себе відповідальність за діяльність і процеси, до яких вони залучені

Участь молоді в освіті в області прав людини означає, що молодь бере участь у прийнятті рішень стосовно того, як вона збирається дізнатись про права людини. Завдяки участі молодь розвиває різні навички, такі, як вміння приймати рішення, слухати, співчувати і поважати інших, відповідати за власні рішення та дії.Таким чином, освіта в області прав людини дає молодим людям можливість вирішувати, коли, яким чином і які теми вони хотіли б опрацювати. Це означає, що керівник або вчитель відіграє роль фасилітатора, керівника, друга або наставника, але аж ніяк не інструктора, який дає знання або приймає рішення та контролює те, що і як повинно бути вивчене.

Вправи цього посібника вимагають активного залучення учасників; необхідно завжди бути чимось зайнятим, але аж ніяк не можна сидіти склавши руки і бути пасивним спостерігачем. У цьому відношенні методологія багато в чому завдячує роботі Аугусто Боаля та іншим засновникам соціальної освіти, підвищення обізнаності  та формування свідомості. Якщо учні/учасники беруть участь у вправі не в повній мірі, то краще відкласти її або зупинити та запитати їх про причини цього. Це теж є складовою навчання правам людини.

Участь вимагає сприятливого середовища, яке допомагає учням / учасникам брати на себе відповідальність за діяльність і процеси, до яких вони залучені. Досить важливо бути відкритим і чесним з учасниками. Краще одразу оголосити про певні обмеження, ніж маніпулювати ситуацією або імітувати участь.

Кооперативне навчання

Навчитися шанувати інших і працювати разом – ось одна з основних цілей навчання правам людини. У кооперативному навчанні люди навчаються в процесі взаємодії, досягаючи результатів, які є взаємовигідними як для них самих, так і для всіх членів групи. Спільне навчання сприяє кращим досягненням, високій продуктивності, більш турботливим та поступливими відносинам, вищій соціальній компетентності та почуттю власної гідності.  Такий процес навчання відрізняється від того, що відбувається тоді, коли навчання є більш структурованим та діє на засадах конкурентності. Така освіта, як правило, часто базується на власних інтересах, неповазі до інших людей і самовпевненості переможців, у той час як переможені часто стають демотивованими та втрачають самоповагу.

Експериментальне навчання (навчання через досвід)

Навчання через досвід є наріжним каменем освіти в області прав людини, тому що не можна навчити основним навичкам і цінностям прав людини, таким як спілкування, критичне мислення, захист своїх інтересів, толерантність та повага; все це треба отримати з досвідом.

Знання про права людини є важливим, але лише цього недостатньо. Необхідно, щоб молодь мала значно більше та глибше розуміння того, як права людини розвиваються з людськими потребами та чому вони повинні бути захищені. Наприклад, молодь, яка ніколи не потерпала від расової дискримінації, гадає, що це питання її не стосується.    З точки зору прав людини положення така позиція не є прийнятною; люди в усьому світі відповідають за захист прав інших людей.

Одного досвіду недостатньо для навчання

У КОМПАСі ми надаємо досвід шляхом проведення таких вправ, як рольові ігри та тематичні дослідження, щоб ставити учасникам різні питання стосовно існуючих проблем та того, як боротися з ними. Тим не менше, самого по собі досвіду ще недостатньо. Щоб отримати досвід, важливо мати розуміння того що, сталося, робити висновки та постійно застосовувати ваші нові знання на практиці: без поглиблення  навчання буде змарнованим.

Цикл експериментального навчання Девіда Колба

У 1984 році Девід Колб опублікував роботу «Експериментальне навчання: досвід як джерело навчання та розвитку». Його теорія припускає, що в процесі навчання існують чотири фази.

Всі вправи КОМПАСу побудовано на цій моделі. Існує певний досвід (запланована подія / стимул / вправи, такі як рольові ігри), згідно з яким проводиться дебрифінг (етап 2) та оцінка (етап 3). Кожна вправа включає в себе пропозиції щодо питань дебрифінгу та дискусії, щоб допомогти людям осмислити те, що сталося, як вони себе почували і як отриманий досвід порівнюється з тим, що вони вже знають, та з їх відношенням до широкого світу. Врешті-решт, люди переходять до 4 фази, яка базується на використанні своїх знань на практиці. В КОМПАСі ми висловлюємо пропозиції щодо подальшої діяльності, в тому числі, як молодь може використати свої знання в процесі діяльності та принести користь своїй громаді. Важливо розуміти те, що ці чотири фази є найважливішою складовою усього навчального процесу; люди не отримають розуміння користі такого навчання, якщо вони не будуть його використовувати. Проведення лише однієї вправи КОМПАСу (фаза 1) без проходження інших фаз нічим не краще за порушення прав людини!

Деякі люди можуть бути стривожені таким прагненням до соціальних змін та вважати, що сприяння активності може завести занадто далеко. Але вони не повинні так думати. Як педагоги, які працюють в освіті в галузі прав людини, ми прагнемо надихнути молоде покоління на занепокоєння стосовно захисту прав людини та дати йому можливість діяти там, коли, і де це необхідно.

Можливо, зараз необхідно уточнити, як саме ми використовуємо термін «вправа» у КОМПАСі. Ми використовуємо його в контексті стимулу, способу або події, яка проходить у 1-ій фазі циклу навчання та у сенсі «всієї діяльності», яка має на меті охопити всі чотири фази навчального процесу. На практиці потрібно чітко визначити контекст, в якому використовується термін, чи йде мова про метод або комплекс методів з аналізу та оцінки, прийняття рішень та подальших стадій.

Орієнтованість на учня

Освіта в області прав людини має дуже чітку мету: забезпечення навчання про, для та через права людини. Хоча знання та навички в галузі прав людини повністю є частиною освіти, в центрі цього процесу знаходиться учень, або учасник. Важливим є не те, що бажає донести фасилітатор або вчитель, і навіть не зміст («Сьогодні ми зібралися, щоб поспілкуватися на тему смертної кари»). Саме учень / учасник знаходиться в центрі навчального процесу, тому що дійсно має важливе значення те, що він вивчив або відчув, що є прийнятним для нього (або неприйнятним взагалі, що також важливо відзначити), тому що саме воно, , найбільш імовірно, матиме практичне значення. Орієнтованість на учня має також багато інших тверджень і наслідків, в тому числі відкритість фасилітатора для налаштування змісту та рівня роботи до реалій  учасників; цей процес в КОМПАСі ми позначили наступним чином: «починати там, де є люди».

Освіта в області прав людини,  процес і результат

Ключові освітні напрямки, що використовуються в КОМПАСі, а саме: колективне навчання, участь і навчання через досвід, поєднано у вправах, їх обговоренні та подальших діях, і все це з метою створити процес, який:

• починається з того, що вже відомо людям, з їх поглядів та досвіду, і саме на цій основі створює їм умови для подальшого пошуку і спільного винаходження та розробки нових ідей і досвіду (навчання про права людини)
• надихає молодих людей до участі у дискусіях, бажанню вчитися один від одного, дізнатися якомога більше (навчання за допомогою прав людини)
• підтримує людей у перетворенні їх знань на прості, проте ефективні дії, що демонструють їх неприйняття несправедливості, нерівності та порушень прав людини (навчання заради прав людини).

Аби бути ефективними викладачами, практики в галузі освіти прав людини мають завжди пам’ятати: права людини роблять молодь грамотною, навіть якщо вона вирішила залишатися неактивною. Насправді не існує різниці між отриманням освіти в області прав людини як процесом та як результатом; завдяки участі у вправах молодь стає єдиним цілим, коли процес і зміст, метод і результати є взаємозалежними, як у вислові, що його приписують Махатмі Ганді: «не існує шляху до миру, мир – це і є сам шлях».

Тому, коли ми, автори цього підручника, намагаємося описати особливі риси культури прав людини, ми також намагаємося перерахувати знання, навички та погляди, притаманні особі, освіченій у правах людини. Ці  вміння далі служать основою для розробки наших задач для вправ.

У загальних рисах ми описуємо результат освіти в області прав людини в категоріях знання та розуміння, навичок і поглядів:

• Обізнаність та розуміння питань прав людини, аби люди могли розпізнати порушення прав людини: вивчення, що таке «права людини», як їх можна захищати в країні, які державні органи відповідають за їх захист; які міжнародні документи застосовуються, які права можуть вимагати слухачі курсу / молодь (навчання про права людини);
• Навички та можливість боротися та захищати свої права та права інших людей, а саме: підвищення рівня обізнаності, захист та пропаганда, відчуття можливості звернутися до відповідних органів влади або преси (навчання заради прав людини), і т.п.;
• Повага до прав інших людей, завдяки чому люди намагаються не порушувати прав інших, а слухачі курсу живуть, дотримуючись правозахисних цінностей; так званий «горизонтальний вимір» прав людини, що застосовується до міжлюдських відносин, а не лише до відносин між людьми та державними установами («вертикальний вимір»). Такі відносини можуть проявлятися в родинному колі, між однолітками, у школі чи молодіжній організації або у молодіжному клубі (навчання за допомогою та виховання в рамках прав людини).

Постановка задач відповідно до компетенції 

Проголошення загальних цілей корисне, проте, аби бути ефективними викладачами прав людини, ми маємо бути більш конкретними в наших цілях, і чітко заявити, які саме вміння ми хотіли б розвинути у молоді, з якою ми працюємо. Ми повинні запитати себе: Які знання необхідні для молоді, щоби отримати більш глибоке розуміння питань прав людини? Які навички та погляди необхідні, щоби допомогти їм захистити права людини? Відповіді допоможуть нам точніше описати наші цілі. Наведені нижче параметри було визначено у процесі створення КОМПАСу та практики освіти в області прав людини з молоддю європейських країн. Вони становлять основу для вправ у підручнику.

Знання та розуміння

На практиці не повинно бути різниці між освітою в області прав людини як процесом та як результатом.

• Такі ключові концепції, як свобода, справедливість, рівність, людська гідність, відсутність дискримінації, демократія, універсальність, права, обов’язки, взаємозалежність та солідарність;
• Думка про те, що права людини створюють умови для поведінки в рамках переговорів і домовленостей в родині, школі, суспільстві, і взагалі у світі;
• Роль прав людини, їх направленість у минулому та майбутньому в особистому житті, житті суспільства та інших людей в усьому світі;
• Різниця та взаємозв’язок між цивільними / політичними та соціальними / економічними правами;
• Місцеві, національні, міжнародні органи, недержавні організації, приватні особи, які працюють заради підтримки та захисту прав людини;
• Різні погляди на права людини та досвід різних суспільств і різноманітних груп у одному суспільстві, різноманітні джерела права,  в тому числі релігійні, моральні та юридичні;
• Основні соціальні зміни, історичні події та причини, які призвели до визнання прав людини;
• Права, визнані у більшості міжнародних документів, які існують для здійснення захисту прав людини, а саме: Загальна декларація ООН прав людини, Конвенція ООН про права дитини, Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод;
• Права людини оберігаються їх національними або державними конституціями та законами і органами, відповідальними за їх моніторинг на національному рівні.

Навички

• Активне слухання та спілкування: вміння слухати інші точки зору, захищати особисті права та права інших людей;
• Критичне мислення: вміння знаходити відповідну інформацію, критично оцінювати факти, усвідомлювати існування упереджень та необ’єктивності, виявляти форми маніпулювання, приймати рішення на основі мотивованих суджень;
• Вміння співпрацювати і позитивно вирішувати конфлікти;
• Вміння приймати участь та організовувати соціальні групи;
• Вміння розпізнавати порушення прав людини;
• Сприяти та захищати права людини як на місцевому рівні, так і в усьому світі.

Погляди та цінності

• Відповідальність за свої дії, прагнення особистого розвитку та соціальних змін;
• Допитливість, об’єктивність та повага до відмінностей;
• Співчуття та солідарність з іншими, прагнення підтримувати тих, чиї права людини знаходяться під загрозою;
• Почуття людської гідності, самоповаги та поваги до інших, незалежно від соціальних, культурних, мовних або релігійних відмінностей;
• Почуття справедливості, бажання працювати на користь ідеалів загальних прав людини, рівності та поваги до відмінностей.

Освіта в області прав людини та інші області виховання

Сьогодні майже кожна світова проблема містить порушення прав людини.

Права людини впливають на кожен аспект нашого життя, як локально, так і глобально. Якщо ми поглянемо на Загальну декларацію ООН прав людини, ми побачимо, що сьогодні майже кожна світова проблема - бідність, забруднення довкілля, кліматичні зміни, економічна нерівність, СНІД, недостатня можливість отримання освіти, расизм і війни – містить порушення прав людини.

Важко сказати, яка з цих несправедливих речей більш або менш важлива за іншу. Точка зору змінюється в залежності від вашого місцезнаходження й особистого статусу. Насправді ці проблеми настільки взаємопов’язані, що, зачепивши одну з них, перед Вами постане ще одна, або навіть декілька інших. Права людини неподільні, взаємозалежні та взаємопов’язані, і неможливо вибрати, які саме права людини слід визнавати та поважати.

Ці проблеми знаходяться в сфері інтересів не лише викладачів з прав людини; вони також стосуються всіх осіб, зайнятих у справі сприяння миру та справедливості в усьому світі, там, де повага та рівність є нормою. Якщо люди називають своєю роботою, наприклад, освіту з розвитку людини, виховання у дусі миру, освіту щодо розумного використання ресурсів або виховання громадянськості, ми всі працюємо із взаємозалежними і взаємопов’язаними питаннями, і КОМПАС має що запропонувати кожному з нас. Права людини насправді дуже різноманітні, і зустрічаються вони набагато частіше, ніж ми собі уявляємо! Часто, особливо в роботі з молоддю, ми звертаємось до почуття відповідальності і гідності цих молодих людей і не обов’язково називаємо це освітою в галузі прав людини.

Виховання в дусі демократичного суспільства

Виховання в дусі демократичного громадянства й освіта в галузі прав людини різняться, скоріше,
у сфері головної уваги, а не в цілях і методах
роботи.

Як йдеться в Хартії Ради Європи з освіти для демократичного громадянства і освіти з прав людини, «освіта для демократичного громадянства і освіти з прав людини тісно взаємопов’язані та взаємно підтримують одна одну. Вони відрізняються за предметом зосередженням уваги та сферою, а не за цілями і методами роботи. Освіта для демократичного громадянства зосереджує основну увагу в першу чергу на демократичних правах і обов’язках, а також активній участі у цивільній, політичній, соціальній, економічній, правовій та культурній сферах суспільства, тоді як освіта в області прав людиниохоплює ширший спектр прав і основних свобод людини в усіх аспектах людського життя».

До програми з виховання в дусі демократичного суспільства включені теми про політику та державний уряд, правову систему, засоби масової інформації, мультикультуралізм та рівні можливості. КОМПАС пропонує безліч пов’язаних з цим видів вправ за темами: «Демократія», «Громадянство та участь», «Засоби масової інформації», «Фундаментальні права людини», «Дискримінація та нетолерантність» та «Гендер». 

Ці теми КОМПАСу також можуть бути корисними для державних і недержавних організацій, які займаються суспільства громадянською освітою серед іммігрантів і біженців, які потребують підготовки перед тим, як стати юридично та соціально визнаними громадянами країни.

Персональне та соціальне виховання

Багато країн мають форму освіти, що розглядає роль особистості в суспільстві та допомагає підготувати молодих людей до викликів, які постають перед ними. Така освіта може дублювати питання громадянськості, проте вона також може включати аспекти приватного життя, що стосуються відпочинку, у тому числі спорт, клуби та спілки, музика, мистецтво або інші форми культури. Така освіта також може стосуватися особистих відносин. Права людини є складовою частиною такої освіти у двох центральних напрямках: по-перше, оскільки як особистий розвиток, так і особисті відношення включають моральний і соціальний аспекти, які мають регулюватися принципами дотримання прав людини; по-друге, оскільки право приймати участь у культурному та соціальному житті визнається Загальною декларацією прав людини та іншими міжнародними договорами. Навіть якщо молодь, з якою Випрацюєте, може вимагати це право, у світі є інші молоді люди, які на таке не спроможні.

КОМПАС містить декілька вправ за темами «Участь» та «Культура і спорт», які актуальні для вчителів з персонального та соціального виховання.

Освіта, що стосується цінностей / Освіта моралі

Не можна критикувати за навчання цінностям з прав людини.

Незважаючи на те, що освіта цінностей також є складовою частиною шкільної програми в багатьох країнах світу, дуже часто вона спонукає людей замислюватися над двома принциповими питаннями: яким саме цінностям має вчити така освіта, та як можна бути впевненим, що такі цінності не нав’язані людям, чи сприймаються як цінності більшості? Погоджуючись із тим, що основа прав людини є дійсним, обґрунтованим та продуктивним засобом вирішення цих питань, оскільки основу прав людини складають цінності, спільні для всіх основних релігій і культур, які визнаються – проте їх не обов’язково дотримуються – практично в кожній країні світу. Цінності, що лежать в основі прав людини, є універсальними за своїм характером, навіть якщо спосіб, у який вони виражені, значно відрізняється у кожному суспільстві. Права людини – це також результат переговорів та консенсусу між урядами всього світу. Тому не можна критикувати за навчання цінностям з прав людини!

Глобальна освіта

Практикуючі фахівці світового рівня в сфері освіти визнають важливість цілісного підходу до предмету, оскільки вони розуміють взаємозалежність соціальних, економічних, природоохоронних і політичних проблем нашого світу і стверджують, що, як громадяни світу, ми маємо зобов’язання перед світовою спільнотою.

Маастрихтська Декларація про Глобальне виховання (2002)9  зазначає, що глобальна освіта - це освіта, що відкриває очі та розум людини на реалії глобалізованого світу та пробуджує її для створення світу більш справедливого і рівноправного для всіх. Таке виховання охоплює освіту з розвитку людини, освіту в галузі прав людини, освіту щодо розумного використання ресурсів, освіту в дусі миру і запобігання конфліктів та міжкультурну освіту.

Коли практикуючі фахівці приймають права людини як відправну точку у своїй роботі з вивчення глобальних соціальних, економічних, природоохоронних та політичних питань, вони збагачують викладання свого предмету.

Спонукаючи студентів та викладачів співпрацювати у вивченні глобальних питань завдяки інноваційній педагогіці, вправи-завдання  глобальної освіти дозволяють усвідомити увесь комплекс реалій та процесів сьогоденного світу: вони намагаються створити цінності, ставлення, знання і навички, які допоможуть людям зустріти, зрозуміти та здолати виклики зростаючого взаємопов’язаного світу, культивуючи дух «глобальної відповідальності громадян світу».

У КОМПАСі існує безліч вправ за темою «Глобалізація», оскільки в наш час багато питань з прав людини мають дуже важливий глобальний масштаб. Наприклад, вправа «Можна увійти?» на сторінці 115, учасники якої моделюють досвід перебування у статусі біженця.

Міжкультурне виховання

Метою міжкультурного виховання є розвиток взаєморозуміння між культурами через вивчення схожих та протилежних рис, притаманних різним культурам та людям. Відсутність міжкультурного порозуміння часто веде до расової дискримінації, нетерпимості, приниження та насильства на місцевому та глобальному рівнях. Сумними ілюстраціями проблем, що можуть виникнути з людської неспроможності поважати та жити разом з представниками інших культур, є випадки расизму, дискримінації та насильства, що спостерігаються в усіх суспільствах.Причини конфліктів непрості, проте несправедливий розподіл ресурсів та політична і соціальна нерівноправність зазвичай входять до числа корінних першопричин, які сприяють зростанню паростків нетерпимості і дискримінації. Тому огляд правових питань є логічним підходом спеціалістів-практиків з міжкультурного виховання. Для них у КОМПАСі та в інших публікаціях Ради Європи міститься багато допоміжної інформації.

Молодіжний сектор Ради Європи, через Європейські молодіжні центри та Європейський фонд молоді, приділяє багато зусиль сфері міжкультурного виховання. Кампанію проти расизму, ксенофобії, антисемітизму та нетерпимості «Всі різні – всі рівні» було розпочато у 1995 році з метою звернути увагу на зростання расистської ворожості та нетерпимості до національних меншин 10Для цієї кампанії було розроблено учбово-методичний пакет «Всі різні – Всі рівні», який є попередником КОМПАСу і містить багато корисних вправ, що доповнюють вправи з КОМПАСу за темою «Дискримінація та нетерпимість».

Антирасистське виховання

Метою антирасистського виховання є ліквідація вікової практики міжрасових відносин і ідеології та прийняття нового тезису: ми живемо у мультикультурному та демократичному суспільстві, в якому громадяни мають право на рівність і справедливість. Інакше кажучи, таке виховання засноване на принципах права і має дуже тісні зв’язки з міжкультурним вихованням.

Гарною відправною точкою для спеціалістів-практиків з антирасистського виховання стане глава та вправи, що знаходяться в темі КОМПАСу «Дискримінація та нетерпимість». Якщо Ви зацікавлені у використанні методу «взаємної освіти», то ще більше ідей Ви зможете знайти в іншій публікації Ради Європи, яка називається Dоmino.

В Раді Європи права людини, виховання та дії проти расизму об’єднані під егідою Європейської комісії проти расизму та нетерпимості (ЄКРН). Завдання ЄКРН є наступним: побороти расизм, расову дискримінацію, ксенофобію, антисемітизм та нетерпимість у Великій Європі з питань точки зору захисту прав людини. Робота цієї комісії ґрунтується на Європейській конвенції з прав людини, її додаткових протоколах і відповідних судових практиках.

Освіта з розвитку людини

Права людини є важливою складовою освіти з розвитку людини

Загальна декларація прав людини та Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права містять ряд Статей, що є найважливішими для розуміння людьми права на розвиток. Наприклад, сприяння розвитку соціального прогресу і кращих стандартів життя, право на недискримінацію, право на участь у суспільних справах, право на відповідний стандарт життя і право на самовизначення. Вони також містять право людини на соціальний і міжнародний порядок, при якому права і свободи, викладені у Декларації, можуть бути повністю реалізовані.

Існуюче право на розвиток було проголошено ООН у 1986 р. у «Декларації про право на розвиток» та затверджено Резолюцією 41/128 Генеральної Асамблеї ООН. Право на розвиток, підтверджене у 1993 р. Віденською декларацією, - це групове право, яким спільно володіють народи, і тим самим воно відрізняється від прав, якими володіють приватні особи.

Спеціалісти-практики з освіти з розвитку людини вже визнали права людини важливим елементом своєї роботи. Проте вони не обов’язково працюють з точки зору права. Традиційний підхід даного виду освіти полягає в досліджені зв’язків між людьми, які живуть у «розвинених» північних країнах, з тими, хто живе у південних країнах, «що розвиваються», та у розумінні економічних, соціальних, політичних і природоохоронних сил, які формують людське життя. Ми вважаємо, що погляд на освіту з розвитку людини з перспективи прав людини надасть додатковий стимул в роботі. Додатковою перевагою є вправи, які пропонує КОМПАС для розвитку навичок, поглядів і цінностей, які надають людям можливість працювати разом над втіленням змін, що є важливим завданням освіти з розвитку людини.

Теми КОМПАСу «Праця», «Бідність», «Здоров’я», «Глобалізація» і «Навколишнє середовище» найбільш очевидним чином пов’язані з освітою з розвитку людини.

Освіта в області сталого розвитку/
Виховання, направлене на охорону природи

Якщо поглянути на питання охорони навколишнього середовища крізь призму прав людини, відправною точкою може стати Стаття 25 Загальної декларації прав людини, а саме, право на відповідний стандарт життя, що включає відповідний стандарт харчування, одягу і житлових умов. Враховуючи той факт, що життя людства залежить від здорового та стабільного навколишнього середовища, розгляд прав усіх людей на земній кулі, навіть майбутніх поколінь, виносить питання навколишнього середовища на передній план. Сьогодні дехто навіть каже про необхідність офіційного визнання окремого природоохоронного права людини.

Навколишнє середовище забезпечує нас продуктами та послугами, що підтримують наше життя та спосіб життя. Втім уже давно відомо, що ресурси планети вичерпні, а дії людства негативним чином впливають на здоровий стан навколишнього середовища та благополуччя всього людства. З цієї точки зору питання, що стосуються подальшого економічного розвитку, мають бути збалансовані відповідно до їх вартості для людства та природи в цілому. Природоохоронна освіта має на меті привернути увагу громадськості до вищезазначених питань та сприяти захисту та бережливому ставленню до світових природних ресурсів.

Освіта в області сталого розвитку, яку часто пов’язують з природоохоронним вихованням, також акцентує увагу на необхідності цілісного підходу до питань навколишнього середовища та розвитку. Термін «сталий розвиток» став загальновживаним після саміту «Планета Земля» (Ріо-де-Жанейро, 1992 рік); він означає використання ресурсів, яке задовольняє існуючі потреби без шкоди для майбутніх поколінь. Інакше кажучи, забезпечення сталого розвитку полягає в турботі про планету з метою залишити її придатною для проживання майбутніх поколінь. Тому такі загальнолюдські цінності, як справедливість і рівність, становлять основу ідеї розумного використання ресурсів.

Згідно з ЮНЕСКО, освіта в області сталого розвитку має на меті допомагати людям розвивати погляди, навички і знання заради прийняття зважених рішень, корисних не лише для них самих, а й для усіх інших, зараз та у майбутньому, та діяти відповідно до таких прийнятих рішень.

ЮНЕСКО, виступаючи провідним агентом проголошеного ООН  десятиріччя «Освіта заради сталого розвитку» (2005 - 2014 роки), намагається інтегрувати принципи, цінності та практики сталого розвитку в усі аспекти освіти та виховання, аби привернути увагу до соціальних, економічних, культурних і природоохоронних проблем, які постали перед нами у 21-му сторіччі.

Існують дуже тісні зв’язки між освітою в області сталого розвитку, освітою з розвитку людини, глобальним вихованням і освітою в області прав людини, особливо у питаннях, що стосуються розвитку поглядів, навичок і знань заради прийняття зважених рішень, корисних не лише для нас, а й для усіх інших, зараз та у майбутньому, та дій відповідно до таких прийнятих рішень. Окрім вищезазначених тем стосовно глобального виховання і освіти з розвитку людини, КОМПАС має окрему тему про навколишнє середовище, в якій питання сталого розвитку вивчаються з точки зору прав людини.

Виховання у дусі миру

Смисловим ядром виховання у дусі миру, яке практикується у багатьох шкільних та університетських програмах, є насильство, його контроль, зменшення і ліквідація. Виховання у дусі миру також включено до програми з конфліктології, мультикультурного виховання, освіти з розвитку людини, вчень про світовий порядок, а також природоохоронне виховання. Найбільш поширений метод – реагувати на конкретні проблеми, які вважаються причиною соціальної несправедливості, конфліктів і війни.

З іншого боку, виховання у дусі миру, що починається з огляду на права людини, смисловим ядром яких виступають людська гідність і універсальність, є легшим шляхом до глибокого розуміння миру, миру не лише як припинення насильства, а у сенсі відновлення відносин і створення соціальних, економічних і політичних систем, яким найбільш притаманне створення довготривалого мирного середовища.

Виховання у дусі миру, що починається з точки зору прав людини, смисловим ядром яких виступають людська гідність і універсальність, є легшим шляхом до глибокої концепції миру

Виховання у дусі миру розглядає багато різних форм насильства. Наприклад, фізичне або поведінкове насильство, в тому числі війна; структурне насильство, а саме, бідність і знедоленість, що з’являються в результаті несправедливих і нерівноправних соціальних і економічних структур; політичне насильство деспотичних систем, які підкорюють, пригноблюють, залякують і зневажають незгідних (опозиціонерів),  а також і бідних, безправних і знедолених; культурне насильство, знецінення і знищення конкретної людської ідентичності та способу життя; расистські, сексистські, етноцентричні образи, колоніальна ідеологія та інші форми моральної ізоляції, які виправдовують агресію, домінування, нерівність та пригнічення.
Аналіз усіх цих форм насильства, як порушення конкретних стандартів щодо прав людини, забезпечує конструктивну направленість подальших дій. Методологія освіти в області прав людини, що полягає у критичному мисленні і емпіричному навчанні, забезпечує не лише елементи конкретного досвіду, а й нормативні та описові характеристики. В КОМПАСі теми «Мир та насильство» та «Війна і тероризм» містять багато матеріалу для спеціалістів-практиків.

Питання, що часто ставляться, про включення освіти в області прав людини до роботи з молоддю

Незалежно від того, чи є Ви вихователем молоді, шкільним вчителем, членом неурядової організації, що працює з молоддю, і незважаючи на той факт, чи займаєтеся Ви однією з форм щойно описаної «освіти», права людини стосуються і вашої роботи також. Проте з якихось причин у Вас можуть виникнути сумніви щодо застосування освіти в галузі прав людини. У цьому розділі ми представили деякі найбільш актуальні питання про освіту в області прав людини і спробували відповісти на деякі побоювання людей у ставленні до освіти в області прав людини та її включення до їх роботи.

Чи не повинна молодь більше вивчати свої обов’язки, а не права?

Відповідь: Як права, так і обов’язки є суттю прав людини, і у цьому підручнику приділяється увага як правам, так і обов’язкам. Стаття 1 Загальної декларації прав людини проголошує, що «Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні діяти у відношенні один до одного в дусі братерства». Стаття 30 проголошує: «.. [жодна] держава, група осіб або окремі особи не мають права займатися будь-якою діяльністю або вчиняти дії, спрямовані на знищення прав і свобод, викладених у цій Декларації». Вправи КОМПАСу призначені показати, що жодне з прав не може бути використано для порушення прав іншої людини, і кожен зобов’язаний поважати права інших.

Чи не стануть батьки, керівництво школи або представники місцевої громади заперечувати проти вивчення прав людини як політичній доктрині, що спонукає до бунтарської поведінки?

Відповідь: Освіта в області прав людини надає дітям, молоді і дорослим можливість брати повноцінну участь у суспільстві і його розвитку. Важливо розуміти різницю між розвитком можливостей учасника курсу і партійною політикою. Навчання правам людини через дискусію і участь надихає молодь розвивати критичне і допитливе мислення, приймати зважені рішення і поводитися відповідним чином. У цьому відношенні освіта в області прав людини також пов’язана з цивільною і політичною освітою, і вона також надає молоді можливість бачити зв’язки між правами людини, соціальними питаннями, вихованням і політикою.

Чи не є обов’язком держави забезпечення можливості отримання знань про права людини?

Відповідь: Країни-члени ООН зобов’язані сприяти освіті в галузі прав людини в усіх формах навчання. Стаття 26 Загальної декларації прав людини проголошує, що «(1) Кожна людина має право на освіту. [...] і (2) Освіта повинна бути спрямована на повний розвиток людської особистості і збільшення поваги до прав і основоположних свобод людини». Право на навчання та освіту в області прав людини також викладені у Статті 28 Конвенції про права дитини. Незважаючи на це, багато країн роблять дуже мало для сприяння освіті в області прав людини і включення прав людини до освітніх програм. Окремі викладачі і недержавні організації можуть багато зробити для розвитку освіти в області прав людини завдяки їх особистим або спільним зусиллям в шкільних та інших виховних програмах, а також агітуючи та намагаючись впливати на свій уряд для виконання його зобов’язань у цьому питанні.

А якщо права людини не порушуються в моїй країні ?

Відповідь: Насправді в світі не існує жодної країни, де б завжди поважали всі права всіх людей, проте буде правильно сказати, що в деяких країнах права людини порушуються частіше і очевидніше, ніж в інших. Однак, освіта в області прав людини стосується не лише самих порушень. Це, перш за все, розуміння прав людини як спільного для всіх людей загального надбання, це навчання для їх захисту. Крім цього, жодна з країн не може сказати, що в ній не існує порушення прав. Наприклад, фактично всі країни-члени Ради Європи були засуджені за порушення прав людини Європейським Судом з прав людини. Дуже простий спосіб поглянути на реальність – придивитися до існуючого соціального середовища або спільноти. Кого виключено? Хто живе у бідності? Чиї діти не користуються своїми правами? Інший спосіб – дізнатися, як ваш уряд або компанії, що працюють у вашій країні, порушують права людини в інших країнах, наприклад, продаючи зброю недемократичним режимам; укладають торгові угоди, які експлуатують справжніх виробників; протекціоністські положення та позови щодо майнових прав, патенти на медикаменти заради припинення виробництва більш дешевих непатентованих лікарських засобів.

Notes

7 Дані Євростату за грудень 2009 року — прес-реліз «Eurostat» 16/2010 від 29 січня 2010 р.
8 Див., наприклад, Бекмен Е. та Траффорд Б (2006 р.), «Демократичне управління в школах», Страсбург: Рада Європи/ Backman, E. & Trafford, B. (2006) Democratic governance of schools. Strasbourg: Council of Europe
9 Керівні вказівки з глобальної освіти — Концепція та методологія глобальної освіти для педагогів та політичних діячів, Північно-південний центр Ради Європи, 2008 рік/ Global Education Guidelines — Con- cepts and Methodologies on Global Education for Educators and Policy Makers, North-South Centre of the Council of Europe, 2008.
10 «A second All Different» — Кампанія «Рівноправність молоді Європи за різноманітність, права людини та громадянський обов’язок», розпочата у 2007-2008 рр. /All Equal European Youth campaign for Diversity, Human Rights and Participation was run in 2007-2008.