«Кожна людина має право, окремо та спільно з іншими, заохочувати і прагнути до реалізації захисту прав людини та основних свобод на національному і міжнародному рівнях».

Що таке НУО?

«Піднімайся, вставай, борись за свої права!»
Боб Марлі

Термін «неурядовий» або «некомерційний» зазвичай використовується для позначення категорії організацій, які складають частину громадянського суспільства. Такі організації, як правило, характеризуються тим, що метою їхнього існування є не фінансовий прибуток, а щось інше. Однак це «щось» може включати безліч цілей та найрізноманітніші ініціативи та дії. Коло неурядових організацій включає як невеликі ініціативні групи, які виникають, наприклад, у зв'язку з якимись природоохоронними проблемами або конкретними порушеннями прав людини, так і благодійні організації в області освіти, притулки для жінок, культурні асоціації, релігійні організації, юридичні фонди, програми гуманітарної допомоги (цей список можна продовжити), і, нарешті, величезні міжнародні організації з сотнями відділень і тисячами членів у різних частинах світу.
У цьому розділі ми коротко розглянемо ту істотну роль, яку такі організації зіграли (і продовжують грати) у захисті прав людини в усьому світі. Практично на будь-якому рівні, де здійснюються спроби захистити гідність окремих громадян від посягань державної влади, НУО відіграють вирішальну роль:

• борючись з окремими порушеннями прав людини права людини, безпосередньо або за підтримки  окремих прецедентів у відповідних судах
• надаючи пряму допомогу тим, чиї права були порушені;
• домагаючись змін у національному або міжнародному праві;
• сприяючи вдосконаленню змісту цих законів;
• поширюючи серед населення знання про права людини і культивуючи повагу до них.

Вклад неурядових організацій важливий не тільки з точки зору досягнутих результатів, і, відповідно, оптимізму, який вони вселяють щодо захисту прав людини в нашому світі, але також і тому, що НУО представляють собою, в самому прямому сенсі, засіб захисту, доступний людям в усьому світі. Вони – як і багато інших організацій – керуються і координуються приватними особами, але, крім цього, їх сила значною мірою обумовлена добровільною підтримкою їх діяльності іншими членами суспільства. Цей факт надає їм особливу значущість в очах тих людей, які бажають зробити свій внесок у поліпшення ситуації з правами людини у світі.

Типи правозахисних НУО

На Всесвітній конференції з прав людини 1993 року, відомої як Віденська конференція, були присутні представники 841 неурядової організації з усього світу, кожна з яких визначила свою місію як роботу з правами людини. Хоча ця цифра вражає сама по собі, вона представляє лише малу частку від загального числа світових правозахисних НУО.

Більшість організацій, які проголосили себе «правозахисними», як правило, займаються захистом громадянських і політичних прав. Мабуть, найбільш відомими з таких організацій, принаймні, на міжнародній арені, є «Междуна рідна амністія», «Хьюмен Райтс Вотч», Міжнародна федерація з прав людини, Першопочаткових та проміжних прав людини. Однак, як ми вже бачили, цивільні і політичні права є лише однією з багатьох категорій різних прав людини, визнаних міжнародним співтовариством. Більше того, нові права продовжують виникати навіть сьогодні. Якщо ми візьмемо всі ці факти до уваги і включимо до чього переліку неурядові організації, які борються з бідністю, насильством, расизмом, проблемами охорони здоров'я, бездомністю та проблемами охорони природи, - і це лише деякі з питань, - то справжнє число неурядових організацій, зайнятих в області захисту прав людини в тій чи іншій формі, нараховуватиме сотні тисяч в усьому світі.

Чи знаєте ви інші НУО, які борються за права людини в вашій країні?

Як вони впливають на процес?

«Бог дає нам руки, але не будує мостів».
Арабське прислів’я

Неурядові організації можуть намагатися брати участь у захисті прав людини у багатьох різних напрямках і рівнях, і відповідно з характером їх цілей змінюватимуться стратегії, які вони застосовують: вони можуть бути більш загальними або більш конкретними, довгостроковими або короткостроковими, місцевого, загальнонаціонального або міжнародного масштабу і т. д.

А. Безпосередня допомога

Загальною відмінною рисою неурядових організацій, які діють у сфері соціальних та економічних прав, є надання прямої допомоги жертвам порушень прав людини в тій чи іншій формі. Це може бути гуманітарна допомога, захист або навчання новій професії. Якщо право захищене законом, це може бути юридична допомога чи консультації з питань подачі позову. Однак у багатьох випадках пряма допомога жертві або не представляється можливою, або є не найкращим варіантом використання ресурсів організації. У таких випадках, а їх, мабуть, більшість, неурядовим організаціям потрібно мислити перспективно та шукати інші шляхи, щоб або виправити ситуацію, або запобігти появі подібних ситуацій у майбутньому.

Б. Збір достовірної інформації

Якщо існує якась базова стратегія, на якій грунтуються різні форми діяльності НУО, то це, мабуть, прагнення «затаврувати» тих, хто творить несправедливість. Дуже часто уряди можуть ухилятися від зобов'язань за підписаними ними міжнародними угодами, оскільки результати їхньої політики просто не відомі широкій публіці.
Збір такої інформації та її використання в цілях просування прозорості урядових документів із захисту прав людини, необхідні для притягнення винних до відповідальності, і тому часто застосовуються неурядовими організаціями. НУО намагаються чинити тиск на громадськість і на уряди, виявляючи випадки, що закликають до людського почуття справедливості, і роблять їх надбанням громадськості.
Дві найвідоміші організації, що добре зарекомендували себе точністю моніторингу та складання доповідей - «Міжнародна амністія» і Міжнародний Комітет Червоного Хреста. Обидві організації мають авторитет не тільки серед широкої публіки, а й в ООН, де їхні доповіді розглядаються як частина офіційного моніторингу діяльності урядів, які погодилися вважати себе зв'язаними умовами міжнародних угод.

В. Проведення кампаній та лобіювання

«Як це може бути весело – надсилати листи людям, які очолюють авторитарні чи репресивні режими, мати диктатора за друга з листування, і без кінця дратувати його такими листами».
Стінг

Учасники міжнародних відносин часто прибігають до проведення кампаній та лобіювання з тим, щоб викликати зміни в політиці. І знову ми бачимо різноманіття форм, з яких НУО прагнуть вибрати найбільш придатні, залежно від поставлених завдань, характеру «об'єкта», і, звичайно ж, наявних ресурсів. Нижче наведені деякі поширені методи тиску:

• Кампанії з відправки листів - метод, яким ефективно користуються «Міжнародна амністія» та інші НУО. Організації « бомбардують» урядових посадових осіб листами від тисяч своїх членів у всьому світі.
• Вуличні акції або демонстрації з висвітленням у ЗМІ, яких такі заходи зазвичай залучають, можуть використовуватися, коли організації хочуть заручитися громадською підтримкою або привернути до чогось увагу громадськості з метою «присоромити» уряд.
• Засоби інформації часто відіграють важливу роль в практиці лобіювання, а зараз все важливішу роль набуває Інтернет.
• До органів моніторингу прав людини ООН надсилаються тіньові звіти з метою надання НУО ситуації з реального ракурсу стосовно використання прав людини в окремій країні.

На додаток до демонстрацій підтримки або громадського обурення, НУО також можуть проводити неофіційні зустрічі або брифінги для посадових осіб. Іноді простої загрози зробити що-небудь надбанням гласності буває достатньо, щоб домогтися змін у політиці або практиці, як показано у наведеній нижче історії. Колись засоби такого типу застосовувалися через магнітофонні записи, плакати, факси, а зараз їм на зміну прийшли кампанії електронних повідомлень, електронні петиції. Інтернет-сайти, блоги та електронні соціальні мережі.

Взагалі, чим ширше підтримка з боку громадськості або якихось інших впливових інститутів (наприклад, іншого уряду), тим більше вірогідність, що кампанія досягне своїх цілей. Навіть якщо НУО не завжди безпосередньо вдаються до такої підтримки, згадування можливості мобілізації проти уряду широкого народного руху буває достатньо, щоб до їхнього голосу прислухалися.

Чи проводилися у вашій країні які-небудь помітні кампанії громадськості? Який був результат?

Г. Освіта в області прав людини

«Задача освіти в області прав людини – зосередитися на питаннях участі, доступності та всеосяжності».
Форум з питань освіти в області прав людини «Жити, навчатися, діяти заради прав людини», 2009 рік

Багато правозахисних неурядових організацій займаються також, принаймні, в якості одного з напрямків своєї діяльності, інформуванням громадськості або освітньою діяльністю. Розуміючи, що основу їх підтримки складає широка громадськість, неурядові організації намагаються донести до окремих людей якомога більше інформації про проблеми прав людини. Чим краще люди обізнані про ці проблеми, а також про методи захисту прав людини, тим більше вірогідність їх дотримання, що, в свою чергу, дає більше можливостей мобілізувати підтримку в разі конкретних порушень прав людини. Саме ця підтримка, реальна чи потенційна, лежить в основі успіхів неурядових організацій у справі дотримання прав людини.

Приклади успішних акцій

Центр з житлових прав і виселення (ЦЖПВ)

Ця органзіація з захисту прав людини була створена у 1994 році з метою захисту
житлових прав і запобігання примусових виселень по всьому світу. ЦЖПВ використовує розуміння міжнародного закону про прав людини «житло» як існування чогось більшого, аніж просто дах над головою. ЦЖПВ підкреслює, що «приблизно половина
населення світу в даний час не має доступу до задовільного житла, яке гарантується
згідно з міжнародними правамиа людини». У забезпеченні захисту права на задовільне житло ЦЖПВ та його партнери по всьому світу надають аналіз, підтримку, освіту, навчальну і судову підтримку у зв'язку з наступними питаннями:

• примусові виселення
• забезпечення проживання
• доступ до землі
• вода і санітарія
• жінки та їх житлові права
• судова практика і правовий захист
• відновлення в правах і повернення
• вплив великих подій на житлові права.

Дивись сайт ЦЖПВ: http://www.cohre.org

У недавньому історичному рішенні в листопаді 2010 року, «ЦЖПВ проти Італії», Комітет соціальних прав Ради Європи (який здійснює контроль над переглянутою Європейську соціальною хартією) визнав, що Італія порушила права її населення рома у зв'язку з руйнуванням циганських таборів і виселення і вигнання циганів з Італії. Ці масові висилки рома-неіталійців, громадян інших країн ЄС, різко зросла після 2008 року. Порушення були виявлені у відношенні: дискримінації і порушень прав циган на достатнє житло; соціального, правового та економічного захисту; захисту проти бідності та соціальної ізоляції; права працюючих циганських сімей на захист і допомогу. Критики також зазнали політики та практики Італії, які залишають жителів-рома в сегрегації і в явно незадовільних житлових умовах.

Стаття 31 – Право на житло

З метою забезпечення ефективного здійснення права на житло Сторони зобов'язуються вживати заходи, спрямовані на те, щоб:

1.  сприяти доступу до житла, яке відповідає належним вимогам;
2. запобігти бездомності та скоротити її з метою її поступової ліквідації
3. зробити ціни на житло доступними для тих людей, які не мають достатніх коштів

Європейська соціальна хартія (переглянута), 1996

Питання стосовно навколишнього середовища у Швейцарії

«Отруйна спадщина хімічної промисловості не повинно стати тягарем для майбутніх поколінь».
Стефан Вебер, учасник акції «Грінпіс»

З 1961 р. по 1976 р. кілька великих хімічних заводів скинули більше 114 000 тонн токсичних відходів хімічного виробництва у колишній глиняний кар'єр у м. Бонфол, Швейцарія. Сьогодні скидати відходи було б протизаконно, але у 1961 році, коли почалося заповнення кар'єра, закон подібних звалищ не забороняв. Токсичне сміття так і залишилося там, продовжуючи отруювати місцевість і навколишнє середовище сумішшю органічних і неорганічних забруднювачів.
14 травня 2000 близько 100 активістів організації « Грінпіс» зайняли територію хімічного звалища в м. Бонфол біля Базелю, Швейцарія, і вимагали, щоб хімічні компанії, які скидали туди токсичні відходи, взяли на себе всю відповідальність за його очищення. Активісти заявили, що вони будуть залишатися на території звалища до тих пір, поки хімічні компанії не зобов'язуються очистити цю територію так, щоб вона більше не представляла небезпеки ні для здоров'я людей, ні для навколишнього середовища.
.

Див. сайт «Грінпісу»:

www.greenpeace.org                 

Захоплення території звалища змусило хімічні підприємства піти на зустріч з представниками місцевих громад і «Грінпісу», і, в результаті, вони нарешті підписали угоду, за якою підготовка техніко-економічного обгрунтування очищення має бути завершена до лютого 2001 року, і в цьому ж році повинні початися очисні роботи. Підприємства також погодилися на участь місцевих громад та екологічних організацій у процесі очищення і зобов'язалися інформувати місцеві органи влади про ступінь забруднення грунтових вод та питної води в результаті скидання відходів. 7 липня 2001 «Грінпіс» припинив свою акцію на території звалища.

Боротьба з дискримінацією – Європейський центр з прав народності рома (ЄЦПНР)

Див. сайт ЄЦПНР: 

http://www.errc.org

Мета роботи ЄЦПНР – щоб питання прав людини, які стоять перед циганськими громадами, займали окреме місце на політичному порядку денному в Європі і за її межами. Прискіпливе дослідження ЄЦПНР постійно поставляє детальну інформацію про ситуацію рома з правами людини, особливо стосовно  насильства, з яким вони зіштовхуються, структурних форм дискримінації, відмови в доступі до економічних і соціальних прав для циган. ЄЦПНР прагне сприяти дотриманню прав людини у ситуації з циганськими громадами через усвідомлення обізнаності, розробку політики і стратегічних судових процесів. Кампанії зробили надбанням громадськості насильство і ворожі висловлювання відносно рома, сегрегацію в школі, примусові виселення та примусову стерилізацію.
Шляхом своєї виховної роботи в області прав людини, ЄЦПНР, перш за все, працює для розширення можливостей циганських активістів у боротьбі за свою рівноправність. Це досягається за допомогою стажування, дослідницьких стипендій, семінарів і публікацій посібників, таких як «Знай по свої права та борися за них: посібник для циганських активістів».

«В ході досліджень ЄЦПНР у Болгарії, Угорщині, Чехії, Словаччині та Румунії, які були проведені на початку 2010 року із залученням поліцієї, НУО та експерти з заходів щодо протидії торгівлі людьми виявили, що цигани представляють 50-80% потерпілих [у торгівлі людьми] у Болгарії, 40-80% в Угорщині, 70% у Словаччині та до 70% у деяких районах Чехії».
З Інформаційного бюлетеню про права циган, Звіти Європейського суду з прав людини

Алмазні війни

Див. веб-сайт організації: http://www.globalwitness.org

«Глобал Уітнес» - організація, яка працює над виявленням зв'язків між експлуатацією навколишнього середовища та порушеннями прав людини. Вона працює над виявленням випадків жорстокості з метою притягнення винних до відповідальності.
Одна з її стосувалася кривавих алмазів або конфліктних алмазів – тобто, дорогоцінних каменів, які видобуваються в районах, контрольованих силами або угрупуваннями, який мжнародний уряд визнає протизаконними, і використовуються для фінансування військових дій проти цих урядів чи проти рішень Ради Безпеки ООН. Докази, надані «Глобал Уітнес», підтверждують, що такі ресурси були використані для фінансування конфліктів в Африці, які призвели до загибелі і переміщення мільйонів людей. Алмази
також були використані терористичними групами, такими як Аль-Каїда, для фінансування своєї діяльності і з метою відмивання грошей. Вони співпрацювали з іншими НУО і проводили безперервне лобіювання, поки не з'явилася глобальна кампанія, здатна чинити вплив на світову промисловість.
У травні 2000 року основні країни-видобувачі та продавці алмазів, представники
алмазної промисловісті, а також НУО, включаючи «Глобал Уітнес», зустрілися в м. Кімберлі, Південна Африка, і створили міжнародну систему сертифікації алмазів, у 2003 році, що увійшло в історію під назвою Кімберлійського процесу. За схемою, всі алмази, якими торгують країни-члени, сертифікуються таким чином, що покупці можуть бути впевнені: ці дорогоцінності безконфліктні. «Глобал Уітнес» є офіційним спостерігачем за цією схемою і продовжує кампанію за зміцнення й ефективне здійснення своїх правил, щоб допомогти гарантувати, що алмази більше не будуть використані в цілях розгоряння конфлікту, і що замість цього вони отримають шанс стати позитивним фактором для розвитку.
«Глобал Уітнес» отримала спільну номінацію на Нобелівську премію світу 2003 року за свою роботу у боротьбі з конфліктними алмазами.

Пандуси для інвалідних колясок у Тузлі

«З повною переконаністю заявляю, що в усій Боснії і Герцеговині Тузла є найзручнішим містом для людей в інвалідних колясках». Учасник кампанії, Тузла

У 1996 році неурядова організація в Тузлі (Боснія і Герцеговина), яка займається проблемами інвалідів, вирішила провести кампанію з інформування громадськості про проблеми інвалідів з транспортом. Ця організація під назвою «Лотос» поставила за мету привернути увагу людей до цих проблем, і намітила конкретні завдання, включаючи створення спеціальних стоянок для інвалідних колясок, полегшений доступ до громадського транспорту, зручний в'їзд на тротуари і на дороги. Заходи проводилися протягом тижня, якраз напередодні виборчої кампанії. В результаті обізнаність громадськості підвищилася, а всі тротуари в Тузлі були оснащені пандусами для інвалідних колясок!