Я дійсно бажав, щоб міг поговорити про це з кимось.

Опис

Це рольова гра, що направлена на проблеми міжособистісного насильства та погроз.

Відповідні права
•  Право на гідність
• Право на захист від всіх форм фізичного і морального насильства
Цілі
• Розвивати знання і розуміння причин і наслідків залякування
• Розвивати уміння протистояти проблемам
• Викликати співчуття до жертв залякування
Матеріали
•  Копії сцен для рольової гри (одну на групу)
• Одна копія аркуша «з дійсними історіями»
• Простір для виконання рольових ігор
Ключова дата
  • 4 червняМіжнародний день дітей — жертв насильства

Інструкції

1.    Представити завдання. Поясніть, що вони збираються працювати в маленьких групах для виконання коротеньких рольових ігор на теми залякування.
2.    Проведіть стисле заняття по вилученню думок стосовно «Що таке залякування?», щоб забезпечити цілковиту погодженість щодо поняття залякування, знання його різних форм, і, що таке може статися в кожній школі, коледжі, клубі, організації або на робочому місті.
3.    Поділіть учасників на три підгрупи і доручіть кожній одну із сценок. Дайте їм 15 хвилин на репетицію і підготовку рольових ігор.
4.    Якщо готові, запросіть кожну групу, по черзі, представити свою сценку.
5.    Не залишайте жодних коментарів, поки всі групи не представлять свої сценки і не зберуться на засідання для обговорення.

Дебрифінг та оцінкаGoto top

Почніть з огляду рольових ігор:
•    Звідки групи брали матеріал для своїх сценок? Чи це були історії та фільми про залякування, чи свій власний досвід?
•    Чи були сценки реалістичними?
•    В ситуації 1, що було сказано людьми конструктивного, що допомагало і що перешкоджало ситуації?
•    По відношенню до сценки 2, чи легко щиро розмовляти з другом, який теж залякує. Загалом, які прийоми схильні впливати позитивно, а яка тактика мала б негативний наслідок?
•    По відношенню до сценки 3, чи легко розмовляти щиро з другом, якого залякують? Який найкращий спосіб знайти рішення, сприйнятливе для всіх?

Тепер запросіть трьох добровільних учасників для прочитання трьох «дійсних історій». Нехай прокоментують випадки взагалі, а потім продовжать говорити про випадки залякування, як їм можна завадити, і про порушені права.
•    На вашу думку, як це бути залякуваним?
•    Чи залякувана особа несе за це відповідальність?
•    Чому вони залякують? Наприклад, ображаючи інших, чи не намагаються вони довести щось?
•    Чи залякування є різновидом насильства?
•    Чи залякування свідчить про силу?
•    Чи залякування неминуче?
•    Якщо ваш друг піддається залякуванню, чи маєте ви повідомити про це владу, навіть якщо цей друг повідомив про свою проблему конфіденційно?
•    Які існують найбільш поширені упередження стосовно залякуваних людей?
•    Хто несе відповідальність за попередження проблеми?
•    Щоб ви зробили, якщо б вас залякували?
•    Як покарати людей, що залякують? Як їх перевиховати? Чи слід їх карати?
•    Які права людини нехтуються в різних випадках цих історій?

Поради фасилітаторуGoto top

Залякування може бути пряме і непряме. Пряме залякування означає поведінку таку, як лайка, подразнення, штовхання або тяганина, побиття або напад, віднімання сумки або інших речей і розкидування їх навколо, примушення віддати гроші або інші речі, і напад або погрози на підставі релігії, кольору, вади або звички. Непряме залякування — це поведінка така, як поширення пліток з наміром зробити жертву соціально ізольованою. Така поведінка здебільшого викликана однією чи декількома людьми проти певної жертви або жертв. Як у випадку прямого залякування, так і непрямого, головний чинник це фізична і психологічна погроза, яка систематично має місце впродовж певного часу і створює тривалу схему занепокоєння і образи.

Якщо ви працюєте з розширеною групою або в клубі, коледжі або на робочому місті, можливо ви захочете пристосувати сцени до вашої особливої ситуації. Дізнайтеся про молодь в вашій групі і будь — який особистий досвід залякування. Розбийтеся на групи і поділіться цими ситуаціями.

Варіації

Goto top

Замість рольових ігор, три групи можуть проаналізувати кожну сцену і пояснити, як вони вирішать проблему.

Ви можете зосередитися на одній із сценок і надати кожній групі для роботи один і той же сценарій. Тому кожна група презентує свою власну версію історії зі своїми різними можливими рішеннями і альтернативами. Перевага полягає в тому, що ви маєте більше заглибитись в ці питання і знайти більше рішень.

Якщо ви не встигаєте або не маєте місця для рольової гри, ви можете скористатися дійсними історіями в якості випадків для обговорення в малих групах. Запросіть людей поміркувати над ситуаціями і запропонувати можливі конкретні рішення і альтернативи, і обговорити, щоб вони зробили якщо б їх залякували?

Пропозиції щодо виконання подальших дій

Goto top

Дізнайтеся про існування місцевих програм, що тренують вихователів-однолітків (молодих добровольців) у вирішуванні конфліктів. Запросіть їх виступити перед групою і обговорити налагодження служби по подоланню конфліктів однолітками в вашій школі, коледжі або клубі.

Якщо ви зацікавлені в прикладах гарної практики в освіті однолітками, тоді зверніться до «Миротворчий проект в Офенбах, Німеччина, приклад вирішення конфліктів однолітками в школах», розділ 5.1 в Доміно.

Якщо ви хочете звернутись до кіберзалякування, тоді продивіться завдання «Моє життя — не шоу». За бажанням група може запровадити політику проти залякування в своїй школі або організації. Метод, описаний в завданні «У відповідь на расизм» щодо впровадження анти-расистської політики також стосується розвитку політики проти залякування.

В «Історіях, розказаних молоддю» розділ 4 з Доміно, можете прочитати історію Гейборо про те, як його залякували у школі із-за того, що він був єврей. Скористайтеся їм для обговорення антисемітизму і при відповіді на запитання; «А щоб ви зробили в такому випадку?»

Ідеї для вправGoto top

Знайдіть групу або спілку, яка працює над проблемою залякування в вашій країні і пропонує підтримку.
Якщо у вас напрочуд творча група, запропонуйте їм написати свій власний сценарій і виступити з ним перед іншими.
Члени групи можуть також організувати і провести дебати стосовно залякування в своїй школі або громаді.
Разом з іншими друзями створіть групу підтримки в своїй школі або громаді для допомоги залякуваній молоді.

Додаткова інформаціяGoto top

Шантажисти іноді не розуміють, яке лихо завдають людині. Можливо, вони думають, що просто дражнять когось або дурнувато глузують, щоб просто посміятися! Можливо це так і починалося, але через пару днів або тижнів це починає засмучувати людину, над якою глузували. Іноді шантажисти гадають, що чіпляючи інших, вони завдяки цьому стають крутими. Вони можуть просто ревнувати когось або заздрити чиєїсь зовнішності. Можливо вони звикли до безмежної уваги і коли хтось стає замість них центром уваги — це не до вподоби їм, отже вони ображають людину. Часто їм не вистачає комунікабельності і вони не знають, як стати гарним другом. У них можуть бути проблеми дома; коли люди стають свідками насильства або якщо люди погано ставляться один до одного вдома, вони імітують те, що бачать. Вони почуваються погано і хочуть образити інших, щоб вони почувалися теж погано. Тілесні покарання можуть також спричинити залякування тому, що вони навчають дітей, що насильство єдина сприйнятлива і належна стратегія вирішування конфлікту або примушення людей зробити те, що їм потрібно. Ви можете довідатись про кампанію Ради Європи щоб зупинити залякування на: www.coe.int «Заборона тілесного покарання дітей, питання і відповіді».

Шантажисти потребують допомоги; вони мають зрозуміти причини, чому вони залякують і навчитися, як змінити свою поведінку, особливо як справитися з почуттями, щоб не ображати інших, і як бути настирним, щоб досягти бажаного. Долучитися до практичної діяльності, де б вони могли знайти собі певні хобі, які б відволікли їх від залякування і де б вони проявили свої дарування, а це б, в свою чергу, допомогло розвити їх самооцінку і здатність вважати себе хорошою людиною, яка не ображає інших.

За детальною інформацією звертайтеся на: www.bullying.co.uk, www.bullying.orgwww.bullyonline.org або введіть «залякування» в вашу пошукову систему.

Матеріал для розповсюдження

Goto top

PDFPDF

Сцени для рольових ігор

Сцена 1
Студент звертається до представників влади і намагається пояснити, що один із його однокласників піддається залякуванню. Директор авторитарний і традиційний. Вона/він вважає, що стандарти зникають і має негативну думку щодо загальної поведінки молоді в наш час. Класний керівник не хоче брати на себе відповідальність за ситуацію. Інші вчителі недооцінюють проблему і не вбачають в шантажисті такого. Представник місцевої влади, якого це стосується, стурбований, але занадто перевантажений, щоб мати можливість втрутитися зараз.

Сцена 2
Група студентів намагається поспілкуватися з товаришем, що залякує меншого студента.

Сцена 3
Різні студенти зібралися, щоб обговорити друга, який піддається залякуванню групою старших студентів. Їм би хотілося допомогти другові і вони аналізують всі можливі рішення, щоб допомогти йому/її.

Справжні історії

Історія 1
«Мені 12 років і я ненавиджу ходити до школи, тому що ніхто мене не любить. Там є група дітей, які ображають мене при кожній можливій нагоді.  Вони   говорять,   що я потворна і жирна і моїм батькам має бути соромно за мене. Мій найкращий друг перестала розмовляти зі мною і навіть потоваришувала з деякими дітьми з тої групи. Я ненавиджу її. Я почуваюся такою самотньою і боюся, що те, що говорять про батьків — правда».
Розанна.

Історія 2
«Я почала навчатись в новому коледжі цього року і з першого дня я відчувала, що деякі дівчата дивляться на мене, насміхаючись. Тоді я усвідомила,  що  вони  заздрять моїй популярності серед хлопців. Тепер я знаходжу маленькі послання на моїх дверях з погрозами. Я також отримую образливі дзвінки вдома. Вони навіть викрадали декілька раз мої книжки. Минулого тижня я пішла в туалет і три дівчини пішли за мною, вони кричали на мене, погрожували мені ножем і наказали мені іти навчатися в інше місце і називали мене повією. Я не можу так більше. Я залякана і розлючена. Я намагалася поговорити з директором, але він насправді не прислухався до проблеми. Я не знаю, що робити».
Лісбес

Історія 3
«Мій найкращий друг розповів мені, що інші студенти докучають йому у школі. Коли я вирішив допомогти йому і поговорити з ними, вони стали поводитися так і зі мною. Тепер нас обох залякують: вони глузують з нас, ошукують нас дуже брутально і погрожують відлупцювати нас. Ми обидва вирішили тримати язика за зубами, тому що боїмося, що якщо розкажемо, стане ще гірше».
Андрей