Палками та камінням можна поламати мені кістки, але і слова можуть зробити мені боляче!1

Опис

Це завдання націлене на розвиток інформування людей про зловживання інформаційно-комунікаційними технологіями (ІСТ) загалом, та кібермобінгом зокрема.

Відповідні права
• Право на свободу мислення, погляди та самовираження
• Свобода від втручання у приватне життя, сім’ю, дім та кореспонденцію
• Захист від нелюдського чи принизливого поводження
Цілі
• Розширити знання про зловмисне використання мобільних телефонів та Інтернету
• розвивати навики творчого мислення і пошуку способів боротьби з
«кіберзлочинами»
• Розвивати співчуття та солідарність
Матеріали
• Фліпчарти та маркери
• Перелік висловів
• Скотч або стрічка для проведення довгої лінії на підлозі.
Підготовка

•    Прочитайте практичні поради для кураторів і з’ясуйте суть кібермобінгу, його прояви, способи обговорення проблеми
•    Зробіть дослідження на основі своїх базових концепцій законів проти кібермобінгу вашої країни.

Ключова дата
  • 8 лютогоДень безпечного Інтернету

Інструкції

1«Палками та камінням можна поламати мені кістки, але словами не можна зробити мені боляче» приписують рабам за часи рабства у США. Ідея полягає в тому, що набагато краще коли наглядач лише проклинає та називає тебе принизливим ім’ям, аніж наносить тобі удари батогом.

1.    Почніть з короткого обговорення питання «знущання». Запропонуйте учасникам витратити пару хвилин на обмірковування того, що таке знущання, її прояви. Потім зберіть відповіді та запишіть їх фліпчарт-папері.
2.    Зробіть те саме на чистому аркуші фліпчарт-паперу, обговорюючи кібермобінг, його сутність, ознаки.
3.    За допомогою нитки або скотчу проведіть вздовж підлоги лінію, яка називається
«лінія так». Попросіть учасників стати у дві шеренги, одна повинна стояти з боку «лінії так».
4.    Поясніть, що ви будете зачитувати твердження стосовно кібермобінгу, і хочете, щоб вони висловили своє відношення до цієї проблеми, не використовуючи слова. Якщо вони згодні з твердженням, вони повинні зробити крок вбік «лінії так». Учасники повинні відповідати щиро.
5.    Зачитайте перше твердження. Дайте час на роздуми та відповідь. Пізніше подивіться на результати і занотуйте, скільки людей встали на «лінію так».
6.    Скажіть учасникам повернутися на вихідну позицію і зачитайте нове твердження.
7.    В кінці встаньте в коло і почніть підведення та оцінювання підсумків.

Дебрифінг та оцінкаGoto top

Почніть з обговорення тверджень та досвіду учасників, а потім продовжіть обговорювати наскільки схожі різні види знущань і як вирішувати ці проблеми.

  • Що ви знали про кібермобінг до виконання цієї вправи?
  • Чи всі твердження достатньо серйозні, щоб ідентифікувати їх як кібермобінг? Чому? Чому ні?
  • Чи є інші види кібермобінгу, які не згадувалися?
  • Наскільки розповсюджене явище кібермобінгу у вашій спільноті або країні?
  • Які права людини порушує кібермобінг?
  • Чому люди знущаються над іншими? Чому люди стають жертвами цього?
  • Чому люди, які становали жертвами знущань, продовжують знущатися над іншими?
  • Що може бути зроблено, щоб припинити кібермобінг? Жертвою? Іншими?
  • Що ви можете зробити, щоб захистити себе від кібермобінгу?
  • Про які права людини йде мова, коли знущаються над людьми?
  • У статті 19 ЗДПЛ зазначається: «Кожна людина має право на свободу переконань і на вільне їх виявлення; це право включає свободу безперешкодно дотримуватися своїх переконань та свободу шукати, одержувати і поширювати інформацію та ідеї будь-якими засобами і незалежно від державних кордонів». Чи повинні бути обмеження свободи слова? Якщо так, то які будуть наслідки і хто повинен визначати ці обмеження? Якщо свободу слова не слід обмежувати, то які будуть наслідки?

Поради фасилітаторуGoto top

Знущання та кібермобінг — це делікатні питання, і вам слід підготуватися до того, що деякі учасники будуть реагувати емоційно, оскільки вони пригадають свій негативний досвід. Люди, над якими знущалися, відчувають сором та провини; вони не вважають себе жертвами, а ті, хто знущаються, можуть повністю не усвідомлювати, що вони коять. Отже, перш ніж обговорювати тему кібермобінгу, добре підготуйтеся і вирішить, чи хочете ви звернутися по допомогу до когось, хто має відповідний досвід.

Приклади того, як слід реагувати на знущання:

•    Не відповідайте на погрози або образи
•    Зробіть «чорний» список електронних адрес
•    Змініть електронні адреси
•    Змініть провайдера Інтернету (ISP)
•    Змініть номер мобільного телефона
•    Залиште образливе повідомлення як доказ
•    Поділіться цією проблемою з кимось, кому довіряєте. Якщо ви неповнолітній, на певному етапі вам необхідно залучити дорослого.
•    За  певних  обставин  ви  можете  протистояти  знущанням.  Призначте  зустріч  з посередником і спробуйте допомогти кривднику зрозуміти наслідки своїх дій.
•    У деяких випадках, мабуть, бажано повідомити поліцію або проконсультуватися з юристом.
Запам’ятайте, що не рекомендується мститися, відповідати знущанням на знущання, оскільки це тягне за собою цивільну або кримінальну відповідальність.

Приклади дій, які можуть вчиняти люди, щоб захистити себе від знущань:
•    Обмежте час зв’язку з Інтернетом: не будьте на зв’язку весь час.
•    Ніколи не перевіряйте електронні повідомлення, надіслані з невідомих вам адрес.
•    Регулярно змінюйте свої паролі.
•    Не залишайте занадто багато персональних даних у своєму профайлі.

Найважливіше, що повинні запам’ятати учасники, виконавши цю вправу, — необхідно говорити про цю проблему, ділитися нею, незалежно від того, чи ви стали жертвою або свідком.

Виховання — це ключ до попередження знущання та припинення таких дій, якщо вони мали місце. У кожному випадку механізми — складні, а причини — різні, але і жертва, і кривдник повинні розуміти соціальні та психологічні рушійні сили, яких задіють для вирішення проблеми. Люди, які стають жертвами, скоріш за все, сором’язливі, делікатні, тривожні та беззахисні, у них низький рівень самоповаги та їм бракує соціальних навичок. Занадто багато фізичних особливостей, над якими можна глузувати: невеликий зріст, фізичне каліцтво або приналежність до іншої раси, релігії або соціальної групи. Люди, які знущаються, роблять це, оскільки так вони краще себе почувають, почувають важливими та контролюють інших людей. Якщо інші роблять це, вони можуть думати, що стануть популярними або «крутими». Знущання — це також спосіб привернути увагу, отримати бажане або покарати людей, яким заздрять.

ВаріаціїGoto top

Багато людей, які були жертвами знущань, самі стають кривдниками, тому важливо змусити людей замислитися про особисту відповідальність. Після прочитання тверджень, почніть виконувати другу частину вправи, але цього разу зробіть це з точки зору кривдника. Учасники не стають на «лінію так», а залишаються на місці і розмірковують. Наприклад,
«Чи відкривали ви коли-небудь електронну скриньку користувача без його дозволу»? та «Чи ви коли-небудь користувалися чужим мобільним телефоном без дозволу»?

Якщо проблема знущання визнана, то вам може сподобатися ідея вивчити цю проблему більш детально. Імітація форуму — гарний спосіб поглибити розуміння причин знущання та обговорити цю проблему. Поділіть учасників на малі групи та запропонуйте їм розказати про справжні випадки знущання. Мова може йти про власний досвід або досвід знайомих. Кожна група повинна вибрати випадок, з яким будуть працювати. Учасники повинні намагатися уявити причини, чому кривдник знущається, як відбувається знущання, що трапиться потім і які настають наслідки. Потім групи повинні створити невелику виставу і представити її іншим членам групи. Після вистави знову розіграйте фінальну сцену «якими будуть наслідки» і попросіть «аудиторію» запропонувати альтернативні дії, які могла би здійснити жертва.

Пропозиції щодо виконання подальших дій

Goto top

Зробіть гасло для кампанії проти знущань.
Розробіть політику протидії знущанням для вашої школи або клубу чи передивіться політику, якщо вона вже існує.
Ви можете висловити бажання дослідити інші аспекти насильства завдяки вправі «Насильство у моєму житті».

Ідеї для вправ

Goto top

Використайте ідеї другого варіанту і покажіть виставу іншим групам, молодим людям або батькам.
Організуйте публічне обговорення цієї проблеми у своїй школі або клубі, тому що багато вчителів та батьків не знають, що відбувається.
Дізнайтеся, чи проходить у вашому місті інформаційна компанія, присвячена ризикам та зловживанням у сфері ІКТ і який особистий внесок ви можете зробити.

Додаткова інформаціяGoto top

Кібермобінг — це використання електронної пошти, миттєвих повідомлень, чатів, пейджерів, мобільних телефонів або інших інформаційних технологій для переслідування, погроз або залякування. До таких дій належать:

•    Погрози.
•    Відправлення провокаційних образливих повідомлень расистського або етнічного характеру.
•    Гомофобія.
•    Намагання розповсюдити вірус у комп’ютері жертви.
•    Відправлення на електронну адресу багаточисленних безглуздих повідомлень.
•    Розміщення  або  розповсюдження  неправдивої  інформації  про  особу  з  метою нанесення шкоди їй або її репутації.
•    Пошук жертви та запрошення інших знущатися або глузувати з нього/неї.
•    Намагання бути кимось, хто створює видимість того, що інша людина каже речі, в які він/вона не вірить або є неправдою про нього/неї.
•    Розповсюдження зображення людини, зокрема у незручній ситуації, без його чи її дозволу.
•    Розповсюдження електронних листів без дозволу їх автора.
•    Здійснення тиску на інших, щоб виключити зі спільноти іншу людини (в режимі онлайн/офлайн).
•    Регулярне відправлення комусь брудних, підступних та образливих повідомлень.

Частіше всього кібермобінг здійснюється дітьми, але не тільки ними. Однією з найбільших проблем у боротьбі з кібермобінгом є анонімність кривдника, що ускладнює його/її пошук.

В Інтернеті багато сайтів, присвячених проблемі кібермобінгу. Використайте режим пошуку, щоб дізнатися про місцеві ініціативи. Загальну інформацію можна знайти на сайтах:

http://www.stopcyberbullying.org/
http://yp.direct.gov.uk/cyberbullying/
http://europa.eu/legislation_summaries

Конвенція Ради Європи «Про кіберзлочинність»
Конвенція, яка набрала чинності 1 липня 2004 року, є першим міжнародним договором стосовно злочинів, здійснених через Інтернет та інших комп’ютерних мереж, пов’язаних з порушенням авторських прав, кібер-шахрайством, дитячою порнографією та зломом систем безпеки. Це також стосується низки повноважень та процедур таких, як пошук комп’ютерних мереж та їх прослуховування. Дивіться на http://conventions.coe.int та шукайте договір No. 185. 

Statements

Чи хто-небудь відкривав без вашого дозволу вашу поштову скриньку?
Чи хто-небудь читав без вашого дозволу будь-які ваші смс-повідомлення?
Чи хто-небудь відсилав вам чи то на ваш мобільний телефон, або електронну адресу образливі повідомлення, зображення або відео?
Чи хто-небудь відсилав ваші зображення/інформацію/відео комусь іншому без вашого дозволу?
Чи хто-небудь розміщував ваші зображення або інформацію про вас на сайтах або у соціальних мережах без вашого дозволу?
Чи хто-небудь змінював ваші зображення/відео без вашого дозволу або маніпулював ними? Чи повідомляли ви кому-небудь ваші паролі?
Чи хто-небудь знущався над вами у інтерактивній ігровій кімнаті чи чаті? Чи вам коли-небудь надокучали по телефону?
Чи хто-небудь залишав недоречні коментарі у блогу чи соціальних мережах?
Чи хто-небудь розповсюджував про вас неправдиву/образливу інформацію або плітки за допомогою електронної пошти або смс?
Чи знаєте ви когось, хто став жертвою кібермобінгу?
Чи знаєте ви, що є спеціальні закони щодо подібних злочинів?
Чи вважаєте ви, що необхідні обмеження стосовно того, що люди можуть розміщувати в Інтернеті? Чи правильно заборонити мобільні телефони в школі?

Матеріал для розповсюдженняGoto top

PDFDownload as PDF