Дотримуйтесь трьох правил: повага до себе, повага до інших і відповідальність за всі ваші дій.

Далай-Лама

Опис

Це заняття, в якому люди досліджують свій досвід міжособистісного насильства.

Відповідні права
• Право на життя, свободу та особисту недоторканність
• Свобода думки, совісті і релігії
• Свобода від тортур та принижуючого гідність поводження
Цілі
• Розвинення знання і розуміння, що є об'єктом і причиною насильства
• Заохочення розвитку навичок боротьби з насильством мирними шляхами
• Розвинення цінностей терпимості і відповідальності.
Ключова дата
  • 2 жовтняМіжнародний день ненасильства

Інструкції

1.    Поясніть, що це можливість для учасників поділитися думками і почуттями про особистий досвід міжособистісного насильства, коли люди були насильницькі налаштовані до них і коли вони були жорстокі з іншими.
2.    Переконайтеся, що кожен знає і розуміє правила участі у груповій роботі: що до кожного слід ставитися з повагою, що все сказане залишається конфіденційним, і що ніхто не повинен під тиском казати те, що змушує відчувати себе незручно.
3.    Проведіть короткий мозковий штурм зі словом «насильство», запропонувавши учасникам навести приклади повсякденного насильства, наприклад, образи, словесні образи, сарказм, порушення черги, вставання без черги перед кимось, пороття або побиття дитини, залякування з боку банд, крадіжки зі зломом, дрібні або кишенькові крадіжки, вандалізм, і так далі.
4.    Попросіть всіх поміркувати п’ять хвилин про особисті випадки, коли:
a.    хтось поводився жорстоко з ними
b.    вони були жорстокі до інших
c.    коли вони бачили насильство над іншими, але не втручалися.
5.    Попросіть бажаючих запропонувати свій досвід як приклад для групового обговорення. Нехай розкажуть, що сталося і що вони відчувають. Спробуйте отримати по два приклади в кожній категорії A, B і C.
6.    Зробіть короткі замітки про події на фліпчарті.

Goto top

Дебрифінг та оцінка

Почніть з короткого обговорення заняття в цілому, чи дійсно це було важко і чому. Потім перейдіть до аналізу причин і наслідків різних інцидентів.
•    Чому сталася ситуація насильства?
•    Чому ви поводились саме так?
•    Як би інші члени групи поводилися в подібних обставинах?
•    Як би ви могли повести себе по-іншому? Чи є у решти групи якісь пропозиції?
•    Що можна було б зробити, щоб попередити цей інцидент?
•    У випадку с), чому вони не втрутилися?
•    Чи були загальні причини інцидентів або вони всі унікальні?
•    Скільки інцидентів були результатом непорозуміння, скільки результатом гіркоти, злоби і заздрості і скільки результатом відмінностей у культурі та звичаях, думках або переконаннях?
•    Що люди розуміють під словом «толерантність»? Як вони її визначають?
•    Чи повинні ми бути терпимі до всього, що всі інші люди роблять або говорять?
•    Чому терпимість має ключове значення для сприяння правам людини?

Поради фасилітаторуGoto top

Підкресліть, що метою цієї вправи є розвиток навичок боротьби з насильством шляхом визначення причин, визнання почуттів та емоцій і розвинення навичок впевнених дій, щоб контролювати ситуацію. Акцент робиться на пошуку ненасильницьких засобів реагування на ситуації жорстокості, а не на допомогу людям подолати травму. Якщо присутні постраждалі в результаті насильства, то скажіть їм, що поговорите з ними наодинці потім, коли ви зможете допомогти їм знайти професійного консультанта.

Будьте готові до сюрпризів та підтримайте тих, хто вважає цю діяльність складною або такою, що засмучує. Ви не можете знати біографію кожного, чи те, що відбувається або відбулося в їх сім’ях. Цілком імовірно, що деякі учасники мали досвід насильства, наприклад жорстоке поводження з дітьми, насильство в сім’ї, психологічне або емоційне насильство, залякування в кіберпросторі, сексуальне насильство, расизм, знущання в школі або на роботі, агресивна поведінка на дорозі, самоушкодження, спроба самогубства, злочини з ненависті, тероризм, геноцид, війни, військові злочини і насильницькі злочини.

Скажіть людям, щоб пам’ятали  статтю 1 Загальної декларації прав людини: «Всі людські істоти народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні діяти у відношенні один до одного в дусі братерства». Якщо ми хочемо, щоб інші слідували цій статті, то ми теж повинні їй слідувати.

Якщо у вас більше десяти осіб у групі, ви можете розділити їх на малі групи, щоб поділитися своїми історіями.

ВаріаціїGoto top

Ви можете зробити гарну драматичну вправу. Попросіть двох, трьох або чотирьох осіб, щоб підготували коротку рольову гру з якогось інциденту. Інша частина групи спостерігає. Ви можете зупиняти рольову гру з інтервалами і запитувати аудиторію, щоб прокоментували або запропонували те, як рольова гра повинна бути продовжена. Крім того, члени аудиторії можуть втрутитися безпосередньо і замість акторів розвити альтернативні закінчення.

Замість театру обговорення ви також можете зробити «театр зображення». Це дуже ефективний метод, щоб змусити людей замислитися про насильство. Попросіть одну людину — скульптора створити збірний образ, розташовуючи інших учасників так,  щоб отримати картину або сцену ситуації насильства.  Коли скульптор закінчить, решта групи може коментувати і ставити запитання. Наступним кроком слід перетворити сцену в позитивне, ненасильницьке зображення ситуації.

Пропозиції щодо виконання подальших дій

Goto top

Можливо, ви захочете обговорити суперечності в Декларації ООН про принципи терпимості, яка підіймає питання про межі терпимості. «Толерантність відповідає принципу поваги до прав людини; прояв толерантності не означає терпимого ставлення до соціальної несправедливості, відмову від або ослаблення своїх переконань. Це означає, що кожен вільний дотримуватися своїх переконань і визнає право інших дотримуватися своїх». Попросіть групу обміркувати те, що «прояв толерантності не означає терпимого ставлення до соціальної несправедливості», тоді як можна в той же час «визнавати право інших дотримуватися своїх [переконань]», особливо якщо ці переконання є расистськими або фанатичними.
Дізнайтеся про організації, які надають підтримку жертвам насильства, наприклад, телефонні лінії довіри або заклади допомоги жертвам. Дізнайтеся більше про інші організації, які сприяють взаєморозумінню і терпимості у суспільстві.

Якщо ви б хотіли продовжувати працювати з темою миру і насильства, ви можете переглянути вправи «Домашні справи» в якій розглядається насильство в сім’ї, «Моє життя — не шоу» про залякування в кіберпросторі, і «А які в нас альтернативи?», яка досліджує знущання.

Ідеї для вправGoto top

Зв’яжіться з організацією, яка діє в інтересах миру та ненасильства в суспільстві і дізнайтеся, як ви могли б допомогти в якості волонтерів.

Додаткова інформаціяGoto top

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) у своїй першій доповіді про насильство і здоров’я (2002) визначила насильство як «навмисне застосування фізичної сили чи влади, чи загроза їх застосування, проти самого себе, проти іншої людини або проти групи чи спільноти, яке призводить або може призвести до травми, смерті, психологічної шкоди, недорозвинення або позбавлення».

Декларація ООН про Принципи
Стаття 1 — Визначення толерантності
1.1    Толерантність означає повагу, прийняття і правильне розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, наших форм самовираження і способів прояву людської індивідуальності. Їй сприяють знання, відкритість, спілкування та свобода думки, совісті і переконань. Толерантність — це гармонія різноманіття. Це не тільки моральний обов’язок, а й політична та правова потреба. Толерантність — це чеснота, яка робить можливим досягнення миру і сприяє заміні культури війни культурою миру.
1.2    Толерантність це не поступка, поблажливість чи потурання. Толерантність —  це, перш за все, активна позиція, що формується на основі визнання універсальних прав людини і основних свобод інших осіб. Ні за яких обставин вона не може бути використана для виправдання зазіхань на ці основні цінності. Толерантність повинна проявлятися окремими людьми, групами і державами.
1.3    Толерантність — це обов’язок, який сприяє утвердженню прав людини, плюралізму (в тому числі культурного плюралізму), демократії та верховенства закону. Це поняття, що означає відмову від догматизму, від абсолютизації істини і затверджує норми, встановлені в міжнародних документах з прав людини.
1.4    У співзвучності з повагою до прав людини, практика толерантності не означає терпимого ставлення до соціальної несправедливості, відмови від своїх або поступки своїми переконаннями. Це означає, що кожен вільний дотримуватися своїх переконань і визнає таке ж право інших дотримуватися своїх. Це означає визнання того, що люди за своєю природою розрізняються за зовнішнім виглядом, становищем, мовою, поведінкою і цінностями і мають право жити в мирі та зберігати свою індивідуальність. Це також означає, що погляди однієї людини не можуть бути нав’язані іншим.

Міжнародний день ненасильства Організації Об’єднаних Націй (ООН) є глобальним, і сприяє поширенню ненасильства, освіти та інформуванню громадськості. Він проводиться щорічно 2 жовтня, та співпадає з днем народження відомого індійського лідера Махатми Ганді.