Інструкції 

1.    Запитайте учасників/учасниць, що вони розуміють під виразом «право на працю». Вико­ристовуйте інформацію наприкінці вправи, щоб пояснити, що розглядається в рамках законодавства про права людини, що обговорює аспект інвалідності.
2.    Тепер попросіть учасників/учасниць обдумати бар'єри, з якими можуть зіткнутися люди з обмеженими можливостями при прийомі на роботу. Коротко поясніть поняття «розум­не пристосування».
3.    Поясніть учасникам/учасницям, що вони будуть грати роль на різних етапах проходжен­ня інтерв'ю на роботу офісного помічника, у відділ обслуговування клієнтів невеликої компанії. Кожен із заявників/заявниць має інвалідність. Запросіть п'ять охочих, щоб грати роботодавців/роботодавиць, які збираються провести інтерв'ю, і ще п'ять, щоб бути заявниками/заявницями.
4.    Роздайте рольові картки. Нехай гравець/гравчиня кожної ролі вибере одного/одну або двох друзів/подруг, щоб допомогти йому увійти у роль. Дайте їм 10-15 хвилин, щоб підготуватися.
5.    Організуйте стіл і два стільці посередині кімнати і попросити решту групи зайняти свої місця в ролі спостерігачів/спостерігачок. Попросіть одного зі спостерігачів/одну зі спо­стерігачок стежити за часом.
6.    Почніть рольову гру. Попросіть першого роботодавця/роботодавицю зателефонувати першому заявникові/першій заявниці. Інтерв'ю має бути коротким, не більше п'яти хвилин.
7.    Запросіть другого роботодавця/роботодавицю зайняти своє місце за столом і взяти ін­терв'ю у другого заявника/другої заявниці.
8.    Коли всі інтерв'ю закінчаться, попросіть учасників/учасниць вийти з ролі і приєднатися до спостерігачів для дебрифінгу та оцінки.

Дебрифінг та оцінка

Почніть із опитування інтерв’юйованих.

•    Як ви почувалися під час гри? Що вам сподобалося чи не сподобалося?
•    Наскільки добре ви впоралися з вашою роллю, на вашу думку? Що було найважчим?

Потім запитайте інтерв'юера/інтерв'юерку.

•    Як ви себе почували під час гри? Що вам сподобалося чи не сподобалося?
•    Наскільки добре ви впоралися з вашою роллю, на вашу думку? Що було найважчим?

Потім попросіть спостерігачів/спостерігачок прокоментувати.

•    Чи можуть подібні ситуації трапитися в реальному житті?
•    Чи правильно інтерв'юери проявляли повагу й увагу до людей, у яких вони брали ін­терв'ю?

Потім проведіть спільне обговорення.

•    Що ви можете сказати про право на роботу осіб з обмеженими можливостями? Як ви думаєте, їх право на роботу гарантується на практиці?
•    Що, на ваш погляд, є основними причинами високого рівня безробіття серед людей з обмеженими можливостями? Чи вони справедливі?
•    Як ви вважаєте, хто повинен нести відповідальність за забезпечення того, щоб люди з обмеженими можливостями отримували справедливе ставлення до себе? Що ви ду­маєте про ідею «розумного пристосування»?
•    Чи знаєте ви когось, хто зазнав якоїсь дискримінації під час подачі заяви на роботу? Ви коли-небудь відчували щось подібне на собі?
•    Що ми можемо зробити, щоб змінити дискримінаційне ставлення в суспільстві?
•    Які права людини є актуальними в контексті можливості працевлаштування людей з обмеженими можливостями?

Поради фасилітатору/фасилітаторці

Постарайтеся переконатися, що учасники/учасниці не перебільшують своїх ролей та пово­дяться так, як дійсно поводять себе люди в цих ситуаціях, наскільки це можливо. Це може бути особливо важливо для роботодавців/роботодавиць, які можуть бути схильні перегравати роль «злого» роботодавця/«злої» роботодавиці.

У ході інтерв'ю учасники/учасниці, які не беруть участі в рольовій грі, мають спостерігати мовчки, беручи до відома варіанти розіграних ролей і особливих труднощів, які відчувають і роботодавець/роботодавиця, і заявник/заявниця.

Проінформуйте учасників/учасниць, які грають роль інтерв'юйованих, що рольові картки включають приклади «розумних коректив», які роботодавцеві/роботодавиці, можливо, доведеть­ся прийняти, щоб гарантувати справедливе ставлення до людей з обмеженими можливостями.

Ви, можливо, побажаєте обговорити всі варіанти дій, які зможуть використати люди з об­меженими можливостями та молодіжні працівники/працівниці при спробі змінити ставлення роботодавців/роботодавиць. Крім того, можна обговорити те, яке типове ставлення роботодав­ців/роботодавиць до людей з інвалідністю або власне ставлення до людей з інвалідністю було висловлене у рольовій грі.
Коли ви обговорюєте можливі причини високого рівня безробіття серед людей з обмеженими можливостями, ви можете навести деякі з наведених прикладів:
•    відсутність знань про потреби людей з інвалідністю на робочому місці;
•    відсутність знань про те, що в змозі робити люди з обмеженими можливостями;
•    низька якість робочих місць для багатьох людей з обмеженими можливостями;
•    прийом на роботу з «неправильних» причин (наприклад, слідуючи законам/ квотам, але потім не в змозі забезпечити їх проживання); 
•    страх перед новими та адаптивними технологіями;
•    тенденція для багатьох людей з обмеженими можливостями спробувати приховати цей факт.

Спробуйте виділити відповідальність роботодавців/роботодавиць і людей з обмеженими можливостями, граючи їх власного адвоката/власну адвокатку. Ви можете обговорити, чому люди з обмеженими можливостями часто відчувають, що вони змушені приховувати свою інва­лідність у трудовому процесі? Чи відомі учасникам/учасницям подібні приклади? Як цьому можна запобігти?

Варіації

Ви можете запропонувати учасникам/учасницям написати рекламу роботи для ролі заздалегідь, даючи опис роботи та профайл особи.

Пропозиції щодо виконання подальших дій

Залежно від наявності часу і рівня поінформованості членів/членкинь групи щодо людей з інва­лідністю та питання їх зайнятості, ви можете попросити групу розробити рекомендації щодо:

•    зміни ставлення роботодавців/роботодавиць;
•    запуску кампанії для боротьби зі ставленням до трудового права та за підвищення обі­знаності стосовно супроводжувальних питань.

Дайте групам 30 хвилин для обговорення та для запису на фліпчарті, а потім протягом 5 хвилин кожна група представляє свою позицію, зображену на фліпчарті.

Якщо групі подобаються рольові ігри і є бажання вивчити питання, пов'язані з дискримінацією працюючих матерів, то вони могли б виконати вправу «Робота і діти».

Ще один вид діяльності, який пов'язаний з темою роботи «Переговори з профспілками». Це симуляція зустрічі роботодавця/роботодавиці та працівників/працівниць разом із їх проф­спілкою (ПС), представники/представниці ведуть переговори стосовно заробітної плати й умов праці.
Робочі умови для людей з обмеженими можливостями були покращені після жорсткого лобіювання політиків. Це дійсно важливо, за якого політика ви проголосували! Якщо ви бажаєте провести дослідження, щоб дізнатися про ставлення людей до голосування на виборах і гро­мадянських прав та обов'язків, то використайте вправу «Голосувати чи не голосувати».

Ідеї для вправ

Спробуйте знайти організації або компанії в цій місцевості, що провадять політику підтримки людей з інвалідністю. Група могла б зробити опитування, щоб переконатися, чи розуміють організації вимоги, що містяться в Конвенції ООН про права людей з інвалідністю, і дізнатися їхню реакцію на ці вимоги.

Додаткова інформація

Факти і цифри про інвалідність із Європейського форуму з проблем інвалідності

•    Люди з інвалідністю становлять 65 млн осіб у Європейському Союзі.
•    Люди з інвалідністю у два чи три рази частіше є безробітними, ніж люди без інвалідності.
•    Тільки 16 % з тих, хто стикається з обмеженнями в роботі, надається деяка допомога щодо доступу до праці.
•    Багато людей з інвалідністю є «зневіреними працівниками» і навіть не намагаються бути робочою силою. Тому вони класифікуються як неактивні.
•    Чим важчий ступінь інвалідності, тим менше зусиль докладається, щоб бути робочою силою. Тільки 20 % людей з важкою інвалідністю працюють, порівняно з 68 % тих, хто без інвалідності.
•    По всій Європі 38 % людей з інвалідністю віком 16-34 роки мають зароблений дохід порівняно із доходом 64 % людей, які не мають інва­лідності. Доходи людей з інвалідністю набагато нижчі, ніж доходи людей без інвалідності.
Джерело: www.edf-feph.org

Розрахункова чисельність населення держав - членів Ради Європи становить 800 млн, а це означає, що має бути близько 80 млн людей з інвалідністю у межах цих держав. За оцін­ками ВООЗ, у світі сьогодні більше одного мільярда людей, а це близько 15 % населення світу, які мають деякі форми інвалідності. їх число зростає через війни і руйнування, нездорові умови життя або відсутність поінформованості щодо проблеми інвалідності, її причин, профі­лактики та лікування. Серед людей з обмеженими можливостями, жінок, дітей, старих, жертв катувань, біженців/біженок і переселенців/переселенок, робочих мігрантів/мігранток є осо­бливо вразливі. Наприклад, жінки з інвалідністю зазнають дискримінації як з причини їх статі, так і через інвалідність.

Право на працю
Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права
Стаття 6:
Держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право на працю, що включає право кожної людини дістати можливість заробляти собі на життя працею, яку вона вільно оби­рає або на яку вона вільно погоджується (...)
Стаття 7:
Держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право кожного на справедливі і спри­ятливі умови праці (...)

Європейська соціальна хартія

Частина I
Кожна людина має мати можливість заробляти собі на життя професією, яку вона вільно обирає.
Усі працівники/працівниці мають право на справедливі умови праці.

Конвенція ООН про права людей з інвалідністю
Цей договір був відкритий для підписання в березні 2007 року.
Стаття 27:
1. Держави-учасниці визнають право людей з інвалідністю на працю нарівні з іншими; воно включає право на отримання можливості заробляти собі на життя працею, яку лю­дина з інвалідністю вільно обрала чи на яку вона вільно погодилася, в умовах, коли ринок праці та виробниче середовище є відкритими, інклюзивними та доступними для людей з інвалідністю. Держави-учасниці забезпечують і заохочують реалізацію права на працю, зокрема тими особами, які отримують інвалідність під час трудової діяльності, шляхом ужиття, утому числі в законодавчому порядку, належних заходів.

«Розумне пристосування»

Розумне пристосування – будь-які зміни або коригування роботи, умов роботи або того, як зазвичай робляться речі, які дозволять людині з обмеженими можливостями влаштуватися на роботу, виконувати посадові обов'язки або мати рівний доступ до переваг, що є доступни­ми для інших осіб на робочому місці.

Наприклад, незряча друкарка не може використовувати стандартний комп'ютер і клавіатуру. Для того, щоб працювати з такими перешкодами, була розроблена концепція розумного пристосування. Коли через деякі аспекти робочого місця інвалідність сприймається як суттє­вий недолік, порівняно з людьми, які не мають інвалідності, роботодавець/роботодавиця повинен вжити заходів, щоб «зрівняти» робоче середовище. Відповідно до нової Конвенції про права людей з інвалідністю, роботодавці/роботодавиці будуть зобов'язані зробити таке «розумне пристосування», а невиконання цього буде розглядатися як дискримінація.

Матеріал для розповсюдження

PDF

Рольові картки:

Заявник/заявниця 1: Ви людина з поганим слухом. Ви читаєте по губах і в хороших умовах освітлення. Ви завжди перевіряєте, що ви зрозуміли із того, про що йде мова, запитуючи, наприклад: «Я правильно зрозумів те, що...?» Для того, щоб ефективно працювати в організації, вам потрібна індукційна петля в залі засідань (дріт, який допомагає передавати звуки безпосередньо в слухо­вий апарат), телефон з підсилювачем гучності і зі світловою сигналізацією або текстовий телефон. Подумайте, що вам потрібно буде попросити в інтерв'юера/інтерв'юерки та як саме ви це зробите.

Заявник/заявниця 2: Ви – глуха людина і використовуєте мову жестів. Під час співбесіди ви маєте бути в супроводі перекладача і це означа­тиме, що вам потрібен додатковий час для інтерв'ю. На робочому місці ви будете мати потребу в текст-телефоні (теле­тайп – пристрій, який використовує текст, а не спілкування голосом через телефонну лінію) та/або в текстовому реле служби (служби оператора/операторки, який/яка дозволяє людям, які є глухими, з поганим слухом, здійснювати виклики стандартних номерів за допомогою телефонної клавіатури або допоміжного пристрою), щоб ви могли спілкуватися з клієнтами. Подумайте, що вам потрібно попросити в інтерв'юера/інтерв'юерки, та як саме ви це зробите. Крім того, вам потрібно буде попросити одного з учасників/одну з учасниць бути вашим перекладачем.

Заявник/заявниця 3: Ви – незрячий у супроводі помічника/помічниці, чиї транспортні витрати (на інтерв'ю) мають бути оплачені роботодавцем/роботодавицею. На робочому місці вам знадобиться комп'ютер з клавіатурою і спеціальним програмним забезпе­ченням, що «промовляє» для вас текст на екрані. Для того, щоб пересуватися, вам потрібно взяти із собою собаку-поводиря. Ви знаєте, що роботодавці/роботодавиці можуть не захотіти прийняти вас на роботу через вартість і технічну підтримку, яка вам знадобиться. Подумайте, що вам потрібно буде попросити в інтерв'юера/інтерв'юерки та як саме ви це зробите. Крім того, вам потрібно буде попросити одного з учасників/одну з учасниць супроводжувати вас.

Заявник/заявниця 4: Ви – людина в інвалідному візку. Вам потрібно, щоб будівля була мала парковку і щоб усі дверні отвори, ліфти, туалети, офіси та місця загального користування були доступними для інвалідного візка. Якщо є сходи, що ведуть до будь-якого з них, то необхідно встановити пандуси. Вам також необхідно обладнати робоче місце столом, за яким можливо буде працювати на інвалідному візку. Подумайте, що вам потрібно буде попросити в інтерв'юера/інтерв'юерки та як саме ви це зробите.

Заявник/заявниця 5: Ви – людина з дислексією і подаєте заяву на роботу, яка буде включати в себе певне читання і написання листа. У вас є від­мінні кваліфікації для роботи, включаючи можливість дуже добре читати і писати, але вам важко працювати в галасливих або стресових ситуаціях і в стислі терміни. Ви просите більше часу, щоб завершити написання листа як частину процесу подачі заявки. Подумайте, що вам потрібно буде попросити в інтерв'юера/інтерв'юерки та як саме ви це зробите.

Рольові картки роботодавців

Роботодавець/роботодавиця 1: Ви будете брати інтерв'ю у людини з поганим слухом. Ви говорите зі співрозмовником/співрозмовницею із прикритим наполовину ротом, відвертаєтеся і часто сидите в погано освітленому місці, так що чітко бачити ваш рот важко. Говоріть швидко, будьте нетерплячим і не відповідайте на уточнювальні питання, поставлені заявником/заявницею. Коли він/вона просить вас повторити щось, то зробіть це неохоче, і в гіпертрофованому вигляді, створюючи враження, що заявник/ заявниця був/була дурний/дурна, тому що не зрозумів/зрозуміла з першого разу. Продумайте питання, які ви могли б задати заявнику/заявниці на співбесіді.

Роботодавець/роботодавиця 2: Ви будете брати інтерв’ю у людини, яка повністю глуха, і спілкуватися з нею через перекладача. В інтерв’ю ви звертаєтеся до перекладача/перекладачки, а не до заявника/заявниці. Ви поспішаєте і не бажаєте витрачати надто багато часу, чекаючи, поки ваша мова буде інтерпретована, або в той час як заявник/заявниця спілкується з його/її перекладачем/перекладачкою. Ви часто перериваєте глуху особу в ці моменти. Ви не можете зрозуміти, як глуха людина зможе спілкуватися з клієнтами і вважаєте, що інтерпретація мови жестів на співбесіді є марною тратою часу. Ви також вважаєте, що глуха людина завжди буде мати потребу в перекладачеві мови жестів на робочому місці – хоча він/вона буде це заперечувати – і не бажаєте мати додаткову людину в офісі. Продумайте питання, які ви могли б задати заявнику/заявниці на співбесіді.

Роботодавець/роботодавиця 3: Ви будете брати інтерв’ю у незрячої людини, і ви навіть не уявляєте, що хтось незрячий підходить для цієї роботи. Ви впевнені, що необхідна технологія буде занадто дорогою, і, у всякому разі, не зможе компенсувати інвалідність незрячого робітника/незрячої робітниці. Ви також стурбовані тим, що інші співробітники/співробітниці не зможуть спілкуватися з ним/нею. Продумайте питання, які ви могли б задати заявнику/заявниці на співбесіді.

Роботодавець/роботодавиця 4: Ви будете брати інтерв’ю у людини в інвалідному візку. Вона просить про можливість пересування на інвалідному візку, а ваша будівля зовсім не підходить для цього. Ви знаєте, що зробити необхідні зміни вийде занадто дорого, але намагаєтеся не використовувати це як причину, тому що також знаєте, що це незаконно, і є дискримінацією стосовно кандидата/кандидатки просто тому, що він/вона з обмеженими можливостями. Ви намагаєтеся знайти інші виправдання і причини, хоча дійсно розумієте, що цей кандидат/ця кандидатка дуже підходить для цієї роботи. Продумайте питання, які ви могли б задати заявнику/заявниці на співбесіді.

Роботодавець/роботодавиця 5: Ви будете брати інтерв’ю в особи з дислексією, і ви роздратовані її додатковими вимогами. Усім заявникам роздали тести на перевірку їх здатності письмового листування, і ви не готові визнати, що цьому заявнику треба надати більше часу, щоб виконати поставлене завдання. Ви вважаєте: якщо заявник/заявниця не в змозі написати листа в поставлений час і за тих же умов, як і всі інші, він/вона не може отримати цю роботу. Продумайте питання, які ви могли б задати заявнику/заявниці на співбесіді.