Якщо ти судиш інших так само, як вони засудили тебе до смерті, ти нічим не кращій за них!

Двайт Аданандус

Опис

Під час виконання цієї вправи використовуються інформаційні листи та обговорення для дослідження питань захисту суспільства від криміналу, прав людини у кримінальній сфері та смертної кари

Відповідні права
• Право на життя
• Захист від тортур та приниження
• Право на рівність у повазі.
Цілі
• Дослідження існуючої інформації про злочинців і міркування щодо смертної кари
• Розвиток вміння слухати і критично обдумувати інформацію
• Просування почуття людської гідності та справедливості
Матеріали
• Копії матеріалу для розповсюдження «Коли настане завтра» по одній для кожного учасника
• Аркуш паперу і олівець кожному члену групи
• Великі блокноти або папір для фліп-чарту та ручки для нотаток
Ключова дата
  • 10 жовтняВсесвітній день проти смертної кари

Інструкції

Частина 1.
1.    Прочитайте вголос для групи Частину 1 «Коли настане завтра». Коли ви завершите, дайте присутнім 5 хвилин для засвоєння інформації і її вираження своїми словами на  папері. Потім попросіть їх обмінятися аркушами паперу із сусідами, прочитати нотатки і висловитися на цю тему.
2.    Запросіть декілька волонтерів прочитати свої записи, потім обговорити різницю між ними: чи запам’ятали одні більше, ніж інші? Чи додали деякі учасники дещо своє, чого не було в оригіналі?
3.    Спитайте про реакцію учасників на історію: хто, на їх думку, є оповідачем? Що сталося?

Частина 2.
4.    Прочитайте газетну вирізку і Частину 2 розповіді Нанона.
5.    Дайте парам 10–15 хвилин для обговорення нової інформації з партнерами, дайте їм копії «Коли настане завтра», якщо вони хочуть робити посилання на текст.
6.    Потім попросіть їх подумати над двома такими запитаннями:
•    Чи змінилася їх думка про Двайта або Нанона, коли вони дізналися, що ті були в камері смертників? Як? Чому?
•    Що, на їх думку, хотів Двайт сказати словами: «Якщо ти судиш інших так само, як вони засудили тебе до смерті, ти нічим не кращій за них!» Чи погоджуються вони з ним?
7.    Винесіть питання на загальне обговорення, вислуховуючи думки різних пар щодо цього.

Goto top

Дебрифінг та оцінка

Ця вправа може використовуватися для розгляду великої кількості важливих і цікавих запитань, які можуть стати предметом подальшої діяльності або дискусії. Проте, рекомендується під час дебрифінгу звернути увагу на теми, які вже розглядали групи, ніж відкривати нові теми (див. далі, під Порадами для ведучих).
•    Чи навчило це заняття вас чомусь стосовно себе? Чи змусило воно вас переглянути ваші думки або ставлення?
•    Якою, на вашу думку, була мета заняття? Чи вдалося її досягнути, і якщо ні, то чому?
•    Що, можливо, це заняття мало розповісти вам про право на життя? Чи порушувалися під час дискусії питання інших прав?
Запишіть ці запитання в блокноті або на фліп-чарті для подальшого використання.

Поради фасилітаторуGoto top

Під час першої дискусії (після прочитання Частини 1) важливо не робити жодного натяку на ситуацію про двох чоловіків: спробуйте описати враження людей від характерів, але не говорячи про причини цього. Мета: вивчити людські якості двох чоловіків, не знаючи нічого про обставини їх життя або минулого.

 Коли учасники робили нотатки в кінці Частини 1, то метою цієї вправи була ідея різних способів сприйняття і запам’ятовування однієї і тієї ж інформації різними учасниками. Необхідно звернути увагу, що це не є «тести», і щоб учасники сміливо робили нотатки; а є вираженням різних точок зору. Попросіть учасників дати коментарі, якщо їх нотатки сильно відрізняються від інших. Запитайте у них, чому так буває, чому, наприклад, деякі люди запам’ятовують ту інформацію, яку не запам’ятовують інші.

Можливо, одне заняття може підняти багато питань, тому намагайтеся дотримуватися запланованої лінії ведення дискусії і не дозволяйте учасникам вступати в дебати, наприклад, з питання самої смертної кари. Намагайтеся зосередити дискусію на двох основних темах:
1.    Якою є межа, до якої ми, держава, будь-хто можуть «засуджувати» інших на підставі того, що вони зробили (як нам здається). Можливо, Двайт хотів сказати саме це, коли говорив про «засудження» інших, коли держава засудила його (і Нанона). Держава викреслила їх як людей на підставі того, що вони зробили в минулому (як їй здалося).
2.    Навіть так звані «закоренілі злочинці» мають свої ознаки людини — річ не лише в
«турботі і піклуванні», про які говорить Двайт, а й у «відчаї і депресії», які описує Нельсон Мандела, як результат ув’язнення.

При обговоренні проблеми «права на життя», намагайтеся утримуватися від комен- тарів з практичними аргументами за і проти смертної кари. Ведіть дискусію навколо проблеми, чи ще мають ці дві людини право на життя — якщо ні, то як хтось може
«позбавити» їх цього права. Наприклад, чи має хтось право відбирати життя у інших, навіть якщо вони скоїли злочин?

«11 пісень, які сколихнули світ» Джерело: Songlines World Музичний журнал, березень 2009 року
Free Nelson Mandela — Jerry Dammers і The Special AKA
From Little Things Big Things Grow — Kev Carmody і Paul Kelly
Get up. Stand up — Bob Marley
Gracias a la Vida — Mercedes Sosa 
Al Atlal — Oum Kalthoum 
Biko — Peter Gabriel
Didi — Khaled 
Imagine — John Lennon 
Zombie — Fela Kuti
Nkosi Sikelel’ iAfrika — гімн, написаний Enoch Sontonga в 1897
Djelem Djelem — гімн циган, написаний Jarko Jovanovic, покладений на традиційну циганську мелодію

Примітка:

Див. повний варіант (Коли настане завтра)
На сайті CCADP (Канадська коаліція проти смертної кари) http://www.ccadp.org.

Пропозиції щодо виконання подальших дійGoto top

Пісні завжди були потужним інструментом у боротьбі людини за свої права. Група може послухати деякі пісні про свободу і справедливість або написати свою пісню. Можна показати фільм на цю тему. Ми пропонуємо:
•    «Мертвяк йде» (Dead Man Walking, 1995) — фільм американського режисера Тіма Роббінса, який розповідає історію сестри Хелен, яка стає духовним наставником ув’язненого, засудженого до смертної кари.
•    «Декалог 5: Не убий» (Decalogue V: Thou shalt not kill, 1988) режисера Кшиштофа Кесьлевського. Головний герой — 20-річний молодик, який скоїв жахливе вбивство, але не менше варварським є спосіб його засудження державою. Драма розкриває, що життя необхідно поважати, і ніхто не заслуговує бути вбитим.

Ви можете зачитати або розіграти (повністю або частково) п’єсу «Звільнені» Джесіки Бланк і Еріка Дженсена (theexonerated.com). Дія п’єси складається із монологів від першої особи і сцен у залах судового засідання; ув’язнені розповідають історії про шість смільчаків, по відношенню до яких Американська судова система помилилися, і як вони пережили це.

Зверніть увагу на запитання, які виникнуть у кінці заняття. Організуйте дебати або використайте метод «Виборча кампанія». Серед тем можуть бути:
•    Питання покарання: яка мета ув’язнення злочинців та/або страчення їх? Головним чином, захистити суспільство, змінити поведінку злочинців або це помста/покарання?
•    Смертельна кара: які аргументи за і проти смертної кари?
•    Безпека нації проти безпеки окремої особи: яка межа покарання, яке застосовує уряд проти найстрашніших злочинців або терористів? Наприклад, чи обґрунтовані тортури над окремою особою, коли на кону безпека нації?

Можна розробити проект про смертну кару по відношенню до прав дітей. В деяких країнах дітей засуджують до смертної кари, і цей вирок може бути приведений до виконання. Пошукайте в Інтернеті більше інформації про дітей, засуджених до смертної кари, і відео на youtube.com.

Ідеї для вправGoto top

Відвідайте сайт Канадської коаліції проти смертної кари і ознайомтеся з нарисами ув’язнених (www.ccadp.org). Потім напишіть листа комусь, хто засуджений до смертної кари (на сайті ccadp міститься інформація, як почати листування або як зв’язатися із місцевою асоціацією «Міжнародна амністія» (Amnesty International).

Найсвіжіші відомості про Нанона Вільямса див. на сайті www.nawisa.ch і подумайте, як ви можете підтримати цю справу.

Додаткова інформаціяGoto top

Рада Європи зробила скасування смертної кари передумовою для вступу до ЄС. З 1997
року на території держав-членів ЄС не було вчинено жодної страти.

Першим роком, коли в Європі не було скоєно жодної страти, був 2009 рік; проте, в березні 2010 року Білорусь стратила двох людей.

Інформацію про країни, які ратифікували міжнародні угоди щодо скасування смертної кари, можна знайти на сайті асоціації «Міжнародна амністія»: www.amnesty.org.

Відповідно до звіту організації «Амністія» «Діти і смертна кара: страти по всьому світу з 1990 року», опублікованого в 2002 році, США очолює перелік страчених молодих осіб віком до 18 років; США стратили 18 осіб. Пакистан — одну особу, якій було лише 13 років.

Організація «Г’юман Райтс Вотч» (Human Rights Watch, HRW — Нагляд за правами людини) стверджує: відомо, що Іран, Судан, Китай і Пакистан страчують неповнолітніх злодіїв з 2004 року. Судан вчинив дві страти в 2005 році, Китай стратив одного неповнолітнього злочинця в 2004 році, і Пакистан — одного в 2006 році. Іран стратив, принаймні, три неповнолітніх злочинці в 2004 році, вісім — у 2005 році, і чотири — у 2006 році. Загалом, в Китаї страчено більше людей, ніж в Ірані. Із розрахунку на особу населення Іран страчує більше осіб за рік, ніж будь-яка інша країна. (www.hrw.org червень 2007 року).

Див. більше інформації про Нанона Вільямса на сайті http://www.ccadp.org/nanonwilliams.htm.

Матеріал для розповсюдження

Goto top

PDFPDF

«Коли настане завтра» Нанона Вільямса

Частина 1
Наступного дня після смерті Двайта Аданандуса я справді подивився на життя зовсім іншими очами, або я б сказав, це був усвідомлений крок. Починалася зима, я лежав і думав про друга, який міг своєї посмішкою прикрасити будь-який сумний день, я почувався жахливо. Я повільно підвівся, витягнув газету з-під дверей, в якій була стаття про нього.
Я читав її і усвідомлював, що більше ніколи його не побачу, аж раптом відчув, як стискається моє серце. Іноді він виходив на двір і кричав: «Як справи, пацан?» І я озирався, обертався і відповідав: «Чувак, хто ту пацан?», і ми починали сміятися, тому що я був самим молодим в нашому блоці. Я зараз згадую ці моменти, і мені стає сумно, оскільки ніколи більше на дворі мене не покличе Двайт.
Минули роки, змінилися мої звички проводження часу, але я сподіваюся, що вони зробили із мене таку ж прекрасну людину, як Двайт. В хвилини слабкості я завжди думав, що зробив би в такому випадку Двайт.
«Пам’ятай, — сказав би він мені. — Система переможе тебе, якщо тільки ти дозволиш це. Віруй в Господа, живи і цінуй життя, — потім він продовжив би. — Пацан, не знаю, чому ти тут, але так не має бути...».
Частина 2
«По суті, ніхто не повинен бути тут, в камері смертників. Ґвалтівники, викрадачі дітей, крадії, розбещувачі малолітніх і садисти — чхали вони на всіх. Однак є чуйні і турботливі люди, які скоїли такі самі речі, але знайшли в собі сили змінитися, і я хочу, щоб ти ніколи не забував про це,» — сказав він мені за декілька тижнів до страти. — «Запам’ятай це. Якщо ти судиш інших так само, як вони засудили тебе до смерті, ти нічим не кращий за них!» Ці слова досі в моїй голові, гадаю, що мені знадобився час, щоб зрозуміти їх сенс. Звичайно, я чув, що він сказав, в цьому був сенс, зовсім різні речі — вхопити сенс і зрозуміти значення слів. Думаю, тоді я був пацаном, як він мене називав, але реальність стає очевидною, коли з плином часу ми бачимо її.
Я знаю, що ув’язнення — це психологічна зброя тортур, яка сіє повне руйнування до поглинання депресією, але іноді зберігається частка духу і волі. Щодо Двайта, то у нього був такий дух, незважаючи на те, що він скоїв, за що потрапив в камеру смертників, і цим духом він змінив життя інших, які гниють, неначе живі трупи на кладовищі системи. «Я знаю, це непросто, пацан, — сказав би він. — Але ніхто не каже, що життя легке. Цінуй кожен день, і поки ти бачиш світло в кінці шляху, у тебе будуть сили йти по ньому,» — були його останні слова. Не можу навіть сказати, що вони означають для мене, думаю, він сказав це, щоб я міг знайти в собі сили, щоб жити далі. Я ніколи не відмовлявся від принципів або тих речей, які я найбільше ціную в житті — наприклад, родина, любов і те, що одного дня прийдеться піти, і те, що завтра настане, коли воно приходить».
Нанон Вільямс був засуджений до смертної кари Штатом Техас у 1992 році, коли йому було 17 років, за звинувачення у тяжкому вбивстві. Він спростовував звинувачення і провів в камері смертників 13 років, поки його вирок не був замінений у 2005 році на довічне ув’язнення за постановою Верховного суду США Ропера В. Сіммонса, яке забороняє страту неповнолітніх. В 2010 році справа Нанона дійшла до Федерального суду із доказами його невинності.

Джерело: http://www.ccadp.org and www.nawisa.ch

Вирізка з газети
Хантсвіль — 2 жовтня 1997 року. Засуджений грабіжник був страчений у середу за вбивство бізнесмена із Сан-Антоніо, який намагався зупинити його після пограбування банку 9 років тому назад. Аданандус, 41 рік, потрапив до камери смертників за вбивство Вернана Ханана 28 січня 1988 року, з яким він стикнувся в фойє банку в Сан-Антоніо.