(Резюме)

Хартія розроблена, з одного боку, для захисту і сприяння розвитку регіональних мов і мов меншин, які є під загрозою як аспект культурної спадщини Європи і, з іншого – з тим, щоб забезпечити можливість носіям регіональних мов або мов меншин користу­ватися ними в приватному та суспільному житті. Вона охоплює регіональні мови і мови меншин, нетериторіальні мови і офіційні мови, які менш широко використовуються.

Хартія встановлює основні принципи та цілі, на яких держави повинні базувати свою політику, законодавство і практику і які роз­глядаються як надання необхідної основи для збереження мов. 

Вісім основоположних принципів і цілі:

  • Визнання регіональних мов або мов меншин як виразників культурного багатства
  • Повага до географічного району кожної регіональної мови або мови меншини
  • Необхідність рішучих дій з підтримки таких мов
  • Сприяння і/або заохочення використання таких мов, в усній і письмовій мові, в суспільному та приватному житті
  • Надання належних форм і засобів викладання і вивчення таких мов на всіх відповідних стадіях
  • Сприяння відповідним міжнаціональним обмінам
  • Заборона всіх форм несправедливого розрізнення, виключення, обмеження або надання переваг, які стосуються використання регіональної мови або мови меншини і мають за мету стримати або поставити під загрозу її збереження або розвиток
  • Сприяння державами взаєморозумінню між всіма мовними групами держави

Крім того, Хартія встановлює ряд конкретних заходів щодо сприяння використання регіональних мов або мов меншин у суспільному житті. Ці заходи охоплюють наступні сфери: освіта, правосуддя, адміністративні органи і державні служби, ЗМІ, культурні заходи та приміщення, економічні і соціальні заходи та транскордонні обміни.
Хартія передбачає механізм моніторингу для оцінки, як Хартія застосовується у державах, які є її сторонами, з метою, у разі необ­хідності, надання рекомендацій для поліпшення свого законодавства, політики та практики. Центральним елементом механізму моніторингу є Комітет незалежних експертів. Цей комітет:

  • розглядає періодичний звіт держав;
  • за потреби розглядає ряд питань до Сторони стосовно будь-якої неясної частини звіту;
  • організовує візити в держави, щоб зустрітися з органами влади, неурядовими організаціями або будь-якими іншими компетентними органами, щоб оцінити рівень застосування Хартії;
  • розглядає будь-яку додаткову інформацію, представлену об'єднаннями та інших органами, що законно створені в даній державі, які зацікавлені проблемами мов;
  • готує власний звіт про оцінку на підставі отриманої інформації і відправляє звіт в Комітет Міністрів, у тому числі пропозиції щодо рекомендацій, які будуть зроблені державам.

Раз на два роки Генеральний секретар Ради Європи повинен представити в Парламентській Асамблеї детальну доповідь про застосу­вання Хартії. Це гарантує, що члени парламентів європейських країн будуть поінформовані про застосування Хартії, що дозволить їм чинити політичний тиск, в разі необхідності, з метою заохочувати національні уряди вживати відповідних заходів.