Інструкції

1.    Попросіть учасників/учасниць поділитися на малі групи в кількості 3-4 особи. Роздайте по комплекту карток кожній групі.
2.    Попросіть їх розкласти картки на підлозі лицьовим боком вниз.
3.    Поясніть, що картки відображають події з життя шести активістів та активісток із прав людини. Кожна група повинна підібрати події до відповідних персонажів/персонажок і таким чином створити короткий опис кожної особи.
4.    Поясніть, що інформація про кожен/кожну з персонажів/персонажок складається із «комплекту з п'яти» (наприклад, одна картка «А», одна «В», одна «С», одна «D» і одна «E»)..
5.    Скажіть, щоб кожна група по черзі витягала одну картку, поки вони не закінчаться.
6.    Дозвольте, щоб учасники/учасниці кілька хвилин мовчки почитали свої картки.
7.    Тоді дозвольте їм рухатись далі... Нехай кожна група розробить власні стратегії щодо створення профайлу персонажа/персонажки. Вони потребуватимуть близько 15-20 хвилин для цього.
8.    Зберіть усіх разом і попросіть представника/представницю однієї з груп описати своїми словами, одного/одну з персонажів/персонажок. Потім повторіть це з іншими групами для того, щоб кожний персонаж/кожна персонажка був представлений у повному обсязі і кожна група могла перевірити, чи вони правильно склали «картки» разом.

Дебрифінг та оцінка

1.    Чи легко було виконувати вправу і які стратегії застосували різні групи для сортування карток?
2.    Про яку з рис характеру людини учасники/учасниці вже чули, а які з них були новими? Чому вони думають, що не чули про деяких із персонажів/персонажок до цього, тоді як інші є добре відомими?
3.    Чи були учасники/учасниці здивовані отриманою інформацією? Що їх найбільше шокувало чи вразило?
4.    Попросіть учасників/учасниць вибрати питання, з якими вони найбільше пов'язують: власну поведінку, якщо б вони опинилися в тій самій ситуації, що й цей персонаж?
5.    Які права людини, зокрема, відрізнялися від вимог «правозахисників/правозахисниць»?
6.    Чи є «героїзм» недоцільним курсом дій для захисту прав людини? Які дії є доступними для людей, які є жертвами порушення прав людини?

Поради фасилітатору/фасилітаторці

Наявна значна кількість доступної інформації про всіх цих персонажів, і коротких біографій, які пропонують дуже поверхове (і суб'єктивне) представлення цього питання. Є також сотні інших дій щодо захисту прав людини, які можна так само додати до цього списку. Див. також http://www.universalrights.net/heroes/

Якщо ви вирішите використовувати приклади з КОМПАСу, але думаєте, що особистості можуть здатися далекими від тих, з якими працюють молоді люди, то ви можете почати з короткого вступу – представлення. Знайдіть світлини чотирьох або п'яти знаменитих послів доброї волі ООН, які добре відомі у вашій країні, розмістіть їх портрети на великих аркушах паперу і повісьте на стіну. Попросіть членів групи назвати їх і сказати, що вони роблять як посли доброї волі ООН.

Варто також відзначити, що учасники/учасниці, звичайно, не мають відчувати на собі тиск у будь-якому виді вправ, у яких вони беруть участь. Є багато способів боротьби за права людини, і різні індивіди будуть вибирати різні шляхи відповідно до їх переконань і здібнос­тей, наприклад, взаємодія з наявними НУО, організація петиції чи пряме лобіювання.

Варіації

Дайте кожній малій групі бланк картки і попросіть учасників/учасниць написати коротку біографію правозахисника/правозахисниці на їх власний вибір. Потім попросіть групи помінятися картками і вгадати описаного «правозахисника»/описану «правозахисницю». Якщо ви робите ці варіації, будьте готовими до сюрпризів, оскільки «правозахисники/правозахисниці» можуть бути знаменитостями і зірками естради. Ви маєте прийняти всі пропозиції, і зробити акцент на тому, чого люди досягли або за що борються. Запросіть інших учасників/учасниць прокоментувати можливий підхід щодо вибору, особливо у випадку, якщо ви не згодні із досягненнями цієї особистості з прав людини.

Пропозиції щодо виконання подальших дій

Наполегливо рекомендуємо вам виконувати цю вправу, заохочуючи учасників/учасниць знаходити інформацію про інших правозахисників/правозахисниць, щоб вони розвивали розуміння характерів тих персонажів/персонажок, які протягом усієї історії внесли свій вклад у боротьбу за права людини. Група може почати зі створення власної «портретної галереї» активістів/активісток з боротьби за права людини. Шість персонажів/персонажок цієї вправи можуть бути представлені на початку таким чином: фотографії можна приклеїти на картон разом із цитатами і короткими біографіями і розвісити по кімнаті. Кожному/кожній із групи може бути запропоновано знайти відомості про інших і додати їх до портретної галереї. Шість персонажів/персонажок, які були охарактеризовані тут, представляють кампанії в області громадських і політичних прав, але ви можете розширити сферу їхньої діяльності, додавши соціальні та економічні права. Прикладом може бути Чіко Мендес.
У громадському суспільстві є декілька способів для висловлювання думок та боротьби за права людини. Якщо ви хочете ближче ознайомитися із цим, ви маєте виконати вправу «Узи співпраці».
Тепер ви можете думати про ситуації, у яких вам, можливо, доведеться встати на захист власних прав. Якщо це так, то рольова гра «Вгадай, хто прийде на вечерю» з освітньої збірки «Усі різні – усі рівні» створює відповідні умови для того, щоб дослідити, що може статися, якщо ви приведете «неналежного» хлопця / дівчину для знайомства з вашими батьками.

Ідеї для вправ

Дізнайтесь про деяких із нинішніх політичних ув'язнених або активістів/активісток – наприклад, тих, кого Amnesty International визнає «в'язнем сумління». Напишіть листа або організуйте кампанію з метою інформування про цю людину, щоб чинити тиск на відповідних осіб для його/її звільнення.

Додаткова інформація

Відділення Amnesty International у Сполученому Королівстві створили власний історичний плакат про правозахисників/правозахисниць, який можна замовити через їхній сайт: http://www.amnesty.org.uk

Матеріал для розповсюдження

PDF

Картки для обговорення

A «Я боровся проти панування білих, і я боровся проти домі­нування чорних. Я плекав ідеал демократичного і вільного суспільства, в якому всі люди житимуть в гармонії і матимуть рівні можливості. Це ідеал, заради якого варто жити і досягати результатів. Але якщо в цьому є необхідність, заради цього ідеалу я готовий померти». Нельсон Мандела	A «В результаті дещо болісних, але в той же час комфортних зіткнень, я побачила для себе, як з глибин морального зди­чавіння раптом виник цей крик «це моя вина» і як, за до­помогою цього крику, пацієнт виборов право називатися людиною». Євгенія Гінзбург
B Народився/народилася в селі недалеко від Умтата і був/була обраний/обрана президентом Південно-Африканської Республіки на перших демократичних виборах у цій країні у віці 76 років. На той момент – і до цього часу – його/її життя було присвячене	B Народився/народилась в 1906 році в Росії і помер/померла в 1977 році в Москві. Працював/працювала мирно вчителем і журналістом, поки не був/була звинувачений/звинувачена сталінським режимом у тероризмі в ході сфа­брикованої судової справи. Провів/провела 18 років у
C боротьбі проти апартеїду, расистської системи, колиш­нього білого уряду для придушення чорної більшості. Він/ вона страждав/страждала від різних форм репресій: було заборонено брати участь у мітингах, змушували піти у під­пілля, і, нарешті,	C сибірських таборах для ув'язнених у страхітливих умовах, тому що він/вона відмовився/відмовилася звинувачувати інших у злочинах, яких вони не скоювали. Провів/провела перший рік у сирій одиночній камері із забороною робити вправи, говорити, співати або лежати протягом дня. Пізніше він/вона
D арештовано і засуджено до довічного ув'язнення у віці 44. Він/вона провів/провела наступні 28 років свого життя за ґратами, далеко від сім'ї та дітей.	D відправлений/відправлена то до одного, то до іншого ви-правного трудового табору Сибіру, включаючи покаран¬ня за допомогу переслідуваному товаришу: найгірше те, що з цих таборів мало хто повернувся живим.

A «У мене є мрія, що настане день, коли наша нація встане і буде жити, сповідуючи істинний сенс девізу: „Ми вважаємо ці істини самоочевидними: усі люди народжені рівними". У мене є мрія, що мої четверо дітей в один прекрасний день житимуть в країні, де їх будуть судити не за колір їхньої шкіри, а – за їх характер». Мартин Лютер Кінг	A «Ненасильство є найбільшою силою в розпорядженні людства. Воно наймогутніше за зброю масового знищення, розроблену в контексті винахідливості людства». Мхатма Ганді
B Народився/народилася в Атланті, штат Джорджія, у 1929 році, коли закон вимагав, щоб чорношкірі займали спеціальні місця в автобусах, театрах і кінотеатрах і пили воду з окремих від білих фонтанів. Коли йому/їй було 28, став/стала співзасновником	B Народився/народилася в 1869 році, в індуській родині у Гуджараті, коли Індія ще була під владою Британської імперії. Він/вона очолив/очолила боротьбу за незалежність, ніколи не відхиляючись від своєї твердої віри в
C організації чорних церков, які заохочували ненасильницькі походи, демонстрації і бойкоти проти расової сегрегації. Організація брала участь в акції протесту в Бірмінгемі, штат Алабама, у якому сотні школярів співочих шкіл	C ненасильницький протест і релігійну толерантність, незважаючи на кілька арештів та ув’язнень. Коли індійці вдавалися до насильства один проти одного, або проти британського панування, він/вона постив/постила, поки насильство не припинялося. Він/вона здійснював/здійснювала пішу ходу у 241 милю через Індію
D вийшли на вулицю для підтримки. Поліція була змушена застосовувати атаки собак і використовувати пожежників і шланги високого водяного тиску. Його/її було заарештовано і поміщено у в’язницю	D переконавши своїх прихильників сприйняти жорстокість поліції і солдатів без помсти. Він/вона провів/провела в загальному підсумку 2338 днів життя у в’язниці в невпинній боротьбі за мир.

A «Мені часто хочеться поплакати, але я цього не показую. Я стримую свої почуття... Коли я сплю, мені сниться, що я знову в Аушвіці». Ціллі Шмідт	A «На жаль, цю сумну пісню в моїй голові я адресував тим, хто допомогав ув’язненим. Ці почуття в цю темну похмуру пору – я ніколи не забуду жахливі катування. Нехай ці страждання у в’язниці ніколи не торкнуться жодної живої істоти». Нгаванг Сандрол
B Народився/народилася в Тюрингії (Німеччина), у родині мандрівних артистів – вихідців із сінті. Він/вона – один/одна з уцілілих у концтаборі Аушвіц-Біркенау, присвятив/ присвятила своє життя тому, що розповідає світові про те, що	B це буддійський чернець/буддійська черниця, вважає, що Тибет повинен бути незалежним від Китаю, і якого/яку було арештовано вперше у десятирічному віці китайською владою. Його/її єдиним злочином була участь у
C завдав ромському народу нацистський режим. У 1939 році його/її заарештували в Страсбурзі. У матеріалах справи в поліції зазначалося: Злочин: циган/циганка. Його/її вислали в колонію в Леті (сучасна Чехія), але йому/їй вдалося втекти. Невдовзі після цього його/її знову заарештували. У березні 1943 року його/її депортували	C мирній демонстрації за незалежність Тибету. Його/її було знову заарештовано у віці 15 років і засуджено до трбох років позбавлення волі. Строк був подовжений, тому що він/вона співав/співала пісні про незалежність у в’язниці; а потім знову на вісім років, тому що він /вона
D в Аушвіц-Біркенау. У «сімейному таборі циган» голод, спрага, хвороби, насильство та смерть були частиною повсякденного життя. Ризикуючи своїм життям, він/вона крав/ крала їжу й одяг, щоб уберегти життя дітей та інших людей у таборі. Двічі його/її ім’я було в списку для газових камер. Утім він/вона двічі тікав/тікала. Нацисти отруїли газом усю його/її родину.	D вигукнув/вигукнула «Вільний Тибет», стоячи під дощем в тюремному дворі. Сьогодні він/вона має проблеми з нирками, через перенесені катування.