Ви, мабуть, помітили, що кожне завдання другого розділу має частину «Ідеї для вправ». Чому? Тому що, на нашу думку, освіта з прав людини, яка залишається в межах класу чи молодіжного центру, є незавершеною. Вживання дій - це природна частина освіти з прав людини - частково тому, що це спосіб, коли тема освіти з прав людини стає реальною для молодого покоління, і тому, що ця освіта призначена для змін. Освіта з прав людини повинна приводити до дій.

Пригадайте матеріал з розділу 1: освіта з прав людини повинна бути освітою про пра­ва людини, через права людини та для прав людини. Отже, вживання дій для прав людини є не доповненням, а навпаки, невід'ємною частиною навчального процесу; вживання дій означає дію поза звичною навчальною ареною, діяльність, що робить права людини реальністю – для кращого світу прав людини.

Цей розділ ознайомить вас з практичним аспектом освіти у галузі прав людини. Його можна представити як перехідну точку між клубом чи класом базових завдань розділу 2, та більш «професійним» активізмом, окресленим у розділі 4. Це спосіб спри­яння молодому поколінню з метою збільшення його активності у захисті і розвитку прав людини, з одночасним збереженням зосередженості на навчальних цілях.

•    У підрозділі 3.1 ми розглядаємо, що мається на увазі під активізмом, під вжи­ванням дій, а також досліджуємо зв'язок з освітою у галузі прав людини.
•   У підрозділі 3.2 ми пропонуємо комплекс простих методів та ідей для дій, який ви можете використовувати з групою молодих людей. Більшість пропозицій щодо дій підрозділу 3.2 ґрунтуються на використанні цих методів.
•    У підрозділі 3.3 ми наводимо деякі засоби планування для групи, щоб глибше зануритись у проблему, розробивши довготривалу стратегію та базуючись на індивідуальних цінностях і навичках кожного члена групи.

Кожна з частин не залежать одна від одної, проте для розуміння підрозділу 3.3 кра­ще попередньо розглянути підрозділ 3.1 та підрозділ 3.2.

Вільний університет

Навесні 2008 року литовське студентство та інші активні молодіжні групи організували серію протестів проти запропонованої реформи, яка покла­ла б кінець безкоштовній вищій освіті. Невдоволені студенти/студентки взяли участь у різних акціях і заполонили центральну площу Вільнюського університету. Хоча їм і не вдалося зупинити реформи, акції зібрали багатьох і переконали у необхідності отримати гарантії того, що ті, хто бажають навчатись, не мають бути виключені з освіти через нестачу коштів. Тому вони вирішили створити альтернативний простір, вільний від звичних університетських дисциплін та відкритий для всіх. Вільний університет (LUNI) став центром навчання для тих, хто хоче вчитися або навчати, місцем, вільним від расизму, сексизму, дискримінації, та місцем, де знання розглядаються не як власність «експертів», а як щось, що є спільним для всіх.

Щоб отримати більш детальну інформацію, наберіть у пошуку «Вільний університет LUNI»