Прийнята в рамках Рекомендація CM/Rec (2010) 7 Комітету Міністрів

РОЗДІЛ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Сфера дії

Ця Хартія стосується виховання демократичного громадянства і освіти з прав людини, як це визначено в пункті 2. Вона не сто­сується явно таких суміжних питань, як міжкультурна освіта, освіта про рівність, освіта для сталого розвитку та миру, за ви­нятком випадків, коли вони перетинаються і взаємодіють з ви­хованням демократичної громадянськості та освіти з прав лю­дини.

Визначення

Для цілей цього Статуту:

a. «Освіта для демократичного громадянства» означає навчан­ня, підготовку, підвищення обізнаності, інформацію, прак­тики і діяльність, які мають на меті, за рахунок надання уч­ням знань, навичок і розуміння, і розвитку їх ставлення та поведінки, щоб дати їм можливість здійснювати і захищати свої демократичні права та обов'язки в суспільстві, цінува­ти різноманітність і відігравати активну роль у демократич­ному житті з метою заохочення та захисту демократії і верховенства права.

б. «Освіта з прав людини» означає навчання, підготовку, підвищення обізнаності, інформацію, практики і діяль­ність, які мають на меті за рахунок надання учням знань, навичок і розуміння і розвитку їх ставлення та поведінку, щоб дати їм можливість зробити свій внесок у будівництво та захист універсальної культури прав людини в суспіль­стві з метою заохочення та захисту прав людини та ос­новних свобод.

в. «Формальна освіта» означає структуровану систему освіти і навчання, яка охоплює дошкільну та початкову, середню освіту і вищу освіту. Вона відбувається, як правило, в загаль­них або професійних навчальних закладах і забезпечує сертифікацію.

г. «Додаткова освіта» означає будь-яку заплановану програму освіти, спрямовану на поліпшення цілого ряду навичок та вмінь поза формальною освітньою системою.

д. «Неформальна освіта» означає довічний процес, в якому кожна людина набуває відносин, цінностей, навичок та знань від виховних впливів і ресурсів в своєму власному середовищі і від повсякденного досвіду (сім'ї, однолітків, сусідів, зустрічей, бібліотеки, ЗМІ, робота, ігри і т.д.).

Відносини між освітою в сфері демократичної громадянськості і освітою про права людини

Освіта для демократичного громадянства і освіта з прав люди­ни тісно взаємопов'язані і взаємно доповнюють одна одну. Вони відрізняються за тематикою і обсягом, але не завданнями і практикою. Освіта для демократичного громадянства зосере­джується в основному на демократичному праві і обов'язках та активній участі щодо цивільних, політичних, соціальних, економічних, правових і культурних сфер життя суспільства, в той час як освіта з прав людини пов'язана з більш широким спектром прав людини та основних свобод в кожному аспекті життя людей.

Конституційні структури та пріоритети держав-членів

Цілі, принципи і напрямки політики, що описані нижче, повинні застосовуватися:

а. з належною повагою до конституційних структур кожної держави-члена, використовуючи засоби доречні для цих структур;

б. з урахуванням пріоритетів та потреб кожної держави-члена.

РОЗДІЛ II. ЗАВДАННЯ І ПРИНЦИПИ

Завдання і принципи

Наступні завдання і принципи повинні визначати діяльність держав-членів в окресленні ними політики, законодавства і практики.

а. Мета надання кожній людині на своїй території можливості освіти для демократичного громадянства і освіти з прав людини.

б. Навчання в сфері демократичної громадянськості і освіта про права людини є постійними процесами. Ефективне навчання в цій галузі включає в себе широкий спектр заці­кавлених сторін, включаючи політиків, фахівців у галузі освіти, учнів, батьків, освітні установи, органи управління освітою, державних службовців, неурядових організацій, молодіжних організацій, засоби масової інформації та ши­рокої громадськості.

в. Всі засоби виховання і навчання, офіційні чи неофіційні або неформальні, відіграють свою роль у цьому процесі нав­чання і цінні для розвитку цих принципів і досягнення за­вдань освіти.

г. Неурядові організації та молодіжні організації роблять цін­ний внесок у освіті в галузі демократичної громадянськос­ті і в освіті з прав людини, зокрема, через неформальні та неофіційні системи освіти і, відповідно, необхідно надати їм можливість і підтримку для того, щоб вони забезпечува­ли цей вклад.

е. Практика та заходи щодо викладання та навчання повинні відповідати і сприяти цінностям та принципам демократії та прав людини; зокрема, управління навчальними закла­дами, включаючи школи, повинне відображати і пропагу­вати цінності прав людини та сприяти розширенню прав і активній участі учнів, педагогічних кадрів та зацікавлених сторін, включаючи батьків.

є. Істотним елементом всього процесу освіти для демократич­ного громадянства і освіти з прав людини є сприяння соці­альній згуртованості та міжкультурному діалогу і визнання цінності різноманіття і рівності, в тому числі гендерної рівності; з цією метою важливо розвивати знання, особисті і суспільні навички і розуміння, які зменшують конфлікт, підвищують знання та розуміння відмінностей між релігій­ними і етнічними групами, зміцнюють взаємну повагу люд­ської гідності і спільних цінностей, сприяють діалогу і про­пагують ненасильство в вирішенні проблем і суперечок.

ж. Однією з основних цілей всієї освіти демократичного гро­мадянства і освіти з прав людини є не тільки надання учням знань, розуміння і навичок, а й надання їм готовності вжити заходів у суспільстві в інтересах захисту та розвитку прав людини, демократії та верховенства права.

з. Постійне навчання і розвиток професіоналів в галузі освіти та молодіжних лідерів, а також для самих тренерів в дусі принципів і практики освіти для демократичного громадянства та освіти в галузі прав людини є життєво важливою для забезпечення і стабільності ефективної освіти в цій галузі, і повинні відповідно бути адекватно сплановані і забезпечені ресурсами.

к. Слід сприяти партнерству і співпраці серед широкого кола зацікавлених сторін, що беруть участь у освіті в галузі де­мократичного громадянства і освіти з прав людини на дер­жавному, регіональному та місцевому рівнях з тим, щоб якнайкраще використати внески, у тому числі політиків, фахівців у галузі освіти, учнів, батьків, освітніх установ, не­урядових організацій, молодіжних організацій, засобів масової інформації та широкої громадськості.

л. Враховуючи міжнародний характер цінностей і зобов’язань в галузі прав людини та загальних принципів, що лежать в основі демократії і верховенства права, для державчленів важливо продовжувати і сприяти міжнародному та регіональному співробітництву в діяльності, яка охоплюється цією Хартією, та ідентифікацію і обмін передовим досвідом.

РОЗДІЛ III. ПОЛІТИКА

Формальна загальна і професійна освіта

Держави-члени повинні включати освіту для демократичного громадянства і прав людини в навчальні програми формальної освіти на дошкільному, початковому і середньому рівнях школи, а також в цілому в професійну освіту та навчання. Держави-члени повинні також продовжувати сприяти, переглядати і оновлю­вати освіту з демократичного громадянства і прав людини в цих навчальних програмах, з тим щоб забезпечити їх актуальність та сприяти стабільності цієї галузі.

Вища освіта

Держави-члени повинні сприяти, з належною повагою до прин­ципу академічної свободи, включенню освіти з демократичного громадянства і освіти з прав людини у вищих навчальних закла­дах, зокрема для майбутніх фахівців у галузі освіти.

Демократичне управління

Держави-члени повинні сприяти демократичному управлінню у всіх навчальних закладах як бажаного і корисного методу управління і як практичного засобу з навчання та розуміння демократії та поваги до прав людини. Вони повинні заохочувати і сприяти за допомогою відповідних засобів активній участі учнів, працівників освіти і зацікавлених сторін, у тому числі батьків, в управлінні освітніми установами.

Навчання

Держави-члени повинні забезпечити для вчителів, інших пра­цівників сфери освіти, молодіжних лідерів і тренерів необхідну початкову і безперервну підготовку та розвиток у сфері освіти для демократичного громадянства та освіти з прав людини. Це має гарантувати наявність у них глибоких знань і розуміння цілей і принципів предмета та необхідні методи викладання і навчання, а також інші ключові навички, що відповідають їх сфері освіти.

Роль неурядових організацій, молодіжних організацій та інших зацікавлених сторін

Держави-члени повинні підвищити роль неурядових організацій та молодіжних організацій у освіті з демократичного громадян­ства і освіті з прав людини, особливо в сфері неформальної освіти. Вони повинні визнати ці організації та їх діяльність цінною частиною освітньої системи, забезпечити їх, де це можливо, необхідною підтримкою і повною мірою використовувати їхній досвід, який вони можуть внести у всі форми навчання.

Держави-члени повинні також поширювати та пропагувати освіту в сфері демократичного громадянства і освіту з прав людини для інших зацікавлених сторін, зокрема для засобів масової інформації та широкої громадськості, з тим щоб макси­мально збільшувати той внесок, який вони можуть зробити в цій галузі.

Критерії оцінки

Держави-члени повинні розробити критерії для оцінки ефектив­ності програм освіти в галузі демократичного громадянства та освіти з прав людини. Зворотний зв'язок від учнів повинен бути невід'ємною частиною такої оцінки.

Дослідження

Держави-члени повинні ініціювати і заохочувати наукові дослі­дження з освіти для демократичного громадянства і освіти з прав людини, які б критично оцінювали поточну ситуацію в цій галузі та забезпечували зацікавлені сторони, в тому числі полі­тиків, навчальні заклади, лідерів навчальних закладів, виклада­чів, учнів, неурядові організації та молодіжні організації порів­няльною інформацією, щоб допомогти їм оцінити і підвищити свою ефективність і поліпшити свою практику. Ці дослідження можуть включати, зокрема, дослідження стосовно програм навчання, інноваційних методів, методів навчання та розвитку систем оцінювання, в тому числі критеріїв оцінки і показників. Держави-члени повинні поділитися результатами своїх дослі­джень з іншими державами-членами та зацікавленими сторона­ми у відповідних випадках.

Навички для сприяння соціальній згуртованості, оцінки відмінностей і трактування відмінностей і конфліктів

В усіх сферах освіти держави-члени повинні сприяти впрова­дженню освітніх підходів і методів навчання, які покликані вчи­ти жити разом в демократичному і мультикультурному суспіль­стві і спрямовані на те, щоб учні набували знань та навичок сприяння соціальній згуртованості, цінували відмінності і рів­ність, зокрема, між різними релігійними та етнічними групами, і щоб вміли врегульовувати суперечки і конфлікти ненасиль­ницьким шляхом, поважаючи права один одного, а також для бо­ротьби з усіма формами дискримінації та насильства, особливо з залякуванням та переслідуванням.

РОЗДІЛ IV. ОЦІНКА І СПІВПРАЦЯ

Оцінка та огляд

Держави-члени повинні регулярно оцінювати стратегії і політи­ку, які вони впроваджують стосовно цієї Хартії, та адаптувати ці стратегії і галузі політики в міру необхідності. Вони можуть ро­бити це у співпраці з іншими державами-членами, наприклад, на регіональній основі. Будь-який член може також попросити про допомогу в Ради Європи.

Співпраця у подальшій діяльності

Держави-члени повинні, в разі необхідності, співпрацювати один з одним і через Раду Європи у процесі досягнення цілей і прин­ципів цієї Хартії шляхом:

а. вивчення тем, що становлять спільний інтерес, та досягнен­ня визначених пріоритетів;

б. розширення багатосторонніх та транскордонних заходів, у тому числі існуючої мережі координаторів з освіти з демо­кратичного громадянства і освіти з прав людини;

в. обміну, розвитку, класифікації та забезпечення поширення передової практики;

г. інформування всіх зацікавлених сторін, в тому числі громад­ськість, про цілі та імплементацію Хартії;

д. підтримки європейських мереж неурядових організацій, молодіжних організацій та фахівців у галузі освіти і співро­бітництва між ними.

Міжнародне співробітництво

Держави-члени повинні ділитися результатами своєї роботи в галузі освіти для демократичного громадянства та освіти з прав людини в рамках Ради Європи з іншими міжнародними органі­заціями.