Права людини в розрізі історії

Група школярів/школярок із Плюсса в Росії хотіла дізнатися більше про сталінську епоху і з'ясувати, яким було життя при такому режимі. Вони вирішили звернутися до людей, які насправді пережили ті роки. Таким чином, вони кілька разів зустрічалися, щоб вирішити, як вони мають звер­нутися до людей, провести інтерв'ю, а потім зібрати, систематизувати і подати інформацію для громадськості.

Вони провели більше 70 інтерв'ю з родичами/родичками, сусідами/сусідками, вчителям/вчительками зі шкіл та іншими особами, які хотіли по­ділитися роздумами про спільну історію. Потім діти організували виставку в ряді сіл у Псковській області із світлинами і фрагментами з різних інтерв'ю. Респонденти/респондентки були раді, що викликали такий інтерес і що змогли говорити про той важкий час, але це для них були роки становлення. Іноді розповіді були болісними і сумними – і для старшого покоління, і для молодшого. Проте у всіх сторін це викликало співчуття одне до одного і глибше розуміння подій, мотивів, впливу на особисте життя, людських переживань у такі важкі часи.
Інтерв’ю можна подивитися на сайті: http://wiki.antarchia.org/tiki-index.php.

Загалом будь-який захід і, звичайно, добра діяльність вимагають планування. Пла­нування сесії в групі допоможе вам зосередитися на тому, що ви хочете і що в змо­зі зробити, і на тому, у який спосіб це зробити краще для досягнення ваших цілей. Для більш амбітних цілей це, ймовірно, перший розсудливий крок, оскільки захід, який не забезпечує бажаних результатів або який наштовхується на несподівані про­блеми, може позбавити сили духу. Перший ваш крок повинен бути ефективним.

Цей розділ дасть вам уявлення про один зі способів структурування вашого пла­ну, а також допоможе зосередитися групі на тому, що є найбільш ефективним спо­собом для досягнення мети, яку вона ставить перед собою. Методи корисні для ра­зових заходів, таких як ті, які обговорювалися в попередньому розділі, і вони також можуть бути використані, щоб продумати більш тривалу кампанію, яка може включа­ти в себе ряд різних заходів, спрямованих на досягнення однієї мети.

Перед тим, як ви почнете…

Пізнати себе — SWOT-аналіз

Чи знаєте ви, які навички мають учасники/учасниці групи? Чи зна­єте ви їхні особливі інтереси?

Кожна група має приховані таланти, і кожен окремий член/кожна окрема членкиня групи має симпатії та антипатії, особливі навички та хисти, які він або вона може ре­алізувати з великими труднощами. Для того, щоб упевнитися, що група потребує ви­користання великої частини навичок і можливостей окремих членів, корисно орга­нізувати сесію, щоб подивитися на це. SWOT-аналіз є ефективним способом зробити це. Такий аналіз також розглядає обставини поза групою, які можуть вплинути на те, що ви в змозі зробити.

Акронім SWOT розшифровують так:

•    strengths – сильні сторони – речі, які група добре виконує;
•    weaknesses – слабкі сторони – речі, які група не так добре виконує;
•    opportunities – можливості – можливості поза групою, які могли б бути вико­ристані в інтересах діяльності;
•    threats – загрози – речі поза групою, які можна використати для досягнення того, що група прагне зробити.

Проведення аналізу вимагає багато часу, рекомендується принаймні одна годи­на. Розділіть групу на чотири невеликі робочі групи, а також поставте завдання ви­значити сильні та слабкі сторони, у тому числі можливості і загрози. Потім зберіть групу знову разом і подивіться, чи люди згодні з аналізом своїх колег. Уточнюйте і до­давайте інформацію до різних розділів у разі необхідності.

Наведена нижче схема є одним із прикладів повного аналізу, і вона буде корис­ною для генерування ідей групою. Однак не дозволяйте групі надто близько дотри­муватися схеми! Майте на увазі, що кожна група унікальна і будуть інші сильні (і слаб­кі) сторони, які ви маєте визначити для себе.

Зробити вибір

Як група обирає, над яким питанням працювати? У більшості випадків люди в групі будуть мати питання, які вони вважають важливими і над якими хочуть працювати. Вони можуть бути викликані реальними подіями, такими як землетруси в Гаїті чи го­лод у Судані, або тим, що місцеву родину виселяють з будинку. Основна складність може полягати в прийнятті спільного рішення про те, яку проблему обрати і який найкращий підхід до неї.

Вам буде потрібно, щоб усі члени/членкині групи підтримували будь-яке рішен­ня, тому не поспішайте обговорювати питання: дайте їм достатньо часу, щоб відчу­ти переваги, й обговоріть з ними переваги вибору певного питання. Нагадайте їм, що можливості для вирішення інших проблем можуть бути в інший час. Нагадайте їм також, що найголовніше те, що група залишається разом працювати протягом усього заходу, тому якщо одна людина категорично проти конкретного вибору, то цей за­хід, можливо, невиправдано впроваджувати. Спробуйте досягти в групі консенсусу, а не приймати рішення більшістю.

Як ви можете досягнути того, щоб розбіжності в групі мали корисний характер, а не руйнівний?

Знання проблеми

Дерево проблеми

Корисним інструментом для розуміння питання, над яким ви будете працювати є де­рево проблеми. Це метод аналізу питання, з розглядом його причин, наслідків і місця в контексті інших проблем у суспільстві. Цей інструмент може бути корисний і для за­безпечення кращого розуміння групою, і для сприяння більш стратегічному підходу до вирішення питання.

Зразок дерева проблеми можна побачити на наступній сторінці, де взято за при­клад проблему безпритульних дітей як відправну точку. Цю процедуру група могла б використати для розробки іншої процедури стосовно власного питання.

•    Почніть із запису проблеми, яку ви хочете вирішити, посередині великого аркуша паперу.
•    Під нею напишіть усі чинники, які сприяють проблемі, і пов'яжіть їх, щоб сфор­мувати коріння вашої вихідної проблеми.
•    Декілька хвилин подумайте над причинами кожного кореня, малюючи в межах факторів, які спричиняють проблему.
•    Продовжуйте працювати над рішенням кожного кореня, доки зможете: дерево може мати глибше коріння, ніж ви думаєте.
•    Ви також можете продовжити «гілки» дерева таким самим способом: це будуть наслідки вашої вихідної проблеми. Ви можете виявити, що те, з чого ви почали як з основної проблеми, насправді корінь або гілка іншого дерева.
•    Коли ви закінчите, погляньте на ваше дерево. Чи вирішили ви завдання, яке ви поставили перед собою спочатку, чи лише один із чинників, який виплив у про­цесі заходу? Чи допомогло вам дерево знайти шляхи вирішення цієї проблеми?

Знайти рішення

Важливо зрозуміти, яких результатів заходу ви хочете досягти! Що можна вважати успішним результатом? Дозвольте групі подумати над тим, чого вони намагаються до­сягти і яким чином вони оцінюють свій успіх або невдачу. Їм може бути корисно повер­нутися до дерева проблеми і використовувати його, щоб прийняти конкретні рішення. Взагалі, з'ясовуючи глибинні причини (корені), можна подолати проблеми, які вказані зверху дерева, наприклад, якби надавалося соціальне житло або якби орендна плата була нижчою, то більше молоді мали б дах над головою. 

Пам'ятайте, під час вирішення дуже складних питань часто буває важко домогтися змін у політиці і рідко можна вирішити проблему лише за допомогою одного заходу. Група повинна мати реалістичне уявлення щодо своїх сподівань: нагадайте учасникам/ учасницям, що навіть незначний результат може стати безцінним внеском у вирішення великих проблем. Ефективні кампанії майже завжди спочатку розпочинаються саме з таких незначних результатів, і всі рішення, що приймаються під час роботи вашої групи, можуть стати основою для здійснення майбутньої діяльності або можуть бути підхоплені іншими активістами/активістками, що опікуються проблемою.

Для групи може бути корисно визначити деякі загальні причини, щоб вжити від­повідних заходів. Це може допомогти їм у виборі тих причин, які є найактуальнішими для вирішення питань, а також визначити ряд конкретних завдань, яких на їх думку, цілком реально досягти.

Подумайте про акції протесту, свідком яких ви були або про які вичули нещодавно: чого, на вашу думку, намагалися досягти організатори? Чи були їхні дії успішними? Чому так або чому ні?

Планування ваших дій

Ваша група тепер прийняла це рішення щодо цього питання і визначила, що вона могли б спробувати зробити. Час прийняти рішення щодо механізму, який вони вико­ристовуватимуть для досягнення своєї мети.

Схема, зображена нижче, може бути використана як поетапний підхід для вирішення цієї проблеми, а також для того, щоб довести, що те, що вони намагаються зробити, дійс­но можливе за допомогою методу, який вони вирішили використовувати. Згідно з цією схемою необхідно зробити п'ять кроків для вибору найбільш відповідної форми діяльно­сті. Також на цій схемі продемонстровано на п'яти гіпотетичних прикладах, яким чином цей метод працює.

Кожен крок пояснюється більш докладно в наступному розділі.

Планування ваших дій — схема

Яку проблему ви хочете вирішити?

Цей крок є дуже простим: він стане результатом вправи «Дерево проблеми», яку ви­конувала група. Якщо ви не виконували вправу «Дерево проблеми», попросіть групу сформулювати проблему, яку вона хотіла б розглянути, якомога точніше.

Яка ваша цільова аудиторія?

Якщо ви сподіваєтесь відразу вирішити цю проблему, то врахуйте, що цільовою аудито­рією для вашої діяльності можуть бути такі особи, які можуть і не внести остаточних змін, на які ви розраховували. Цілком імовірно, що ваші дії зараз на відстані одного кроку від унесення змін; наприклад, можливо, ви намагаєтеся налаштувати громадськість на бо­ротьбу із цією проблемою, щоб разом з ними чинити тиск на уряд. Або ви, можливо, праг­нете створити місцеву групу, яка працюватиме над питанням, яким ви стурбовані.

Ваша цільова аудиторія, що вказана у пункті Б – це група людей, на яку ви скеровуєте свої дії. Ця аудиторія може складатися більше ніж з однієї групи людей, наприклад, у пер­шому випадку, вказаному у схемі, місцеві мешканці/мешканки і директори/директорки компаній є цільовою аудиторією для заходів. Результати заходів залежать від місцевих мешканців/мешканок, які підписують петицію, оскільки потім цю петицію необхідно на­дати директорам/директоркам компаній з надією, що вони відреагують на неї і будуть змушені вжити необхідних заходів.

Які зміни ви сподіваєтеся побачити?

Це питання знову стосується вашого заходу, але не обов'язково пов'язане з остаточ­ними змінами, на які ви націлені. Малоймовірно, наприклад, що дії вашої групи змо­жуть припинити експлуатацію дитячої праці транснаціональними компаніями! Однак ви можете викликати зацікавленість щодо цієї проблеми і заохочувати інших, щоб вжити різних заходів. Це, у свою чергу, може бути достатнім, щоб внести зміни до по­літичної кампанії або до урядових постанов, застосовуваних до цих компаній.

У цій частині схеми ви маєте викласти думки про те, яких цілей слід досягти за до­помогою такого заходу, і показати, чи дійсно ви досягли успіху. Постарайтеся переко­нати групу бути якомога конкретнішою, щоб вирішити, наскільки добре чи погано про­ведено роботу. Використовуйте підказки з попереднього розділу «Знайти рішення».

Яким чином можна досягти змін?

Питання полягає не в тому, який механізм група вирішує використовувати, а йдеться про те, як захід повинен працювати. Часто необхідно враховувати психологію зміни думки людей, щоб змусити всіх зрозуміти, що вони мають зробити щось по-іншому. Це дуже важливе питання, про яке часто забувають, але його ігнорування може зни­зити ефективність вашої діяльності.

Припустимо, наприклад, що група стурбована зростанням популярності нацист­ських або фашистських організацій, і хоче вирішити це питання. Учасники/учасниці мог­ли б розглянути таку ефективну діяльність, як розповсюдження інформаційних листі­вок у дверях і будинках людей, які мешкають у районі, де підтримка цих організацій є дуже високою. Однак якщо вони не розуміють, чому люди виступають проти нацист­ських організацій, листівки можуть навіть мати протилежний ефект від задуманого.

Групі потрібно буде замислитися над тим, як листівка може змінити чиюсь думку та які повідомлення доцільно писати в цих листівках для певної цільової групи. Вони мають бути в курсі деяких причин і проблем, зокрема щодо зростання підтримки на­ціоналістичних організацій

Це поле насправді внесено до схеми для того, щоб перевірити і замислитися над тим, які заходи необхідно здійснити, щоб результат виходив із ситуації, що скла­лася на цей момент.

Учнівство проти расизму: допомога шкільній адміністрації

У сільській школі в Португалії нові учні/учениці з Румунії та України стали об'єктом расистських знущань і дій з боку інших. Викладачі/викладачки та шкільна рада не знали, як на це реагувати, оскільки перший раз зіштовхнулися з такою проблемою в регіоні.

Багато учнів/учениць, стурбованих тим, що відбувається, звернулися по допомогу за порадою до працівника місцевого центру дозвілля у справах молоді. Разом вони започаткували кампанію в школі, яка тривала один тиждень, під назвою «Різні зовні, однакові всередині» (Diferente por fora, Igual por dentro). Було використано кожен момент з Дня дитини – прийом їжі, уроки, дозвілля – й організовано різні заходи, щоб вирішити це питання. У театральному клубі для вирішення цієї проблеми використовували театральний форум, видавали плакати та значки, зроблені власноручно, у розважальному центрі було організовано вистави, показували фільми, а в кафетерії пропонували торти, виготовлені в різних країнах. Цей тиждень був настільки успішним, що школа вирішила проводити такий захід щороку.

Які засоби ви будете використовувати, щоб здійснити вплив на вашу аудиторію?

Саме це є результатом вказаної схеми! Ураховуючи результати попередніх етапів, на цьому етапі необхідно прийняти рішення з приводу того, що саме має зробити гру­па. Тепер група повинна бути в змозі скласти перелік робіт, які допоможуть досягти змін, описаних у попередній частині схеми. Заохочуйте учасників/учасниць мислити креативно, розглянути деякі пропозиції з підрозділу 3.2, а також провести тематичні дослідження, потім попросіть їх згадати конкретні характеристики своєї групи. Спро­буйте ще раз, щоб досягти консенсусу і прийняти спільне остаточне рішення.

Проєкт «Нові тактики захисту прав людини»

Проєкт «Нові тактики захисту прав людини» – це група різних міжнародних організацій, консультантів/консультанток і практиків/практикинь, спрямована на розвиток тактичних інновацій і стратегічного мислення в рамках Міжнародного співтовариства захисту прав людини. З 1999 року в рамках проєкту «Нова тактика захисту прав людини» було створено унікальні ресурси, в основі яких лежать, найімовірніше, можливі рішення, а не конкретні питання, географічні регіони або цільові групи. Такі ресурси дозволяють активістам визначати унікальні елементи, щоб вирішити цю ситуацію і знайти можливі важливі підходи на основі вже наявних підходів, які ефективно використовувалися в інших сферах. Такий ресурс допома­гає активістам/активісткам об'єднати різні тактики в одну комплексну стратегію.

Більше ресурсів можна знайти різними мовами на вебсторінці: www.newtactics.org

Організаційні питання

Перш ніж прийняти ідеї групи, необхідно провести один заключний етап. Перед практичним упровадженням групі наполегливо рекомендується скласти план дій для того, щоб вирішити організаційні питання. Хоча ці питання можуть бути не дуже важливими для реалізації звичайної програми діяльності, організованість може ста­ти корисною для групи, оскільки завдяки їй завдання розподіляють порівну, згідно з навичками і перевагами. Слід також переконатися, що нічого не було випущено!

Учасники/учасниці мають вирішити:

•    які завдання необхідно виконати;
•    хто буде відповідальним за виконання завдання;
•    коли планується виконати завдання?

Заповнення таблиці завдань

У наведеній нижче таблиці показано уявні дії і завдання, які розподілено на три колон­ки відповідно до трьох питань. Заповніть таблицю разом з групою, використовуючи наведені нижче пункти як рекомендації.

1.    Переконайтеся в тому, що всі поля заповнені, щоб мати змогу контролювати про­цес. Вам знадобляться два великі аркуші паперу і фломастер.
2.    Переконайтеся, що питання, яке обговорюється, зрозуміле для всіх. Оберіть одну особу, яка буде все записувати, і напишіть заголовок у верхній частині аркуша. Проаналізуйте перелік усіх завдань, які необхідно виконати, і запишіть їх на од­ному великому аркуші паперу так, щоб усі могли його побачити.
3.    Проаналізуйте результати за весь день з групою, уявіть, що станеться, і двічі пере­вірте, чи ви врахували всі завдання.
4.    Потім продивіться перелік, щоб вирішити, коли необхідно виконати цю роботу, – за­раз, незабаром або пізніше – і позначте кожну роботу відповідними літерами З, Н, П.
5.    Використайте другий аркуш паперу для «переліку рішень». Перерахуйте всі завдання, які необхідно виконати, у лівій колонці, а потім у наступній колонці за­пишіть, хто збирається виконати кожне завдання. Нарешті, у третій колонці вка­жіть кінцевий термін виконання завдання.
6.    Розподіліть завдання між собою, не «вішайте» все на одну або двох осіб. Подумайте, що станеться, якщо вони захворіють або будуть перевантажені іншою роботою!

Дебрифінг та оцінка

Після здійснення заходу, спрямованого на захист прав людини, або будь-якого іншого заходу дуже важливо виділити час після його завершення, щоб дати змогу групі про­вести аналіз і оцінку того, що було зроблено добре, а що могло бути зроблено краще. Ймовірно, група завершила свою роботу із сильними емоціями, позитивними або нега­тивними. Важливо дозволити учасникам/учасницям обговорити враження і поділити­ся ними з групою. Це також допоможе у плануванні будь-яких подальших дій.

Наступні питання можуть бути корисними і використовуватися як основа для прове­дення аналізу.

•    Які ваші враження після дня здійснення заходу? (Можна провести опитування учасників групи по черзі).
•    Що, на вашу думку, пройшло добре?
•    Чи було це складніше, ніж ви собі уявляли?
•    Чи було щось несподіване?
•    Як ви вважаєте, чи можна взяти уроки із цього заходу для планування і здійснен­ня наступного заходу?
•    Чи ми досягли того, що намагалися зробити?
•    Чи ми досягли чогось іншого, що, можливо, не планували?
•    Чи ви задоволені собою, чи хотіли б ви спробувати щось на зразок цього ще раз?
•    Що ж нам тепер робити?!

Футбольні бутси в Африку

Еміль був учнем 7-го класу школи у м. Фредеріксберг у Соро (Данія), а Анаклайто – гість з Південної Африки – викладав у цій школі. Під час дискусії з класом про домашнє і шкільне життя Анаклайто прокоментував, як багато можливостей і доступних матеріалів мають, на його думку, діти і молодь у Данії. Він сказав, що в себе на батьківщині в Південній Африці його учні/учениці не мають належного футбольного поля, не кажучи вже про бутси. Це наштовхнуло учнів/учениць на ідею зібрати старі бутси, щоб відправити до школи, у якій викладає Анаклайто. Вони запитали вчителя, що він думає про цю ідею; відповідь була позитивною, тому учні/учениці розвішали оголошення у своїй і сусідніх школах з проханням зробити пожертви. Місцевий футбольний клуб почув про цю схему і пожертвував кілька пар бутсів, що були загублені і зберігалися в шафі.

Еміль і його друзі/подруги зібрали 100 пар бутсів, але жахнулися, дізнавшись, що пересилка усіх пар бутсів до Йоганнесбургу коштуватиме 500 датських крон (67 євро)! Таким чином, вони змушені були замислитися над тим, що ж робити далі. Спочатку вони відсортували взуття, щоб визначити, чи варто відправляти усі пари. Залишилися 75 пар для відправки. Далі вони мали знайти гроші на поштову пересилку, тому клас написав листи в декілька гуманітарних організацій і до місцевої ради, також учні/учениці розмістили оголошення у місцевій газеті і на радіо, щоб попросити фінансову підтримку. Після кількох розчарувань з ними зв'язався/зв'язалася і запропонував/запропонувала допомогу голова місцевого турагентства, яке організовує поїздки до Південної Африки. Нарешті, після шести місяців проведеної роботи, Еміль зміг віднести посилки на пошту і відправити взуття до Йоганнесбургу для учнів Анаклайто.

Джерело: The Global Guest Teacher, AFS Interkultur, Данія