Я закликаю держави-члени Ради Європи захистити права і здоров’я всіх осіб, які перебувають в ув’язненні, під час глобальної пандемії COVID-19.

Особи, які відбувають покарання в місцях позбавлення волі, а також утримувані під вартою підслідні відносяться до числа найбільш уразливих до зараження вірусом, оскільки вони знаходяться в середовищі з підвищеним ризиком: як правило, такі установи не пристосовані до ситуацій масштабної епідемії, а основні захисні заходи, такі як дотримання соціальної дистанції і правил гігієни не можуть бути забезпечені на такому ж рівні, як за межами цих установ, піддаючи осіб, що там перебувають, більшому ризику для здоров’я. Крім того, у багатьох європейських країнах пандемія поширюється в умовах переповнених в’язниць і поганих умов утримання в тісних колективних камерах на тлі незадовільного медичного обслуговування, а також з більш високими показниками таких інфекційних і хронічних захворювань серед ув’язнених, як туберкульоз, діабет і ВІЛ. У в’язницях по всій Європі вже зафіксовані випадки зараження коронавірусом, а в деяких з них  ̶  з летальним результатом. Напруженість в тюрмах зростає з моменту настання кризи пандемії, що призводить до спалахів протестів (у деяких випадках  ̶ насильницьких) у якості реакції на введення обмежень відвідувань та інших форм дозвілля у в’язницях.

Щоб запобігти великомасштабному спалаху коронавірусу в місцях позбавлення волі деякі держави-члени ініціювали звільнення певних категорій ув’язнених. Багато інших приступили до адаптації своїх систем кримінального правосуддя для скорочення кількості ув'язнених, вдаючись до різних заходів, включаючи тимчасове або дострокове звільнення і проведення амністії; утримування на дому і пом’якшення вироків; призупинення кримінальних розслідувань та виконання вироків. Я настійливо закликаю всі держави-члени використовувати всі доступні альтернативні позбавленню волі заходи коли це тільки можливо та без дискримінації.

Згідно з відповідними стандартами в області прав людини, зазначеним у Зводі принципів в контексті пандемії COVID-19 Європейського Комітету з питань запобігання катуванням і нелюдському або принижуючому гідність поводженню чи покаранню (CPT), використання альтернативних позбавленню волі заходів є першочерговим обов’язком у ситуаціях перенаселеності місць позбавлення волі і тим більше в надзвичайних ситуаціях. Особливу увагу слід приділяти тим ув’язненим, які мають проблеми зі здоров’ям; літнім людям, які не представляють загрози для суспільства; і тим, хто звинувачується або засуджений за незначні або ненасильницькі злочини. Скорочення чисельності позбавлених волі осіб по всій Європі є необхідною умовою для забезпечення ефективного дотримання санітарних правил і послаблення зростаючого тиску на тюремний персонал і пенітенціарні системи в цілому. Водночас, тим звільненим особам, які потребують підтримки, повинен бути наданий відповідний доступ до невідкладної допомоги, житла і базових послуг, включаючи медичне обслуговування. Очевидно, що в цьому контексті пріоритетом також має стати негайне і безумовне звільнення правозахисників, активістів, журналістів і всіх тих, хто позбавлений волі через порушення стандартів в області прав людини в деяких державах-членах Ради Європи.

Урядам слід також забезпечити, щоб під час пандемії COVID-19 дотримувалися права людини всіх тих, хто залишається позбавленим волі, з урахуванням особливих потреб найбільш уразливих ув’язнених, осіб з особливими потребами, вагітних жінок і неповнолітніх ув’язнених. Будь-які обмежувальні заходи, вжиті щодо осіб, які перебувають в умовах несвободи, повинні бути необхідними, пропорційними, недискримінаційними, обмеженими за часом і підконтрольними. Наприклад, якщо обмеження на побачення з родичами та близькими людьми або інші контакти з зовнішнім світом, є необхідними, вони повинні обов’язково бути замінені такими альтернативними заходами, як розширений доступ до телефонного або відео зв’язку. Абсолютний характер заборони катувань і жорстокого поводження ніколи не повинен порушуватися заходами, вжитими в тюрмах, в тому числі в разі ізоляції з міркувань охорони здоров’я. Слід вжити всіх заходів для захисту права на життя та здоров’я ув’язнених і працівників тюрем відповідно до рекомендацій Європейського регіонального бюро ВООЗ. Як підкреслюється у Проміжному керівництві МПК (Міжвідомчий постійний комітет), в’язні повинні продовжувати мати доступ до інформації, правової допомоги та незалежних механізмів подачі скарг. Механізми моніторингу місць позбавлення волі повинні мати можливість продовжувати спостерігати за ситуацією, вживаючи заходів обережності, щоб не наражати на людей на ризик (принцип «не нашкодь»).

Для ефективного вирішення проблем, пов’язаних з поширенням коронавірусу в місцях позбавлення волі державам-членам слід терміново прийняти і почати реалізовувати гуманний та всеосяжний кризовий план, заснований на достатніх людських і фінансових ресурсах, який буде враховувати потреби як тих, хто покине місця позбавлення волі, так і тих, хто залишиться, а також працівників установ пенітенціарної системи. Це слід робити у співпраці з відповідними зацікавленими сторонами в області прав людини, зокрема, національні превентивні механізми та інші незалежні контролюючі установи, національні структури із захисту прав людини та правозахисні НКО.

(неофіційній переклад повідомлення COVID-19 pandemic: urgent steps are needed to protect the rights of prisoners in Europe by the Commissioner for Human Rights)