8 лютого 2022 року в рамках проєкту «Європейський Союз та Рада Європи працюють разом для підтримки в’язничної реформи в Україні (SPERU)», за ініціативи Міністерства юстиції України і в співпраці з Департаментом з питань виконання кримінальних покарань було презентовано досвід трьох європейських держав – членів Ради Європи із залучення ув’язнених до праці. За звітами міжнародних консультантів Ради Європи складено Посібник «Європейський досвід залучення ув’язнених до праці (приклади Німеччини, Великої Британії, Румунії)».

Стен Ньорлов, Голова Офісу Ради Європи в Україні у своєму вступному слові зазначив, що Рада Європи й надалі продовжуватиме допомагати Україні в посиленні ресоціалізації та реінтеграції ув’язнених відповідно до європейських стандартів та найкращих практик.

Стен Ньорлов акцентував: рекомендації та звіти, представлені в Посібнику, базуються на розумінні того, що робота – центральний елемент ресоціалізації ув’язнених.

«Офіс Ради Європи в Україні вітає ініціативу Міністерства юстиції щодо створення оптимальної моделі для залучення в'язнів в Україні до праці та рішення присвятити 2022 рік реформуванню і розвитку тюремних майстерень та інших виробничих потужностей для працевлаштування ув'язнених. Ми вважаємо, що інформація з Посібника дасть Міністерству юстиції змогу врахувати найкращі європейські практики при розробці української моделі та пристосування її до національних потреб», – сказав він.

Олена Висоцька, заступниця Міністра юстиції України, зазначила, що знайомство з європейським досвідом допоможе напрацювати дієву для Україні модель залучення ув’язнених до праці, враховуючи менталітет, місцеве законодавство та особливості пенітенціарної системи. 

«Ми маємо залучати засуджених до роботи, бо вважаємо, що вони будуть більш вмотивованими, якщо знатимуть, як можна чесно заробляти, та матимуть при виході із установ позбавлення волі певний капітал», – додала вона.

Досвідом залучення ув’язнених до праці поділилися міжнародні консультанти Ради Європи Паскаль Декарпес (Німеччина), Крістофер Іан Фрост (Велика Британія) та Іонна-Мікаєла Морар (Румунія). Під час презентації вони акцентували увагу на таких питаннях:

• процес забезпечення ефективнішої підготовки ув'язнених до праці на наявних робочих місць;
• тюремна освіта та навчання базовим і ключовим навичкам, опанування відповідних професійних кваліфікацій, потрібних для підготовки ув'язнених до доступної роботи;
• ефективніша взаємодія з бізнесом і волонтерським сектором, а також з іншими департаментами та агенціями;
• розробка режимів та політик, стандартів та надання послуг щодо забезпечення кращого переходу від звільнення до життя в громаді.

Німеччина

У Німеччині середній по країні рівень зайнятості ув’язнених становить близько 60%, включаючи заходи трудотерапії, а також професійно-технічне навчання та середню освіту.

Паскаль Декарпес у своїй презентації наголосив на важливості документального оформлення та сертифікації всіх періодів роботи, а також отримання середньої освіти та професійно-технічного навчання. За його словами, це позитивно впливає на ставлення ув’язнених до праці під час перебування під вартою; мотивує їх брати участь у таких заходах та підтримує під час пошуку роботи або можливостей отримати освіту після звільнення.

Важливим моментом є можливість збувати продукцію, вироблену в місцях позбавлення волі, споживачам і компаніям за межами пенітенціарної установи. Це підвищує якість продукції та мотивацію ув’язнених; зміцнює довіру населення до адміністрації пенітенціарних установ; допомагає подолати загалом негативне ставлення населення до ув’язнених; сприяє реінтеграції ув’язнених на ринку праці; зміцнює фінансові можливості пенітенціарних установ.

Велика Британія

У Великій Британії працевлаштування після звільнення залишається першочерговим завданням для багатьох із 79 тисяч ув’язнених, які утримуються в установах Тюремної служби Її Величності, а також майже для 10 тисяч ув’язнених, які перебувають у Тюремних службах Шотландії та Північній Ірландії.

Крістофер Іан Фрост виділив три моделі працевлаштування:

• Модель соціального підприємства (благодійна організація на основі громади для збору та продажу; переробка велосипедів, пральних машин для ремонту та на запчастини; низька вартість інструментів та обладнання; ув'язнені беруть участь в організації підприємства).
• Модель партнерства (партнерські компанії, які цінують працевлаштування ув’язнених після звільнення та отримують від цього позитивний розголос; партнери, які допомагають в організації тюремних майстерень і мають потребу в недорогому обладнанні; ув’язнені краще мотивовані, оскільки після відбору на програму вони з нетерпінням чекають працевлаштування після звільнення.
• Контрактна модель (для тюремних галузей, які потребують низьких витрат на обладнання, таких як трафаретний друк та переробка (дрот, пластмаси); потребує затвердження бізнес-моделі, налагодження хороших відносин зі світом бізнесу та розвитку досвіду в бізнесі; вимагає виплату ув’язненим реальної заробітної плати за дотримання правил конкуренції).

Експерт також розповів, що майстерні у виправних закладах Великої Британії потребують оновлення. Потрібно змінити або закрити майстерні, що не відповідають сучасним критеріям, забезпечити більшу відповідність тюремних режимів потребам майстерень, а також прийняти нові моделі для майстерень (соціальне підприємство та партнерство).

Румунія

Іоана-Мікаєла Морар упевнена, що спроможність ув’язнених заробляти чесним способом на життя після звільнення з місць позбавлення волі є одним із вирішальних факторів для запобігання скоєнню повторного злочину, але слід враховувати, що соціально-професійна реінтеграція колишніх ув'язнених є складним і довготривалим процесом.

За словами експертки, позитивних результатів можна досягти лише завдяки послідовним спільним зусиллям в'язниць та установ/організацій громади, серед яких є суб'єкти господарювання. Важливо працювати над підвищенням мотивації ув’язнених до активної участі в трудовій діяльності – наприклад, розробити нормативно-правові акти щодо заохочення за виконану роботу, запровадити пільги та можливість умовно-дострокового звільнення з огляду на виконану роботу та (або) отриману освіту тощо.

У Румунії для ув’язнених діють Ярмарки вакансій, мета яких – стимулювати інтерес економічних агентів до робочої сили ув’язнених та збільшувати можливості працевлаштування ув’язнених під час утримання їх під вартою та після звільнення.

Валерій Калівошко, начальник Управління ресоціалізації та соціальної реабілітації Департаменту з питань виконання кримінальних покарань, під час дискусії-обговорення звітів і презентацій міжнародних експертів розповів, що однією з проблем залучення ув’язнених до праці в Україні є їхній низький кваліфікаційний рівень.

«За статистикою, до 10% засуджених в Україні не мають навіть загальної середньої освіти (а є такі, що не вміють читати та писати), і перед тим, як залучати їх до праці, маємо забезпечити їх середньою освітою», – зауважив він.

Ірина Несин, заступниця Начальника Департаменту з питань виконання кримінальних покарань нагадала, що в Україні залучення ув’язнених до праці наразі складає лише 25%, тому потрібно шукати шляхи покращити цю ситуацію.

«Сьогодні ми працюємо з різними компаніями, шукаємо потенційних інвесторів, плануємо зацікавлювати їх бонусами і цікавими пропозиціями, щоб робочих місць для ув’язнених стало більше», – додала вона.

Ольга Деркач, керівниця проєкту «Європейський Союз та Рада Європи працюють разом для підтримки в'язничної реформи в Україні (SPERU)», подякувала експертам та учасникам презентації.

«Ми всі сьогодні переконалися, що питання залучення ув’язнених до праці є вкрай важливим, тож нам є над чим працювати. І це не остання наш зустріч, бо проєкт планує долучитися до подальшої допомоги в цьому напрямку», – резюмувала вона.

Презентація пройшла у гібридному – онлайн і офлайн – форматі. У заході взяли участь близько 40 осіб – представники Міністерства юстиції України, Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Мін’юсту, міжрегіональних управлінь з питань виконання кримінальних покарань, Центру пробації, проєктів SURGE та NORLAU, EUD, ICRC, тощо.

Проєкт «Європейський Союз та Рада Європи працюють разом для підтримки в'язничної реформи в Україні» (SPERU) покликаний підвищити рівень застосування методів та інструментів сучасного пенітенціарного менеджменту для досягнення в'язничного режиму, заснованого на реабілітаційних засадах.

Фото: Офіс Ради Європи в Україні