22 лютого 2022 року спільний проєкт «Європейський Союз та Рада Європи працюють разом для підтримки в’язничної реформи в Україні (SPERU)» презентував Методичний посібник до корекційної програми «Підтримка родинних зв'язків» для проходження повнолітніми засудженими чоловіками та жінками в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах ДКВС України та результати пілотування програми.
Мета програми – сформувати базові навички комунікації та укріпити психоемоційні зв’язки засудженого/засудженої по відношенню до членів його/її родини. Тобто програма покликана покращити процес спілкування з рідними, що своєю чергою сприятиме покращенню якості життя та психоемоційного стану засудженого/засудженої, а також посиленню його/її мотивації до успішного повернення в родину після завершення відбування терміну покарання.
Стен Ньорлов, Голова Офісу Ради Європи в Україні, на початку виступу наголосив на тому, що Рада Європи підтверджує свою непохитну підтримку суверенітету та територіальної цілісності України, а Офіс Ради Європи в Україні продовжує співпрацю з партнерами. У своєму вступному слові він зазначив, що Рада Європи продовжує допомагати Україні у розробці та впровадженні програм реабілітації для ув’язнених відповідно до європейських стандартів та найкращих практик. «Ми сподіваємося, що програма допоможе особам, позбавленим волі, розширити взаємодію з родинами, зрозуміти та усвідомити цінність і важливість сім’ї, розвинути мотивацію до зміни поведінки», – додав Стен Ньорлов.
Міжнародні фахівці визнають, що тюремне ув’язнення часто заподіює шкоду сімейним стосункам та порушує зв’язки з суспільством. Якщо чоловікам і жінкам, які перебувають в ув’язненні, вдається зберегти зв’язки з рідними, друзями та суспільством, це дозволяє зменшити негативні наслідки ув’язнення та підвищує вірогідність їхньої реінтеграції після звільнення.
Олена Висоцька, заступниця Міністра юстиції України, назвала усвідомлення цінності родинних зв’язків одним із ключових елементів у процесі підготовки засуджених до законослухняного життя після їх звільнення з місць позбавлення волі. «Для нас важливо, щоб необхідність використання таких нових сучасних інструментів реабілітаційної роботи у своїй щоденній практиці була абсолютно зрозумілою для всього персоналу системи ДКВС України», – сказала вона.
«Підтримка родинних зв'язків» – це програма диференційованого виховного впливу на засуджених відповідно до ключових ризиків протиправної поведінки, зокрема, мотиви, поведінки, зміни прокримінального мислення, формування життєвих навичок спілкування. Крім того, вона підсилює просоціальне мислення та покликана допомогти в розвитку нових навичок на шляху до припинення злочинної діяльності. Досвідом інших країн доведено, що вплив таких програм діє на користь сім’ї засудженого та громаді, до якої повертаються звільнені особи після відбуття покарання, а відповідно – суспільству в цілому, убезпечуючи його, зменшуючи кількість рецидивів, а отже і витрат, пов’язаних із утриманням засуджених в установах відбування покарання
Методичний посібник та результати пілотування корекційної програми «Підтримка родинних зв'язків» у Солонянській виправній колонії №21 та Кам’янській виправній колонії №34 презентували національні консультантки Ради Європи Олена Соловйова та Олександра Виноградова.
Насамперед вони окреслили завдання програми та розповіли, що пілотування програми проходило у чоловічій і жіночій виправних колоніях окремо та складалося з п’яти занять тривалістю по 2 години:
- Соціальні зв’язки.
- Пишемо листа.
- Готуємося до відвідування.
- Мова, дружня до дітей.
- Навички позитивної комунікації з близьким оточенням.
Експертки зазначили, що навчання проходило в групах, оскільки групові вправи допомагають виправити хибні міркування про те, як можна зрозуміти й вирішити соціальні й особисті проблеми, а колективний досвід полегшує опанування нових навичок необхідних для того, щоб краще долати стресові ситуації, вчитися один в одного, надаючи можливість менш впевненим учасникам долучатися до загального процесу і забезпечуючи вивчення усіх аспектів питання, які вони вважають важливими.
За результатами роботи з засудженими двох виправних колоній консультанти підготували висновки та рекомендації:
- Процес навчання в установах організувати можна: технічні та організаційні можливості є в наявності.
- Засуджені готові до участі у подібних програмах; сприймають їх дуже позитивно та активно беруть участь у всіх запропонованих активностях.
- Персонал в установах має пройти додаткове навчання із подальшою супервізією.
- Розглянути варіант залучення до занять «зовнішніх» попередньо підготовлених психологів чи соціальних працівників як замовлення на проведення подібних програм.
Наталія Рибалка, заступник начальника Департаменту з питань виконання кримінальних покарань зазначила, що одним із завдань Уряду та Міністерства юстиції України є забезпечення безпеки суспільства та зниження рівня рецидивної злочининості шляхом впровадження дієвого інструментарію для зміни поведінки, виправлення та ресоціалізації осіб, які увійшли в конфлікт із законом. «Так, Департаментом спільно з експертами проєкту SPERU розроблено корекційну програму "Підтримка родинних зв'язків", яка успішно пройшла пілотування на базі установ виконання покарань. Враховуючи позитивні результати пілотування, експертну оцінку та побажання самих засуджених щодо актуальності такої програми на даний час нашим завданням є її нормативне закріплення та впровадження в практичну діяльність установ виконання покарань. Для цього необхідно підвищити кваліфікацію та навчити персонал правильно і якісно застосовувати програму, а також долучити до її реалізації представників громадських організацій, які вже мають досвід такої роботи. Тому хочу подякувати нашим партнерам, експертам та практичним працівникам за технічну допомогу та активну участь в розробці, пілотуванні та підготовці програми і Методичного посібника до неї», – сказала вона.
Ольга Деркач, керівниця проєкту «Європейський Союз та Рада Європи працюють разом для підтримки в'язничної реформи в Україні (SPERU)», подякувала експертам і учасникам презентації та зазначила, що вже надруковано 110 примірників Методичного посібника до програми, які розповсюдять серед установ виконання покарань. «Важливо, щоб ув’язнені підтримували ближчі стосунки зі своїми сім’ями, адже спілкування з сім’єю сприяє зниженню негативних наслідків перебування в місцях позбавлення волі. Проєкт SPERU й надалі продовжуватиме підтримку ДКВС у напрямі розвитку реабілітаційного підходу», – додала вона.
До активної дискусії щодо подальшого впровадження програми долучилися представники Міністерства юстиції України, Департаменту з питань виконання кримінальних покарань, Офісу Генерального Прокурора України та Офісу Омбудсмена, проєкту SURGЕ, а також українських громадських організацій.
Проєкт «Європейський Союз та Рада Європи працюють разом для підтримки в'язничної реформи в Україні» (SPERU) покликаний підвищити рівень застосування методів та інструментів сучасного пенітенціарного менеджменту для досягнення в'язничного режиму, заснованого на реабілітаційних засадах.
Фото: Офіс Ради Європи в Україні
