ПРОЄКТ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ ТА РАДА ЄВРОПИ ПРАЦЮЮТЬ РАЗОМ ДЛЯ ЗМІЦНЕННЯ СВОБОДИ МЕДІА В УКРАЇНІ»

Back ЕКСПЕРТИ ОБГОВОРИЛИ ВПРОВАДЖЕННЯ ДИРЕКТИВИ ЄС ПРО АУДІОВІЗУАЛЬНІ МЕДІАПОСЛУГИ ТА СТАНДАРТІВ РАДИ ЄВРОПИ В УКРАЇНСЬКЕ МЕДІЙНЕ ЗАКОНОДАВСТВО

ЕКСПЕРТИ ОБГОВОРИЛИ ВПРОВАДЖЕННЯ ДИРЕКТИВИ ЄС ПРО АУДІОВІЗУАЛЬНІ МЕДІАПОСЛУГИ ТА СТАНДАРТІВ РАДИ ЄВРОПИ В УКРАЇНСЬКЕ МЕДІЙНЕ ЗАКОНОДАВСТВО

30-31 жовтня 2019 р. у Києві відбувся експертний семінар «Впровадження Директиви ЄС про аудіовізуальні медіапослуги та стандартів Ради Європи в українське медійне законодавство». Це перший подібного роду захід із роз’яснення основних положень оновленої Директиви ЄС про аудіовізуальні медіапослуги (далі - Директива) та стандартів Ради Європи у цій сфері для різних зацікавлених учасників – представників органів державної влади, медіаюристів, представників медіа індустрії та журналістів. Його організували Комітет ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики, Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення та Проєкт «Європейський Союз та Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні» (далі – Проєкт)*.

Відкриваючи захід, Анніка Вайдеманн, Заступниця Голови Представництва Європейського Союзу в Україні, нагадала про зобов’язання України поступово привести своє аудіовізуальне законодавство у відповідність до Директиви згідно з Угодою про асоціацію між Україною та Європейським Союзом (ЄС). Вона привітала роботу робочої групи над законопроектом, зазначивши: «Після завершення напрацювання законопроекту про аудіовізуальні медіапослуги робочою групою, ми очікуємо, що його представлять та буде проведене обговорення ключовими стейкхолдерами у сфері медіа, в тому числі представниками громадянського суспільства, медіаіндустрії, Інтернет провайдерами, медіаюристами та іншими. Цей процес має відбуватися з залученням зацікавлених сторін і бути максимально прозорим».

Галина Смірнова, керівниця Проєкту зауважила: «Одним із важливих завдань Проєкту є сприяння ухваленню і впровадженню Закону «Про аудіовізуальні медіапослуги» у відповідності до Директиви та стандартів Ради Європи. У законопроєкті необхідно визначити, як зробити Національну раду незалежним регуляторним органом, важливо переглянути процедури і критерії призначення членів Національної ради, а також запропонувати таку схему співпрегулювання, яка матиме стимули для участі медіаоорганізацій і працюватиме ефективно”.

Під час двох днів заходу міжнародні експертки Ради Європи – Хелена Мандіч (Боснія та Герцеговина) та Ів Саломон (Сполучене Королівство) детально представили та пояснили контекст прийняття, ключові визначення та новели Директиви, загальні положення щодо аудіовізуальних медіапослуг, питання визначення юрисдикції, стандарти Ради Європи та кращі практики роботи незалежного регулятора, механізми спів- та саморегулювання.

Крім того, представниці програми «Креативна Європа» в Україні - Юлія Федів та Ксенія Калина презентували можливості цієї програми для підтримки культурного та творчого секторів в Україні, зокрема розширення фінансування спільних творчих проектів для українського медіабізнесу у додаткових 10 напрямах підпрограми «Медіа» після прийняття нового аудіовізуального законодавства.

Кульмінацією заходу стала сесія, присвячена європейськім ініціативам та практикам боротьби з дезінформацією за участі Пітера Вагнера, Голови Групи підтримки України Європейської Комісії, Ільмара Раага, експерта з комунікацій (Естонія) та Микити Потураєва, заступника Голови Комітету ВРУ з питань гуманітарної на інформаційної політики.

Проєкт готовий провести офіційну експертизу законопроєкту на офіційний запит профільного комітету.

До Вашої уваги відео з відгуками учасників семінару та презентації експертів.

*Проєкт «Європейський Союз та Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні» має на меті зміцнити роль медіа, їхню свободу та безпеку, а також суспільне мовлення як інструментів для досягнення консенсусу в українському суспільстві.

The experts have discussed aligning Ukrainian media legislation with EU Audiovisual Media Services Directive and Council of Europe standards

Cлідкуйте за новинами Проєкту на Facebook https://www.facebook.com/CoEUPSIS/.

Київ, Україна 04 листопада 2019

Diminuer la taille du texte
Augmenter la taille du texte
Imprimer la page

ПРО ЩО НАШ ПРОЄКТ?

«Європейський Союз та Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні» (надалі - Проєкт) є одним із трьох компонентів Спільного Проєкту Європейського Союзу та Ради Європи «Європейський Союз та Рада Європи працюють разом задля зміцнення прав людини в Україні». Проєкт має на меті зміцнити роль медіа, їхню свободу та безпеку, а також суспільне мовлення як інструментів для досягнення консенсусу в українському суспільстві у відповідності до пріоритетів, зазначених у Плані дій Ради Європи для України на 2018-2021 рр., а також Угоді про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом, що була ратифікована у вересні 2014 року.

Проєкт ставить перед собою шість основних завдань:

Посилення системи Суспільного мовлення в Україні;
Зміцнення місцевих друкованих видань, які пройшли реформу роздержавлення;
Безпека журналістів та боротьба з безкарністю за злочини щодо свободи вираження поглядів, зокрема створення національного механізму швидкого реагування для захисту журналістів;
Ухвалення аудіовізуального законодавства та зміцнення спроможності Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення;
Поліпшення доступу до публічної інформації для медіа та суспільства;
Збалансоване та професійне висвітлення виборів, боротьба з пропагандою та інформаційним безладдям, забезпечення інформаційної безпеки у відповідності до європейських стандартів.

Проєкт є продовженням підтримки реформ у сфері медіа в Україні після завершення проєкту Ради Європи «Зміцнення свободи медіа, доступу до інформації та посиленням системи Суспільного мовлення в Україні», що впроваджувався з 1 липня 2018 року до 31 серпня 2019 року в межах Плану дій Ради Європи для України на 2018 - 2022 рр.

БЮДЖЕТ ТА ТРИВАЛІСТЬ ПРОЄКТУ

Загальний бюджет Проєкту становить 1 268 000 євро.

Проєкт впроваджується до 9 квітня 2022 року.

СИТУАЦІЯ У СФЕРІ МЕДІА В УКРАЇНІ

Після Євромайдану та Революції Гідності у 2014 році Україна доклала значних зусиль задля відображення європейських стандартів у своїй національній законодавчій базі та практиці у сфері медіа, свободи вираження поглядів та інформаційного суспільства. Ключові реформи були розпочаті, їх основою стало прийняття законодавства про Суспільне мовлення, прозорість медіавласності, реформування державних та комунальних друкованих медіа. Був створений український Суспільний мовник – ПАТ «НСТУ», а також прийняті стратегічні документи для його функціонування, зміцнено його потенціал. Також було розроблено ефективний механізм співпраці України з Платформою Ради Європи щодо безпеки журналістів.

Україна досягла значного прогресу в реформах у сфері медіа. Однак досягнуті результати все ще не є стійкими, і необхідно докласти подальших зусиль для того, щоб забезпечити їхню стабільність.

Незважаючи на значний прогрес досягнутий до цього часу, Суспільний мовник залишається серйозно недофінансованим, а його структура потребує подальшої оптимізації.

У сфері безпеки журналістів у 2018 році зросла кількість нападів на журналістів, тоді як розслідування таких справ залишаються значною мірою неефективними. Вузьке визначення «професійної діяльності журналіста» у Кримінальному кодексі України не охоплює журналістів електронних медіа, блогерів, операторів та інших медіаучасників, а їхній захист залишається проблемою.

На разі розробляється законопроєкт «Про аудіовізуальні послуги». Угода про Асоціацію з Європейським Союзом містить зобов’язання України наблизити своє законодавство у сфері медіа до положень Директиви ЄС щодо аудіовізуальних медіапослуг.

Об’єктивне, збалансоване та неупереджене висвітлення виборів в Україні залишається серйозною проблемою. Політична реклама під час та у період між виборчими процесами, прихована реклама, велика кількість фейкових новин та пропаганди, свобода вираження поглядів та етичні норми для журналістів залишаються топ-темами публічного обговорення.

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ ПРОЄКТУ

Вдосконалення системи управління Суспільного мовника, яка була б фінансово стабільною та редакційно незалежною для виконання функції суспільного медіа;
Завершення реформи комунальних друкованих видань, зміцнення їх спроможності надавати якісну журналістику на місцевому рівні;
Посилення безпеки медіаучасників завдяки гарантованому законодавством захисту та ефективному національному механізму швидкого реагування для захисту медіаучасників;
Ухвалення і впровадження Закону «Про аудіовізуальні медіапослуги» у відповідності до Директиви ЄС про аудіовізуальні медіапослуги та стандартів Ради Європи, що забезпечує незалежність Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення;
Забезпечення доступу до публічної інформації та прозорості діяльності розпорядників публічної інформації;
Здійснення ефективного регулювання висвітлення виборів у медіа, запровадження механізмів для боротьби з інформаційним безладдям та пропагандою, що в результаті сприятиме збільшенню прозорості виборчого процесу.

ПАРТНЕРИ ПРОЄКТУ

Ключовими партнерами Проєкту є ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» (ПАТ «НСТУ»), Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення, Комітет ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики, а також з питань свободи слова, профільні міністерства, Офіс Президента України, Державний комітет телебачення і радіомовлення України, Уповноважений ВРУ з прав людини, правоохоронні органи України, Центральна виборча комісія, навчальні заклади, організації громадянського суспільства, що працюють у сфері медіа, відповідні професійні асоціації та інші.