ПРОЄКТ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ ТА РАДА ЄВРОПИ ПРАЦЮЮТЬ РАЗОМ ДЛЯ ЗМІЦНЕННЯ СВОБОДИ МЕДІА В УКРАЇНІ»

Back Редакції регіональних філій Суспільного мовника, що мовлять мовами національних меншин, пройшли тренінг зі сторітелінгу

16-18 жовтня 2019 р. у Києві за підтримки Проєкту «ЄС та Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні» (далі – Проєкт)* та у співпраці з Академією суспільного мовлення відбувся тренінг «Сила сторітелінгу: як написати історію, що розтопить льодовики» для 30 представників та представниць редакцій, що мовлять мовами національних меншин, чотирьох регіональних філій ПАТ «Національна Суспільна телерадіокомпанія України» (ПАТ «НСТУ»).

Під час вітального слова Галина Смірнова, керівниця Проєкту, представила пріоритети Проєкту, серед яких є підвищення знань та вмінь працівників ПАТ «НСТУ» виробляти програми та контент високої якості, зокрема щодо тематики національних меншин, та зазначила: «У сфері забезпечення мовлення національних меншин в Україні важливо врахувати наявні міжнародні інструменти – Європейську конвенцію з прав людини, Європейську хартію регіональних мов та мов меншин, а також Рамкову конвенцію Ради Європи про захист національних меншин, – які забезпечують чітке правове поле для поваги прав меншин. Крім того, низка стандартів Ради Європи у сфері Суспільного мовлення - рекомендації Комітету Міністрів та резолюції ПАРЄ - приділяють важливу увагу, у тому числі, забезпеченню голосу національних меншин, адже Суспільне мовлення має слугувати громадськості в усьому її різноманітті, у тому числі меншинам, які можуть не мати доступу до послуг на комерційному ринку. Також Суспільне мовлення має надавати можливості різним соціальним групам, у тому числі культурним, мовним, національним, релігійним та іншим меншинам, можливості отримувати та розповсюджувати інформацію, виражати себе та обмінюватися ідеями».

Три дні тренінгу були присвячені сторітелінгу, його історичній еволюції, особливості сприйняття глядачем, трансформації жанрів, форм, героїв тощо.

Марія Фрей, генеральна продюсерка регіонального мовлення ПАТ «НСТУ», сказала: «Готуючи програму тренінгу, ми врахували основні виклики, які стоять перед працівниками редакцій нацмовлення: інтеграція представників різних етнічних груп до основного інформаційного простору країни, залучення до обговорення проблем регіону та спільні проєкти для налагодження міжетнічного діалогу. Окрім того, команди отримають домашнє завдання і ми сподіваємось, що результати цієї роботи ми покажемо на всіх регіональних мовниках Суспільного».

З окремою лекцією під час тренінгу також виступила Ірина Виртосу, консультантка Ради Європи, журналістка та координаторка Академії з прав людини для викладачів та викладачок журналістики Центру прав людини «ZMINA», щодо позитивної дискримінації представників різних національних спільнот та про нормалізацію етнопитань в медіапросторі, а також Діана Дуцик, виконавча директорка ГО «Український інститут медіа та комунікацій», яка презентувала учасникам та учасницям тренінгу проєкт посібника для журналістів «Національні меншини України і медіа: до порозуміння через толерантність», підготований в межах проєкту Ради Європи «Зміцнення свободи медіа, доступу до інформації та посилення системи Суспільного мовлення в Україні».

Цей посібник був створений на запит ПАТ «НСТУ» та складається з таких тематичних розділів:

аналіз міжнародної та української правової бази, яка регулює питання національних меншин;
рекомендації щодо висвітлення тематики національних меншин (питання толерантності, уникання мови ворожнечі та стигматизації, інші етичні та професійні стандарти);
де шукати інформацію щодо теми національних меншин;
досвід інших Суспільних мовників;
словник термінів.

Публікація посібника запланована в межах діючого Проєкту.

*Проєкт «Європейський Союз та Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні» має на меті зміцнити роль медіа, їхню свободу та безпеку, а також суспільне мовлення як інструментів для досягнення консенсусу в українському суспільстві.

Слідкуйте за новинами Проєкту на Facebook https://www.facebook.com/CoEUPSIS/

Київ, Україна 18 жовтня 2019

Diminuer la taille du texte
Augmenter la taille du texte
Imprimer la page

ПРО ЩО НАШ ПРОЄКТ?

«Європейський Союз та Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні» (надалі - Проєкт) є одним із трьох компонентів Спільного Проєкту Європейського Союзу та Ради Європи «Європейський Союз та Рада Європи працюють разом задля зміцнення прав людини в Україні». Проєкт має на меті зміцнити роль медіа, їхню свободу та безпеку, а також суспільне мовлення як інструментів для досягнення консенсусу в українському суспільстві у відповідності до пріоритетів, зазначених у Плані дій Ради Європи для України на 2018-2021 рр., а також Угоді про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом, що була ратифікована у вересні 2014 року.

Проєкт ставить перед собою шість основних завдань:

Посилення системи Суспільного мовлення в Україні;
Зміцнення місцевих друкованих видань, які пройшли реформу роздержавлення;
Безпека журналістів та боротьба з безкарністю за злочини щодо свободи вираження поглядів, зокрема створення національного механізму швидкого реагування для захисту журналістів;
Ухвалення аудіовізуального законодавства та зміцнення спроможності Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення;
Поліпшення доступу до публічної інформації для медіа та суспільства;
Збалансоване та професійне висвітлення виборів, боротьба з пропагандою та інформаційним безладдям, забезпечення інформаційної безпеки у відповідності до європейських стандартів.

Проєкт є продовженням підтримки реформ у сфері медіа в Україні після завершення проєкту Ради Європи «Зміцнення свободи медіа, доступу до інформації та посиленням системи Суспільного мовлення в Україні», що впроваджувався з 1 липня 2018 року до 31 серпня 2019 року в межах Плану дій Ради Європи для України на 2018 - 2022 рр.

БЮДЖЕТ ТА ТРИВАЛІСТЬ ПРОЄКТУ

Загальний бюджет Проєкту становить 1 268 000 євро.

Проєкт впроваджується до 9 квітня 2022 року.

СИТУАЦІЯ У СФЕРІ МЕДІА В УКРАЇНІ

Після Євромайдану та Революції Гідності у 2014 році Україна доклала значних зусиль задля відображення європейських стандартів у своїй національній законодавчій базі та практиці у сфері медіа, свободи вираження поглядів та інформаційного суспільства. Ключові реформи були розпочаті, їх основою стало прийняття законодавства про Суспільне мовлення, прозорість медіавласності, реформування державних та комунальних друкованих медіа. Був створений український Суспільний мовник – ПАТ «НСТУ», а також прийняті стратегічні документи для його функціонування, зміцнено його потенціал. Також було розроблено ефективний механізм співпраці України з Платформою Ради Європи щодо безпеки журналістів.

Україна досягла значного прогресу в реформах у сфері медіа. Однак досягнуті результати все ще не є стійкими, і необхідно докласти подальших зусиль для того, щоб забезпечити їхню стабільність.

Незважаючи на значний прогрес досягнутий до цього часу, Суспільний мовник залишається серйозно недофінансованим, а його структура потребує подальшої оптимізації.

У сфері безпеки журналістів у 2018 році зросла кількість нападів на журналістів, тоді як розслідування таких справ залишаються значною мірою неефективними. Вузьке визначення «професійної діяльності журналіста» у Кримінальному кодексі України не охоплює журналістів електронних медіа, блогерів, операторів та інших медіаучасників, а їхній захист залишається проблемою.

На разі розробляється законопроєкт «Про аудіовізуальні послуги». Угода про Асоціацію з Європейським Союзом містить зобов’язання України наблизити своє законодавство у сфері медіа до положень Директиви ЄС щодо аудіовізуальних медіапослуг.

Об’єктивне, збалансоване та неупереджене висвітлення виборів в Україні залишається серйозною проблемою. Політична реклама під час та у період між виборчими процесами, прихована реклама, велика кількість фейкових новин та пропаганди, свобода вираження поглядів та етичні норми для журналістів залишаються топ-темами публічного обговорення.

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ ПРОЄКТУ

Вдосконалення системи управління Суспільного мовника, яка була б фінансово стабільною та редакційно незалежною для виконання функції суспільного медіа;
Завершення реформи комунальних друкованих видань, зміцнення їх спроможності надавати якісну журналістику на місцевому рівні;
Посилення безпеки медіаучасників завдяки гарантованому законодавством захисту та ефективному національному механізму швидкого реагування для захисту медіаучасників;
Ухвалення і впровадження Закону «Про аудіовізуальні медіапослуги» у відповідності до Директиви ЄС про аудіовізуальні медіапослуги та стандартів Ради Європи, що забезпечує незалежність Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення;
Забезпечення доступу до публічної інформації та прозорості діяльності розпорядників публічної інформації;
Здійснення ефективного регулювання висвітлення виборів у медіа, запровадження механізмів для боротьби з інформаційним безладдям та пропагандою, що в результаті сприятиме збільшенню прозорості виборчого процесу.

ПАРТНЕРИ ПРОЄКТУ

Ключовими партнерами Проєкту є ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» (ПАТ «НСТУ»), Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення, Комітет ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики, а також з питань свободи слова, профільні міністерства, Офіс Президента України, Державний комітет телебачення і радіомовлення України, Уповноважений ВРУ з прав людини, правоохоронні органи України, Центральна виборча комісія, навчальні заклади, організації громадянського суспільства, що працюють у сфері медіа, відповідні професійні асоціації та інші.