ПРОЄКТ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ ТА РАДА ЄВРОПИ ПРАЦЮЮТЬ РАЗОМ ДЛЯ ЗМІЦНЕННЯ СВОБОДИ МЕДІА В УКРАЇНІ»

Back Відбулася серія вебінарів про найкращі практики регулювання для національного медійного регулятора

У липні відбулась серія вебінарів “Кращі практики регулювання у сфері медіа: стандарти Ради Європи та Директива ЄС про аудіовізуальні медіапослуги” для співробітників медіарегулятора та представників медіаіндустрії. Заходи провели проєкт “ЄС та Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні” у співпраці з Національною радою України з питань телебачення та радіомовлення.

Так, 16 липня відбувся перший вебінар, під час якого міжнародна експертка Ради Європи із Сербії Єлєна Сурчулія Мілоєвіч розглянула такі важливі теми: висвітлення виборчого процесу у медіа, гендерна рівність у медіасекторі та стандарти у сфері суспільного мовлення.

Наступний вебінар 21 липня провів міжнародний експерт із Бельгії Жан-Франсуа Фурнемон. Вебінар стосувався запровадження та регулювання квот на телебаченні та радіо національними регуляторами, визначення основних напрямів планування діяльності медіарегулятора, а також добору персоналу на керівні посади у медіарегуляторі, у тому числі порядок підвищення кадрів та їх оцінювання.

24 липня на черговому вебінарі Сара Браутон Міцова, експертка Ради Європи із Сполученого Королівства, презентувала проблемні аспекти соціальних мереж, а також тему захисту неповнолітніх від шкідливого контенту у медіа, питання, пов’ язані із мовою ворожнечі та закликів до насильства у медіа, дезінформації та фейкових новин.

Завершальний вебінар відбувся 28 липня. Джоан Барата Мір, міжнародний експерт з Іспанії, висвітлив найкращі європейські практики надання дозвільних документів провайдерам програмних послуг та ліцензування мовників, а також теми медіаконцентрації та прозорості фінансування медіа.

"Потужний професійний рівень експертів Ради Європи дозволив з користю розглянути надзвичайно насичене тематично коло питань, виокремити найбільш ефективні механізми регулювання даних сфер для можливого впровадження Національною радою у телерадіопросторі України в межах довгоочікуваного реформування медійної сфери України відповідно до стандартів Ради Європи та вимог ЄС", - зазначив Валентин Коваль, Перший Заступник Голови Національної ради у листі-подяці Офісу Ради Європи в Україні.

Галина Смірнова, керівниця Проєкту, зазначила: "Національна рада знаходиться в центрі процесу наближення медійного законодавства України до Директиви ЄС про аудіовізуальні медіапослуги та до стандартів Ради Європи. Дуже багато дискусій точиться щодо ролі Національної ради, та її повноважень. Серія вебінарів спрямована на зміцнення спроможності працівників Національної ради шляхом роз'яснення положень Директиви про аудіовізуальні медіапослуги та стандартів Ради Європи у цій сфері".

Проведені вебінари дали змогу обговорити дискутовні питання і ближче познайомитися із практиками, стандартами і рекомендаціями Ради Європи та положеннями Директиви ЄС про аудіовізуальні медіапослуги щодо цих тем.

Проєкт «Європейський Союз і Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні» має на меті зміцнити роль медіа, їхню свободу та безпеку, а також суспільне мовлення як інструментів для досягнення консенсусу в українському суспільстві.

Київ, Україна 07 серпня 2020

Diminuer la taille du texte
Augmenter la taille du texte
Imprimer la page

ПРО ЩО НАШ ПРОЄКТ?

«Європейський Союз та Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні» (надалі - Проєкт) є одним із трьох компонентів Спільного Проєкту Європейського Союзу та Ради Європи «Європейський Союз та Рада Європи працюють разом задля зміцнення прав людини в Україні». Проєкт має на меті зміцнити роль медіа, їхню свободу та безпеку, а також суспільне мовлення як інструментів для досягнення консенсусу в українському суспільстві у відповідності до пріоритетів, зазначених у Плані дій Ради Європи для України на 2018-2021 рр., а також Угоді про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом, що була ратифікована у вересні 2014 року.

Проєкт ставить перед собою шість основних завдань:

Посилення системи Суспільного мовлення в Україні;
Зміцнення місцевих друкованих видань, які пройшли реформу роздержавлення;
Безпека журналістів та боротьба з безкарністю за злочини щодо свободи вираження поглядів, зокрема створення національного механізму швидкого реагування для захисту журналістів;
Ухвалення аудіовізуального законодавства та зміцнення спроможності Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення;
Поліпшення доступу до публічної інформації для медіа та суспільства;
Збалансоване та професійне висвітлення виборів, боротьба з пропагандою та інформаційним безладдям, забезпечення інформаційної безпеки у відповідності до європейських стандартів.

Проєкт є продовженням підтримки реформ у сфері медіа в Україні після завершення проєкту Ради Європи «Зміцнення свободи медіа, доступу до інформації та посиленням системи Суспільного мовлення в Україні», що впроваджувався з 1 липня 2018 року до 31 серпня 2019 року в межах Плану дій Ради Європи для України на 2018 - 2022 рр.

БЮДЖЕТ ТА ТРИВАЛІСТЬ ПРОЄКТУ

Загальний бюджет Проєкту становить 1 268 000 євро.

Проєкт впроваджується до 9 квітня 2022 року.

СИТУАЦІЯ У СФЕРІ МЕДІА В УКРАЇНІ

Після Євромайдану та Революції Гідності у 2014 році Україна доклала значних зусиль задля відображення європейських стандартів у своїй національній законодавчій базі та практиці у сфері медіа, свободи вираження поглядів та інформаційного суспільства. Ключові реформи були розпочаті, їх основою стало прийняття законодавства про Суспільне мовлення, прозорість медіавласності, реформування державних та комунальних друкованих медіа. Був створений український Суспільний мовник – ПАТ «НСТУ», а також прийняті стратегічні документи для його функціонування, зміцнено його потенціал. Також було розроблено ефективний механізм співпраці України з Платформою Ради Європи щодо безпеки журналістів.

Україна досягла значного прогресу в реформах у сфері медіа. Однак досягнуті результати все ще не є стійкими, і необхідно докласти подальших зусиль для того, щоб забезпечити їхню стабільність.

Незважаючи на значний прогрес досягнутий до цього часу, Суспільний мовник залишається серйозно недофінансованим, а його структура потребує подальшої оптимізації.

У сфері безпеки журналістів у 2018 році зросла кількість нападів на журналістів, тоді як розслідування таких справ залишаються значною мірою неефективними. Вузьке визначення «професійної діяльності журналіста» у Кримінальному кодексі України не охоплює журналістів електронних медіа, блогерів, операторів та інших медіаучасників, а їхній захист залишається проблемою.

На разі розробляється законопроєкт «Про аудіовізуальні послуги». Угода про Асоціацію з Європейським Союзом містить зобов’язання України наблизити своє законодавство у сфері медіа до положень Директиви ЄС щодо аудіовізуальних медіапослуг.

Об’єктивне, збалансоване та неупереджене висвітлення виборів в Україні залишається серйозною проблемою. Політична реклама під час та у період між виборчими процесами, прихована реклама, велика кількість фейкових новин та пропаганди, свобода вираження поглядів та етичні норми для журналістів залишаються топ-темами публічного обговорення.

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ ПРОЄКТУ

Вдосконалення системи управління Суспільного мовника, яка була б фінансово стабільною та редакційно незалежною для виконання функції суспільного медіа;
Завершення реформи комунальних друкованих видань, зміцнення їх спроможності надавати якісну журналістику на місцевому рівні;
Посилення безпеки медіаучасників завдяки гарантованому законодавством захисту та ефективному національному механізму швидкого реагування для захисту медіаучасників;
Ухвалення і впровадження Закону «Про аудіовізуальні медіапослуги» у відповідності до Директиви ЄС про аудіовізуальні медіапослуги та стандартів Ради Європи, що забезпечує незалежність Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення;
Забезпечення доступу до публічної інформації та прозорості діяльності розпорядників публічної інформації;
Здійснення ефективного регулювання висвітлення виборів у медіа, запровадження механізмів для боротьби з інформаційним безладдям та пропагандою, що в результаті сприятиме збільшенню прозорості виборчого процесу.

ПАРТНЕРИ ПРОЄКТУ

Ключовими партнерами Проєкту є ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» (ПАТ «НСТУ»), Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення, Комітет ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики, а також з питань свободи слова, профільні міністерства, Офіс Президента України, Державний комітет телебачення і радіомовлення України, Уповноважений ВРУ з прав людини, правоохоронні органи України, Центральна виборча комісія, навчальні заклади, організації громадянського суспільства, що працюють у сфері медіа, відповідні професійні асоціації та інші.