Вітаємо з 70-річчям Європейської конвенції з прав людини!
Сьогодні, 4 листопада 2020 року, виповнюється 70 років із дня підписання Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З 1950 року Європейська конвенція з прав людини (ЄКПЛ) є найважливішим документом у міжнародній системі захисту прав людини. Із першого дня появи Конвенція слугує дороговказом для визначення ідеалів і цінностей демократичних суспільств і фундаментом для розвитку правових держав.
З часу набрання чинності Конвенцією було прийнято 16 Протоколів, які стали її невід’ємною частиною. Протоколи розширили діапазон гарантованих прав і свобод людини та вдосконалили механізм їх захисту.
Конвенція стала фундаментом для створення цілого комплексу міжнародно-правового регулювання в галузі прав і свобод людини, захисту її законних інтересів і потреб, дотримання верховенства права і демократії.
Європейська конвенція з прав людини – це живий інструмент кожної людини для захисту своїх прав, про що йдеться у новому посібнику Ради Європи.
На сьогодні Радою Європи розроблено та ухвалено понад 200 конвенцій та угод, які спрямовані на захист і реалізацію фундаментальних цінностей – прав людини, демократії і верховенства права.
Всі 47 держав-членів Ради Європи підписали Конвенцію.
Сьогодні Конвенція захищає права близька 830 мільйонів людей у Європі, в тому числі – українців.
Основна відповідальність за дотримання прав, викладених у Конвенції, покладається на уряди, парламенти і суди в кожній країні.
Для контролю за дотриманням прав і свобод людини та громадянина був створений Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ). Суд діє як подушка безпеки. Конвенція гарантує кожній людині конкретні права, а її положення розглядаються ЄСПЛ як норми прямої дії. Окремі особи можуть подати скаргу про порушення прав людини на будь-яку з 47 держав-членів до Суду в Страсбурзі після того, як вони використали всі можливості оскарження на національному рівні.
Якщо Європейський суд встановлює, що права людини заявника/заявниці були порушені, то відповідна держава повинна забезпечити правосуддя для даної особи. Держава може також вжити заходів для забезпечення того, щоб подібні випадки не повторювалися. Дії, що вживаються національними владами у відповідь на рішення Суду, знаходяться під наглядом Комітету Міністрів Ради Європи.
Водночас, права людини, що містяться в Європейській конвенції, захищаються в країнах найрізноманітнішими способами. Принципи Конвенції та судова практика Європейського суду враховуються в постановах, що виносяться національними судами, в законодавстві, ухваленому парламентами, а також у рішеннях національних органів влади. Отже, рішення Європейського суду є лише одним із шляхів захисту прав людини у Європі.
Таким чином, із прийняттям Радою Європи Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод на європейському континенті розпочався процес створення якісно нової європейської системи захисту прав і свобод людини. Конвенція стала важливою складовою розвитку національних правових систем країн Європи, надзвичайно впливовим чинником залучення у ці системи фундаментальних цінностей і норм щодо захисту прав людини, верховенства права і демократії.
17 липня 1997 року Верховна Рада України ратифікувала ЄКПЛ, яка набрала чинності для України 11 вересня того самого року. Завдяки цьому, українці отримали право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися зі скаргою про порушення Україною прав і свобод, гарантованих Конвенцією до Європейського суду з прав людини.
Для підтримки України у виконанні своїх зобов'язань як держави-члена Ради Європи з 2005 року реалізуються Плани дій – стратегічні програмні документи із визначеним періодом часу дії. Наразі виконується План дій Ради Європи для України на 2018-2022 роки. У рамках Плану імплементується низка проєктів щодо сприяння дотриманню в Україні прав людини, демократії і верховенства права.
Проєкт орієнтований на запобігання насильству та підтримку постраждалих, що є одним з основних постулатів Стамбульської конвенції.
Конвенція про захист прав людини визнає порушення права на повагу до приватного та сімейного життя порушенням основоположних прав людини (Ст.8). Рішення ЄСПЛ у справах, пов'язаних з домашнім насильством, гарантують безпеку та захист основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на життя, свободу та особисту недоторканість, на повагу до приватного та сімейного життя, на справедливий суд, на правову допомогу.
3 вересня 2020 року українка вперше виграла справу про домашнє насильство в Європейському суді з прав людини. ЄСПЛ прийняв рішення у справі «Левчук проти України» (заява № 17496/19), у якому зобов'язав Україну припинити порушення права Ірини Левчук на повагу до приватного та сімейного життя. ЄСПЛ ухвалив рішення, в якому визнав порушення ст. 8 Конвенції з прав людини і постановив виплату сатисфакції: 4 500 євро (моральна шкода) та 1 150 євро (видатки і витрати).
Проєкт Ради Європи «Боротьба з насильством щодо дітей в Україні»
Проєкт фокусується на підтримці України у посиленні її реакції на випадки сексуальної експлуатації дітей, у тому числі в цифровому середовищі, на поширенні сприятливих для дітей практик з акцентом на забезпеченні прав дітей-жертв та свідків у судових провадженнях, та просуванні прав дитини в цифровому середовищі.
Конвенція прямо не містить положень, спеціально спрямованих на захист дитини (за винятком положень статті 5 § 1 (d), що дозволяє законне затримання неповнолітніх), однак обсяг більшості наданих нею прав такий, що ними може користуватися будь-яка людина, незалежно від вікових або інших характеристик. Хоча текст Конвенції містить декілька конкретних посилань на дітей, її статті використовуються ЄСПЛ для захисту та просування прав дітей. Особи, включаючи дітей, які стали жертвами порушень прав та гарантій, передбачених Конвенцією, можуть звертатися до Суду. ЄСПЛ, розглядаючи справи, де мало місце порушення прав дітей, посилається на норми ЄКПЛ як базовий документ.
Прецедентне право ЄСПЛ і Європейського комітету з соціальних прав ілюструє безліч ситуацій, в яких права дітей перебувають під загрозою. В останні роки Суд встановив ряд порушень ЄКПЛ по відношенню до дітей, наприклад, статті 8 (право на повагу до приватного і сімейного життя), стаття 9 (свобода думки, совісті і релігії), а також статті 14 (заборона дискримінації).
Проєкт Ради Європи «Розвиток соціальних прав людини як ключовий чинник сталої демократії в Україні»
ЄКПЛ і Європейська соціальна хартія складають основу структури Ради Європи з прав людини, що в свою чергу забезпечує захист громадянських, політичних та соціальних прав. Проєкт сприяє ефективному виконанню рішень ЄСПЛ, які мають також соціальний вимір.
Зокрема, нещодавно Проєкт презентував Аналіз національного законодавства України, що передбачає соціальні виплати в контексті виконання рішень ЄСПЛ у справі «Бурмич та інші проти України», інших рішень ЄСПЛ щодо невиконання рішень національних судів України з соціальних питань.
Проєкт Ради Європи «Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень»
ЄКПЛ забезпечує ефективні інструменти захисту прав внутрішньо переміщених осіб (далі – ВПО). Відповідна практика ЄСПЛ детально проаналізована і постатейно розкривається в посібнику «Захист внутрішньо переміщених осіб відповідно до Європейської конвенції з прав людини та інших Стандартів Ради Європи». Завдяки всеохопним тренінгами включно з дистанційним освітнім HELP-курсом з питань внутрішнього переміщення, судді і провідні юристи істотно розширили щоденне застосування Конвенції та сталої практики ЄСПЛ у сфері прав і свобод ВПО.
За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, в 2018-2019 роках національні суди посилались на відповідні Європейські стандарти майже в 50% всіх справ, пов’язаних із ВПО. Це в три рази вище порівняно з 2016-2017 роками. Більш ніж 90% таких судових рішень було ухвалено на користь ВПО, що свідчить про швидкі істотні покращення в результаті послідовного підвищення спроможностей та адвокації. Також, концепція позитивних зобов’язань держави виступає доктринальним підґрунтям для визначення обсягу зобов’язань України щодо гарантування прав людини осіб, які проживають на її тимчасово окупованих територіях.
Рішення ЄСПЛ змусили Уряд України радикально змінити первинний підхід і створити механізм компенсації за житло, зруйноване внаслідок збройного конфлікту. В рамках наступної фази Проєкту Рада Європи і надалі буде сприяти розширенню застосування Конвенційних стандартів із захисту прав людини ВПО та інших осіб, що постраждали від конфлікту.
Проєкт Ради Європи «Захист національних меншин, в тому числі ромів, та мов меншин в Україні»
Стандарти Ради Європи у галузі протидії дискримінації та захисту прав меншин закріплені у статті 14 та Протоколі №12 ЄКПЛ та відповідної практики ЄСПЛ.
Проєкт спрямований на зміцнення загальної законодавчої та інституційної спроможності для захисту національних меншин, включаючи ромів, та мов меншин в Україні, водночас посилюючи потенціал та можливості ефективної участі представників національних меншин у процесах прийняття рішень відповідно до статті 14 та Протоколу №12 до ЄКПЛ та відповідної практики ЄСПЛ.
Проєкт Ради Європи «Підтримка інституцій для боротьби з неналежним поводженням в Україні»
ЄКПЛ і практика ЄСПЛ слугують дороговказом стандартів та кращих практик для ключових гравців на полі розслідування катувань та інших серйозних порушень прав людини. Цей дороговказ є невід’ємною частиною національного законодавства України і беззаперечним маркером орієнтованості країни на демократію, верховенство права, захист прав людини.
У межах Проєкту методологія та контент навчальних інтервенцій для посилення спроможності слідчих Державного бюро розслідувань та прокурорів ефективно розслідувати катування та інші порушення прав людини вибудовуються на стандартах ЄКПЛ та практиці ЄСПЛ. 80 % наших слухачів вже запровадили, або готові запровадити, конкретні зміни у виконанні своїх професійних обов’язків. Так, вони стали краще планувати слідчі дії за відповідними правопорушеннями, почали використовувати набуті знання в обґрунтуванні процесуальних документів, правильніше, на їхню думку, кваліфікують відповідні злочини та більш уважно ставляться до їх розслідування, спроможні чіткіше визначати межі допустимого втручання у права людини.
Проєкт й надалі працюватиме для посилення захисту прав людини в Україні, підтримуючи інституційний та професійний розвиток відповідних інституцій для ефективного розслідування порушень прав людини, засновуючи запропоновану підтримку та експертизу на стандартах ЄКПЛ та практиці ЄСПЛ.
Проєкт Ради Європи «Дотримання прав людини в системі кримінальної юстиції України»
Права у сфері кримінальної юстиції, закріплені у ЄКПЛ, є надзвичайно важливими. Вони забезпечують гарантії для здійснення правосуддя із всебічним дотриманням прав людини на всіх стадіях кримінального провадження: чи то у забороні катувань, покарань, нелюдському поводженні, або такому, що принижує людську гідність, чи то у праві на свободу та особисту недоторканність й у праві на справедливий суд.
Проєктом надається експертна оцінка різних проєктів законів, підзаконних нормативно-правових актів, а також програмних документів з метою забезпечення відповідності національного законодавства та практики у сфері кримінальної юстиції України стандартам ЄКПЛ. Проєктом була надана підтримка у проведенні низки тренінгів щодо різних положень ЄКПЛ та кримінального процесу України крізь призму європейських стандартів для представників юридичних професій, а саме: прокурорів, адвокатів та суддів. Діяльність, спрямована на розвиток професійних та операційних спроможностей включала переклад та запуск курсів «Навчання у сфері прав людини для представників юридичних професій» (Human Rights Education for Legal Professionals / HELP) зі вступу до ЄКПЛ та ознайомлення з ЄСПЛ, а також зі статті 5 ЄКПЛ.
Проєктом також підтримується запуск бази даних судової практики HUDOC в україномовній версії, що полегшить доступ українським правникам до судової практики ЄСПЛ. В межах Проєкту особлива увага приділяється розробці та імплементації заходів, які будуть спрямовуватись на виконання рішень ЄСПЛ проти України, які стосуються сфери кримінальної юстиції і включають, але не обмежуються справами із забезпечення ефективного розслідування згідно зі статтями 2 та 3, стандартів, встановлених у статті 5, обґрунтованість тривалості кримінального провадження згідно зі статтею 6 та інше. У подальшій діяльності Проєкт продовжуватиме розповсюджувати стандарти ЄКПЛ, зосереджуючи особливу увагу на цих трьох напрямах.
По суті вся діяльність Проєкту, яка спрямована на проведення та реалізацію виборчої реформи, реформи парламенту або конституційної реформи, є відображенням фундаментальних основ прав людини, які були закладені в статтях ЄКПЛ:
- Стаття 6 «право на справедливий суд»;
- Стаття 7 «ніякого покарання без закону»;
- Стаття 13 «право на ефективний засіб правового захисту»;
- Стаття 3 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод «Право на вільні вибори».
Більшість статей ЄКПЛ стали основою Доповіді щодо правовладдя, яку Венеційська комісія Ради Європи схвалила на своєму засідання в березні 2011 року та Додатку до цієї доповіді «Rule of Law Cheklist» (Мірило правовладдя) (2016 р.). Вони знайшли своє відображення в таких принципах Верховенства права як законність, юридична визначеність, запобігання зловживанню повноваженнями, рівність перед законом і недискримінація, доступ до правосуддя. Сьогодні Проєкт працює над адаптацією «Rule of Law Cheklist» до українських реалій та практики, аби ці основоположні принципи Верховенства права стали невід’ємною частиною нашого повсякденного життя.
Проєкт Ради Європи «Підтримка впровадженню судової реформи в Україні»
В межах Проєкту було здійснено переклад українською мовою посібників «Адміністрування та Ви», «Доступ до правосуддя», а також Оглядів практики Європейського суду з прав людини за 2018 та 2019 роки.
Ці документи містять комплексний огляд стандартів Конвенції про захист прав людини та практики ЄСПЛ у відповідних сферах прав і свобод.
Крім того, експерти Проєкту надали низку експертних аналізів, які включали питання стандартів Конвенції, зокрема в сфері доступу до правосуддя, відповідальності суддів, функціонування системи безоплатної правової допомоги.
Проєкт також систематично надає експертні висновки та рекомендації щодо законодавчих ініціатив в сфері судової реформи та їх відповідності стандартам, які передбачені ЄСПЛ.
Проєкт Ради Європи «Підтримка прозорості, інклюзивності та чесності виборчої практики в Україні»
У Преамбулі Конвенції зазначається, що основні права та свободи людини найкраще підтримуються «ефективною політичною демократією». Європейський суд з прав людини, вирішуючи справу Матьйо-Моен та Клерфейт проти Бельгії (Mathieu-Mohin and Clerfayt v. Belgium), заявив, що «оскільки стаття 3 Протоколу № 1 втілює характерний принцип демократії, вона має першочергове значення для всієї системи Конвенції». Стаття 3 Протоколу № 1 гарантує «[…] право на вільні вибори з розумною періодичністю шляхом таємного голосування в умовах, які забезпечують вільне вираження думки народу […]».
Конвенція та практика Європейського суду з прав людини у виборчих справах стали беззаперечним правовим інструментом в Україні, який значною мірою вплинув як на її конституційне право, так і на національне виборче законодавство та національну судову практику. Завдяки підтримці Проєкту відповідний Посібник з практики Європейського суду з прав людини щодо статті 3 Протоколу № 1 також став доступним українською мовою. Окрім цього, було проаналізовано понад 220 рішень національних судів у виборчих справах у контексті європейських виборчих стандартів та практики Європейського суду з прав людини, і більше 200 суддів з 22 областей України вдосконалили свої знання та навички вирішення виборчих спорів у світлі практики Європейського суду з прав людини з виборчих питань.
Проєкт розроблений для активного та широкого застосування сучасних моделей пенітенціарного менеджменту відповідно до європейських практик, та захисту прав засуджених і ув'язнених, зокрема згідно з положеннями ЄКПЛ.
Передбачається, що в українських в'язницях застосовуватимуться новітні методи та інструменти для досягнення в'язничного режиму, заснованого на реабілітаційних засадах. Проєкт продовжуватиме працювати над підвищенням ефективності Уряду України у виконанні рішень ЄСПЛ та напрацюванням дієвого державного підходу до викорінення системних порушень прав людини у місцях позбавлення волі.
Право на свободу вираження та свободу медіа, які захищені статтею 10 Європейської конвенції з прав людини є наріжним каменем демократії. Стаття 10 ЄКПЛ визначає трискладові права на свободу вираження поглядів, захищає не тільки ідеї як такі чи висловлену інформацію, а також форму, в якій їх подано. Також, стаття 10 визначає роль преси в демократичному суспільстві як «вартового пса демократії». Стаття 10 створює позитивні зобов’язання держави створювати ефективні механізми для захисту медійних працівників для створення сприятливого середовища для участі в суспільних дебатах.
Проєкт підтримує створення інформаційного ресурсу (порталу) для захисту журналістики, безпеки журналістів та інших медіа-учасників в Україні та приведення медійного законодавства до стандартів Ради Європи.
