30 вересня 2022 року Проєкт Ради Європи «Підтримка безпеки журналістів та медіа, доступу до інформації, а також комунікаційної стратегії для Офісу Генерального прокурора України» та Міністерство культури та інформаційної політики України провели вебінар «Цифрова безпека журналістів, які працюють у зонах бойових дій».

Мета вебінару – підвищити рівень знань журналістів про безпеку комунікацій у прифронтовій зоні та на окупованих територіях, а також про підготовку пристроїв до поїздки на небезпечні території.

Тарас Шевченко, заступник Міністра культури та інформаційної політики України з питань європейської інтеграції, у своєму вступному слові зазначив про важливість отримання знань про цифрову безпеку.

«Безпека журналістів сьогодні стає однією з найприорітетніших задач, оскільки це як питання якісного висвітлення всього, що відбувається на війні, так і гарантування життя кожної людини, що є найвищою цінністю для нашої держави. Сподіваюся, що учасники та учасниці цього вебінару після його завершення матимуть більше знань та відчуття, що вони краще розуміють питання безпеки і є більш захищеними. Бажаю всім залишатися в безпеці, виконувати свої обов’язки та приносити користь суспільству», – сказав він.

Стен Ньорлов, Голова Офісу Ради Європи в Україні, зазначив, що Рада Європи продовжує підтримувати національних партнерів та українську медіаспільноту у вирішенні поточних потреб та наслідків війни. Він нагадав, що, відповідно до стандартів Ради Європи, обов’язки держав під час агресії включають гарантування безпеки національних та іноземних журналістів, свободу пересування та доступу до інформації, надання інформації ЗМІ та гарантії від необґрунтованих обмежень свободи слова. До обов'язків журналістів входить дотримання професійних та етичних стандартів та протидія поширенню пропаганди й дезінформації.

«На жаль, журналісти та медіа продовжують бути мішенями для фізичних і цифрових атак, які можуть наражати їх на дискримінацію, небезпеку та навіть смерть під час їхньої роботи. Регулярний моніторинг порушень прав журналістів в Україні свідчить про значне зростання онлайн-погроз, онлайн-цькування, втручання в приватне життя та інших форм порушення прав людини в Інтернеті щодо журналістів, блогерів та громадських активістів через публічний характер їхньої діяльності. Крім того, журналісти щоденно стикаються з ризиками зламу електронної пошти, акаунтів у соціальних мережах, зокрема з метою поширення дезінформації. Найчастішим ризиком нехтування основами цифрової безпеки є втрата важливої ​​інформації. Для журналіста це часто набагато серйозніше, ніж для звичайного інтернет-користувача.

Окрім зобов’язань держави захищати журналістів та інших медіаучасників, самі журналісти можуть зробити важливі кроки до більш безпечного онлайн-життя», – сказав Стен Ньорлов.

Спікерами вебінару виступили експерти Лабораторії цифрової безпеки, консультанти Ради Європи Ірина Чулівська та Максим Луночкін.

Ірина Чулівська, консультантка Ради Європи, співзасновниця ГО «Лабораторія цифрової безпеки» назвала найвразливіші способи комунікації – телефонні дзвінки та смс, адже мобільний оператор має доступ до інформації про приблизне місце розташування абонента, коли телефон увімкнений, інформацію про дзвінки та повідомлення, і може їх прослуховувати та записувати (наприклад, за запитом правоохоронців).

Порада:

• Уникати комунікацій телефоном біля лінії фронту (або якщо співрозмовник знаходиться біля лінії фронту) та на високочутливі теми.

Щодо інтернет-провайдерів та власників wi-fi мереж, то вони теж мають доступ до месенджерів, а також до сайтів, якими користуються власники гаджетів. А в Російській Федерації (і в тому числі на тимчасово окупованих українських територіях) спецслужби автоматично моніторять інтернет-трафік.

Поради:

• Щоб приховати інформацію від інтернет-провайдера, можна скористатися спеціальними програмами на кшталт VPN (Psiphon, Tunnel Bear, Mullvad, Proton, Nord, Private Internet Access).
• Варто користуватися месенджерами, які не мають доступу до листування (Signal, WhatsApp, Facebook secret chat, Telegram secret chat).
• Важливо налаштувати двофакторну авторизацію, автоматичне видалення листування (якщо є така опція). Також слід регулярно перевіряти історію активних сеансів, щоб бути певним, що ніхто сторонній не скористався вашим акаунтом.

У зоні бойових дій можна опинитися в ситуації, коли ґаджети потраплять до рук російських військових або спецслужб, а разом із ними інформація про українських військових.

Поради:

• Автоматично чистити всі чутливі чати, а також не забувати регулярно видаляти повідомлення вручну.
• Перейменовувати контакти, що містять слова ЗСУ, СБУ, АТО тощо.
• Вимикати автозбереження медіафайлів та замінювати опцію Touch/Face ID паролем.

Сьогодні журналісти не часто використовують електронну пошту як засіб комунікації, але слід пам’ятати, що на електронній пошті зберігаються паролі до акаунтів на інших сайтах, інформація на гугл-диску тощо. Тобто якщо зловмисник зламає вашу пошту, може отримати дані до вашої інформації в мережі.

Порада:

• Налаштовувати унікальні паролі та двофакторну авторизацію пошти, уникати фішингу (вид шахрайства в мережі, часто – підроблені листи, оголошення, сайти, метою яких є виманювання паролів, пін-кодів, контактів тощо) та ненадійних способів відновлення акаунту.

Максим Луночкін, експерт ГО «Лабораторія цифрової безпеки», докладно розповів те, як підготувати пристрої для поїздки на небезпечні території. За його словами, серед основних проблем, з якими стикаються журналісти: забуто пароль до пристрою чи акаунту, втрачено пристрій, пристрій зламався, відсутній зв’язок, відсутні джерела живлення тощо.

Поради:

• Перед поїздкою на небезпечні території проконсультуватися із досвідченими журналістами, які працюють у зонах бойових дій, або ж шукати інформацію в інтернеті (наприклад, на сайтах ІМІ або “Детектор  медіа”) про те, з якими проблемами вони стикаються.
• Проаналізувати та оцінити ризики. Зрозуміти, як можна їм запобігти, чи вистачає для цього ресурсів.
• Зробити резервні копії всіх важливих даних.
• Найважливіші документи роздрукувати.
• Перевірити справність пристроїв.
• Налаштувати унікальний пароль (не графічний) чи біометрію на розблокування пристрою.
• Зашифрувати накопичувач.
• Зберігати інформацію на хмарних сервісах (за необхідності докупити більше місця для збереження даних).
• Надійно видаляти попередню інформацію з пристроїв, щоб її не можна було відновити (наприклад, зашифрувати пристрій, а потім відформатувати, скинути налаштування до заводських).

У вебінарі взяли участь близько 50 слухачів і слухачок.

Нагадаємо, у серпні 2022 року Проєкт спільно з Міністерством культури та інформаційної політики України провели вебінар «Цифрова безпека журналістів в умовах війни», спікерами якого теж стали Ірина Чулівська та Максим Луночкін.

Раніше Проєкт Ради Європи «Європейський Союз та Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні», запустив курс «Цифрова безпека журналістів та інших представників медіа» на освітній платформі Prometheus. Курс спрямований на навчання медіапрофесіоналів і всіх, хто використовує мобільні пристрої, соціальні мережі, інтернет і хмарні сервіси. Він розповідає, як захищати акаунти, пристрої, запобігати фішингу, хакерству та кібератакам.

Проєкт Ради Європи «Підтримка безпеки журналістів та медіа, доступу до інформації, а також комунікаційної стратегії для Офісу Генерального прокурора України» має на меті підтримати українську медіаспільноту у вирішенні поточних потреб та наслідків російської агресії та війни в Україні.

Стежте за новинами Проєкту в Facebook https://www.facebook.com/CoEUPSIS/.