Back За підтримки Ради Європи проведено найбільше соціологічне дослідження аудиторії Суспільного мовлення

За підтримки Ради Європи проведено найбільше соціологічне дослідження аудиторії Суспільного мовлення

У 2017 році Проект Ради Європи «Зміцнення свободи медіа та створення системи Суспільного мовлення в Україні» підтримав проведення компанією Kantar TNS соціологічного дослідження, щоб вивчити аудиторію, рівень задоволення, загальний рівень довіри та рівень довіри до новин, що надаються Cуспільним мовником – ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» (ПАТ «НСТУ»). Платформи, які охоплювало дослідження, включали: телевізійний канал UA: Перший, «Культура», радіостанції «УР-1», «Промінь», «Культура» та регіональні канали телебачення та радіо, що присутні у кожній області. Це перше і унікальне масштабне дослідження аудиторії Суспільного мовлення, яке було проведене в усіх регіонах України.

16 лютого відбулася публічна презентація результатів дослідження. У презентації взяли участь голова Наглядової ради ПАТ «НСТУ» Тетяна Лебедєва, голова правління ПАТ «НСТУ» Зураб Аласанія, члени правління та Наглядової ради Суспільного, а також менеджери і продюсери філій ПАТ «НСТУ».

Соціологічне дослідження проходило з 10 листопада по 8 грудня 2017 року. У форматі особистого інтерв’ю опитано 9600 респондентів віком від 18 років у 24 областях країни, окрім окремих районів Донецької та Луганської областей і Криму.

Переважним способом отримання місцевих новин залишається так зване «сарафанне радіо» – 63%. Регіональні канали використовують лише чверть населення. Для регіональних новин на однаковому рівні знаходяться національні канали та сарафанне радіо  (49% та 47% відповідно), регіональні канали отримали 30% виборів. 83% населення отримують інформацію щодо всеукраїнських новин з національних каналів.

Загалом, на запитання, чим є суспільне мовлення, 25% опитаних зазначили, що це – телебачення та радіо, яке служить суспільству, фінансується ним та підзвітне йому. У той же час 24% опитаних не змогли дати відповідь на відкрите питання, що таке суспільне мовлення.

"На цьому етапі становлення суспільного мовника нас цікавлять не так рейтинги, як очікування нашої аудиторії, зокрема, у регіонах. Наша мета – збільшувати довіру аудиторії до суспільного мовника, стати основним джерелом інформації, щоб потреби суспільства були скореговані з місією НСТУ. Перші підсумки нашої роботи ми зможемо підбити вже через рік", – наголосила голова Наглядової ради ПАТ «НСТУ» Тетяна Лебедєва.

Серед суспільно-політичних тем, які висвітлюють телеканали Суспільного,  згідно з результатами дослідження, аудиторію найчастіше хвилюють: ситуація в зоні АТО, тарифи на комунальні послуги, внутрішня політика, хід реформ, інформація про надзвичайні події та майбутнє країни.

Схожа ситуація і на радіо. Новинам віддають перевагу 76% слухачів Першого каналу Українського радіо, 64% – радіо «Промінь» і 61% – радіо «Культура». Окрім новин, високу зацікавленість аудиторія виявляє також до музичних концертів та науково-пізнавальних програм. А найбільше хвилює радіослухачів ситуація в зоні АТО, внутрішня політика держави, тарифи та реформи. Загалом довіра до UA: Українське радіо сягає 65% опитаних.

Голова правління ПАТ «НСТУ» Зураб Аласанія зазначив, що саме зараз, коли суспільне мовлення реформується, такі дослідження аудиторії та рівня довіри надзвичайно важливі для мовника.

"Ми вдячні Раді Європи та компанії TNS за проведене дослідження. Його результати дають нам можливість краще розуміти свою аудиторію, а також проаналізувати наші сильні і слабкі сторони. Зараз нам важливо знати про очікування нашої аудиторії, щоб виробляти якісний і цікавий контент, а також збільшувати довіру до бренду Суспільного", – наголосив голова правління ПАТ «НСТУ» Зураб Аласанія.

"Якщо порівнювати результати дослідження 2015-го та 2017 років, кількість людей, що обізнані з суспільним мовленням зростає, але попереду ще величезна робота по підвищенню обізнаності населення з брендом і платформами Суспільного", – зазначила Галина Смірнова, керівниця проекту «Зміцнення свободи медіа та створення системи Суспільного мовлення в Україні».

Presentation of the sociological survey on the audience of Public broadcaster

Результати дослідження коротко:

  • Переважним каналом для отримання всеукраїнських новин є національні канали, місцевих – «сарафанне радіо». Воно є джерелом інформації про місцеві події для 63% опитаних. Є велика потреба зміцнювати місцеві медіа, що інформують про місцеві події.;
  • Пік телеперегляду у вихідні – з 19:00 до 22:00, ТБ дивляться більше половини населення;
  • Лідери за жанровими вподобаннями – новини і фільми, а також гумор;
  • Зацікавленість до тематик, пов’язаних з АТО та споживчими цінами, - висока, але не перевищує 40%. Найцікавіші соціально-політичні теми для населення: АТО (38%), ціни на продукти у місті / селі (37%), надзвичайні події і природні катаклізми (41%), майбутнє України як держави (40%), тарифи на комунальні послуги (41%);
  • Найвищий рівень обізнаності щодо суспільного мовлення – у Києві;
  • Бажання впливати на контент та надавати зворотній зв’язок - невисоке. Більшість областей визначила переважним каналом зворотного зв’язку телефон;
  • Більшість населення по всій Україні не декларують готовності платити за суспільне мовлення, залежно від регіону, погодились би платити від 0 до 17 % респондентів. Оптимальна вартість підписки на пакет із суспільних каналів та радіостанцій на місяць становить 40 грн;
  • Аудиторія каналу UA:Перший представлена більш старшою аудиторією, молодша аудиторія частіше декларує відмову від перегляду. 41% аудиторії каналу – пенсіонери, спеціалісти та службовці, частіше декларують відмову від перегляду. Аудиторія каналу частіше ніж населення в цілому спрямовує вільні кошти на освіту дітей;
  • Аудиторія каналу UA:Культура старша та зі статками нижче за середні. 38% аудиторії мають вищу освіту. Найбільша покупка глядачів каналу за 3 роки – необхідна побутова техніка;
  • Профіль аудиторії UA:Крим близький до аудиторії інших каналів суспільного мовлення;
  • UA:Перший на 4му місці за рівнем довіри каналу і на 3му за рівнем довіри новинам. У цілому довіра новинам низька у всіх каналів;
  • UA
  • Найбільшу цікавість викликає внутрішня політика, проте лише 36% аудиторії UA:Перший дізнаються цю інформацію на каналі. Запит на гумор та розваги навіть вищий, ніж запит на політичні новини, але на каналах суспільного мовлення їх критично недостатньо. 38% аудиторії знають програму Погода, 17% - її дивляться;
  • Знання Новин на каналі UA:Крим – 64%; регулярний перегляд - 26% від аудиторії каналу;
  • Цінності аудиторії UA: Перший: здоров’я  на першому місці за важливістю в аудиторії каналу.
  • Цінності аудиторії UA: Культура: Сімейні цінності мають високий рівень задоволеності, матеріальний – низький; також є стурбованість станом здоров’я.
  • інності аудиторії UA: Крим: Потреби щодо матеріального забезпечення та стану здоров’я залишаються актуальними та незадоволеними.
  • Дозвілля аудиторії UA: Перший. Аудиторія каналу у вільний час полюбляє займатися присадибною ділянкою та читати. Телевізор дивляться приблизно так само як і населення в цілому
  • % аудиторії UA:Перший, що має улюблені передачі, обирають новини

Завантажити презентацію з результатами дослідження можна за посиланням.

Джерело: UA: Cуспільне мовлення.

 *Проект Ради Європи «Зміцнення свободи медіа і створення системи Суспільного мовлення в Україні» має на меті зміцнити роль медіа та Суспільного мовлення як інструментів для досягнення консенсусу в суспільстві. Проект впроваджується в межах Плану дій Ради Європи для України на 2015-2017 роки.

Слідкуйте за новинами медійних проектів Офісу Ради Європи в Україні  на Facebook: https://www.facebook.com/CoEUPSIS   та на Twitter @UkraineCoE 

Дізнатись більше інформації можна на сайті Офісу Ради Європи в Україні:  https://www.coe.int/en/web/kyiv/freedom-of-media-in-ukraine

Публікації Проекту знаходяться за посиланням: https://issuu.com/mediaprojects_coe
Київ, Україна 22 лютого 2018
  • Diminuer la taille du texte
  • Augmenter la taille du texte
  • Imprimer la page
Про що наш проект?

Проект Ради Європи «Зміцнення свободи медіа та створення системи Суспільного мовлення в Україні» має на меті зміцнити роль медіа та Суспільного мовлення як інструментів для досягнення консенсусу в суспільстві.

 

Хто фінансує Проект та яка його тривалість?

Загальний бюджет Проекту становить 1,93 млн. євро. У 2016 році Проект фінансується з бюджету Ради Європи для виконання Плану дій Ради Європи для України на 2015-2017 роки. Консорціум країн, що зробили внески в бюджет Плану включає 16 країн, зокрема Чехію, Естонію, Фінляндію, Угорщину, Ірландію, Латвію, Ліхтенштейн, Литву, Люксембург, Нідерланди, Норвегію, Польщу, Румунію, Швецію, Швейцарію та Туреччину. Період реалізації Проекту – 01 січня 2016 по 31 грудня 2018 року.

 

Що таке План дій Ради Європи для України на 2015-2017 роки?

План дій для України на 2015-2017 роки є спільною ініціативою Ради Європи та української влади. Його мета  підтримати Україну у виконанні її статутних і специфічних зобов’язань як держави-члена Ради Європи та сприяти вирішенню фундаментальних питань у сфері прав людини та верховенства права в Україні. Ця ініціатива поновлює зобов’язання Ради Європи допомагати Україні в проведенні необхідних реформ у сферах, що належать до компетенції Ради Європи – прав людини, верховенства права та демократії.

У Плані дій відображені пріоритети країни, а також питання, визначені в нещодавніх звітах моніторингових органів Ради Європи, резолюціях та рекомендаціях щодо України. Проекти в рамках Плану дій фінансуватимуться з різних джерел і координуватимуться з Представництвом Європейського Союзу. Фінансування надається із організаційного бюджету Ради Європи, а також із добровільних внесків від країн-донорів і міжнародних організацій.

Банер
Яка поточна ситуація у сфері роботи Проекту?

Рада Європи систематично підтримує процес створення Суспільного мовлення в Україні. Задача перетворення державних мовників у канали суспільного мовлення відповідає стандартам Ради Європи та є одним із зобов’язань України перед Радою Європи, що закріплене Резолюцією 1466 (2005) «Про виконання обов’язків та зобов’язань Україною». Допомога в становленні повноцінного суспільного мовника відповідно до нового законодавства, прийнятого в квітні 2014 року і оновленого в березні 2015 року залишиться ключовим пріоритетом, вказаним у поточному Плану дій Ради Європи для України на 2015-2017 рр.

Україна вступила у вирішальний і критично важливий етап запуску системи суспільного мовлення. Створення юридичної особи суспільного мовника заплановане на початок 2016 року. Проте нормативно-правова база у сфері медіа та спроможність майбутнього суспільного мовника в Україні створювати якісний контент потребують удосконалення. Більше того, надзвичайно важливо реформувати регіональні компанії суспільного мовника, які повинні відповідати стандартам суспільного мовлення і позитивно впливати на медіа-середовище на регіональному рівні, оскільки Україна знаходиться у одному кроці від майбутньої реформи з децентралізації.

27 січня 2016 року Комітет ВРУ з питань свободи слова та інформаційної політики ухвалив Стратегію розвитку законодавства України з питань свободи слова та діяльності ЗМІ відповідно до європейських стандартів в якості стратегічного документу для перегляду українського законодавства.

Закон України «Про доступ до публічної інформації» функціонує із 2011 року. За рейтингом системи RTI український закон є одним із найкращих. З моменту його прийняття у 2011 році нормативно-правову базу щодо доступу до публічної інформації було суттєво покращено шляхом внесення змін до  законодавчих актів. У той же час, як зазначають національні спеціалісти, експерти РЄ і представники громадянського суспільства, залишаються деякі недоліки в застосуванні закону на практиці, які повинні бути вирішеними, особливо зважаючи на те, що доступ до публічної інформації є важливою умовою подолання корупції.

Які очікувані результати Проекту?
  1. Підвищено спроможність системи Суспільного мовлення ефективно управляти переходом від державної компанії. Розроблено регіональну модель суспільного мовлення на основі експертизи.
  2. Підвищено спроможність суспільного мовника для створення контенту високої якості в результаті проведення тренінгів, розроблено і впроваджено внутрішні процедури для підвищення редакційних та професійних стандартів.
  3. Посилено інституційну спроможність Наглядової ради суспільного мовника та її секретаріату. Розроблено необхідні регуляторні документи на основі експертизи та навчальних заходів.
  4. Покращено розуміння представників органів законодавчої і виконавчої влади існуючих європейських стандартів і практик  у сфері свободи медіа та суспільного мовлення.
  5. Поліпшено доступ до офіційних документів та інформації, якою володіють органи влади для медіа та суспільства загалом, в той час як право на приватність та контроль над власними персональними даними захищені.
З ким ми плануємо співпрацювати?

Нашими основними партнерами є Національна Телерадіокомпанія Україна (яка трансформується у Національну Суспільну Телерадіокомпанію України), Комітет ВРУ з питань свободи слова та інформаційної політики, Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення, Державний комітет з питань телебачення та рідомовлення України, Уповноважений ВРУ з прав людини, громадянське суспільство, медіа організації, відповідні професійні об’єднання.

Як залишатись на зв’язку з Проектом?

Якщо ви зацікавлені в діяльності Проекту приєднуйтесь до  сторінки Проекту в Facebook:
https://www.facebook.com/CoEUPSIS.

Контакти:
Офіс Ради Європи в Україні
Вул. Іллінська 8, під’їзд 8, 5 поверх
04070 Київ, Україна
+380443399210