Перше публічне обговорення Концепції мовлення національних спільнот на українському Суспільному мовнику відбулося 13 лютого 2018 у Києві. Представники ПАТ "Національна суспільна телерадіокомпанія України" (ПАТ "НСТУ"), національних спільнот, профільні національні та міжнародні експерти, представники посольств та міжнародних організацій обговорили проект Концепції, який розробили члени Правління НСТУ.

Перед публічним обговоренням з редакцією Концепції ознайомилися понад 200 представників різних етнічних груп по всій Україні, а також профільні громадські організації, міжнародні експерти, представники національно-культурних товариств України. Окрім цього, свої пропозиції до першої редакції Концепції запросили надати представників усіх редакцій мовлення національних спільнот Суспільного мовника, які безпосередньо виробляють контент у філіях НСТУ.

Відкриваючи захід, голова Наглядової ради ПАТ "НСТУ" Тетяна Лебедєва зазначила, що таке публічне обговорення - це зразковий етапний момент для ПАТ “НСТУ”, саме так повинен працювати Суспільний мовник – дослухатися до порад суспільства. Вона також наголосила: "Редакції, які працюють для національних спільнот, – це дуже важлива частка нашого мовлення. Саме такі програми, з одного боку, допомагають громадянам України, представникам національних спільнот відчути себе інтегрованими в єдину країну, в єдину родину громадян України, і з іншого боку – допомагають українцям краще зрозуміти особливості кожної національної спільноти, як це чудово, що нас стільки і що ми різні".

Голова правління ПАТ "НСТУ" Зураб Аласанія зазначив: "Суспільний мовник існує для всіх громадян України, незалежно від того, якою мовою вони спілкуються, яку релігію сповідують та як ідентифікують свою національну приналежність. Зважаючи на те, що жоден комерційний канал не виконує цю функцію, роль Суспільного у питанні мовлення національних спільнот не можна переоцінити".

Голова правління також зауважив, що Концепція мовлення національних спільнот – це перша спроба створити документ, який регулює питання мовлення національних спільнот в Україні: "Ще ніколи не існувало єдиної концепції, єдиного документу, який би врегулював це питання і визначив, як мають працювати відповідні редакції на обласних і всеукраїнських телерадіоканалах".

Зураб Аласанія наголосив, що Суспільний мовник не має наміру скорочувати мовлення національних спільнот, а планує тільки додавати до вже наявного контенту новий. Він сказав: "Ми будемо так робити доти, доки відстань між усіма, хто каже "вони" про національні спільноти, не скоротиться до "ми".

Керівниця проекту Ради Європи "Зміцнення свободи медіа і створення системи Суспільного мовлення в Україні" Галина Смірнова наголосила, що Рада Європи підтримує обговорення проекту Концепції насамперед тому, що Суспільне мовлення є надзвичайно важливим для України. Вона нагадала про міжнародні документи, котрі регулюють забезпечення медійних потреб національних спільнот, зокрема Європейську конвенцію з прав людини, стандарти Ради Європи та інші документи, що надають велику роль саме голосу національних спільнот на суспільному мовнику.

"Суспільні мовники в усьому світі намагаються інтегрувати різні національні верстви, групи й покоління, включно з меншинами, в єдину спільноту, забезпечуючи при цьому повагу до різних ідентичностей і потреб", – зазначила Галина Смірнова. Вона також додала, що: "Усі медійні потреби національних спільнот просто неможливо забезпечити на суспільному мовнику. Тому дуже важливим інститутом є мовлення громад, яке тільки починає розвиватися в Україні і має великі перспективи. І саме мовлення громад разом із комерційними та суспільними медіа є дуже важливим елементом демократії і свободи слова".

Під час обговорення міжнародний експерт Ради Європи Джоан Барата Мір (Joan Barata Mir) зосередив увагу на міжнародній та національній нормативній базі, котру слід враховувати у процесі розробки концепції мовлення національних спільнот. Серед іншого, він зауважив, що українське законодавство передбачає для суспільного мовника місію консолідації українського суспільства, зміцнення статусу української мови та культури, а також сприяння розвитку мов і культур національних меншин.

 Після цього член правління ПАТ "НСТУ" Роман Вінтонів детально презентував проект Концепції мовлення національних спільнот. "Мета сьогоднішньої зустрічі – отримати подальші зауваження, ідеї та пропозиції до Концепції від самих представників національних спільнот, щоб з їх урахуванням продовжити роботу над документом", – сказав він.

За словами Романа Вінтоніва, проект Концепції передбачає трансляцію на Суспільному двох типів програм. Перший – це програми мовами національних спільнот, завдання яких інтегрувати національні громади в загальноукраїнський інформаційний контекст, належним чином інформуючи їх про актуальні події в Україні та закордоном рідною мовою. Ці програми забезпечать реалізацію основних прав представників різних національних спільнот, які гарантує Конституція України і низка законів державного та міжнародного рівня. Другий тип – це програми про національні спільноти, які відкриватимуть мешканцям України все різноманіття етнічних груп, що проживають на теренах держави.

"Потрібно, щоб представники національних спільнот чули свою мову з радіо, телевізора, читали новини й інформацію своєю мовою з діджитал-платформ. І Суспільне це буде робити", – наголосив Роман Вінтонів.

З презентацією зауважень і побажань, отриманих до першого проекту концепції, виступила членкиня Наглядової Ради ПАТ "НСТУ" Дарія Карякіна. Вона комунікувала з національними спільнотами, громадськими організаціями та міжнародними експертами, щоб систематизувати їхні пропозиції до проекту Концепції. "Ми отримали 40 групових та індивідуальних пропозицій до тексту документа. Основні зауваження і питання, які турбують представників національних спільнот, – це структура самої Концепції, механізми її реалізації, обсяг фінансування мовлення нацспільнот, а також низка часткових пропозицій щодо роботи регіональних редакцій та забезпечення прав національних спільнот", – пояснила Дарія Карякіна.

Під час групових обговорень Концепції основну увагу зосередили на програмах про національні спільноти та програмах мовами нацспільнот. Зокрема, висловилися про те, що саме національні спільноти хочуть розповідати про себе українському суспільству, обговорили ідею створення Центру мовлення національних спільнот, а також визначали, які програми суспільно-політичного, розважального та просвітницького напрямів нацспільноти хочуть бачити в ефірі Суспільного. Кожен із присутніх представників національних спільнот виступив зі своїми зауваженнями та коментарями. Також учасники робочих груп заповнювали анкети-опитувальники, де зазначали інші свої пропозиції до тексту Концепції.

Підсумовуючи все почуте, голова Наглядової Ради ПАТ "НСТУ" Тетяна Лебедєва зазначила, що під час обговорення прозвучало чимало конкретних пропозицій, які одразу буде легко врахувати у тексті Концепції. Однак, є немало й взаємовиключних думок та пропозицій від різних спільнот. Тож одне з важливих завдань, яке постало перед командою Суспільного мовника, – пошук компромісу.

Після урахування зауважень та пропозицій учасників обговорення, буде розроблено другу редакцію документа, яку ще раз винесуть до публічного перегляду та дискусії у березні 2018 року. Тільки після усіх етапів обговорення і внесення змін документ буде прийнято та затверджено.

Публічне обговорення було організовано за підтримки проекту Ради Європи  «Зміцнення свободи медіа і створення системи Суспільного мовлення в Україні»  спільно з правлінням та Наглядовою радою ПАТ “НСТУ”, у співпраці з МГО «Інтернаціональний Союз».

Джерело - https://suspilne.media/news/156