Back Доступ до архівів є частиною права на інформацію та потребує досконалішого регулювання в Україні

Доступ до архівів є частиною права на інформацію та потребує досконалішого регулювання в Україні

15 листопада у Києві відбулася Міжнародна конференція «Доступ до архівів як частина права на інформацію», що поклала початок дискусії про реформування роботи українських архівів та забезпечення безперешкодного доступу громадян до архівної інформації.

«Архіви дають відповідь на найпроблемніші питання, а Україна сьогодні шукає відповіді на ці питання. Сьогодні ми бачимо, як багато конфліктів у світі починаються саме із проблемних речей історії. І протистояти цьому можна тільки конкретними випадками, які можна знайти в архівах. Той, хто володіє архівом, той володіє правом на історичну пам'ять та історичний міф, в тому числі політичної реальності. І тому це є надважливим питанням, яке, очевидно, сьогодні не достатньо ефективно працює», - зауважила Вікторія Сюмар, голова Комітету ВРУ з питань свободи слова та інформаційної політики, відкриваючи захід.

З ухваленням у 2011 році Закону України «Про доступ до публічної інформації» та нової редакції Закону України «Про інформацію» в Україні була створена нова система, що дозволила будь-якій особі отримувати інформацію, що знаходиться у розпорядженні органів влади. У той же час архівне законодавство, попри формальне право на доступ до документів національного архівного фонду, не забезпечує українцям безперешкодного доступу до архівів, особливо з урахуванням уже буденних електронних технологій та по суті обмежує закладене у законі про доступ право на інформацію.

«Архіви – це інформація і ця інформація повинна бути відкритою, незалежно від того, яка дата стоїть на документі. Архіви  - це інформація, яка а) може мати вагомий суспільний інтерес, і тому вона повинна бути доступною суспільству; б) це не тільки персональні дані, це й вагома історія, яка потрібна для того, щоб розвивати критичне мислення», - зазначила Тетяна Олексіюк, заступниця директора ГО «Центр демократії та верховенства права».

Під час конференції українські та закордонні експерти розглянули досвід європейських країн зі прогресивними підходами до архівної справи (Чехія, Польща, Латвія), а також обговорили проблеми українських архівів. Зокрема, експерти звернули увагу учасників конференції на відсутність уваги з боку держави до архівної сфери в Україні, низьку оплату праці, відсутність системного оцифрування копій архівних документів, нестачу приміщень, високу вартість копіювання та радянську основу самої структури системи архівних установ, що у комплексі негативно впливає на забезпечення доступу до архівних документів та реалізацію права на інформацію загалом. До прикладу, вартість здійснення фотокопіювання власною технікою одного документу у Центральному державному історичному архіві України у Києві коштує 41,43 грн., натомість у Польщі це можна зробити безкоштовно.

«Архів - це культурна спадщина, це культурне право кожної особи. Сподіваємося, що дорожня карта змін у сфері архівів, яку планується розробити за результатами цієї конференції, буде суттєвим кроком назустріч позитивним зрушенням у сфері доступу до українських архівів відповідно до європейських стандартів», - підкреслила Олена Литвиненко, заступник Голови Офісу Ради Європи в Україні.

Рекомендація Комітету Міністрів Ради Європи R (2000) 13 чітко вказує на те, що доступ до публічних архівів є правом. У політичній системі, яка поважає демократичні цінності, це право повинно надаватися всім користувачам, а законодавство, що забезпечує таке право, повинно бути скоординованим і приведеним у гармонію з законами, що стосуються споріднених сфер, зокрема з тими, які стосуються доступу до інформації, що перебуває у володінні державних органів і тими, які стосуються захисту персональних даних. Аналогічної позиції дотримується і Міжнародна рада архівів у своїх принципах.

В Україні наріжним каменем змін є реформування законодавства для гарантування вільного доступу до архівів громадянам. Удосконалення законодавства, що має використати принципи доступу до публічної інформації, а саме простий доступ, відсутність відповідальності архівіста за подальше використання архівної інформації, вилучення норм, які прямо не відповідають законодавству у сфері захисту персональних даних та авторських прав, узгодження з законом про доступ до публічної інформації, має стати першим і важливим кроком такої реформи.

Захід організовано проектом Ради Європи «Зміцнення свободи медіа та створення системи Суспільного мовлення в Україні» в Україні у співпраці з Секретаріатом Уповноваженого ВРУ з прав людини та ГО «Центр демократії та верховенства права»  (ЦЕДЕМ).

 *Проект Ради Європи «Зміцнення свободи медіа і створення системи Суспільного мовлення в Україні» (Проект) має на меті зміцнити роль медіа та Суспільного мовлення як інструментів для досягнення консенсусу в суспільстві. Проект впроваджується в межах Плану дій Ради Європи для України на 2015-2017 роки.

Слідкуйте за новинами медійних проектів Офісу Ради Європи в Україні  на Facebook: https://www.facebook.com/CoEUPSIS   та на Twitter @UkraineCoE 

Дізнатись більше інформації можна на сайті Офісу Ради Європи в Україні:  https://www.coe.int/en/web/kyiv/freedom-of-media-in-ukraine

Публікації Проекту знаходяться за посиланням: https://issuu.com/mediaprojects_coe

Київ, Україна 23 листопада 2017
  • Diminuer la taille du texte
  • Augmenter la taille du texte
  • Imprimer la page
Про що наш проект?

Проект Ради Європи «Зміцнення свободи медіа та створення системи Суспільного мовлення в Україні» має на меті зміцнити роль медіа та Суспільного мовлення як інструментів для досягнення консенсусу в суспільстві.

 

Хто фінансує Проект та яка його тривалість?

Загальний бюджет Проекту становить 1,93 млн. євро. У 2016 році Проект фінансується з бюджету Ради Європи для виконання Плану дій Ради Європи для України на 2015-2017 роки. Консорціум країн, що зробили внески в бюджет Плану включає 16 країн, зокрема Чехію, Естонію, Фінляндію, Угорщину, Ірландію, Латвію, Ліхтенштейн, Литву, Люксембург, Нідерланди, Норвегію, Польщу, Румунію, Швецію, Швейцарію та Туреччину. Період реалізації Проекту – 01 січня 2016 по 31 грудня 2018 року.

 

Що таке План дій Ради Європи для України на 2015-2017 роки?

План дій для України на 2015-2017 роки є спільною ініціативою Ради Європи та української влади. Його мета  підтримати Україну у виконанні її статутних і специфічних зобов’язань як держави-члена Ради Європи та сприяти вирішенню фундаментальних питань у сфері прав людини та верховенства права в Україні. Ця ініціатива поновлює зобов’язання Ради Європи допомагати Україні в проведенні необхідних реформ у сферах, що належать до компетенції Ради Європи – прав людини, верховенства права та демократії.

У Плані дій відображені пріоритети країни, а також питання, визначені в нещодавніх звітах моніторингових органів Ради Європи, резолюціях та рекомендаціях щодо України. Проекти в рамках Плану дій фінансуватимуться з різних джерел і координуватимуться з Представництвом Європейського Союзу. Фінансування надається із організаційного бюджету Ради Європи, а також із добровільних внесків від країн-донорів і міжнародних організацій.

Банер
Яка поточна ситуація у сфері роботи Проекту?

Рада Європи систематично підтримує процес створення Суспільного мовлення в Україні. Задача перетворення державних мовників у канали суспільного мовлення відповідає стандартам Ради Європи та є одним із зобов’язань України перед Радою Європи, що закріплене Резолюцією 1466 (2005) «Про виконання обов’язків та зобов’язань Україною». Допомога в становленні повноцінного суспільного мовника відповідно до нового законодавства, прийнятого в квітні 2014 року і оновленого в березні 2015 року залишиться ключовим пріоритетом, вказаним у поточному Плану дій Ради Європи для України на 2015-2017 рр.

Україна вступила у вирішальний і критично важливий етап запуску системи суспільного мовлення. Створення юридичної особи суспільного мовника заплановане на початок 2016 року. Проте нормативно-правова база у сфері медіа та спроможність майбутнього суспільного мовника в Україні створювати якісний контент потребують удосконалення. Більше того, надзвичайно важливо реформувати регіональні компанії суспільного мовника, які повинні відповідати стандартам суспільного мовлення і позитивно впливати на медіа-середовище на регіональному рівні, оскільки Україна знаходиться у одному кроці від майбутньої реформи з децентралізації.

27 січня 2016 року Комітет ВРУ з питань свободи слова та інформаційної політики ухвалив Стратегію розвитку законодавства України з питань свободи слова та діяльності ЗМІ відповідно до європейських стандартів в якості стратегічного документу для перегляду українського законодавства.

Закон України «Про доступ до публічної інформації» функціонує із 2011 року. За рейтингом системи RTI український закон є одним із найкращих. З моменту його прийняття у 2011 році нормативно-правову базу щодо доступу до публічної інформації було суттєво покращено шляхом внесення змін до  законодавчих актів. У той же час, як зазначають національні спеціалісти, експерти РЄ і представники громадянського суспільства, залишаються деякі недоліки в застосуванні закону на практиці, які повинні бути вирішеними, особливо зважаючи на те, що доступ до публічної інформації є важливою умовою подолання корупції.

Які очікувані результати Проекту?
  1. Підвищено спроможність системи Суспільного мовлення ефективно управляти переходом від державної компанії. Розроблено регіональну модель суспільного мовлення на основі експертизи.
  2. Підвищено спроможність суспільного мовника для створення контенту високої якості в результаті проведення тренінгів, розроблено і впроваджено внутрішні процедури для підвищення редакційних та професійних стандартів.
  3. Посилено інституційну спроможність Наглядової ради суспільного мовника та її секретаріату. Розроблено необхідні регуляторні документи на основі експертизи та навчальних заходів.
  4. Покращено розуміння представників органів законодавчої і виконавчої влади існуючих європейських стандартів і практик  у сфері свободи медіа та суспільного мовлення.
  5. Поліпшено доступ до офіційних документів та інформації, якою володіють органи влади для медіа та суспільства загалом, в той час як право на приватність та контроль над власними персональними даними захищені.
З ким ми плануємо співпрацювати?

Нашими основними партнерами є Національна Телерадіокомпанія Україна (яка трансформується у Національну Суспільну Телерадіокомпанію України), Комітет ВРУ з питань свободи слова та інформаційної політики, Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення, Державний комітет з питань телебачення та рідомовлення України, Уповноважений ВРУ з прав людини, громадянське суспільство, медіа організації, відповідні професійні об’єднання.

Як залишатись на зв’язку з Проектом?

Якщо ви зацікавлені в діяльності Проекту приєднуйтесь до  сторінки Проекту в Facebook:
https://www.facebook.com/CoEUPSIS.

Контакти:
Офіс Ради Європи в Україні
Вул. Іллінська 8, під’їзд 8, 5 поверх
04070 Київ, Україна
+380443399210