«Захист свободи слова та свободи медіа в Україні – Фаза ІІ» (SFEM-UA – Фаза ІІ)
Про Проєкт
Проєкт Ради Європи «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні – Фаза ІІ» (SFEM-UA – Фаза ІІ) є продовженням чотирирічної ініціативи в межах Плану дій Ради Європи для України «Стійкість, відновлення та відбудова» на 2023–2026 роки (План дій). Цей проєкт спрямований на реагування актуальних потреб ключових медіа акторів України в умовах агресивної війни Росії проти України, що триває, а також у післявоєнний період. Зокрема, проєкт підтримує вдосконалення законодавчої бази та політик відповідно до стандартів Ради Європи і Європейського Союзу на шляху вступу України до ЄС та її інтеграції до інформаційного простору ЄС.
Основна увага Фази ІІ зосереджена на посиленні правових норм, які захищають свободу слова, та забезпеченні їх ефективного застосування. Важливими напрямами також є сприяння незалежності та плюралізму медіа, зокрема, через підтримку безпеки журналістів, розвиток плюралістичного та незалежного медіа середовища, підвищення рівня медіаграмотності та стійкості до дезінформації.
Компонент 1: Продовження узгодження та ефективне впровадження медійного законодавства України, а також забезпечення свободи слова та доступу до інформації відповідно до стандартів Ради Європи та ЄС.
Цей компонент спрямований на підтримку відповідних органів влади з метою забезпечення реалізації їхньої діяльності відповідно до законодавства України у сфері медіа, свободи слова та доступу до інформації згідно зі стандартами Ради Європи та правовою базою Європейського Союзу.
Допомога в межах цього компонента включає надання технічної, юридичної експертиз та рекомендацій з формування політик, розробку інструментів й методологій, а також підтримку інституційного розвитку та підвищення спроможностей.
Проєкт сприятиме ефективному впровадженню правової бази щодо безпеки й захисту журналістів, роботи медіа регулятора та забезпеченню доступу до інформації. Зокрема, підтримка Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення буде зосереджена на посиленні її інституційної спроможності та впровадженні необхідних політик, зокрема, в умовах воєнного стану, відповідно до стандартів Ради Європи та регуляторних практик ЄС.
Продовжуватиметься підвищення обізнаності з теми безпеки журналістів, особливо – в умовах війни, триватиме покращення діалогу між прокурорами, суддями, розслідувачами, поліцією та медіа акторами з різних тем, включаючи документування воєнних злочинів, звільнення незаконно ув’язнених журналістів на Росії та інші правопорушення проти медіа акторів. Компонент також сприятиме впровадженню кампанії Ради Європи «Журналісти мають значення» у співпраці з Міністерством культури та стратегічних комунікацій України.
Компонент 2: Посилення спроможності українських медіа та медіа акторів для забезпечення їх незалежності, професійності та стійкості під час війни та в післявоєнний період.
У межах цього компонента буде надано підтримку медіа акторам, особливо приділяючи увагу розвиткові нових навичок і компетенцій у сфері медіаменеджменту, монетизації та виробництва контенту. Для забезпечення ефективного функціонування в умовах війни, технічну й експертну допомогу також отримають локальні й гіперлокальні медіа.
Належна підтримка буде спрямована на українських журналістів і громадські медіаорганізації для протидії російській пропаганді й реалізації ініціатив у сфері медіаграмотності. Також буде продовжено надання експертної та технічної допомоги для вдосконалення внутрішнього управління та регуляторних структур Акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» (НСТУ) з метою підтримки її незалежності, підвищення операційної ефективності та забезпечення довгострокової інституційної стійкості.
Партнери проєкту:
- Комітет Верховної Ради України з гуманітарної та інформаційної політики
- Комітет Верховної Ради України з питань свободи слова
- Акціонерне товариство «Національна суспільна телерадіокомпанія України» (НСТУ)
- Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення
- Міністерство культури та стратегічних комунікацій України
- професійні медіаоб’єднання, громадські організації, профспілки
- журналісти та інші представники медіа
- національні установи з підготовки працівників правової системи (суддів, прокурорів, адвокатів, правоохоронців)
Документи Ради Європи: юридичні висновки та рекомендації
Підвищення рівня медіаграмотності та цифрової стійкості серед людей старшого віку
Медіаграмотність набуває дедалі більшого значення в сучасному швидкозмінному інформаційному середовищі, де люди стикаються з постійно зростаючим обсягом інформації, вводячим в оману контентом та новими формами дезінформації. Зокрема, для людей старшого віку стрімкий розвиток цифрових технологій...
Журналісти Суспільного вдосконалили навички проведення журналістських розслідувань під час тренінгу Ради Європи
Журналістські розслідування не лише викривають зловживання та корупцію. В умовах війни Росії проти України вони також документують воєнні злочини та допомагають встановлювати винних у їх вчиненні. Це надзвичайно важлива робота, яку виконують журналісти-розслідувачі. Водночас вона є емоційно...
Європейські стандарти незалежності та підзвітності: Рада Європи підтримала стратегічну сесію Суспільного
Від моменту свого створення у 2017 році Суспільне пройшло складний шлях інституційного становлення та неодноразово демонструвало стійкість і професійність, працюючи в умовах пандемії, війни Росії проти України та численних інформаційних викликів і загроз. Сьогодні Суспільне є сучасним...
Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення посилює спроможність реагувати на виклики цифрового медіасередовища
Для підтримки інституційної спроможності Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення у реагуванні на виклики, пов’язані зі стрімким розвитком цифрового медіасередовища, експерти Офісу комунікацій Великої Британії (Ofcom) провели перший із двох онлайн-тренінгів для представників...
Рада Європи представила підходи до розвитку медіаграмотності та інформаційної стійкості в Україні
На запрошення партнерів з ОБСЄ заступниця Голови Офісу Ради Європи в Україні Хільде Хауг взяла участь у конференції «Integrity-Driven Media: How to Preserve Democracy in a Digital World», присвяченій медіаграмотності та інформаційній стійкості. У своєму виступі Хільде Хауг наголосила, що підходи...
Про загрози свободі слова в проєкті Цивільного кодексу: погляд автора висновку Ради Європи
На початку червня на запит голови парламентського Комітету з питань свободи слова Ярослава Юрчишина Рада Європи надала юридичний висновок щодо окремих положень проєкту нового Цивільного кодексу (законопроєкт № 15150). Попри те що спікер ВРУ поспішив назвати цей висновок позитивним, він містить...
Експертне обговорення висновку Ради Європи: медійний компонент проєкту Цивільного кодексу України потребує значного доопрацювання
Під час експертного обговорення в Києві було представлено юридичний висновок Ради Європи щодо окремих положень проєкту Цивільного кодексу України (реєстраційний № 15150) у частині, що стосується свободи слова, медіа та цифрових прав. Захід відбувся за запитом, який надійшов до Проєкту Ради Європи...
Експертне обговорення юридичного висновку Ради Європи щодо окремих положень (стосовно свободи слова, медіа та доступу до інформації) проєкту Цивільного кодексу України (реєстраційний № 15150)
26 червня 2026 року з 11:15 до 13:15 відбудеться онлайн-обговорення юридичного висновку Ради Європи щодо окремих положень проєкту Цивільного кодексу України (реєстраційний № 15150), які стосуються свободи слова, медіа та доступу до інформації (статті 294–299, 321, 324, 326–328, 332, 336, 337,...
Від доступного контенту до безбар’єрного середовища: Рада Європи підтримала розробку концепції інклюзії для Суспільного
За 30 років після вступу України до Ради Європи підходи, які свого часу формувалися як боротьба з расизмом і нетерпимістю, трансформувалися у ширшу концепцію інклюзії. Відкриваючи захід «Розмаїття, рівність та інклюзія», заступник голови наглядової ради Суспільного Олександр Павліченко зазначив,...
"Інклюзія і рівність для нас — це не окрема тема, а спосіб працювати щодня": Громадське радіо" впроваджує інклюзивні практики у своїй роботі
38-річний львівʼянин Володимир Пиріг незрячий з дитинства, має інвалідність, але вже майже 20 років працює у журналістиці. Нині він — редактор стрічки новин на Громадському радіо. Працює дистанційно з дому. Володимир публікує актуальні новини з усіх регіонів України на сайті медіа, обробляє фото...




