Від моменту свого створення у 2017 році Суспільне пройшло складний шлях інституційного становлення та неодноразово демонструвало стійкість і професійність, працюючи в умовах пандемії, війни Росії проти України та численних інформаційних викликів і загроз. Сьогодні Суспільне є сучасним багатоплатформним медіа, яке забезпечує громадян достовірною та неупередженою інформацією, висвітлює перебіг російсько-української війни, підтримує культурне та інформаційне різноманіття, сповіщає про новини з різних областей України та допомагає протистояти дезінформації, брехні й інформаційним маніпуляціям.
В умовах, коли Україна одночасно продовжує боротьбу за свою незалежність та здійснює гармонізацію національного законодавства на шляху до членства в Європейському Союзі, роль незалежного суспільного мовника набуває особливого значення. Саме тому підтримка Суспільного вже багато років залишається одним із пріоритетних напрямів роботи Ради Європи у сфері свободи вираження поглядів та свободи медіа в Україні.
За останні два з половиною роки за сприяння медіа проєкту Ради Європи було доопрацьовано та затверджено низку стратегічно важливих документів Суспільного, зокрема:
- Положення про обрання голови та членів правління АТ «НСТУ» (жовтень 2024 року);
- Концепцію освітнього мовлення АТ «НСТУ» (січень 2025 року);
- Концепцію спортивного мовлення АТ «НСТУ» (квітень 2025 року);
- Концепцію інклюзивного підходу у виробленні контенту та в роботі команди АТ «НСТУ» (серпень 2025 року);
- Основні напрями діяльності АТ «НСТУ» на 2026–2030 роки (січень 2026 року).
Незалежні суспільні медіа є необхідною складовою демократії, верховенства права та захисту прав людини, що відображено у низці рекомендацій Комітету міністрів Ради Європи. Зокрема, Рекомендація № R(1996)10 заклала фундаментальні принципи незалежності суспільного мовлення. Рекомендація CM/Rec(2007)3 визначила місію суспільних медіа в цифрову епоху, а Рекомендація CM/Rec(2012)1 наголошує, що ефективне корпоративне управління є однією з ключових гарантій редакційної незалежності, прозорості, підзвітності та суспільної довіри.
Під час цьогорічної стратегічної сесії Наглядова рада та правління Суспільного обговорили розробку Концепції мовлення для молоді, Кодексу корпоративного управління, а також механізмів ефективної взаємодії між Наглядовою радою та правлінням Суспільного.
Голова наглядової ради Суспільного Світлана Остапа зазначила на початку сесії:
«Важлива місія Суспільного – враховувати інтереси всіх категорій аудиторії. Ще у 2017–2018 роках, коли ми працювали над концепцією мовлення для дітей та молоді, стало зрозуміло, що це надто широка аудиторія і врахувати потреби всіх в одному документі неможливо. Тому окремо розробили Концепцію мовлення для дитячої та підліткової аудиторії, яка оприлюднена на сайті Суспільного. Тепер маємо окремо визначити підходи до роботи з молодіжною аудиторією».
Створення якісного й сучасного контенту для молодіжної аудиторії є важливою інвестицією у майбутнє України. Саме тому Суспільне продовжує вдосконалювати зміст і формати донесення цікавої та корисної інформації для молодого покоління. Після напрацювання проєкту Концепції мовлення для молоді експерти Ради Європи нададуть підтримку в її фіналізації.
Голова правління Суспільного Микола Чернотицький наголосив, що робота з молоддю потребує довгострокового бачення та більших ресурсів.
«Сьогодні Суспільне має задачу обслуговувати кожного українця. Ми бачимо позитивну динаміку в багатьох сегментах аудиторії, і молодь в цьому плані є для нас важливим фокусом уваги. Потрібно комплексне бачення того, як ми рухаємося в роботі з нею. Очевидно, що коштів, які сьогодні спрямовуємо на цей напрям, недостатньо, але це інвестиція в майбутнє – робота не лише з аудиторією, а й із майбутніми стейкхолдерами Суспільного. Рано чи пізно саме вони ухвалюватимуть рішення і ставитимуть запитання: навіщо нам суспільний мовник і що він нам дає? Тому ми маємо системно обслуговувати цю аудиторію, надаючи їй наші сервіси», – зазначив Микола Чернотицький.
Відповідно до стандартів Ради Європи, ефективне корпоративне управління є однією з ключових передумов забезпечення незалежності, прозорості та сталого розвитку суспільного мовника. У цьому контексті представники Наглядової ради та правління Суспільного обговорили пропозиції щодо оновлення Кодексу корпоративного управління та вдосконалення механізмів взаємодії між Наглядовою радою і правлінням. За підтримки Ради Європи, впровадження цих документів сприятиме зміцненню принципів доброчесності, підзвітності, а також посиленню інституційної незалежності Суспільного.
У межах стратегічної сесії учасники також відвідали Львівську філію Суспільного, де ознайомилися з роботою медіатеки та процесом оцифрування аудіовізуального контенту. Під час візиту було продемонстровано повний цикл роботи зі збереження архівних матеріалів – від підготовки кіноплівки до її цифрового опрацювання за допомогою спеціалізованого обладнання. Це дає змогу зберігати унікальну аудіовізуальну спадщину Суспільного та забезпечувати її доступність для майбутніх поколінь.
Учасники також ознайомилися з роботою Архіву війни – ініціативи Суспільного зі збереження документальних свідчень російської агресії проти України. Команди Суспільного систематично документують наслідки війни по всій країні, формуючи архів відеоматеріалів, що має історичну, правову та дослідницьку цінність. Проєкт Ради Європи сприяв розвитку Архіву війни, забезпечивши його сучасним обладнанням для обробки та надійного збереження матеріалів.
Проєкт Ради Європи «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні – Фаза ІІ» (SFEM-UA - Фаза ІІ) реалізується Департаментом Ради Європи зі співпраці у сфері свободи слова у межах Плану дій Ради Європи для України «Стійкість, відновлення та відбудова» на 2023–2026 роки.
