У четвер, 23 вересня, відбулася презентація другого сезону національного медіапроєкту про національні спільноти та корінні народи України «Відтінки України» для регіональних команд та партнерів Суспільного.

«Відтінки України» — цикл документальних сторітелінгових відеоісторій про національні спільноти та корінні народи України. Проєкт розкриє глядачам мультикультурність країни, унікальні таланти людей, які мешкають у різних куточках нашої держави. Герої говорять українською і мовою своєї національної спільноти, зберігають традиції своїх родин та поважають тутешні звичаї.

Презентацію другого сезону «Відтінків України» організувала команда мовника спільно з Академією Суспільного мовлення, за підтримки спільного проєкту «ЄС та Рада Європи працюють разом задля підтримки свободи медіа в Україні».

Читайте також: Всеукраїнська прем’єра нового сезону проєкту про нацспільноти — «Відтінки України» на Суспільному

З вітальним словом до присутніх звернувся член Наглядової ради Суспільного мовлення Олексій Харченко.

«Дуже радий, що налагодження громадського діалогу з включенням до нього нацменшин не залишився на рівні декларацій і маніфестів, а втілений у реальних телепрограмах на Суспільному. Це не просто виконана важлива справа — ми отримали якісний продукт, яким можна пишатися. Щира вдячність нашим партнерам із представництва Ради Європи в Україні за підтримку у створенні програми “Відтінки України”. Я з великим задоволенням дивився перший сезон програми і з нетерпінням чекав на початок наступного», — зазначив Олексій Харченко.

Родіон Кочубей, член правління Суспільного мовлення, зазначив, що компанія планує і надалі розвивати напрям підтримки створення проєктів для і про національні спільноти та корінні народи.

«За абсолютно короткий час роботи (менше 2 років) команда Координаційного центру мовлення національних меншин НСТУ продемонструвала хороші результати. Правління Суспільного вітає ваші досягнення і всіляко підтримуватиме такі проєкти: їздіть Україною, створюйте нові програми про культурне розмаїття нашої держави, розповідайте про нього всім», — Родіон Кочубей.

Привітав команду Суспільного Голова Офісу Ради Європи в Україні Стен Ньорлов. Він підкреслив, що команда мовника надає можливості висловлюватися різним соціальним групам.

«Як визначено у рекомендаціях Комітету міністрів Ради Європи та резолюціях ПАРЄ, суспільні мовники відіграють особливу роль, оскільки вони мають слугувати громадськості в усьому її різноманітті, і меншинам зокрема, які можуть не мати доступу до послуг на комерційному ринку. Також Суспільне мовлення має надавати можливості різним соціальним групам (культурним, мовним, національним, релігійним та іншим) отримувати та розповсюджувати інформацію, виражати себе та обмінюватися ідеями. Ми раді, що Суспільне активно розвиває цей напрямок та допомагає Україні виконувати свої міжнародні зобов’язання», — зазначив Стен Ньорлов.

Розпочалася презентація панельною дискусією «До розвитку через толерантність: яким має бути контент про національні спільноти та корінні народи?», участь у якій взяли правозахисниця, експертка з питань протидії дискримінації, консультантка Ради Європи Ольга Веснянка, головна спеціалістка відділу змісту освіти, мовної політики та освіти національних меншин Міністерства освіти і науки України Світлана Харченко,  координаторка проєкту Ради Європи «Захист національних меншин, включаючи ромів та мов меншин в Україні» Зола Кондур, журналістка та авторка матеріалів інтернет-видання «Детектор медіа» Ольга Жук.

Модерувала презентацію та обговорення керівниця Координаційного центру мовлення національних меншин Суспільного Анастасія Гудима.

«На мою думку, саме зі школи треба розпочинати розповідати про те, що таке толерантність. Що ми як Суспільне та наші колеги, які створюють контент про нацспільноти, маємо робити, щоб зацікавити дітей?» —  звернулася до учасників дискусії Анастасія Гудима.

«Робота, яку ви проводите, дуже важлива для нацспільнот та в цілому для українського суспільства, у тому числі — й для учнів. Я бачила декілька ваших проєктів, присвячених нацспільнотам. Вважаю, що їх можна використовувати і в закладах освіти — учителям для роботи з громадою, із батьками, навіть учителям історії, географії, мови та літератури, — каже Світлана Харченко, головна спеціалістка відділу змісту освіти, мовної політики та освіти національних меншин Міністерства освіти і науки України. — Хотілось би, щоб робота над проєктами про нацспільноти на Суспільному продовжувалась. Можливо, одним із перспективних напрямів є показ досвіду шкіл, які функціонують в Україні з класами з вивченням різних мов нацспільнот України. Це буде сприяти формуванню толерантності і ознайомлення дітей з усіма національними спільнотами та їхніми традиціями. Можливо, варто створити відповідні програми на допомогу вчителям історії, долучити на підсилення того матеріалу, який є у підручниках, дати відео про уклад нацменшин України».

Ольга Веснянка правозахисниця, експертка з питань протидії дискримінації, консультантка Ради Європи наголосила, що фактично немає тих шкільних предметів, у контексті викладання яких не можна зацікавити дітей фактами з історії досягнень нацспільнот, що проживають в Україні. 

«Навіть про хімію можна поговорити у контексті питання наспільнот, якщо пригадати, представники яких етносів причетні до винаходів і відкриттів у тій чи іншій науковій галузі, — зазначила Ольга Веснянка. — Ось, скажімо, — найближча «дата в календарі» — 26 вересня, Європейський день мов, коли саме час розповідати про усі мови нацспільнот України. Втім, про розмаїття етнічних культур України розповідати доречно завжди і всюди. На мою думку, варто не уникати і проблемних питань — як уникнути міжетнічних конфліктів, як забезпечити однаковий доступ до освіти й медицини».

Зола Кондур, координаторка проєкту Ради Європи «Захист національних меншин, включаючи ромів та мов меншин в Україні», підтримала ідею висвітлення проблемних питань у житті національних спільнот. Вона позитивно відзначила проєкт «Невидима правда» про життя ромської молоді, який вийшов навесні.

«Коли вперше звернули увагу на питання національних спільнот — все зводилося максимум до організації якихось фестивалів їжі, пісні й танцю чи національного одягу, — розповіла Зола Кондур. — Пізніше зрозуміли: нацспільноти — це не лише оригінальна самобутня культура, а й якісь свої проблеми. Скажімо, представники національних спільнот іноді стикаються з елементарними проблемами — такими, як можливість оренди житла чи порозуміння з чиновниками через незнання мови. Я всім і всюди завжди розповідаю про нещодавньо відзнятий Суспільним фільм про ромів (“Невидима правда” — ред.) — наскільки він вчасний і як добре розповідає про багато речей, непомітних широкому загалу. Таку роботу варто продовжувати, бо це допомагає згуртованості і взаєморозумінню в суспільстві».

Ольга Жук, журналістка та авторка матеріалів інтернет-видання «Детектор медіа» відзначила прогрес у питанні висвітлення діяльності і проблем національних спільнот в українських ЗМІ.

«Я з 2016 року в Детектор Медіа і починала з того, що моніторила контент про нацспільноти, — згадує журналістка. — Тоді ще ніхто достеменно не знав, як працювати, щоб про нацспільноти говорили не лише медійники. Нині ситуація змінюється на краще. Від роботи Координаційного центру мовлення нацспільнот на Суспільному дуже позитивне враження. І “Відтінки України”, і навчальні відео, які ви запускаєте, — дуже класні. Єдине, що я хотіла б дуже бачити, паралельно з висвітленням історій яскравих людей, програм про традиції та цікавих персонажів, — говорити також про те, з якими проблемами стикаються люди (несправедливістю та стереотипами). Хотілось би, щоб виходили соціальні проекти, в яких дають поради як ці   проблеми подолати».

Опісля дискусії учасниках презентації провели передпоказ трьох нових епізодів ІІ сезону проєкту «Відтінки України». Запис трансляції можна переглянути на фейсбук-сторінці Суспільного.

Нагадаємо, Суспільне мовлення — єдине медіа в Україні, яке постійно створює проєкти мовами національних спільнот — для них, а про них  — українською. У 2019 році був створений Координаційний центр мовлення національних меншин. Команда Центру збирає інформацію з усіх куточків України про найважливіші для кожної спільноти події, виклики та проблеми, прагне створити середовище рівності, толерантності та плюралізму нацменшин.

Команда Центру співпрацює з редакціями Суспільного, що виготовляють проєкти мовами нацспільнот в Ужгороді, Чернівцях та Одесі: координує та консультує їх. UA: ЗАКАРПАТТЯ створює телепрограми угорською, словацькою, ромською, русинською, німецькою та румунською. UA: ОДЕСА — гагаузькою, молдовською та болгарською. Команда UA: БУКОВИНА виготовляє проєкти румунською.