Логотип
                                                                                                                                                          
Про що наш проект?

Проект «Свобода медіа в Україні», що впроваджується в межах Рамкової програми співробітництва (РПС) Ради Європи (РЄ) та Європейського Союзу (ЄС), має на меті покращити свободу, незалежність, плюралізм та розмаїття медіа в Україні.

Яка поточна ситуація у сфері роботи проекту?

Закон «Про аудіовізуальні послуги» є ключовим законом у сфері медіа і згідно Угоди про асоціацію між Європейським Союзом та Україною: протягом  2 років після вступу у дію Угоди Україна має наблизити аудіовізуальне законодавство до Директиви ЄС про аудіовізуальні медіа послуги. Цей закон повинен  замінити Закон України «Про телебачення і радіомовлення» та Закон України «Про Національну раду України з питань телебачення та радіомовлення». Законопроект був розроблений з допомогою експертів Ради Європи в рамках попередніх проектів та планується до розгляду в Верховній Раді у 2016 році.

Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прозорості власності засобів масової інформації та реалізації принципів державної політики у сфері телебачення і радіомовлення» (про прозорість медіа власності) був прийнятий 3 вересня 2015 року, створивши одну з найкращих в Європі нормативно-правових баз у даній сфері. Закон був позитивно оцінений експертом Ради Європи, який провів аналіз прийнятого закону. Тому на даний момент важливо сконцентрувати зусилля над імплементацією закону, розробити практичні механізми розкриття інформації про медіа власність.

Важливим інструментом інформування громадян на місцевому рівні у державах-членах РЄ є  мовлення громад, в основному телебачення та радіо, що створюються та контролюються громадами. На жаль, розвиток мовлення громад в Україні знаходиться у стані зародження.

Україна вступила в критичну та вирішальну фазу запуску системи суспільного мовлення. Проте рівень обізнаності щодо суспільного мовлення в цілому та його каналів є доволі низьким. Лише 34% дорослого населення чули про запуск суспільного мовлення в 2015 році та лише 9% чітко знають про це (дані дослідження компанії GFK 2015 року, яке здійснювалося в рамках спільної програми ЄС та РЄ). Лише 16% відповіли, що бачили промоматеріали та рекламу суспільного та його канали.

Що таке РПС (PCF)?

В квітні 2014 року, Європейський Союз та Рада Європи узгодили в Заяві про наміри, що цілеспрямовані дії по співпраці з Вірменією, Азербайджаном, Грузією, Республікою Молдова, Україною і Білоруссю – країнами-учасниками ініціативи ЄС «Східне партнерство» - будуть реалізовуватися відповідно до «Рамкової програми співпраці» (РПС).

Ці заходи зі співробітництва сприятимуть зміцненню потенціалу країн Східного партнерства, що є державами-членами Ради Європи, за винятком Білорусі; реалізації внутрішніх реформ, щоб наблизити ці країна до стандартів Ради Європи та Європейського Союзу в галузі прав людини, демократії та верховенства права.

Хто фінансує проект та яка його тривалість?

Загальний бюджет Проекту становить 177 тисяч євро. Проект фінансується Європейським Союзом та впроваджується Радою Європи. Період реалізації проекту 1 січня – 31 грудня 2016 року.

Які очікувані результати проекту?
  1. Надано експертну підтримку Ради Європи для розробки/ухвалення Закону «Про аудіовізуальні послуги» та допомогу в організації публічних обговорень законопроекту;
  2. Підвищено спроможність Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення для впровадження прозорості медіа власності, переходу на цифрове мовлення, застосування санкцій до мовників, перехід від системи ліцензування до дозвільної системи. Модернізовано веб-сайт регулятора для реалізації функцій забезпечення прозорості медіа власності у відповідності з рекомендаціями експертів Ради Європи;
  3. Створено більше медіа-осередків мовлення громад в регіонах України, в тому числі на територіях, де проживають національні меншини. Підвищено обізнаність народних депутатів та органів влади щодо медіа політики, що відображає інтереси громад; покращено законодавство у цій сфері;
  4. Підвищено суспільну обізнаність щодо ролі та важливості суспільного мовлення.
З ким ми плануємо співпрацювати?

Нашими основними партнерами є Комітет ВРУ з питань свободи слова та інформаційної політики, Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення, Національна Телерадіокомпанія Україна (яка трансформується у Національну Суспільну Телерадіокомпанію України), громадянське суспільство та медіа організації.

Як залишатись на зв’язку з проектом?

Якщо ви зацікавлені в діяльності проекту приєднуйтесь до  сторінки проекту в Facebook:
https://www.
facebook.com/CoEUPSIS.

Контакти:
Офіс Ради Європи в Україні
Вул. Іллінська 8, під’їзд 8, 5 поверх
04070 Київ, Україна

Асистент проекту
Орися Федорчук

+380443399210
[email protected]

Останні новини

Back Всесвітній день свободи преси – у Києві відбувся круглий стіл

Всесвітній день свободи преси – у Києві відбувся круглий стіл

3 травня 2018 року у Києві відбувся круглий стіл «Свобода слова в Україні: поточний стан та виклики», присвячений Всесвітньому дню свободи преси. Організатори дискусії -  Департамент інформаційного суспільства Ради Європи, проект Ради Європи «Свобода медіа в Україні», що впроваджується в межах спільної програми Європейського Союзу та Ради Європи «Партнерство заради належного врядування», Міністерство інформаційної політики України та громадська організація «Інститут масової інформації».

Захід був організований з метою посилення діалогу та співпраці між державними органами влади, правоохоронними інституціями, громадянським суспільством та міжнародними організаціями задля покращення правового захисту журналістів, забезпечення сприятливих умов для здійсненнями журналістської діяльності та приведення українського законодавства у відповідність до стандартів Ради Європи.

Відкриваючи захід, Олена Литвиненко, Заступниця Голови Офісу Ради Європи в Україні, звернула увагу аудиторії на статтю Комісара з прав людини Ради Європи – Дуні Міятович, у якій вона закликала країни-члени покращити безпеку журналістів. Для цього у статті були запропоновані три практичні заходи, які також були презентовані учасникам круглого столу.

Йоханн Бір, Голова Бюро Східної Європи та Центральної Азії міжнародної організації «Репортери без кордонів» (RSF), зробив огляд оновленого Індексу свободи преси за результатами 2017 року, відповідно до якого Україна піднялася в рейтингу на одну сходинку вище -  із 102 місця на 101. Йоханн Бір зауважив, що попри зменшення кількості порушень в Україні за останній рік, поточне місце України у цьому рейтингу створює ефект розчарування після обіцянок революції 2014 року. Також Йоханн Бір як представник організації-партнера Платформи Ради Європи щодо захисту журналістики та безпеки журналістів, представив учасникам дискусії, як працює вказана Платформа.

Оксана Романюк, виконавча директорка громадської організації «Інститут масової інформації», представила учасникам круглого столу аналітику порушень свободи слова «Барометр свободи слова», яку проводить ГО «Інститут масової інформації». 

Представники Національної поліції України та Міністерства внутрішніх справ України проінформували учасників заходу про поточний стан розслідування конкретних правопорушень щодо працівників ЗМІ та загальну ситуацію із розслідуваннями злочинів, скоєних щодо журналістів в Україні.

Галина Смірнова, старша спеціалістка проекту Ради Європи «Зміцнення свободи медіа та створення системи Суспільного мовлення в Україні», презентувала стандарти Ради Європи, головним чином зосередившись на Рекомендації CM/Rec(2016)4 Комітету Міністрів державам-членам щодо захисту журналістики та безпеки журналістів та інших учасників медіа.

Олександра Яновська, суддя Великої Палати Верховного Суду України, представила Рекомендації експертизи Ради Європи українського кримінального законодавства щодо  безпеки журналістів. Експертиза проводилася у вересні 2017 року, у якій Олександра Яновська була залучена в якості консультантки Ради Європи. Також на заході були обговорені можливі механізми впровадження ключової рекомендації експертизи – розширення визначення «професійної діяльності журналіста» у відповідності до стандартів Ради Європи та прикладів інших країн (наприклад, Сербії).

Учасниками та учасницями жвавої дискусії круглого столу стали майже 70 осіб, в тому числі члени Парламентського Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики, представники Міністерства інформаційної політики України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, а також представники громадянського суспільства та міжнародних організацій.

Київ, Україна 15 травня 2018
  • Diminuer la taille du texte
  • Augmenter la taille du texte
  • Imprimer la page