Логотип
                                                                                                                                                          
Про що наш проект?

Проект «Свобода медіа в Україні», що впроваджується в межах Рамкової програми співробітництва (РПС) Ради Європи (РЄ) та Європейського Союзу (ЄС), має на меті покращити свободу, незалежність, плюралізм та розмаїття медіа в Україні.

Яка поточна ситуація у сфері роботи проекту?

Закон «Про аудіовізуальні послуги» є ключовим законом у сфері медіа і згідно Угоди про асоціацію між Європейським Союзом та Україною: протягом  2 років після вступу у дію Угоди Україна має наблизити аудіовізуальне законодавство до Директиви ЄС про аудіовізуальні медіа послуги. Цей закон повинен  замінити Закон України «Про телебачення і радіомовлення» та Закон України «Про Національну раду України з питань телебачення та радіомовлення». Законопроект був розроблений з допомогою експертів Ради Європи в рамках попередніх проектів та планується до розгляду в Верховній Раді у 2016 році.

Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прозорості власності засобів масової інформації та реалізації принципів державної політики у сфері телебачення і радіомовлення» (про прозорість медіа власності) був прийнятий 3 вересня 2015 року, створивши одну з найкращих в Європі нормативно-правових баз у даній сфері. Закон був позитивно оцінений експертом Ради Європи, який провів аналіз прийнятого закону. Тому на даний момент важливо сконцентрувати зусилля над імплементацією закону, розробити практичні механізми розкриття інформації про медіа власність.

Важливим інструментом інформування громадян на місцевому рівні у державах-членах РЄ є  мовлення громад, в основному телебачення та радіо, що створюються та контролюються громадами. На жаль, розвиток мовлення громад в Україні знаходиться у стані зародження.

Україна вступила в критичну та вирішальну фазу запуску системи суспільного мовлення. Проте рівень обізнаності щодо суспільного мовлення в цілому та його каналів є доволі низьким. Лише 34% дорослого населення чули про запуск суспільного мовлення в 2015 році та лише 9% чітко знають про це (дані дослідження компанії GFK 2015 року, яке здійснювалося в рамках спільної програми ЄС та РЄ). Лише 16% відповіли, що бачили промоматеріали та рекламу суспільного та його канали.

Що таке РПС (PCF)?

В квітні 2014 року, Європейський Союз та Рада Європи узгодили в Заяві про наміри, що цілеспрямовані дії по співпраці з Вірменією, Азербайджаном, Грузією, Республікою Молдова, Україною і Білоруссю – країнами-учасниками ініціативи ЄС «Східне партнерство» - будуть реалізовуватися відповідно до «Рамкової програми співпраці» (РПС).

Ці заходи зі співробітництва сприятимуть зміцненню потенціалу країн Східного партнерства, що є державами-членами Ради Європи, за винятком Білорусі; реалізації внутрішніх реформ, щоб наблизити ці країна до стандартів Ради Європи та Європейського Союзу в галузі прав людини, демократії та верховенства права.

Хто фінансує проект та яка його тривалість?

Загальний бюджет Проекту становить 177 тисяч євро. Проект фінансується Європейським Союзом та впроваджується Радою Європи. Період реалізації проекту 1 січня – 31 грудня 2016 року.

Які очікувані результати проекту?
  1. Надано експертну підтримку Ради Європи для розробки/ухвалення Закону «Про аудіовізуальні послуги» та допомогу в організації публічних обговорень законопроекту;
  2. Підвищено спроможність Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення для впровадження прозорості медіа власності, переходу на цифрове мовлення, застосування санкцій до мовників, перехід від системи ліцензування до дозвільної системи. Модернізовано веб-сайт регулятора для реалізації функцій забезпечення прозорості медіа власності у відповідності з рекомендаціями експертів Ради Європи;
  3. Створено більше медіа-осередків мовлення громад в регіонах України, в тому числі на територіях, де проживають національні меншини. Підвищено обізнаність народних депутатів та органів влади щодо медіа політики, що відображає інтереси громад; покращено законодавство у цій сфері;
  4. Підвищено суспільну обізнаність щодо ролі та важливості суспільного мовлення.
З ким ми плануємо співпрацювати?

Нашими основними партнерами є Комітет ВРУ з питань свободи слова та інформаційної політики, Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення, Національна Телерадіокомпанія Україна (яка трансформується у Національну Суспільну Телерадіокомпанію України), громадянське суспільство та медіа організації.

Як залишатись на зв’язку з проектом?

Якщо ви зацікавлені в діяльності проекту приєднуйтесь до  сторінки проекту в Facebook:
https://www.
facebook.com/CoEUPSIS.

Контакти:
Офіс Ради Європи в Україні
Вул. Іллінська 8, під’їзд 8, 5 поверх
04070 Київ, Україна

Асистент проекту
Орися Федорчук

+380443399210
[email protected]

Останні новини

Back За підтримки Ради Європи проведено найбільше соціологічне дослідження аудиторії Суспільного мовлення

За підтримки Ради Європи проведено найбільше соціологічне дослідження аудиторії Суспільного мовлення

У 2017 році Проект Ради Європи «Зміцнення свободи медіа та створення системи Суспільного мовлення в Україні» підтримав проведення компанією Kantar TNS соціологічного дослідження, щоб вивчити аудиторію, рівень задоволення, загальний рівень довіри та рівень довіри до новин, що надаються Cуспільним мовником – ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» (ПАТ «НСТУ»). Платформи, які охоплювало дослідження, включали: телевізійний канал UA: Перший, «Культура», радіостанції «УР-1», «Промінь», «Культура» та регіональні канали телебачення та радіо, що присутні у кожній області. Це перше і унікальне масштабне дослідження аудиторії Суспільного мовлення, яке було проведене в усіх регіонах України.

16 лютого відбулася публічна презентація результатів дослідження. У презентації взяли участь голова Наглядової ради ПАТ «НСТУ» Тетяна Лебедєва, голова правління ПАТ «НСТУ» Зураб Аласанія, члени правління та Наглядової ради Суспільного, а також менеджери і продюсери філій ПАТ «НСТУ».

Соціологічне дослідження проходило з 10 листопада по 8 грудня 2017 року. У форматі особистого інтерв’ю опитано 9600 респондентів віком від 18 років у 24 областях країни, окрім окремих районів Донецької та Луганської областей і Криму.

Переважним способом отримання місцевих новин залишається так зване «сарафанне радіо» – 63%. Регіональні канали використовують лише чверть населення. Для регіональних новин на однаковому рівні знаходяться національні канали та сарафанне радіо  (49% та 47% відповідно), регіональні канали отримали 30% виборів. 83% населення отримують інформацію щодо всеукраїнських новин з національних каналів.

Загалом, на запитання, чим є суспільне мовлення, 25% опитаних зазначили, що це – телебачення та радіо, яке служить суспільству, фінансується ним та підзвітне йому. У той же час 24% опитаних не змогли дати відповідь на відкрите питання, що таке суспільне мовлення.

"На цьому етапі становлення суспільного мовника нас цікавлять не так рейтинги, як очікування нашої аудиторії, зокрема, у регіонах. Наша мета – збільшувати довіру аудиторії до суспільного мовника, стати основним джерелом інформації, щоб потреби суспільства були скореговані з місією НСТУ. Перші підсумки нашої роботи ми зможемо підбити вже через рік", – наголосила голова Наглядової ради ПАТ «НСТУ» Тетяна Лебедєва.

Серед суспільно-політичних тем, які висвітлюють телеканали Суспільного,  згідно з результатами дослідження, аудиторію найчастіше хвилюють: ситуація в зоні АТО, тарифи на комунальні послуги, внутрішня політика, хід реформ, інформація про надзвичайні події та майбутнє країни.

Схожа ситуація і на радіо. Новинам віддають перевагу 76% слухачів Першого каналу Українського радіо, 64% – радіо «Промінь» і 61% – радіо «Культура». Окрім новин, високу зацікавленість аудиторія виявляє також до музичних концертів та науково-пізнавальних програм. А найбільше хвилює радіослухачів ситуація в зоні АТО, внутрішня політика держави, тарифи та реформи. Загалом довіра до UA: Українське радіо сягає 65% опитаних.

Голова правління ПАТ «НСТУ» Зураб Аласанія зазначив, що саме зараз, коли суспільне мовлення реформується, такі дослідження аудиторії та рівня довіри надзвичайно важливі для мовника.

"Ми вдячні Раді Європи та компанії TNS за проведене дослідження. Його результати дають нам можливість краще розуміти свою аудиторію, а також проаналізувати наші сильні і слабкі сторони. Зараз нам важливо знати про очікування нашої аудиторії, щоб виробляти якісний і цікавий контент, а також збільшувати довіру до бренду Суспільного", – наголосив голова правління ПАТ «НСТУ» Зураб Аласанія.

"Якщо порівнювати результати дослідження 2015-го та 2017 років, кількість людей, що обізнані з суспільним мовленням зростає, але попереду ще величезна робота по підвищенню обізнаності населення з брендом і платформами Суспільного", – зазначила Галина Смірнова, керівниця проекту «Зміцнення свободи медіа та створення системи Суспільного мовлення в Україні».

Presentation of the sociological survey on the audience of Public broadcaster

Результати дослідження коротко:

  • Переважним каналом для отримання всеукраїнських новин є національні канали, місцевих – «сарафанне радіо». Воно є джерелом інформації про місцеві події для 63% опитаних. Є велика потреба зміцнювати місцеві медіа, що інформують про місцеві події.;
  • Пік телеперегляду у вихідні – з 19:00 до 22:00, ТБ дивляться більше половини населення;
  • Лідери за жанровими вподобаннями – новини і фільми, а також гумор;
  • Зацікавленість до тематик, пов’язаних з АТО та споживчими цінами, - висока, але не перевищує 40%. Найцікавіші соціально-політичні теми для населення: АТО (38%), ціни на продукти у місті / селі (37%), надзвичайні події і природні катаклізми (41%), майбутнє України як держави (40%), тарифи на комунальні послуги (41%);
  • Найвищий рівень обізнаності щодо суспільного мовлення – у Києві;
  • Бажання впливати на контент та надавати зворотній зв’язок - невисоке. Більшість областей визначила переважним каналом зворотного зв’язку телефон;
  • Більшість населення по всій Україні не декларують готовності платити за суспільне мовлення, залежно від регіону, погодились би платити від 0 до 17 % респондентів. Оптимальна вартість підписки на пакет із суспільних каналів та радіостанцій на місяць становить 40 грн;
  • Аудиторія каналу UA:Перший представлена більш старшою аудиторією, молодша аудиторія частіше декларує відмову від перегляду. 41% аудиторії каналу – пенсіонери, спеціалісти та службовці, частіше декларують відмову від перегляду. Аудиторія каналу частіше ніж населення в цілому спрямовує вільні кошти на освіту дітей;
  • Аудиторія каналу UA:Культура старша та зі статками нижче за середні. 38% аудиторії мають вищу освіту. Найбільша покупка глядачів каналу за 3 роки – необхідна побутова техніка;
  • Профіль аудиторії UA:Крим близький до аудиторії інших каналів суспільного мовлення;
  • UA:Перший на 4му місці за рівнем довіри каналу і на 3му за рівнем довіри новинам. У цілому довіра новинам низька у всіх каналів;
  • UA
  • Найбільшу цікавість викликає внутрішня політика, проте лише 36% аудиторії UA:Перший дізнаються цю інформацію на каналі. Запит на гумор та розваги навіть вищий, ніж запит на політичні новини, але на каналах суспільного мовлення їх критично недостатньо. 38% аудиторії знають програму Погода, 17% - її дивляться;
  • Знання Новин на каналі UA:Крим – 64%; регулярний перегляд - 26% від аудиторії каналу;
  • Цінності аудиторії UA: Перший: здоров’я  на першому місці за важливістю в аудиторії каналу.
  • Цінності аудиторії UA: Культура: Сімейні цінності мають високий рівень задоволеності, матеріальний – низький; також є стурбованість станом здоров’я.
  • інності аудиторії UA: Крим: Потреби щодо матеріального забезпечення та стану здоров’я залишаються актуальними та незадоволеними.
  • Дозвілля аудиторії UA: Перший. Аудиторія каналу у вільний час полюбляє займатися присадибною ділянкою та читати. Телевізор дивляться приблизно так само як і населення в цілому
  • % аудиторії UA:Перший, що має улюблені передачі, обирають новини

Завантажити презентацію з результатами дослідження можна за посиланням.

Джерело: UA: Cуспільне мовлення.

 *Проект Ради Європи «Зміцнення свободи медіа і створення системи Суспільного мовлення в Україні» має на меті зміцнити роль медіа та Суспільного мовлення як інструментів для досягнення консенсусу в суспільстві. Проект впроваджується в межах Плану дій Ради Європи для України на 2015-2017 роки.

Слідкуйте за новинами медійних проектів Офісу Ради Європи в Україні  на Facebook: https://www.facebook.com/CoEUPSIS   та на Twitter @UkraineCoE 

Дізнатись більше інформації можна на сайті Офісу Ради Європи в Україні:  https://www.coe.int/en/web/kyiv/freedom-of-media-in-ukraine

Публікації Проекту знаходяться за посиланням: https://issuu.com/mediaprojects_coe
Київ, Україна 22 лютого 2018
  • Diminuer la taille du texte
  • Augmenter la taille du texte
  • Imprimer la page