ПРОЄКТ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ ТА РАДА ЄВРОПИ ПРАЦЮЮТЬ РАЗОМ ДЛЯ ЗМІЦНЕННЯ СВОБОДИ МЕДІА В УКРАЇНІ»

Back Офіс Ради Європи в Україні долучився до Радіодиктанту національної єдності

9 листопада 2021 р. з нагоди Дня української писемності та мови відбувся XХI Радіодиктант національної єдності, організований Суспільним мовником.

У читальній залі Національної бібліотеки імені Вернадського диктант писали Стен Ньорлов, Голова Офісу Ради Європи в Україні, та Галина Смірнова, керівниця Спільного проєкту Європейського Союзу та Ради Європи «ЄС та Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні», разом із відомими українцями, представниками посольств та старшокласниками.

Диктант також могли написати глядачі, слухачі теле- і радіоканалів Суспільного, а також підписники цифрових платформ Суспільного.

Текст диктанту створив та диктував письменник Юрій Андрухович.

Написання радіодиктанту стало вже доброю традицією, яку продовжує розвивати Суспільний мовник. Ініціатива об’єднує не лише українців з усіх регіонів України та різних куточків світу, але й іноземців, які вивчають українську мову.

«Радіодиктант - це популярний об’єднавчий проєкт Суспільного мовника, до якого долучається щороку все більше учасників з усього світу. Я вивчаю українську мову і був радий долучитися до написання радіодиктанту сьогодні»,- зазначив Стен Ньорлов, Голова Офісу Ради Європи в Україні.

Суспільне мовлення - це фактор соціальної згуртованості та об’єднання всіх осіб, груп і спільнот. Відповідно до стандартів Ради Європи, Суспільне мовлення має особливу місію і життєво важливу роль як невід’ємна складова забезпечення інформаційного плюралізму та єдності в суспільстві. Суспільне шляхом надання загальнодоступних всебічних програмних послуг інформаційного, освітнього, культурного та розважального характеру служить утвердженню цінностей сучасного демократичного суспільства (зокрема поваги до прав людини, культурних відмінностей та політичного плюралізму).

Підтримка суспільного мовника є одним з ключових пріоритетів в медійній сфері Плану дій Ради Європи для України на період 2018-2022 роки.

Київ, Україна 9 листопада 2021 р.

Diminuer la taille du texte
Augmenter la taille du texte
Imprimer la page

ПРО ЩО НАШ ПРОЄКТ?

«Європейський Союз та Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні» (надалі - Проєкт) є одним із трьох компонентів Спільного Проєкту Європейського Союзу та Ради Європи «Європейський Союз та Рада Європи працюють разом задля зміцнення прав людини в Україні». Проєкт має на меті зміцнити роль медіа, їхню свободу та безпеку, а також суспільне мовлення як інструментів для досягнення консенсусу в українському суспільстві у відповідності до пріоритетів, зазначених у Плані дій Ради Європи для України на 2018-2021 рр., а також Угоді про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом, що була ратифікована у вересні 2014 року.

Проєкт ставить перед собою шість основних завдань:

Посилення системи Суспільного мовлення в Україні;
Зміцнення місцевих друкованих видань, які пройшли реформу роздержавлення;
Безпека журналістів та боротьба з безкарністю за злочини щодо свободи вираження поглядів, зокрема створення національного механізму швидкого реагування для захисту журналістів;
Ухвалення аудіовізуального законодавства та зміцнення спроможності Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення;
Поліпшення доступу до публічної інформації для медіа та суспільства;
Збалансоване та професійне висвітлення виборів, боротьба з пропагандою та інформаційним безладдям, забезпечення інформаційної безпеки у відповідності до європейських стандартів.

Проєкт є продовженням підтримки реформ у сфері медіа в Україні після завершення проєкту Ради Європи «Зміцнення свободи медіа, доступу до інформації та посиленням системи Суспільного мовлення в Україні», що впроваджувався з 1 липня 2018 року до 31 серпня 2019 року в межах Плану дій Ради Європи для України на 2018 - 2022 рр.

БЮДЖЕТ ТА ТРИВАЛІСТЬ ПРОЄКТУ

Загальний бюджет Проєкту становить 1 268 000 євро.

Проєкт впроваджується до 9 квітня 2022 року.

СИТУАЦІЯ У СФЕРІ МЕДІА В УКРАЇНІ

Після Євромайдану та Революції Гідності у 2014 році Україна доклала значних зусиль задля відображення європейських стандартів у своїй національній законодавчій базі та практиці у сфері медіа, свободи вираження поглядів та інформаційного суспільства. Ключові реформи були розпочаті, їх основою стало прийняття законодавства про Суспільне мовлення, прозорість медіавласності, реформування державних та комунальних друкованих медіа. Був створений український Суспільний мовник – ПАТ «НСТУ», а також прийняті стратегічні документи для його функціонування, зміцнено його потенціал. Також було розроблено ефективний механізм співпраці України з Платформою Ради Європи щодо безпеки журналістів.

Україна досягла значного прогресу в реформах у сфері медіа. Однак досягнуті результати все ще не є стійкими, і необхідно докласти подальших зусиль для того, щоб забезпечити їхню стабільність.

Незважаючи на значний прогрес досягнутий до цього часу, Суспільний мовник залишається серйозно недофінансованим, а його структура потребує подальшої оптимізації.

У сфері безпеки журналістів у 2018 році зросла кількість нападів на журналістів, тоді як розслідування таких справ залишаються значною мірою неефективними. Вузьке визначення «професійної діяльності журналіста» у Кримінальному кодексі України не охоплює журналістів електронних медіа, блогерів, операторів та інших медіаучасників, а їхній захист залишається проблемою.

На разі розробляється законопроєкт «Про аудіовізуальні послуги». Угода про Асоціацію з Європейським Союзом містить зобов’язання України наблизити своє законодавство у сфері медіа до положень Директиви ЄС щодо аудіовізуальних медіапослуг.

Об’єктивне, збалансоване та неупереджене висвітлення виборів в Україні залишається серйозною проблемою. Політична реклама під час та у період між виборчими процесами, прихована реклама, велика кількість фейкових новин та пропаганди, свобода вираження поглядів та етичні норми для журналістів залишаються топ-темами публічного обговорення.

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ ПРОЄКТУ

Вдосконалення системи управління Суспільного мовника, яка була б фінансово стабільною та редакційно незалежною для виконання функції суспільного медіа;
Завершення реформи комунальних друкованих видань, зміцнення їх спроможності надавати якісну журналістику на місцевому рівні;
Посилення безпеки медіаучасників завдяки гарантованому законодавством захисту та ефективному національному механізму швидкого реагування для захисту медіаучасників;
Ухвалення і впровадження Закону «Про аудіовізуальні медіапослуги» у відповідності до Директиви ЄС про аудіовізуальні медіапослуги та стандартів Ради Європи, що забезпечує незалежність Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення;
Забезпечення доступу до публічної інформації та прозорості діяльності розпорядників публічної інформації;
Здійснення ефективного регулювання висвітлення виборів у медіа, запровадження механізмів для боротьби з інформаційним безладдям та пропагандою, що в результаті сприятиме збільшенню прозорості виборчого процесу.

ПАРТНЕРИ ПРОЄКТУ

Ключовими партнерами Проєкту є ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» (ПАТ «НСТУ»), Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення, Комітет ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики, а також з питань свободи слова, профільні міністерства, Офіс Президента України, Державний комітет телебачення і радіомовлення України, Уповноважений ВРУ з прав людини, правоохоронні органи України, Центральна виборча комісія, навчальні заклади, організації громадянського суспільства, що працюють у сфері медіа, відповідні професійні асоціації та інші.