З огляду на зростання викликів, що постають у зв’язку зі штучним інтелектом і цифровими платформами - від поширення дезінформації та упередженості алгоритмів до нестачі прозорості та громадського контролю - Рада Європи розробила та у 2024 році ухвалила Рамкову конвенцію про штучний інтелект, права людини, демократію та верховенство права. Ця Конвенція стала першим у світі юридично зобов’язуючим міжнародним договором у сфері ШІ та визначає комплексну правову основу для того, щоб розвиток і використання ШІ відбувалися з урахуванням основоположних прав і демократичних цінностей. Документ передбачає ключові зобов’язання щодо поваги до людської гідності й автономії, прозорості та нагляду, недискримінації, захисту приватності, надійності та безпеки інновацій, а також участі громадськості у формуванні систем ШІ, які впливають на окремих осіб і суспільство в цілому.
Ці проблеми - а також необхідність узгодженої міжнародної відповіді - були в центрі уваги на 20-му Форумі ООН з управління Інтернетом (IGF), де, серед іншого, обговорювалися питання, як застосувати моделі управління, засновані на правах, до штучного інтелекту та цифрових платформ, а також як юридичні й політичні інструменти можуть допомогти захистити демократичний діалог у світі, що стає дедалі технологічно складнішим.
Попри цей важливий крок, багато складних і змінних питань досі залишаються предметом громадських і експертних дискусій - зокрема щодо ролі та відповідальності цифрових платформ, регулювання контенту, створеного штучним інтелектом, а також нагальної потреби у цифровій грамотності в епоху маніпуляцій алгоритмів.
У цих дискусіях Україну представляла Ольга Петрів, юристка у сфері ШІ Центру демократії та верховенства права, а також членкиня Комітету з розвитку ШІ при Міністерстві цифрової трансформації. Її участь було забезпечено за підтримки проєкту Ради Європи «Захист свободи слова і свободи медіа в Україні - Фаза II».
У своєму виступі Петрів наголосила на загрозі дезінформації, створеної за допомогою ШІ, яка зростає, особливо в контексті агресивної війни Росії проти України та кампаній іноземного впливу.
Петрів підкреслила, що посилення знань про ШІ серед молоді є надзвичайно важливим, адже освіта залишається найефективнішим методом захисту від маніпуляцій алгоритмів. Навчати дітей, як працюють алгоритми, і як критично ставитися до інформації, яку вони споживають - це не лише механізм захисту, а й довгострокова інвестиція у демократичну стійкість.
«Україна активно працює над розвитком етичного штучного інтелекту - ми вже запустили процес саморегулювання. Це - важливий крок у боротьбі з дезінформацією. Але вона неможлива без роботи з майбутнім поколінням - тими, хто вже зовсім скоро формуватимуть фундамент нашого суспільства. Якщо ми не навчимо дітей, як думати, хтось інший обов’язково навчить їх, що думати. Тому сьогодні ми повинні формувати не лише політику щодо ШІ, а й покоління, здатне мислити критично», - заявила вона.
Участь Петрів у IGF є логічним продовженням її тривалої роботи в міжнародному урядуванні штучним інтелектом. Під час попередньої фази проєкту вона активно долучалася до експертних засідань Комітету зі штучного інтелекту (CAI), де подавала юридичні пропозиції до проєкту Конвенції зі ШІ. Її внески були спрямовані на підвищення прозорості, підзвітності та інклюзивних механізмів контролю, особливо з урахуванням українського досвіду протистояння гібридним загрозам та потреби впроваджувати заходи безпеки у швидкозмінних цифрових середовищах.
Постійна співпраця Ольги Петрів за підтримки проєкту гарантує, що правові та політичні перспективи України будуть відображені в розробці глобальних стандартів у сфері штучного інтелекту. У майбутньому вона братиме участь як експертка у навчальних заходах для журналістів-початківців в Україні, допомагаючи вирішувати етичні та правові питання використання штучного інтелекту в журналістиці - сфері, де можливості для інновацій все частіше співіснують із серйозними ризиками для доброчесного контенту та довіри громадськості.
Проєкт Ради Європи «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні – ІІ Фаза» (SFEM-UA) реалізується Департаментом Ради Європи зі співпраці у сфері свободи слова у межах Плану дій Ради Європи для України «Стійкість, відновлення та відбудова» на 2023–2026 роки.
