Європейська комісія «За демократію через право» (Венеційська комісія Ради Європи) під час своєї 132-ї пленарної сесії 21-22 жовтня 2022 р. ухвалила СПІЛЬНИЙ ВИСНОВОК AMICUS CURIAE З ДЕЯКИХ ПИТАНЬ, ПОВ’ЯЗАНИХ З ОБРАННЯМ ТА ДИСЦИПЛІНАРНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ЧЛЕНІВ ВИЩОЇ РАДИ ПРАВОСУДДЯ.

1 липня 2022 року виконуючий обов’язки Голови Конституційного Суду України пан Сергій Головатий звернувся до Венеційської комісії з запитом amicus curiae щодо окремих питань, пов’язаних з обранням та притягненням до дисциплінарної відповідальності членів Вищої ради правосуддя України. У клопотанні Конституційного Суду України про надання висновку amicus curiae йдеться про Закон від 14 липня 2021 року № 1635-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльність дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя»

Висновок AMICUS CURIAE був підготовлений спільно експертами Венеційської комісії та Генерального Директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи.

У цьому висновку amicus curiae викладено низку думок щодо судових реформ, у тому числі щодо попереднього проекту закону, який розглядається Конституційним Судом України. Зокрема, експерти зазначили про те, що  відсутність цілісного підходу з боку української влади, на яку вказувалося в цих висновках, призвела до появи різноманітних, іноді суперечливих законодавчих актів. Імплементація деяких поправок ще не була завершена, коли були внесені нові поправки. Зі свого боку, Венеційська комісія та DGI усвідомлюють серйозні виклики, з якими зараз стикається Україна. З огляду на напад Росії на Україну зрозуміло, що замість цілісних реформ, які Комісія відстоювала роками, проводяться лише часткові реформи.

Постійною темою в цих висновках є занепокоєння щодо функціонування органів судової влади, тобто Вищої ради правосуддя (та її взаємозв’язку з Вищою кваліфікаційною комісією суддів України), включаючи сумніви щодо доброчесності її членів. Тому Комісія та DGI підкреслили важливість «послідовності»: судова реформа, яка не торкатиметься функціонування ВРП та доброчесності її членів, приречена на провал. На цьому тлі створення Етичної Ради Комісія оцінює «досить схвально».

Наголошується, що встановлення процедури, яка може призвести до звільнення діючого члена Вищої ради правосуддя, якщо його визнано неетичним, не суперечить принципу незалежності.

Зокрема у Висновку також йдеться про те, що суддям і членам ВРП може бути важко прийняти включення міжнародних експертів до Етичної Ради, але важливо боротися з лихом корупції, не створюючи нестабільності та її посилення (корупції). Саме корупція послаблює суверенітет держави.

У Висновку наголошується, що Етична рада не ставить під загрозу незалежність судової влади чи суверенітет України. Однак є і проблематичний момент. Це тримісячне обмеження для органів, що здійснюють обрання чи призначення та автоматичне звільнення діючих членів, у випадку, якщо ці органи не діють за рекомендацією Етичної ради.

 З повним текстом Висновку можна ознайомитись за посиланням: https://www.venice.coe.int/webforms/documents/?pdf=CDL-AD(2022)023-e