Попри те, що Україна цього року посіла 55-те місце серед 180-и країн у Всесвітньому індексі свободи преси «Репортерів без кордонів», покращивши свої показники на декілька позицій, ризики для свободи медіа в умовах агресивної війни Росії проти України залишаються. Серед них один із ключових - використання юридичних механізмів тиску на журналістів.
Відповіддю на це стала розробка українського законодавчого пакета щодо протидії SLAPP (стратегічні позови проти участі громадськості) з урахуванням Рекомендації Ради Європи CM/Rec(2024)2 та Директиви ЄС 2024/1069. Його підготувала робоча група під керівництвом Ярослава Юрчишина, голови Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова, за експертної та фінансової підтримки проєкту Ради Європи «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні – Фаза ІІ».
«Ця реформа стосується не лише узгодження українського законодавства із європейськими стандартами - йдеться про демократичну стійкість. Захист журналістів зміцнює демократію, сприяє публічній дискусії та пришвидшує європейський інтеграційний шлях України. Рада Європи й надалі підтримуватиме Україну у впровадженні ефективної системи протидії SLAPP. Наші колеги в Києві відкриті до подальшої співпраці з партнерами у цій сфері», - зазначила Аліна Татаренко, керівниця Відділу співробітництва з питань свободи слова Ради Європи, відкриваючи круглий стіл з обговорення законодавчого пакету. Вона наголосила, що протидія SLAPP є необхідною для того, щоб журналісти, медіа та громадянське суспільство могли брати участь у суспільних дебатах без страху залякування чи зловживання судовими процедурами.
За словами Ярослава Юрчишина, метою законодавчої ініціативи є створення не формального, а дієвого механізму захисту журналістів та громадських активістів. Він зауважив, що методи тиску на них зазнали суттєвих змін. Якщо у 1990-х роках основними загрозами були фізичний тиск, прямі напади та силове перешкоджання професійній діяльності, то сьогодні дедалі частіше застосовуються більш “витончені” інструменти впливу. Зокрема, йдеться про судові позови, які можуть бути спрямовані на виснаження редакцій, ускладнення журналістської роботи або блокування суспільно важливих розслідувань.
Особливу увагу учасники дискусії приділили вразливості регіональних медіа та незалежних журналістів, які часто не мають достатніх ресурсів для ефективного юридичного захисту. Як приклад наводилася справа журналістки із Закарпаття Олени Мудрої, яка зазнає правового та інформаційного тиску (зокрема - через судові позови та дискредитаційні кампанії) після висвітлення екологічних зловживань з боку місцевої влади.
Подібну ситуацію ілюструє й випадок журналістки «Четвертої влади» Мирослави Примак, яка повідомляла про втручання у роботу редакції та власну професійну діяльність після публікації журналістських розслідувань, що також супроводжувалося спробами юридичного та інформаційного тиску.
Рада Європи підтримує Україну у впровадженні анти-SLAPP механізмів уже протягом кількох років. У 2024 році проєкт Ради Європи організував консультації за участі журналістів, суддів, правоохоронців та представників громадянського суспільства, за результатами яких були підготовлені рекомендації щодо впровадження анти-SLAPP механізмів відповідно до стандартів Ради Європи та Європейського Союзу.
У 2025 році Рада Європи підтримала діяльність спеціальної робочої групи при Комітеті Верховної Ради України з питань свободи слова у співпраці з Міністерством культури України, а також організувала декілька міжнародних навчальних заходів для українських суддів та медіаюристів. Напрацьовані рекомендації та практичний досвід стали основою для підготовки законодавчого пакета.
У лютому 2026 року Рада Європи надала юридичний висновок щодо запропонованих законодавчих змін. Протягом періоду публічного обговорення законодавчого пакету з боку суддівського корпусу, академічної спільноти та громадських організацій були надіслані додаткові коментарі. Вони були презентовані під час заходу і будуть розглянуті робочою групою. До кінця травня планується фінальне доопрацювання всіх пропозицій.
Паралельно проєкт Ради Європи продовжує підтримувати ініціативи, спрямовані на боротьбу з безкарністю за злочини проти журналістів та посилення співпраці між медіа й правоохоронними органами, зокрема, у рамках реалізації кампанії Ради Європи «Журналісти мають значення».
Проєкт Ради Європи «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні – Фаза ІІ» (SFEM-UA - Фаза ІІ) реалізується Департаментом Ради Європи зі співпраці у сфері свободи слова у межах Плану дій Ради Європи для України «Стійкість, відновлення та відбудова» на 2023–2026 роки.
