Страсбург, 3 грудня 2021 – Комітет міністрів Ради Європи, яка об’єднує 47 держав, наполегливо закликав органи влади України, на найвищому політичному рівні, подолати наявну інерцію і дотриматися зобов’язання вирішити повторювану структурну проблему переповненості місць тримання під вартою, неналежних матеріальних умов тримання під вартою та відсутності ефективних засобів правового захисту. Комітет висловив глибокий жаль з приводу відсутності конкретного прогресу щодо імплементації кількох груп рішень Європеського суду. У тому числі, йдеться про пілотне рішення (*) у справі Сукачов проти України. У цьому рішенні Суд встановив граничний строк – до 30 листопада 2021 – для запровадження превентивних та компенсаторних засобів правового захисту щодо умов тримання під вартою, несумісних із абсолютною забороною жорстокого поводження згідно з Європейською конвецією з прав людини.
Проміжна резолюція Комітету (**) в цих групах справ була опублікована після його останнього засідання щодо нагляду за виконанням рішень ЄСПЛ. У цих групах Комітет розглядає більше, ніж 100 рішень Європейського суду проти України. Це підкреслює нагальну необхідність реформи пенітенціарної системи в Україні. Починаючи з першого рішення, що датоване ще 2005 роком, ці рішення стосуються, в основному, нелюдського та/або такого, що принижує гідність, поводження у зв’язку з переповненістю, неналежними матеріальними умовами та неналежним харчуванням в установах поліції, слідчих ізоляторах та в’язницях, а також під час транспортування між установами для тримання під вартою чи до судів та відсутністю превентивних та компенсаторних засобів правового захисту.
Комітет міністрів зауважив, що певні кроки були вжиті органами влади в Україні для покращення умов тримання під вартою, і було ініційовано процес обговорення щодо встановлення внутрішніх засобів правового захисту від неналежних умов тримання. Однак, як вказав Комітет, цих кроків недостатньо для встановлення конкретного прогресу в цих сферах, особливо в межах строку, визначеного Судом.
Комітет зауважив, що ці недоліки, спричинені збоями у функціонуванні української кримінально-виконавчої системи, мають серйозні гуманітарні наслідки для тих, хто досі перебуває під вартою, і створюють додатковий невиправданий тягар для Конвенційної системи, що призводить до повторних заяв, поданих до Суду, щодо невирішених проблем.
Комітет міністрів нагадав про абсолютний характер заборони катувань або нелюдського чи такого, що принижує гідність, поводження чи покарання, та відзначив, що обов’язок виконувати рішення Суду згідно із статею 46 Європейської конвенції з прав людини передбачає обов’язок держави вжити необхідних кроків для вирішення проблеми. КМРЄ наполегливо закликав органи влади першочергово та невідкладно приняти заходи загального характеру, необхідні для дотримання вимог пілотного рішення Сукачов проти України та окремих рішень у цих групах щодо різних пов’язаних питань, виконання яких триває.
Комітет міністрів заохотив органи влади використати всі можливості технічної допомоги, доступної від Спільного Проекту Європейського Союзу та Ради Європи у цій сфері, та вирішив повенутися до розгляду цієї групи справ у вересні 2022 щонайпізніше.
(*) Європейський суд ухвалює пілотні рішення у справах, які вказують на структурну проблему у національній правовій системі. Така проблема системно шкодить відповідності внутрішньої системи Конвенції, та здатна призвести до багаточислених нових заяв поданих до Суду, що стосуватимуться тієї ж самої теми. У таких справах Суд не лише встановлює порушення Європейської конвеції з прав людини у конкретній справі, але і визначає системну проблему та надає Уряду чіткі вказівки щодо типу заходів виправлення ситуації, необхідних для її вирішення та в деяких випадках встановлює строки для вирішення проблеми.
(**) Проміжна резолюція є формою рішення, яку приймає Комітет міністрів з метою подолання особливо складних ситуацій, що вимагають окремої уваги та додакових настанов Комітету.
