«Cвобода медіа та безпека журналістів - це незамінні складові демократії». Ці слова Генерального секретаря Ради Європи Алена Берсе стали ключовим ідейним орієнтиром для учасників Засідання Керівного комітету (SCM), яке відбулося 24 червня 2025 року в Києві. Захід відзначив офіційне завершення першої фази та запуск другої фази проєкту Ради Європи «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні – ІІ Фаза» (SFEM-UA).
SCM відбувся в межах Плану дій Ради Європи для України на 2023–2026 роки «Стійкість, відновлення та відбудова». У засіданні взяли участь народні депутати, представники державних установ, громадянського суспільства, журналістської спільноти та міжнародні партнери, аби обговорити досягнення першої фази та визначити стратегічні пріоритети на майбутнє.
Сесію відкрив Голова Офісу Ради Європи в Україні Мачей Янчак із чітким підтвердженням відданості Організації зміцненню демократії через підтримку медійної реформи. Він наголосив на викликах, з якими стикається Україна, особливо в умовах постійних загроз та агресивної війни Росії проти України: «Станом на 6 червня 2025 року з 2022 року загинули 106 медійників, щонайменше 30 – досі в російському полоні. Трагічна загибель Вікторії Рощиної, викраденої та закатованої в російському ув’язненні, нагадує про високу ціну боротьби за правду».
У своєму виступі голова Відділу співробітництва з питань свободи слова Департаменту демократичних інститутів та свобод Ради Європи Аліна Татаренко зазначила: «Це не просто технічна допомога - це стратегічне партнерство заради стійкості демократії».
Вона підкреслила, що завершення медійної реформи має залишатися одним із ключових пріоритетів для України, особливо в контексті її євроінтеграційних прагнень. Рада Європи продовжує тісну співпрацю з двома профільними парламентськими комітетами - з питань гуманітарної та інформаційної політики та з питань свободи слова. У попередній фазі проєкту було підготовлено п’ять юридичних висновків і один політичний документ. «Виклики справді серйозні, - зазначила Татаренко, - і хоча не все залежить від Ради Європи, її підтримка є суттєвою та відчутною».
Микита Потураєв, голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики, порушив тему політичної невизначеності, що супроводжує процес євроінтеграції України. Він зауважив, що коли окремі країни-члени ЄС відкрито блокують або ставлять під сумнів європейське майбутнє України, це неминуче викликає занепокоєння: чи варто Україні продовжувати впроваджувати складні реформи - зокрема в медіасфері - і якщо так, то в якому саме напрямі? На його думку, ці питання варто визнавати відкрито.
У свою чергу, Ярослав Юрчишин, голова Комітету з питань свободи слова, наголосив на важливості зусиль зі звільнення українських журналістів, які перебувають у полоні. Він підкреслив, що попри обмежені ресурси, такі організації, як Рада Європи, відіграють важливу роль - як голос підтримки та солідарності в цій критично важливій сфері.
Запуск ІІ фази: стратегічний крок уперед
Старт другої фази проєкту засвідчує поглиблення зобов’язань за кількома ключовими напрямами:
– Практичне впровадження «Закону про медіа» через розробку підзаконних актів, моніторинг і професійний діалог;
– Інституційна підтримка Суспільного мовника та Національної ради з питань телебачення і радіомовлення;
– Захист журналістів завдяки узгодженим міжвідомчим діям і дотриманню міжнародних стандартів;
– Розширення медіаграмотності, підтримка етичної журналістики та протидія дезінформації;
– Боротьба з позовами типу SLAPP — через законодавчі ініціативи та гармонізацію політик;
– Посилення голосу України на європейських медійних платформах — зокрема в рамках Комітету Ради Європи з питань медіа та інформаційного суспільства (CDMSI).
Передовий досвід і спільна відповідальність
Представники вищої ланки Офісу Генерального прокурора та Міністерства внутрішніх справ разом із представниками громадянського суспільства обговорили шляхи посилення співпраці, вдосконалення механізмів захисту журналістів і забезпечення підзвітності у сфері свободи медіа.
За даними Офісу Генерального прокурора України, журналісти й надалі зазнають серйозних ризиків в умовах агресивної війни Росії проти України: з 2022 року зафіксовано 264 випадки перешкоджання журналістській діяльності - зокрема щодо тих, хто розслідує корупцію та висвітлює суспільно важливі події. В Офісі визнають недоліки в окремих розслідуваннях і вживають заходів для їх усунення, зокрема через посилення підготовки прокурорів, міжвідомчу координацію та заходи, спрямовані на відновлення довіри громадськості та підвищення ефективності інституційної реакції.
Особливе місце в обговоренні посіли виступи - прямі свідчення українських журналістів, які працюють у воєнних умовах. Розслідувач Юрій Ніколов («НашіГроші»), Марія Музичка, адвокатка проєктів Bihus.Info та журналістка-фрилансерка Олена Мудра поділилися переконливими історіями про ризики, з якими вони стикаються - від стеження і залякувань до тиску з боку інституцій, підкреслюючи нагальну потребу у правових і професійних гарантіях.
Олена Мудра заявила про цілеспрямовану дискредитаційну кампанію в медіа, яку вона пов’язує зі своєю професійною діяльністю - зокрема, з появою низки публікацій з неправдивими звинуваченнями та фейками про її доходи, родину та нібито зв’язки з Росією.
“Попри отримання юридичної підтримки та відчуття деякого посилення захисту, журналісти в регіоні й надалі стикаються з наростаючими загрозами - від кампаній з дискредитації та позовів типу SLAPP до спроб витіснити незалежні медіа з інформаційного простору методами, що нагадують 1990-ті або авторитарні режими. В умовах війни, коли переміщені бізнеси впливають на медіа, а правоохоронні органи часто залишаються бездіяльними, незважаючи на публічні звернення, медійна спільнота Закарпаття зазнає зростаючого тиску і системних спроб заглушити критичні голоси”, - зазначила Олена Мудра.
Досвід Bihus.Info демонструє тривалість і масштаб тиску, з яким стикаються розслідувачі в Україні. Одним із прикладів є справа «Семочка», розпочата у травні 2019 року, яка тягнеться вже майже шість років і явно має ознаки SLAPP-позову. Автори розслідування безпосередньо брали участь у судових процесах, на них було пред’явлено позов про моральні збитки понад 500 000 грн, а також накладено тимчасові блокування на рахунки журналістів і медіа.
Такі справи забирають величезні час і ресурси, часто їх ініціюють добре впливові позивачі з можливістю витрачати кошти на безпідставні позови - як у випадку з Комарницьким. Ще одна тривога 2024 року - повідомлення про стеження за редакцією Службою безпеки України (СБУ), яке понад рік розслідує Державне бюро розслідувань (ДБР), але без публічних результатів. Ці тиски, разом із кампаніями дискредитації, зокрема у справі народного депутата Олексія Гончаренка, ілюструють, як державні та політичні діячі іноді зловживають владою. «Ми офіційно зверталися з цими питаннями до парламентських комітетів та Національного агентства з питань запобігання корупції, але ефективної реакції досі немає.» - зазначив він.
Журналіст Юрій Ніколов, який з 2010 року розслідує корупцію в публічних закупівлях, зіткнувся з трьома SLAPP-позовами через висвітлення проваленої воєнної закупівлі боєприпасів. Незважаючи на суспільний інтерес і наявність доказів, справа стоїть на місці в НАБУ, тоді як той же постачальник укладає нові контракти за кордоном.
Позови - у тому числі за короткий коментар на телебаченні - підтримуються впливовими колами й виснажують юридичні ресурси, відволікаючи журналістів від їхньої роботи. Ніколов попереджає, що такий тиск відлякує від висвітлення чутливих тем; його команда створила робочу групу для протидії зловживанню юридичними механізмами проти незалежних медіа.
Завдяки своїй постійній підтримці Рада Європи залишається не лише технічним партнером, а й політичним союзником у захисті незалежної журналістики як суспільного блага - необхідного для прозорості, верховенства права та людської гідності.
Проєкт Ради Європи «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні – ІІ Фаза» (SFEM-UA) реалізується Департаментом Ради Європи зі співпраці у сфері свободи слова у межах Плану дій Ради Європи для України «Стійкість, відновлення та відбудова» на 2023–2026 роки.
