«Війна в Україні стала руйнівною для дітей. Держави-члени Ради Європи повинні подвоїти свої зусилля для захисту та підтримки дітей, які страждають внаслідок жорстокої війни Росії в Україні», – заявила Комісарка Ради Європи з прав людини Дуня Міятович напередодні Всесвітнього дня дитини 2022.
«З 24 лютого ми отримуємо у Європі жахливі повідомлення про те, що діти гинуть, поранені, залишаються сиротами та травмовані внаслідок невибіркових або цілеспрямованих нападів на цивільних в Україні. Обстріли з боку Росії продовжують змушувати дітей та їхні родини шукати притулку в холодних підвалах, залишаючи багатьох із них без доступу до найелементарніших потреб, включаючи їжу, воду, електроенергію, медичне обслуговування та освіту. Мільйони дітей були переміщені, і багато з них були розлучені зі своїми близькими. Я закликаю всі країни-члени Ради Європи зробити своїм головним пріоритетом вирішення проблем усіх дітей, які стали жертвами цієї війни. Це включає збільшення гуманітарної допомоги для українського населення напередодні та протягом цієї зими. Це також означає постійне, довгострокове забезпечення гідного житла, охорони здоров’я, освіти та інших базових потреб дітей та їхніх сімей, для яких ще надто рано та небезпечно повертатися додому. Діти, які тікають від війни, також повинні бути захищені від торгівлі людьми, експлуатації та сексуального насильства, де б вони не перебували.
Цього року ми також спостерігаємо новий і особливо жахливий вплив війни на дітей у Європі: примусове переміщення українських дітей до Росії подалі від їхніх сімей та опікунів, про що повідомляють і що документують численні джерела. Після законодавчих змін у Росії, спрямованих на полегшення надання російського громадянства українським дітям, деякі з них були усиновлені в РФ, що виглядає як навмисне використання вразливості цих дітей. Я нагадую рекомендації ЮНІСЕФ про те, що діти, розлучені зі своїми батьками під час надзвичайної гуманітарної ситуації, не можуть вважатися сиротами та не підлягають усиновленню. З цієї причини усиновлення не повинно відбуватися під час або одразу після надзвичайних ситуацій.
Примусове переміщення осіб, які перебувають під захистом, з окупованої території на територію держави-окупанта заборонено відповідно до статті 49 Четвертої Женевської конвенції. Раніше я наголошувала, що стаття 50 тієї самої Конвенції також забороняє зміну окупаційною владою особистого статусу дітей, включаючи громадянство.
Широко поширені та систематичні порушення прав дітей в умовах війни в Україні, в тому числі шляхом умисних дій, які можуть кваліфікуватися як військові злочини та злочини проти людяності, мають бути припинені, а винні мають бути притягнуті до повної відповідальності. Держави-члени Ради Європи повинні підтримувати всі зусилля, спрямовані на пошук і возз’єднання всіх українських дітей, які були розлучені зі своїми сім’ями чи опікунами, з повним врахуванням найкращих інтересів дитини».