10 липня відбулась експертна дискусія щодо частини законопроєкту “Про медіа” 2693-д щодо правового статусу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (далі – Національної ради) та механізму співрегулювання.

Нагадаємо, що на початку липня у Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт №2693-д - доопрацьовану версію законопроєкту «Про медіа», зареєстрованого в грудні 2019 року та повернутого на доопрацювання для повторного першого читання. Перша версія викликала неабиякий суспільний резонанс, до авторів надійшло багато пропозицій та коментарів. Саме тому було прийнято рішення вдосконалити проєкт із врахуванням пропозицій національних та міжнародних експертів.

В оновленій редакції законопроєкту «Про медіа» допрацьовано процедуру здійснення контролю та нагляду у сфері медіа, удосконалено процедури та повноваження регулятора у частині накладання санкцій на суб’єктів у сфері медіа. Також було вдосконалено норми щодо співрегулювання у сфері медіа: уточнено предмет спільного регулювання та конкретизовано процедуру створення органу спільного регулювання.

Микита Потураєв, Голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики зазначив, що законопроєкт містить зрозумілий перелік обмежень, які так чи інакше уже відображені у чинному законодавстві, і не становлять загрози цензури чи тиску на медіа.

Ольга Герасим’юк, голова Національної ради, зауважила, що законопроєкт є результатом серйозної компромісної роботи всіх зацікавлених сторін. «Найгарячішим моментом законопроєкту є створення незалежного, компетентного та дієвого регулятора і створення механізмів для захисту інтересів медіа у стосунках із ним», - підкреслила пані Герасим’юк.

Олена Литвиненко, заступниця голови офісу Ради Європи в Україні нагадала висновки ґрунтовного дослідження про розподіл повноважень інституцій у сфері медіа та інформаційної політики, яке було проведене експертами Ради Європи. Одна з ключових рекомендацій - це ухвалення законопроєкту, в якому необхідно визначити, як зробити Національну раду повною мірою незалежним регуляторним органом. Важливо вдосконалити процедуру призначення членів, яка би дозволила уникнути будь-якої політичної участі у процесі призначення для того, щоб забезпечити, що члени Ради не представляють політичні інтереси. Необхідно підтримати створення ефективної системи застосування санкцій, що дозволяє більш гнучко, поступово, і співрозмірно відповідати на порушення.

«Прийняття законопроєкту 2693-д стане одним із важливих кроків до виконання Україною своїх міжнародних зобов’язань, зокрема тих, які стосуються гармонізації законодавства про медіа зі стандартами Ради Європи, також приведення його у відповідність до Директиви ЄС про аудіовізуальні медіапослуги, що сприятиме виконанню Україною Угоди про асоціацію з ЄС», - зазначила Олена Литвиненко.

Ганна Літвіщенко, голова юридичного управління Національної ради, у своїй презентації зазначила, що до нових повноважень регулятора, що прописані в законопроєкті, належать:

• нагляд та контроль за дотриманням вимог щодо доступу до інформації про події значного суспільного інтересу;
• нагляд та контроль за дотриманням вимог щодо обліку і зберігання програм та примірників друкованих медіа;
• нагляд та контроль за дотриманням вимог щодо мови друкованих та онлайн-медіа;
• нагляд та контроль за дотриманням обмежень щодо змісту інформації та вимог щодо вихідних даних.

Важливо наголосити, що Україна має міжнародні зобов’язання щодо імплементації у національне законодавство норм Директиви Європейського парламенту та Ради 2010/13/ЄС про аудіовізуальні медіа послуги від 10 березня 2010 року зі змінами, внесеними Директивою (ЄС) 2018/1808 від 14 листопада 2018 року, тобто закріпити на рівні закону оновлений комплекс правових норм у галузі аудіовізуальних медіа, який би відповідав європейським стандартам та сучасному рівню технологічного розвитку, спростив державне регулювання галузі, визначив ефективні та сучасні засади захисту прав споживачів на вільне отримання інформації, а також законні механізми визначення і обмеження шкідливого контенту. Про це йдеться і у пояснювальній записці до законопроєкту.

Захід організовано Комітетом ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики, Національною радою України з питань телебачення та радіомовлення у співпраці з Проєктом “Європейський Союз та Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні”, ГО “Платформа прав людини”.