8 липня 2021 р. відбувся онлайн круглий стіл «Створення уповноваженого органу захисту персональних даних та доступу до публічної інформації». Під час заходу учасники та учасниці обговорили перспективи створення в Україні спеціального контролюючого органу з повноваженнями щодо захисту персональних даних та доступу до публічної інформації, міжнародний досвід роботи таких органів, а також новий законопроєкт про наглядовий орган у сфері захисту персональних даних та доступу до публічної інформації.
Організували обговорення Комітет Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин, Комітет Верховної Ради України з питань цифрової трансформації, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини разом зі Спільним проєктом «Європейський Союз та Рада Європи працюють разом задля посилення операційної спроможності Омбудсмана у захисті прав людини».
Питання захисту персональних даних безпосередньо пов’язане з правом на недоторканність приватного життя. Розвиток інформаційних технологій та інтерес до прав людини зробили необхідним встановлення чітких правил, що стосуються персональних даних.
Україна є стороною Конвенції про захист фізичних осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних (Конвенція 108). Проте у травні 2018 року Рада Європи прийняла Протокол CETS № 223, яким було внесено зміни до Конвенції 108. Модернізована Конвенція 108+ враховує більшість викликів, спричинених розвитком інформаційних і комунікаційних технологій та посилює вимоги щодо її імплементації.
«Перед Україною у найближчому майбутньому постане питання щодо ратифікації Протоколу CETS № 223, який вніс зміни до Конвенції 108, а також взяття відповідальності за виконання положень модернізованої Конвенції 108+. Однією з вимог цієї Конвенції є створення контролюючого органу у сфері захисту персональних даних з широким переліком повноважень. Тому гарантії забезпечення його незалежності та визначення його місця в системі органів державної влади є надзвичайно актуальним», - зауважив Дмитро Лубінець, Голова Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин та міжнаціональних відносин.
Також Дмитро Лубінець додав, що нині в Україні повноваження щодо контролю за дотриманням законодавства у сфері захисту персональних даних покладено на Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Проте міжнародний досвід свідчить, що потрібно створювати окремий орган, який буде займатися цими питаннями. У цьому контексті необхідно обговорити порядок призначення керівного складу такого органу, повноваження, гарантії незалежності від інших гілок влади тощо.
У червні народні депутати зареєстрували проект закону України «Про захист персональних даних», одним із завдань якого є модернізація українського законодавства у цій сфері та приведення його у відповідність до європейських стандартів. Проте, як зазначив Тарас Тарасенко, Голова підкомітету з питань прав людини Комітету ВРУ з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин, повноцінна реалізація такого комплексного законопроєкту, у разі його прийняття парламентом, буде неможлива без створення нового органу, який би здійснював контроль за дотриманням законодавства, а також роз’яснювальну роботу.
Стосовно формату створення органу, народні депутати зауважили, що, враховуючи конституційну кризу в Україні, наразі створення нового конституційного органу є мало реалістичним, тому обговорюється можливість створення органу зі спеціальним статусом у структурі виконавчої гілки влади з підпорядкуванням парламенту.
Єгор Чернєв, заступник голови Комітету ВРУ з питань цифрової трансформації, підкреслив, що новий орган захисту персональних даних та доступу до публічної інформації має бути незалежним не лише за повноваженнями, але й за фінансуванням. І додав, що запуск такого органу може коштувати півмільярда гривень, і стільки ж потрібно буде щорічно для його роботи.
Людмила Денісова, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, повідомила, що у порівнянні з 2020 роком кількість повідомлень про порушення права на захист персональних даних збільшилось у 6,5 разів тільки за перше півріччя 2021 року Людмила Денісова пояснила це тим, що громадяни України стали більш обізнаними у питаннях захисту персональних даних, і відповідно цифровізація процесів також створила нові виклики.
Окрім того, Людмила Денісова підкреслила, що під час створення органу важливо врахувати вимоги модернізованої Конвенції 108+, щоб новоствореному органу було надано міжнародний статус незалежності.
Вікторія Гальпєріна, керівниця Спільного проєкту «Європейський Союз та Рада Європи працюють разом задля посилення операційної спроможності Омбудсмана у захисті прав людини», зауважила, що Проєкт готовий надавати експерту підтримку та долучатися до розв’язання проблем захисту персональних даних в Україні, також наголосила на важливості ратифікації Україною Конвенції 108+.
Додаткова інформація:
Спільний проєкт «Європейський Союз та Рада Європи працюють разом задля посилення операційної спроможності Омбудсмана у захисті прав людини» спрямований на підвищення рівня захисту прав людини в Україні та підсилення операційної спроможності Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, зокрема у забезпеченні захисту права на приватність та персональних даних.
Правовий аналіз основних моделей інституалізації державного контролю у сфері персональних даних та доступу до публічної інформації, підготовлений В.Венгером та О.Заярним в рамках Спільного проекту «Європейський Союз та Рада Європи працюють разом задля посилення операційної спроможності Омбудсмена у захисті прав людини»
