Back

ПРЕЗИДЕНТСЬКА ВИБОРЧА КАМПАНІЯ В УКРАЇНСЬКИХ МЕДІА: ПІДСУМКИ

Київ, Україна 22 травня 2019
  • Diminuer la taille du texte
  • Augmenter la taille du texte
  • Imprimer la page
  • Imprimer en PDF
ПРЕЗИДЕНТСЬКА ВИБОРЧА КАМПАНІЯ В УКРАЇНСЬКИХ МЕДІА: ПІДСУМКИ

У понеділок, 20 травня 2019 року, о 10:00 коаліція громадських організацій «Комісія з журналістської етики», «Платформа прав людини», «Український інститут медіа та комунікації» та «StopFake» за підтримки проектів Ради Європи провели заключну прес-конференцію щодо підсумків моніторингу висвітлення в медіа президентських перегонів в Україні.

Загалом українські виборці під час президентських виборів 2019 року опинилися у перенасиченому інформаційному полі через збільшення кількості та розмаїття каналів комунікації, які не використовувалися у попередніх виборчих кампаніях. До традиційних медіа (телебачення, преса та онлайн-видання) додалися соцмережі (Facebook, Twitter, Instagram, YouTube), різні месенджери, зросла вага лідерів думок та блогерів, які використовували нові медіа для просування власної політичної позиції, а відповідно і підтримки того чи іншого кандидата.

 

Незважаючи на різноманітне медіа середовище, ЗМІ лишалися під потужним впливом своїх власників і відкрито протягом усієї виборчої кампанії демонстрували прихильність до конкретних кандидатів і політичних суб’єктів.

Олена Литвиненко, заступниця Голови Офісу Ради Європи в Україні, серед результатів моніторингу відзначила злагоджену та ефективну роботу коаліції громадських організацій та налагодження співпраці коаліції з Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення. «Варто відзначити плідну роботу Комісії з журналістської етики, яка реагувала на можливі порушення Кодексу етики українського журналіста, виявлені в ході моніторингу – розглянула скарги і ухвалила 17 рішень. Окрім цього, Комісія розробила Порадник для журналістів та редакцій «Висвітлення виборів в Україні», зазначила Олена Литвиненко.

«Моніторинг ЗМІ – це ефективний інструмент для залучення до відповідальності тих, хто повинен бути контролером і спостерігачем. Ось чому я вітаю ініціативу громадських організацій з моніторингу, основною метою якого було інформування громадськості про поведінку ЗМІ під час виборів та початок дискусії про об'єктивність і якість повідомлень в ЗМІ, а також сприяння прихильності медіа міжнародним стандартам, поширення кращих практик щодо свободи вираження поглядів і незалежності ЗМІ» – зауважив Расто Кужель, міжнародний експерт Ради Європи. «Я сподіваюсь, що рекомендації, включені в остаточний звіт, будуть корисні для зусиль щодо поліпшення ситуації до наступних виборів», – додав він.

«Ці вибори проходили в умовах наявної олігархічної системи медіа, відсутності сильного Суспільного мовника та зростаючої ролі нових медіа, зокрема соціальних мереж. Порівняно з попередніми кампаніями зросла кількість інформаційних телеканалів, які в режимі цілодобового мовлення висвітлюють політичні процеси в країні. Ця кампанія характеризувалася і безпрецедентно великою кількістю політичних ток-шоу та виборчих марафонів. Загалом інформаційне поле було перенасиченим. Але не думаю, що це позитивний тренд, бо виборцю було дуже складно орієнтуватися в такій лавині інформації» сказала Діана Дуцик, медіаекспертка, виконавча директорка ГО «Український інститут медіа та комунікації».

Соцмережі стали новим викликом під час виборчої кампанії. Вони чинили активний вплив на її перебіг, роблячи при цьому акцент на шоу-складову перегонів, за якою губилася змістовна частина. Саме такий контент користувався популярністю в аудиторії сторінок медіа у Facebook. Ця ситуація потребує нових рішень, зокрема й щодо висвітлення виборчого процесу.

Ольга Юркова, медіаекспертка, співзасновниця «StopFake» підкреслила: «Медіа варто підвищувати рівень знань журналістів не лише у сфері виборчої тематики, а й щодо того, як працюють соціальні медіа, зокрема у виборчих кампаніях, а також того, як працює пропаганда та зовнішні інформаційні впливи. З іншого боку, варто присвячувати цим питанням частину контенту, використовуючи сучасні формати, які мають попит у цільової аудиторії. Така просвіта дозволить аудиторії з більшою ймовірністю зробити усвідомлений вибір і протистояти маніпуляціям».

Суб’єктам виборчого процесу та лідерам думок, розуміючи свій вплив і відповідальність, варто приділяти більшу увагу значущим дискусіям у соцмережах з важливих питань розвитку країни. Це б сприяло підвищенню рівня суспільної дискусії в країні і зміцненню демократії. «Таких дискусій бракувало протягом виборчої кампанії, особливо другого туру, де домінувала емоційна складова», додала Ольга Юркова.

Координаторка медіамоніторингу Єлизавета Кузьменко зазначила, що медіа надає перевагу голосам та обличчям чоловіків, незважаючи на зміни в суспільстві та зростаючий внесок жінок у медіасферу. За даними моніторингу, чоловікам надавалося незіставно більше часу порівняно із жінками на загальнонаціональних телеканалах – 85% ефірного прайм-часу, тоді як жінкам –  лише 15%. Дані моніторингу також підтверджують тенденцію говорити про жінок, а не надавати їм слово.

«З одного боку, з’явилася чутливість до гендерної рівності у деяких журналістів. З другого – вона має несистемний, особистісний характер. Так відбувається через відсутність редакційної політики та прописаних редакційних стандартів реагування на сексизм і дотримання гендерного паритету в ЗМІ», – сказала Єлизавета Кузьменко.

Голова ГО «Комісія з журналістської етики» Андрій Куликов звернув увагу на важливість дотримання стандартів журналістами і журналістками: «Те, як люди, що працюють у засобах масової комунікації, розповідають про вибори, прямо впливає на те, як поводяться під час виборів ті, хто голосує (чи не голосує), а отже визначає наше спільне подальше життя. Ми маємо бути небайдужі у нашій роботі – ця небайдужість має полягати у виконанні професійних обов’язків за професійними стандартами. Досвід, набутий під час цього моніторингу, знадобиться нам не пізніше осені цього року – будуть парламентські вибори. Звісно, хочеться, щоби потреби в моніторингу не було, бо все було б чисто, бездоганно. Але для того, щоби зрештою було так, і потрібен моніторинг», підсумував він.

Нагадаємо, моніторинг здійснювався з січня по квітень 2019 року за підтримки проектів Ради Європи «Підтримка прозорості, інклюзивності та чесності виборчої практики в Україні» та «Зміцнення свободи медіа, доступу до інформації та посилення системи Суспільного мовлення в Україні», що імплементуються у межах Плану дій Ради Європи для України на 2018-2021 рр. Дані для медіамоніторингу збиралися 15 незалежними спеціалістами, які працювали повний робочий день мінімум 5 днів на тиждень.

Команда з моніторингу планує продовжити моніторинг засобів масової інформації під час парламентської виборчої кампанії для того, щоб визначити, чи зміняться вищезазначені тенденції під час виборів до Верховної Ради України.

Повні звіти за результатами моніторингу українською та англійською мовами, новини моніторингу, рішення Комісії з журналістської етики розміщені на сайті ГО «Комісія з журналістської етики» http://www.cje.org.ua/ua/elections.


Контактна Інформація Контактна Інформація
Council of Europe Office in Ukraine
8, Illinska str., 7 entrance, 6 floor
Kyiv 04070, Ukraine
Офіс Ради Європи в Україні
вул. Іллінська, 8, під'їзд 7, поверх 6
Київ, 04070 Україна

Голова Офісу: Мортен Енберг, Представник Генерального секретаря Ради Європи з питань координації програм співробітництва Ради Європи

Head of Office: Мårten Ehnberg, Representative of the Secretary General in charge of the co-ordination of the co-operation programmes in Ukraine

Tel.+38 044 425 60 01 
          +38 044 425 02 62

Fax.+38 044 425 60 01
            (ext.111)
            +38 044 425 02 62

            (ext.111)

kyiv@coe.int

Contact form