Медіа як фундамент демократії та суспільної довіри, адаптація законодавства до європейських норм, стійкість і розвиток українських редакцій під час війни, медіаграмотність і протидія дезінформації, етичні стандарти журналістики, підтримка суспільного мовника, технологічні трансформації галузі, майбутнє друкованих медіа, використання штучного інтелекту в роботі журналістів - ключові теми ювілейного Донбас Медіа Форуму 2025 «Свобода слова vs. Свобода брехні».
Увага учасників була зосереджена на роботі журналістів у зоні бойових дій, визволенні українських журналістів з російського полону, інклюзивності в медіа та ролі українських медіа на міжнародній арені.
«Протягом багатьох років Рада Європи тісно співпрацює з Україною задля розвитку свободи слова, свободи медіа та медійного плюралізму. Сьогодні, на тлі агресивної війни Росії проти України та прагнення України інтегруватися до Європи, ця робота стає врази важливішою», - зазначив у своєму виступі Мачей Янчак, Голова Офісу Ради Європи в Україні.
У рамках проєкту «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні – ІІ фаза» (SFEM-UA) цього року експертами Ради Європи було підготовлено сім юридичних висновків щодо законопроєктів у сфері медіа. Вони охоплюють питання доступу журналістів до публічних установ, регулювання інформаційних платформ, поправки до Кримінального кодексу, у тому числі щодо інформаційних правопорушень в умовах воєнного стану, зміни до Закону «Про рекламу», а також нові адміністративні положення, що можуть вплинути на журналістів та громадських діячів. Однак деякі пропозиції, внесені до парламенту, суперечать європейським стандартам свободи слова і викликають занепокоєння.
Нещодавні законодавчі ініціативи також ставлять під питання свободу медіа в Україні. Зокрема, законопроєкт № 14057, зареєстрований у Верховній Раді 21 вересня, пропонує суттєві зміни до Цивільного кодексу України, які можуть посилити відповідальність за критичні публікації та створити ризики для розслідувальної журналістики. Документ також передбачає, що будь-яка інформація, не підтверджена судовим рішенням, автоматично вважається неправдивою, а за висловлення суб’єктивної думки можуть бути застосовані санкції.
На Форумі було підкреслено роль незалежного суспільного мовника, який забезпечує доступ до достовірної інформації, формує довіру у суспільстві та гарантує представництво всіх громад України. Також наголошувалося, що друковані медіа, попри цифрову трансформацію, залишаються відповідною складовою медіаекосистеми, особливо у регіонах і прифронтових громадах.
Проєкт Ради Європи SFEM-UA забезпечив експертну та технічну підтримку низки ключових сесій Форуму, зокрема:
- «Зміни до медіазаконодавства на шляху до ЄС» - модератор Максим Дворовий;
- «Яке майбутнє чекає на суспільного мовника» - модераторка Наталія Лигачова-Чернолуцька;
- «Українські газети: чи є місце для класичних медіа?» - модераторка Ліна Кущ;
- «Само- та співрегулювання медіаіндустрії» - модераторка Уляна Фещук.
Форум став однією з головних платформ професійного обміну та діалогу у медіасекторі України, що об’єднує журналістів, редакторів, експертів і міжнародних партнерів. Цьогоріч він зібрав понад 1 426 учасників, провів 75 дискусій і воркшопів за участі 88 партнерів, підтвердивши високий рівень зацікавленості у розвитку незалежних медіа, професійних стандартів та інформаційної безпеки України.
Проєкт Ради Європи «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні – ІІ Фаза» (SFEM-UA) реалізується Департаментом Ради Європи зі співпраці у сфері свободи слова у межах Плану дій Ради Європи для України «Стійкість, відновлення та реконструкція» на 2023–2026 роки.
