П’яту весну поспіль польський Краків на кілька днів перетворюється на велике представницьке зібрання цілого континенту: тут відбувається черговий Європейський конгрес місцевого самоврядування.
Характерна ознака цієї події – рівність між собою всіх без винятку учасників незалежно від спільноти, яку вони представляють. Це може бути котрась із столиць, розташованих на Дунаї, Темзі, Сені чи деінде, той чи той кількамільйонний мегаполіс із захмарними висотками з бетону і скла, невелике скандинавське місто серед озер, високогірне альпійське селище, смарагдовий острів у Середземномор’ї чи маленьке карпатське село.

Непересічний документ, ухвалений далекоглядними політиками, що мріяли про Європу без кордонів, – Європейська хартія місцевого самоврядування –наділила всі територіальні громади однаковими правами, а вже від обраної їхніми жителями влади залежить, як вона в межах чинного законодавства своїх країн управляє місцевими справами. Це той становий хребет, на якому донині тримається добробут і заможність столиць, мегаполісів, середніх і малих міст, містечок, селищ та сіл.
І, що приємно усвідомлювати, за роки незалежності наша держава, отримавши потужну експертну підтримку Ради Європи та інших міжнародних партнерів, також запровадила європейську модель місцевого самоврядування, а останні на часі реформи, передусім децентралізація, наповнили його більшими правами і належними фінансами.

Форум як скарбниця новацій
Утім, на згаданий конгрес приїздять здебільшого лідери та управлінці найуспішніших територіальних громад. Цьогорічне зібрання європейського самоврядного активу (7-10 квітня) також не стало винятком з правила: той з його учасників, хто хотів чомусь навчитися, щось запозичити, поділитися власними здобутками із колегами, мав хорошу нагоду зробити це в Кракові.
Тематика блоків і гострих панельних дискусій вражає багатоплановістю: «Бізнес, місцеве самоврядування, політика – конфлікт чи симбіоз?», «Міські лідери та виклики майбутнього», «Хороший господар, менеджер, соціальний активіст: як ефективно управляти муніципалітетом ?», «Енергетичні кластери як імпульс для місцевого і регіонального розвитку», «Профілактична медицина: скільки відповідальності держави, скільки – місцевого самоврядування?», «Переходь на електричне: майбутнє міського транспорту приречене на електромобільність», «Сила в людях: роль і важливість громадянського суспільства»…
Ми зумисне назвали низку проблем, довкола яких дискутували учасники краківського Форуму, щоб наочно показати спільність інтересів місцевих громад різних країн нашого континенту, з яких, немовби із пазлів складається сьогоднішня мапа Європи. Бо велика політика і глобальні проблеми – то царина урядовців і дипломатів. Усім іншим у демократичних країнах успішно опікується найближча до людини місцева влада.

Краківська спікеріада
До складу української делегації ввійшли зокрема і переможці минулорічного Конкурсу «Кращі практики місцевого самоврядування», який організовує Мінрегіон у співпраці з Програмою Ради Європи «Децентралізація і реформа місцевого самоврядування в Україні».
Це популярне на наших теренах творче змагання управлінських здобутків на регіональному та місцевому рівнях, завдяки якому вивчаються вже реалізовані в життя найуспішніші практики, що поповнюють своєрідний державний банк інновацій, і поширюються серед муніципального загалу.

Переможці конкурсу, окрім інших відзнак, отримують нагоду взяти участь у черговому Європейському конгресі місцевого самоврядування. Цього року очільники українських територіальних громад ще й скористалися чудовою можливістю спробувати себе в ролі спікерів і безпосередньо представити свої практики, визнані в Україні кращими, широкому загалу європейських муніципалів.
Приміром, у панельній дискусії «Управління водними ресурсами в муніципалітеті: сталі рішення», де представники науково-дослідницьких установ Німеччини і Швеції задали тон розмові, яскраво звучала аргументована презентація Пирятинського міського голови з Полтавщини Олексія РЯБОКОНЯ. Він достеменно знає тему, а практика управління водогоном в його громаді торік здобула перемогу у відповідній номінації нашого конкурсу «Кращі практики місцевого самоврядування».
Приємно подивував представницьку аудиторію практичними здобутками своєї громади і Тростянецький міський голова з Сумщини Юрій БОВА. Панель «Розумна спеціалізація міст як інструмент розбудови спроможності і залучення прямих іноземних інвестицій» викликала інтерес багатьох присутніх фахівців та управлінців.

Гідно прозвучала в Кракові популярна європейська тематика «Smart (розумна) революція: нові технології у місцевому самоврядуванні». Участь у цій панельній дискусії взяв Дрогобицький міський голова (Львівська область) Тарас КУЧМА. Очолювана ним громада вдало сповідує та наполегливо втілює в життя ідею: «Розумна громада – розумне місто – розумний регіон – розумна держава». Ми вже писали, що за досвідом ІТ-технологій до українського Дрогобича приїздять закордонні муніципали. Вочевидь після презентації пана Тараса в Кракові бажаючих запозичити найрозумніші дрогобицькі інновації в управлінні містом значно зросте.
Учасники форуму – голови невеликих громад уважно слухали ще одного нашого головуючого в тематичному блоці «Розумне село: чи готові ми до цього?» – Немішаївського селищного голову Сергія ЗАМІДРУ. Він не лише поділився своїм управлінським досвідом, а й майстерно модерував загальну дискусію за участю лідерів місцевих громад з Польщі, Португалії, Франції. Це з його легкої руки практика невеликої селищної ради, що зуміла поєднати захоплення старшокласників сучасними технологіями та інтереси місцевої громади, після перемоги в конкурсі «Кращі практики місцевого самоврядування» за 2018 рік вже діє в Україні. А віднині її взяли як приклад ще й європейські колеги.

Квітневі тези, підказані Краковом
Як з’ясувалося, ми вже не лише навчилися старанно опановувати досвід інших, а й вміємо ділитися своїми надбаннями, конкурувати ідеями та сучасними управлінськими новаціями в муніципальному менеджменті. І тут доречно згадати просвітницьку місію Ради Європи, яка ще 2012-го започаткувала в Україні європейський конкурс «Кращі практики місцевого самоврядування», а згодом передала його управління Мінрегіону, що став своєрідним штабом децентралізації у нашій країні.

Цінність цього конкурсу, на мою думку, полягає в тому, що на загал пропонуються не просто гарні ідеї, ефективні стратегії чи сміливі плани, а виважені, перевірені, апробовані в реальному житті конкретні справи. Вони не сховані за сімома замками, доступні і відкриті. Для лідерів громад, зокрема й нових об’єднаних спільнот, визнані на загальноукраїнському рівні інновації можуть слугувати своєрідним підручником при складанні стратегій розвитку та написанні найамбітніших планів. З ними легше уникнути помилок, ходіння манівцями, а шлях досягнення цілей стане коротшим і менш затратним.

До речі, стартував черговий конкурс «Кращі практики місцевого самоврядування» 2019 року. Докладніше про його умови можна дізнатися із офіційного сайту Мінрегіону. А вже восени регіони і громади знову змагатимуться за пальму першості для своєї інновації, яку затим можна буде повезти до Кракова на шостий Європейський форум. «Не баріться!» – нагадують організатори: термін прийому заявок спливає 9 серпня.
Фотогалерея заходу тут.

Матеріал підготувала Ірина НАГРЕБЕЦЬКА, незалежна журналістка, за сприяння Програми Ради Європи «Децентралізація і реформа місцевого самоврядування в Україні»