Шляхи подолання мови ворожнечі у медіа обговорили на регіональній конференції Ради Європи у Загребі

6-7 листопада у м. Загреб (Хорватія) відбулася регіональна конференція «Подолання мови ворожнечі у медіа - роль регуляторних органів та суддівського корпусу». Участь у ній взяли близько 140 учасників та учасниць з 17 країн-членів Ради Європи, в тому числі 5 представників та представниць з України*:

• Ольга Герасим’юк, перша заступниця Голови Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення;
• Ігор Розкладай, член Незалежної медійної ради та головний експерт групи РПР-медіа;
• Оксана Романюк, членкиня Комісії з журналістської етики, виконавча директорка громадської організації «Інститут масової інформації»;
• Максим Дворовий,  секретар Незалежної медійної ради, помічник-консультант Голови Комітету ВРУ з питань свободи слова та інформаційної політики;
• Ірина Остапа, асистентка проекту Ради Європи «Зміцнення свободи медіа, доступу до інформації та посилення системи Суспільного мовлення в Україні».

Організаторами заходу виступили Рада Європи та Агенція з питань електронних медіа Хорватії.

Як зазначив Патрік Пеннінкс, голова Департаменту інформаційного суспільства Ради Європи, у вітальній промові, метою конференції є подивитись на обов’язки та відповідальність, які проголошує стаття 10 Європейської конвенції з прав людини разом із гарантією свободи слова, крізь призму різних точок зору, а саме - регуляторних, саморегулюючих органів, суддівського корпусу тощо, а також визначити роль кожного з них для подолання мови ворожнечі у зв'язку зі стрімким розвитком цифрових  технологій та соціальних медіа.

Перший день заходу був присвячений обговоренню таких важливих тем:

• Європейські стандарти протидії мові ворожнечі та просування культури толерантності;
• Національні підходи до визначення мови ворожнечі у медіа, а також підходи до боротьби з цим явищем;
• Практика Європейського суду з прав людини у цій сфері, яка налічує більше 100 рішень у подібних справах та завжди застосовує індивідуальний (case-by-case) підхід;
• Виклики, що стоять перед національними регуляторними органами та судами, у час бурхливого розвитку цифрових технологій, які, з одного боку, надали нові способи комунікації для суспільства, але з іншого - надали нової сили мові ворожнечі, швидкість поширення та обсяг якої є тривожним для країн-членів Ради Європи;
• Саморегулюючі механізми як важливий елемент співпраці з державними органами задля попередження мови ворожнечі шляхом вироблення кодексів етики,  проведення навчання тощо;
• Роль та відповідальність соціальних медіа та інших інтернет-посередників у боротьбі з мовою ворожнечі та популяризації відповідальної журналістики.

Учасники конференції дізналися, що на сьогодні не існує єдиного визначення мови ворожнечі на міжнародному рівні. Так, Рекомендація R(97)20 Комітету міністрів державам-членам Ради Європи щодо «мови ворожнечі», ухвалена 30 жовтня 1997 року, визначає мову ворожнечі як таку, що охоплює всі форми вираження поглядів, що поширюють, спонукають, просувають та виправдовують расову ненависть, ксенофобію, антисемітизм чи інші форми ненависті, засновані на нетерпимості в тому числі: нетерпимості, вираженої через агресивний націоналізм чи ентоцентризм, дискримінацію чи ворожість щодо національних меншин, мігрантів та нащадків мігрантів.  Юристи Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) неодноразово підкреслювали, що у тлумаченні ЄСПЛ свобода слова може шокувати, ображати або непокоїти, але вона у жодному разі не  може бути виправданням для мови ворожнечі.

Також учасники конференції дізналися про законодавчі новели, спрямовані на боротьбу з мовою ворожнечі -  зокрема у Німеччині у  2017 році було ухвалено закон про соціальні медіа, що зобов’язує великі соціальні медіа, які мають більше 2 мільйонів користувачів з Німеччини, фіксувати скарги користувачів щодо мови ворожнечі, дезінформації тощо, оперативно реагувати на них протягом 24 годин та подавати звіт кожні півроку про результати такої діяльності.

Габріела Чех, директорка з публічної політики для Росії та країн Східної Європи компанії Facebook, повідомила, що компанія Facebook у протидії мові ворожнечі й надалі буде використовувати не проактивний, а реактивний підхід шляхом реагування на скарги користувачів. У даний час компанія набирає нових співробітників, які після проходження відповідного навчання, будуть відповідальні за модерацію контенту та реагування на скарги у конкретному регіоні.

Другий день конференції ознайомив її учасників та учасниць із успішними практиками реалізації проектів із медіаграмотності у Норвегії, Фінляндії, Хорватії та Данії, які в першу чергу покликані навчити дорослих та дітей критичному мисленню. Такі проекти впроваджуються як за підтримки державних органів, так і за ініціативи громадянського суспільства. Також за участі Томаша Бочека, спеціального представника Генерального Секретаря Ради Європи з питань міграції та біженців, обговорили важливу тему мови ворожнечі та міграції, що є особливо гострою у європейських країнах, та ролі позитивного, заснованого на спільних цінностях, висвітлення голосу мігрантів та біженців у медіа.

Фінальні рекомендації за результатами роботи конференції будуть незабаром опубліковані на сайті Ради Європи.

*Українська делегація відвідала конференцію за підтримки проекту Ради Європи «Зміцнення свободи медіа, доступу до інформації та посилення системи Суспільного мовлення в Україні».

Більше про конференцію - https://www.youtube.com/watch?v=HywsPeWzs0Q