|
http://bit.ly/2ylrkPv
У своїй новій доповіді про Україну, опублікованій сьогодні, комісія проти расизму Ради Європи запропонувала ухвалити нові правові положення щодо боротьби з дискримінацією, розслідування злочинів на ґрунті ненависті, інтеграції ромів та солідарності з внутрішніми переселенцями (ВПО). Проте необхідно активізувати зусилля, спрямовані на припинення расистського насильства й ненависті щодо представників ЛГБТ-спільноти та ромів, які домінують в публічному дискурсі, й поліпшити умови життя для ВПО.
«Я сподіваюсь, що влада врахує рекомендації, які містяться в доповіді»,– сказав Генеральний секретар Ради Європи Торб’єрн Ягланд. «Зі свого боку, Рада Європи продовжуватиме співпрацювати з владою України у сфері боротьби з ненавистю та дискримінацією меншин та сприянню толерантності та взаєморозумінню, зокрема через розроблений План дій для України на 2018-2021 рр.».
Європейська комісія проти расизму та нетерпимості (ЄКРН) зазначила, що Закон «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», ухвалений у 2012 році, в значній мірі відповідає її рекомендаціям та що введення в дію положень, які забороняють дискримінацію на основі сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності в Трудовому кодексі у 2015 році було позитивним кроком. Наразі злочини на підґрунті ненависті розслідують спеціальні співробітників поліції. Також було ухвалено Стратегію захисту та інтеграції ромів і вжиті кроки для покращення їхніх можливостей щодо працевлаштування й поліпшення житлових умов.
«Незважаючи на те, що ми вітаємо досягнутий прогрес, існують проблеми, які все ще викликають серйозне занепокоєння»,– сказав Крістіан Ахлунд, голова ЄКРН. «Конфлікт, який триває в Україні, призвів до різкого зростання ненависті за останні три роки й негативно вплинув на вразливі групи в цілому».
У своїй доповіді ЄКРН підкреслює, що внаслідок незаконної анексії Криму Російською Федерацією та збройного конфлікту на сході України, в політичному дискурсі переважає антиросійська риторика. Проте, як повідомляється, у Києві та інших регіонах зафіксовано мало випадків залякування або нападів на окремих осіб чи групи на основі їхньої російської ідентичності.
Незважаючи на те, що в українському суспільстві існує висока ступінь солідарності з ВПО, і більшість із них були прийняті з розумінням та підтримкою у 2014 році, здається, що початкове співчуття наразі зменшується. ВПО стикаються з труднощами під час реєстрації місця проживання, що ускладнює доступ до прав, житла та роботи.
Біженці стикаються з серйозними труднощами в повсякденному житті та під час інтеграції, не мають соціальних пільг, доступу до соціального житла або мовних курсів.
Відсутність документів, які посвідчують особу, залишається проблемою для багатьох ромів, тоді як діти ромів зазнають сегрегації в закладах освіти, мають низький рівень доступу до дошкільних установ, високі показники відсіву та піддаються залякуванням. Роми найчастіше стають об’єктом насильства на ґрунті расової ненависті.
У 2014 та 2015 роках спостерігалось збільшення насильства щодо осіб із ЛГБТ-спільноти. Продовжують надходити повідомлення про насильство на ґрунті расової ненависті, вчинене співробітниками поліції, а також їхнє невтручання, щоб зупинити расистські та гомофобні напади.
ЄКРН надає ряд рекомендацій українській владі. Наступні дві рекомендації вимагають визначити пріоритети, а їхня реалізація буде відстежуватись протягом двох років: зазначити у Кримінальному кодексі сексуальну орієнтацію та гендерну ідентичність в якості обставин, а отже, криміналізувати підбурювання до ненависті на ґрунті гомо/трансфобії; звільнити від сплати судових витрат ромів, які прагнуть підтвердити свою особу з метою одержання документів, що посвідчують особу.
Серед інших рекомендацій – надання повноважень щодо розслідування Уповноваженому Верховної Ради з прав людини; включення сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності в якості обставини Закон «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні»; створення системи збору статистичних даних про інтеграцію ромів; покращення доступу дітей ромів до дошкільних закладів й припинення їхньої сегрегації та залякування в школах; поліпшення доступу біженців до соціальних пільг, житла, освіти, вивчення мов та роботи; вирішення питань житла та зайнятості ВПО та інвестування коштів у їхню інтеграцію; створення незалежного від поліції та прокуратури органу для розслідування правопорушень, пов’язаних із расовою дискримінацією, з боку співробітників поліції.
Звіт охоплює період часу з 2011 року по 23 березня 2017 року. Він не враховує ситуацію в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь, а також в деяких районах Донецької та Луганської областей, які наразі не перебувають під контролем української влади, для якої призначена доповідь та рекомендації.
* * *
ЄКРН – це орган із захисту прав людини Ради Європи, що складається з незалежних експертів, який здійснює моніторинг проблем расизму, ксенофобії, антисемітизму, нетерпимості та дискримінації за такими ознаками, як расова приналежність, національне/етнічне походження, колір шкіри, громадянство, релігія та мова (расова дискримінація). Він складає звіти та видає рекомендації державам-членам
|
