Back Всесвітній день свободи преси – у Києві відбувся круглий стіл

Всесвітній день свободи преси – у Києві відбувся круглий стіл

3 травня 2018 року у Києві відбувся круглий стіл «Свобода слова в Україні: поточний стан та виклики», присвячений Всесвітньому дню свободи преси. Організатори дискусії -  Департамент інформаційного суспільства Ради Європи, проект Ради Європи «Свобода медіа в Україні», що впроваджується в межах спільної програми Європейського Союзу та Ради Європи «Партнерство заради належного врядування», Міністерство інформаційної політики України та громадська організація «Інститут масової інформації».

Захід був організований з метою посилення діалогу та співпраці між державними органами влади, правоохоронними інституціями, громадянським суспільством та міжнародними організаціями задля покращення правового захисту журналістів, забезпечення сприятливих умов для здійсненнями журналістської діяльності та приведення українського законодавства у відповідність до стандартів Ради Європи.

Відкриваючи захід, Олена Литвиненко, Заступниця Голови Офісу Ради Європи в Україні, звернула увагу аудиторії на статтю Комісара з прав людини Ради Європи – Дуні Міятович, у якій вона закликала країни-члени покращити безпеку журналістів. Для цього у статті були запропоновані три практичні заходи, які також були презентовані учасникам круглого столу.

Йоханн Бір, Голова Бюро Східної Європи та Центральної Азії міжнародної організації «Репортери без кордонів» (RSF), зробив огляд оновленого Індексу свободи преси за результатами 2017 року, відповідно до якого Україна піднялася в рейтингу на одну сходинку вище -  із 102 місця на 101. Йоханн Бір зауважив, що попри зменшення кількості порушень в Україні за останній рік, поточне місце України у цьому рейтингу створює ефект розчарування після обіцянок революції 2014 року. Також Йоханн Бір як представник організації-партнера Платформи Ради Європи щодо захисту журналістики та безпеки журналістів, представив учасникам дискусії, як працює вказана Платформа.

Оксана Романюк, виконавча директорка громадської організації «Інститут масової інформації», представила учасникам круглого столу аналітику порушень свободи слова «Барометр свободи слова», яку проводить ГО «Інститут масової інформації». 

Представники Національної поліції України та Міністерства внутрішніх справ України проінформували учасників заходу про поточний стан розслідування конкретних правопорушень щодо працівників ЗМІ та загальну ситуацію із розслідуваннями злочинів, скоєних щодо журналістів в Україні.

Галина Смірнова, старша спеціалістка проекту Ради Європи «Зміцнення свободи медіа та створення системи Суспільного мовлення в Україні», презентувала стандарти Ради Європи, головним чином зосередившись на Рекомендації CM/Rec(2016)4 Комітету Міністрів державам-членам щодо захисту журналістики та безпеки журналістів та інших учасників медіа.

Олександра Яновська, суддя Великої Палати Верховного Суду України, представила Рекомендації експертизи Ради Європи українського кримінального законодавства щодо  безпеки журналістів. Експертиза проводилася у вересні 2017 року, у якій Олександра Яновська була залучена в якості консультантки Ради Європи. Також на заході були обговорені можливі механізми впровадження ключової рекомендації експертизи – розширення визначення «професійної діяльності журналіста» у відповідності до стандартів Ради Європи та прикладів інших країн (наприклад, Сербії).

Учасниками та учасницями жвавої дискусії круглого столу стали майже 70 осіб, в тому числі члени Парламентського Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики, представники Міністерства інформаційної політики України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, а також представники громадянського суспільства та міжнародних організацій.

Київ, Україна 15 травня 2018
  • Diminuer la taille du texte
  • Augmenter la taille du texte
  • Imprimer la page
Про що наш проект?

Проект Ради Європи «Зміцнення свободи медіа та створення системи Суспільного мовлення в Україні» має на меті зміцнити роль медіа та Суспільного мовлення як інструментів для досягнення консенсусу в суспільстві.

 

Хто фінансує Проект та яка його тривалість?

Загальний бюджет Проекту становить 1,93 млн. євро. У 2016 році Проект фінансується з бюджету Ради Європи для виконання Плану дій Ради Європи для України на 2015-2017 роки. Консорціум країн, що зробили внески в бюджет Плану включає 16 країн, зокрема Чехію, Естонію, Фінляндію, Угорщину, Ірландію, Латвію, Ліхтенштейн, Литву, Люксембург, Нідерланди, Норвегію, Польщу, Румунію, Швецію, Швейцарію та Туреччину. Період реалізації Проекту – 01 січня 2016 по 31 грудня 2018 року.

 

Що таке План дій Ради Європи для України на 2015-2017 роки?

План дій для України на 2015-2017 роки є спільною ініціативою Ради Європи та української влади. Його мета  підтримати Україну у виконанні її статутних і специфічних зобов’язань як держави-члена Ради Європи та сприяти вирішенню фундаментальних питань у сфері прав людини та верховенства права в Україні. Ця ініціатива поновлює зобов’язання Ради Європи допомагати Україні в проведенні необхідних реформ у сферах, що належать до компетенції Ради Європи – прав людини, верховенства права та демократії.

У Плані дій відображені пріоритети країни, а також питання, визначені в нещодавніх звітах моніторингових органів Ради Європи, резолюціях та рекомендаціях щодо України. Проекти в рамках Плану дій фінансуватимуться з різних джерел і координуватимуться з Представництвом Європейського Союзу. Фінансування надається із організаційного бюджету Ради Європи, а також із добровільних внесків від країн-донорів і міжнародних організацій.

Банер
Яка поточна ситуація у сфері роботи Проекту?

Рада Європи систематично підтримує процес створення Суспільного мовлення в Україні. Задача перетворення державних мовників у канали суспільного мовлення відповідає стандартам Ради Європи та є одним із зобов’язань України перед Радою Європи, що закріплене Резолюцією 1466 (2005) «Про виконання обов’язків та зобов’язань Україною». Допомога в становленні повноцінного суспільного мовника відповідно до нового законодавства, прийнятого в квітні 2014 року і оновленого в березні 2015 року залишиться ключовим пріоритетом, вказаним у поточному Плану дій Ради Європи для України на 2015-2017 рр.

Україна вступила у вирішальний і критично важливий етап запуску системи суспільного мовлення. Створення юридичної особи суспільного мовника заплановане на початок 2016 року. Проте нормативно-правова база у сфері медіа та спроможність майбутнього суспільного мовника в Україні створювати якісний контент потребують удосконалення. Більше того, надзвичайно важливо реформувати регіональні компанії суспільного мовника, які повинні відповідати стандартам суспільного мовлення і позитивно впливати на медіа-середовище на регіональному рівні, оскільки Україна знаходиться у одному кроці від майбутньої реформи з децентралізації.

27 січня 2016 року Комітет ВРУ з питань свободи слова та інформаційної політики ухвалив Стратегію розвитку законодавства України з питань свободи слова та діяльності ЗМІ відповідно до європейських стандартів в якості стратегічного документу для перегляду українського законодавства.

Закон України «Про доступ до публічної інформації» функціонує із 2011 року. За рейтингом системи RTI український закон є одним із найкращих. З моменту його прийняття у 2011 році нормативно-правову базу щодо доступу до публічної інформації було суттєво покращено шляхом внесення змін до  законодавчих актів. У той же час, як зазначають національні спеціалісти, експерти РЄ і представники громадянського суспільства, залишаються деякі недоліки в застосуванні закону на практиці, які повинні бути вирішеними, особливо зважаючи на те, що доступ до публічної інформації є важливою умовою подолання корупції.

Які очікувані результати Проекту?
  1. Підвищено спроможність системи Суспільного мовлення ефективно управляти переходом від державної компанії. Розроблено регіональну модель суспільного мовлення на основі експертизи.
  2. Підвищено спроможність суспільного мовника для створення контенту високої якості в результаті проведення тренінгів, розроблено і впроваджено внутрішні процедури для підвищення редакційних та професійних стандартів.
  3. Посилено інституційну спроможність Наглядової ради суспільного мовника та її секретаріату. Розроблено необхідні регуляторні документи на основі експертизи та навчальних заходів.
  4. Покращено розуміння представників органів законодавчої і виконавчої влади існуючих європейських стандартів і практик  у сфері свободи медіа та суспільного мовлення.
  5. Поліпшено доступ до офіційних документів та інформації, якою володіють органи влади для медіа та суспільства загалом, в той час як право на приватність та контроль над власними персональними даними захищені.
З ким ми плануємо співпрацювати?

Нашими основними партнерами є Національна Телерадіокомпанія Україна (яка трансформується у Національну Суспільну Телерадіокомпанію України), Комітет ВРУ з питань свободи слова та інформаційної політики, Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення, Державний комітет з питань телебачення та рідомовлення України, Уповноважений ВРУ з прав людини, громадянське суспільство, медіа організації, відповідні професійні об’єднання.

Як залишатись на зв’язку з Проектом?

Якщо ви зацікавлені в діяльності Проекту приєднуйтесь до  сторінки Проекту в Facebook:
https://www.facebook.com/CoEUPSIS.

Контакти:
Офіс Ради Європи в Україні
Вул. Іллінська 8, під’їзд 8, 5 поверх
04070 Київ, Україна
+380443399210