19 січня 2018 р. в ІА «Укрінформ» відбулася прес-конференція «Суспільному мовленню в Україні – рік» з нагоди першої річниці створення юридичної особи Суспільного мовника – публічного акціонерного товариства «Національна Суспільна телерадіокомпанія України» (ПАТ НСТУ). Прес-конферецію організовано в межах проекту Ради Європи «Зміцнення свободи медіа та створення системи Суспільного мовника в Україні» (далі – Проект)*.

У заході взяли участь голова правління та члени Наглядової ради ПАТ НСТУ,  голова Комітету ВРУ з питань свободи слова та інформаційної політики, голова Державного комітету з питань телебачення і радіомовлення України, представники Офісу Ради Європи в Україні, медіа-експерти,  журналісти та представники громадянського суспільства. 

Під час прес-конференції було представлено основні досягнення роботи команди ПАТ НСТУ, обговорено виклики, які постали перед компанією за останній рік, та презентовано подальші перспективи її розвитку.

Тетяна Лебедєва, голова Наглядової ради ПАТ НСТУ, подякувала всім причетним до реформи Суспільного мовлення в Україні за підтримку і додала: «Згадаємо, скільки складної роботи було зроблено до моменту реєстрації і скільки вже нам довелось пережити за цей рік існування НСТУ.  Перераховувати все, згадувати все і обговорювати можна дуже довго».

Зураб Аласанія, голова правління ПАТ НСТУ,  підбив підсумки першого року існування Суспільного мовника, детально розповів, як проходить реформа в регіонах, які структурні зміни сталися в адміністративному та творчому напрямі, окреслив основні виклики та плани на майбутнє. «Це величезний корабель, який треба відчистити і змінити», - сказав він про ПАТ НСТУ.

Вікторія Сюмар, голова  Комітету ВРУ з питань свободи слова та інформаційної політики, зауважила, що перед Суспільним стоять ті ж завдання, що і рік тому -  дати людям якісну інформацію і стати центром, де працюють люди, які розуміють, що таке стандарти в журналістиці: «Суспільне мало би символізувати оновлення всього інформаційного простору України. Виклики перед Суспільним стоять шалені. Суспільне має задати приклад: об’єктивне висвітлення найважливіших подій; стандарти, які б давали можливість людям самостійно з’ясовувати, як вони ставляться до того чи іншого питання; та люди-професіонали.  Ці задачі поступово починають реалізовуватися. Ми бачимо якіснішу картинку, нові програми, формати та підходи до новин. І це дає оптимізм, що команда пішла правильним шляхом». 

Не оминули учасники прес-конференції і найбільш актуального питання для Суспільного мовника – недофінасування. Якщо у 2017 році Суспільний мовник був профінансований на 85%, то у державному бюджеті на 2018 рік для ПАТ НСТУ передбачено лише 776 мільйонів гривень, що фактично складає 50% від обсягу фінансування, передбаченого законом України «Про Суспільне телебачення та радіомовлення».

«Суспільне мовлення – це форпост демократії в усіх європейських країнах. Колишнє державне мовлення, котре дісталося нам у спадок, тепер потрібно перетворити на такий форпост. Підвалини цього форпосту  - це редакційна незалежність, якість контенту і сталість фінансування. Необхідна нова модель фінансування Суспільного», – зазначив секретар Наглядової ради ПАТ НСТУ Вадим Міський.

Галина Смірнова, спеціалістка Проекту, нагадала, що Рада Європи надає безперервну  підтримку створенню Суспільного мовлення в Україні протягом багатьох років та зауважила: «Незалежність Суспільного мовника є ключовою вимогою стандартів Ради Європи в цій галузі, а справжня незалежність базується на належному і сталому фінансуванні. Ми очікуємо, що протягом року Суспільному мовнику буде виділено фінансування, яке гарантується законом, а також, що з часом буде вироблено нову сталу, надійну модель фінансування Суспільного мовлення в Україні».

Відповідно до стандартів Ради Європи (Рекомендацій Комітету міністрів 1996 і 2012 років і Рекомендації ПАРЄ 2009 року), модель фінансування повинна відповідати певним принципам:

• мають існувати надійні і прозорі законодавчі гарантії фінансування суспільного мовлення;
• повинні працювати запобіжникивикористання фінансування з метою здійснення редакційного впливу або обмеження інституційної автономії Суспільного мовника;
• фінансування має здійснюватися на рівні, що відповідає визначеним завданням суспільного мовлення - виконання його місії.

Відео запис прес-конференції знаходиться за посиланням

 *Проект Ради Європи «Зміцнення свободи медіа і створення системи Суспільного мовлення в Україні» має на меті зміцнити роль медіа та Суспільного мовлення як інструментів для досягнення консенсусу в суспільстві. Проект впроваджується в межах Плану дій Ради Європи для України на 2015-2017 роки.

Слідкуйте за новинами медійних проектів Офісу Ради Європи в Україні  на Facebook: https://www.facebook.com/CoEUPSIS   та на Twitter @UkraineCoE 

Дізнатись більше інформації можна на сайті Офісу Ради Європи в Україні:  https://www.coe.int/en/web/kyiv/freedom-of-media-in-ukraine