1 вересня 2022 року Голова Офісу Ради Європи в Україн Стен Ньорлов взяв участь у круглому столі «Протидія дезінформації в умовах воєнних дій», організованому Центром протидії дезінформації.

У своєму вступному слові Стен Ньорлов підкреслив, що Рада Європи регулярно публікує дослідження та рекомендації, щоб надати експертизу державам-членам і громадянському суспільству щодо того, як забезпечити захист прав людини в Інтернеті та онлайн, усунути інформаційний розлад, покращити управління Інтернетом, розвивати співпрацю з бізнес-сектором і розвивати стійкість суспільства та інформаційну грамотність. Як-от:

• Звіт Ради Європи «Інформаційний розлад: на шляху до міждисциплінарного підходу до досліджень і формування політики», який містить комплексний підхід до дослідження дезінформації та пропонує визначення та нову термінологію.
• Резолюція ПАРЄ «Демократія зламана? Як реагувати?» № 2326, в якому ПАРЄ висловила стурбованість поширенням дезінформаційних кампаній, спрямованих на формування громадської думки, тенденціями маніпулювання та іноземним втручанням у виборчі процеси.
• Рекомендація CM/Rec(2018)2 щодо ролі та відповідальності інтернет-посередників.
• Рекомендація CM/Rec(2020)1 щодо впливу алгоритмічних систем на права людини.

Він зауважив, що в контексті протидії дезінформації Рада Європи застосовує підхід, що ґрунтується на правах людини, де основна увага приділяється негативним наслідкам дезінформації саме для реалізації прав людини, зокрема права на вільні та чесні вибори, права на свободу вираження поглядів, права на здоров'я тощо.

Пан Ньорлов наголосив на необхідності об’єднувати зусилля міжнародних національних організацій, платформ соціальних мереж, громадянського суспільства та медіа задля спільної ефективної протидії дезінформації.

Голова Офісу нагадав про ухвалення скоригованого Плану дій Ради Європи для України на 2018-2022 рр, в рамках якого реалізовується Проєкт «Підтримка безпеки журналістів та медіа, доступу до інформації, а також комунікаційної стратегії для Офісу Генеального Прокурора України». Його мета – підтримати українську медіаспільноту у вирішенні актуальних потреб та наслідків російської агресії та війни в Україні. Зокрема, проєкт вже сприяв наданню грантів Суспільному мовнику України та місцевим медіаорганізаціям для підтримки їхньої спроможності працювати під час війни в Україні.

Голова Офісу також запевнив, що удосконалення медіазаконодавства в Україні сприяло б посиленню спроможності реагувати на негативні наслідки дезінформації.

«Законопроект “Про медіа” прийнято в першому читанні, Рада Європи надасть коментарі та рекомендації, які можна буде включити до другого читання для забезпечення кращої відповідності закону стандартам Ради Європи та Європейського Союзу. Також важливо обговорити особливу роль суспільних мовників у контексті дезінформації та пропаганди, на чому наголосила ПАРЄ в Резолюції 2255 (2019). Потрібне потужне, дієздатне суспільне мовлення, здатне протистояти проявам інформаційного безладу. Необхідно подбати, щоб Суспільний мовник України мав усі необхідні ресурси для продовження своєї важливої ​​роботи з інформування громадян України», – підсумував він.

У круглому столі також взяли участь посли Польщі, Латвії, Молдови, Чорногорії, представники посольств Франції, Німеччини, США та Канади, Ради національної безпеки та оборони, Міністерства закордонних справ Міністерства юстиції, Центру протидії дезінформації, Центру стратегічних комунікацій НАТО та інші.