19 серпня 2022 року Проєкт Ради Європи «Підтримка безпеки журналістів та медіа, доступу до інформації, а також комунікаційної стратегії для Офісу Генерального прокурора України» спільно з Міністерством культури та інформаційної політики України провели вебінар «Цифрова безпека журналістів в умовах війни».

Мета вебінару – підвищити рівень знань про безпеку комунікацій під час війни та захисту пристроїв від шкідливого програмного забезпечення журналістів, блогерів, громадських активістів – усіх працівників медійної галузі, хто виконує роль вартового в демократичному суспільстві, а також усіх, хто користується мобільними приладами, соціальними мережами, інтернетом та хмарними сервісами.

Тарас Шевченко, заступник Міністра культури та інформаційної політики України з питань європейської інтеграції, у своєму вступному слові зазначив про важливість цифрової безпеки та роботи журналістів в цілому, особливо під час війни.

«Британська розвідка нині зробила заяву, що Україна досить успішно захищається та відбиває кібератаки Росії. Експерти вважають, що і українська держава, і громадські організації, і бізнес успішно справлялися з інформаційними атаками з боку ворога, ймовірно, проявивши чи не найкращий досвід боротьби з нападами, як напередодні повномасштабного вторгнення, так і протягом нього. Я впевнений, що така оцінка стала можлива завдяки багатьом факторам – і роботі державних органів, і навчальним програмам. Навчання є надзвичайно важливим, і ніколи не можна сказати, що ми вже знаємо достатньо, вчитися потрібно завжди. Нові інформаційні загрози, нові способи збору інформації з’являються, тому і нові засоби боротьби з ними є актуальними», – сказав він.

Стен Ньорлов, Голова Офісу Ради Європи в Україні, зазначив, що Рада Європи продовжує підтримувати національних партнерів та українську медіаспільноту у вирішенні поточних потреб та наслідків війни.

«На жаль, журналісти та засоби масової інформації продовжують бути об’єктами фізичних та цифрових атак, які можуть наражати їх на дискримінацію, небезпеку та навіть смерть під час їхньої роботи. Регулярний моніторинг порушень прав журналістів в Україні свідчить про значне зростання онлайн-погроз, онлайн-цькування, втручання в приватне життя та інших форм порушення прав людини в інтернеті щодо журналістів, блогерів та громадських активістів через публічний характер їхньої діяльності.

Крім того, журналісти щоденно стикаються з ризиками зламу електронної пошти, акаунтів у соціальних мережах, зокрема з метою поширення дезінформації. Найчастішим ризиком нехтування основами цифрової безпеки є втрата важливої ​​інформації. Для журналіста це часто набагато серйозніше, ніж для звичайного інтернет-користувача. Окрім зобов’язань держави захищати журналістів та інших працівників медіа, самі журналісти можуть зробити важливі кроки до безпечнішого життя в інтернеті», – сказав він.

Спікерами вебінару виступили експерти Лабораторії цифрової безпеки, консультанти Ради Європи Ірина Чулівська та Максим Луночкін.

Ірина Чулівська, консультантка Ради Європи, співзасновниця ГО «Лабораторія цифрової безпеки» виділила найвразливіші способи комунікації – телефонні дзвінки та смс, адже мобільний оператор має доступ до місця розташування абонента, інформацію про дзвінки та повідомлення і може їх записувати. Тож необхідно уникати комунікацій телефоном біля лінії фронту (або якщо співрозмовник знаходиться біля лінії фронту) та на високочутливі теми. Інтернет-провадери та власники wi-fi мереж, у свою чергу, мають доступ до сайтів та месенджерів, якими ви користуєтеся. Щоб приховати інформацію від провайдера, можна скористатися спеціальними програмами на кшталт VPN.

Експертка також розповіла про шифрування інформації у різних месенджерах – від пристрою до сервера та від пристрою до пристрою, а також порадила, якими месенджерами слід користуватися, щоб уникнути ризику записів листування (Signal, WhatsApp, Facebook secret chat, Telegram secret chat). Вона також розповіла, як налаштувати двофакторну авторизацію в різних месенджерах, щоб захистити їх від зламу; як перевірити історію активних сеансів, щоб запевнитися, що ніхто сторонній не скористався вашим акаунтом; як налаштувати автоматичне видалення листування в деяких месенджерах тощо.

Ірина Чулівська рекомендувала всім, хто їздить в зону бойових дій, автоматично чистити всі чутливі чати, не забувати регулярно видаляти повідомлення вручну, перейменовувати контакти, що містять слова ЗСУ, СБУ, АТО тощо, вимикати автозбереження медіафайлів та замінювати опцію Touch/Face ID паролем.

Також варто подбати про безпеку електронної пошти, адже там часто зберігаються паролі до акаунтів на інших сайтах, інформація на гугл-диску тощо. Ірина Чулівська розповіла про важливість унікальних паролів, двофакторної авторизації, способів відновлення акаунтів.

Максим Луночкін, експерт ГО «Лабораторія цифрової безпеки», розповів, що найчастіше чує такі запитання: чи потрібно заклеювати камеру на телефоні, чи потрібен антивірус на телефоні, чи добре захищені пристрої Apple, яку антивірусну програму обрати тощо.

За статистикою Державного центру кіберзахисту, основною метою хакерів, що атакують українську інфраструктуру, є кібершпіонаж – дізнатися певну інформацію про діяльність людей, організацій, списки контактів тощо. Згідно з дослідженнями центру, у 2022 році найбільше хакери атакували саме українські ЗМІ.

Шкідливе програмне забезпечення може бути встановлено на будь-які пристрої, незалежно від операційної системи та інших характеристик. Найпоширеніший спосіб – фішинг (вид шахрайства в мережі, часто – підроблені листи, оголошення, сайти, метою яких є виманювання паролів, пін-кодів, контактів тощо), тому важливо не завантажувати файли та не клікати лінки в листах, відправники яких вам не знайомі.

Захистити свої пристрої можна за допомогою легального, ліцензійного програмного забезпечення з сайтів розробників (воно не завжди буває платним), на мобільних пристроях варто завантажувати програми за допомогою офіційних додатків AppStore та GooglePlay. Важливо регулярно оновлювати програмне забезпечення (що значно зменшує ризик пошкодження пристроїв вірусами), користуватися антивірусними програмами (Windows Defender, ESET Security, MacPaw CleanMyMac X, Trail of Bits iVerify). Також не слід забувати про резервне копіювання інформації. Ще один спосіб зменшити ризик появи вірусів на пристроях – не завантажувати непотрібні програми та вчасно видаляти ті, якими давно не користуєтеся.

У вебінарі взяли участь понад 40 слухачів та слухачок.

Раніше Проєкт Ради Європи «Європейський Союз та Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні», запустив курс «Цифрова безпека журналістів та інших представників медіа» на освітній платформі Prometheus. Курс спрямований на навчання медіапрофесіоналів і всіх, хто використовує мобільні пристрої, соціальні мережі, інтернет і хмарні сервіси. Він розповідає, як захищати акаунти, пристрої, запобігати фішингу, хакерству та кібератакам.

Проєкт Ради Європи «Підтримка безпеки журналістів та медіа, доступу до інформації, а також комунікаційної стратегії для Офісу Генерального прокурора України» має на меті підтримати українську медіаспільноту у вирішенні поточних потреб та наслідків російської агресії та війни в Україні.

Стежте за новинами Проєкту в Facebook https://www.facebook.com/CoEUPSIS/.