Вже стало правилом, що серед найуспішніших реформ періоду незалежності обов’язково називають децентралізацію. Існує пряма закономірність: чим демократичніша держава, тим потужнішим у ній є місцеве самоврядування. Зрозуміло, що це не означає просто владу на місцях, наділену повноваженнями застосовувати примус, бо тоді можна було б ставити за приклад будь-яку поліцейську державу. Потужне місцеве самоврядування – це влада, обрана місцевою громадою, спроможна (в тім числі фінансово) вирішувати проблеми місцевої громади й підзвітна місцевій громаді.*

Воєнний стан накладає відбиток не лише на повсякдення кожного з нас, він є викликом для влади загалом. Відповідно до Конституції та Закону України «Про правовий режим воєнного стану» конституційні права та свободи людини і громадянина, як і законні інтереси юридичних осіб, у цей період можуть бути тимчасово обмежені з міркувань національної безпеки. Очевидно, що війна – не найкращий час для відкритості й ліберальних експериментів, але якби ж то на цьому загроза для демократії закінчувалася. Війна відкриває для влади – чи то центральної, чи місцевої – спокусу урізати «зайву» демократію (звичайно ж, заради інтересів національної безпеки), запроваджуючи дедалі більші обмеження й централізуючи систему управління.

Натомість Конгрес місцевих і регіональних влад Ради Європи, попри війну (а може, саме через війну) оголосив конкурс пропозицій, аби підтримати грантами ініціативи органів місцевого самоврядування, які розвиватимуть відкрите врядування та сприятимуть захисту прав людини на місцевому рівні. У результаті було відібрано 10 проєктів, що так чи інакше впроваджують демократичні інновації в громадах, сприяючи прозорості, надійності й ефективності місцевого самоврядування відповідно до положень Європейської хартії місцевого самоврядування:

1. Підвищення рівня обізнаності містян та внутрішньо переміщених осіб щодо їхніх прав та можливостей (м. Білгород-Дністровський Одеської області);
2. Вдосконалення каналів комунікації та інструментів відкритого врядування як передумови для розвитку демократії участі (смт. Більшівці Івано-Франківської області);
3. Створення комплексного фізичного простору для реалізації людського потенціалу (м. Дунаївці Хмельницької області);
4. Створення молодіжного простору «Молодь діє» на базі бібліотеки села в територіальній громаді (м. Звягель Житомирської області);
5. Перетворення частини муніципальної бібліотеки на інноваційний простір для відкритого діалогу між громадянами та представниками влади (м. Кам’янець-Подільський Хмельницької області);
6. Створення освітнього центру як постійного органу в структурі міської ради для залучення недопредставлених груп (ВПО, жінок, молоді) до формування й реалізації місцевих політик (м. Київ);
7. Створення ветеранського центру для успішної реінтеграції ветеранів/ветеранок та надання їм доступу до необхідних ресурсів і послуг (м. Полтава);
8. Створення місцевого «Порталу мешканця», через який буде забезпечено доступ громадян і бізнесу до отримання муніципальних послуг онлайн (м. Тернопіль);
9. Посилення інституційної спроможності механізмів запобігання корупції на всіх рівнях у громаді та забезпечення прозорого процесу післявоєнного відновлення (м. Фастів Київської області);
10. Створення механізмів для ознайомлення цільових груп з їхніми правами й можливостями, а також осередку для їхньої комунікації, розвитку й навчання (м. Шпола Черкаської області).

Що прикметно – і це видно із наведеного вище переліку – переможці конкурсу представляють абсолютно «різнокаліберні» територіальні громади, коли, наприклад, найбільша з них налічує під три мільйони мешканців (це Київ, звичайно ж), а найменша – трохи більше шести тисяч.

Цією другою громадою є Більшівцівська ОТГ з Івано-Франківщини (причому в самих Більшівцях налічується менше двох тисяч мешканців). Заступниця Більшівцівського селищного голови Марія Бойчук зізнається: «Особисто я не мала великої надії, що ми пройдемо. Але був перший тур, ми вийшли до другого – і потім було оголошено, що наш проєкт виграв».

Якщо зайти на веб-сторінку Більшівцівської громади, окрім рубрик, новин, банерів, які ведуть на фейсбук-сторінки місцевих установ (лікарня, ліцей, гімназія тощо), можна також побачити посилання на ютуб-канал Більшівцівської селищної ради та сторінку для подання електронних петицій. Розвиток останніх двох названих каналів – складова проєкту «Відкритий доступ», який реалізується в Більшівцівській громаді за підтримки Ради Європи.

«Наші депутати завжди прагнули більшої відкритості, і якщо її десь бракувало, то не через небажання, а від невміння. І от зараз завдяки проєкту з’явилася можливість це вдосконалити», – каже Марія Бойчук. Проєктом передбачено, що всі депутати селищної ради користуватимуться програмою «Голос», яка не лише уможливить електронне голосування, а й дозволить перевести в електронний формат всі проєкти рішень, вести автоматичний облік відвідуваності засідань депутатами, формувати протокол тощо. Очікується, що використання інноваційної системи не лише дисциплінуватиме депутатів, але й виключить найменшу можливість фальшування рішень, а також заощадить чимало паперу.

Реалізацію проєкту прикарпатці почали також у руслі відкритості, а саме – з вивчення громадської думки: в анонімному опитуванні мешканцям громади пропонується висловитися, що саме слід покращити / які інструменти й канали передусім використовувати для відкритості урядування. «Це робиться не для якогось особистого піднесення, а для загального блага, – пояснює ініціативу Марія Бойчук. – Хочеться чути людей, щоб це був двосторонній зв’язок. Таким чином очікуємо налагодити кращу комунікацію з громадою і стати відкритішими».

Вочевидь, для Кам’янця-Подільського, в п’ятнадцять разів більшого за Більшівці, покращення комунікації з громадою і в громаді є не менш актуальним завданням. До вирішення цієї задачі місто-стотисячник, серед іншого, йде шляхом створення креативних і діалогових просторів. Назва проєкту – «Від сторінок книжок – до творів новаторства» – служить підказкою про те, де створюватимуться ці простори.

«Не секрет, що для великої частини молоді бібліотеки асоціюються з чимось застарілим. Але коли ми проводили один із заходів у центральній міській бібліотеці, то побачили, що вона має потенціал, щоб стати простором активності громади. Читальний зал у ній вже зараз є місцем, куди приходять не лише почитати книжки, але в якому проходять тренінги, виступи бардів тощо. Тож ми з допомогою гранту Ради Європи запланували зробити там невеликий поточний ремонт, якісніше освітлення, купити великий телевізор, поставити нові столи й зручніші крісла – і надати новий зміст цьому простору», – пояснює заступник Кам’янець-Подільського міського голови Вадим Мендограло.

Називатиметься перезавантажений простір «Мейкерспейс», тобто простір творців. Читальний зал, за задумом, продовжуватиме функціонувати як «антикафе», коворкінг, в якому, як і раніше, можна буде почитати книгу, але, крім того, також скористатися додатковим функціоналом: провести зустріч, зайнятися цифровою творчістю тощо.

Для «Мейкерспейсу» вже розробляється нова айдентика (бренд-бук, стилістика, шрифти), заплановано проведення майстер-класів з 3D-друку, стратегічної сесії з напрацювання концепції «міста майбутнього» тощо.

«Утвориться ком’юніті молодих людей, які будуть там працювати, оживлювати простір», – упевнений Вадим Мендограло. Більше того, якщо реалізація пілотного проєкту буде вдалою, в Кам’янці-Подільському планують поширити цей досвід – навіть власним коштом міста – й на інші бібліотеки (всього їх у Кам’янці-Подільському два десятки). «Успіхом буде, як мінімум, збільшення кількості відвідувачів бібліотеки. Але наша мета – перетворити бібліотеки на «третій простір», в якому читальний зал стане ще й місцем зустрічі громади», – каже Вадим Мендограло.

Третій приклад – Фастів. За кількістю населення це місто – 45 тисяч городян, тобто майже як половина Кам’янця-Подільського. У фокусі уваги проєкту, запропонованого виконкомом Фастівської міської ради і підтриманого Радою Європи, – антикорупційна робота.

Корупція – тема, без якої не обходиться жодна дискусія серед західних партнерів про Україну. Складно заперечити, що вона в нашій державі існує, і що вона гальмує її розвиток. Але ще важливо усвідомлювати, що цю тему активно використовує російська федерація в гібридній війні проти України, всіляко просуваючи образ України як «найкорумпованішої держави в світі».

Розповідаючи про проєкт «Розбудова громади майбутнього: ефективне самоврядування без корупції», який реалізується у Фастівській міській територіальній громаді, Фастівський міський голова Михайло Нетяжук наголошує: «Ми говоримо не просто про боротьбу з корупцією, а про створення умов, за яких корупція неможлива: відкритість, прозорість, вільний доступ громадян до інформації і жорстке реагування на підтверджені факти корупції».

Платформою для досягнення поставленої мети у Фастові бачать розробку Антикорупційного кодексу громади. На запитання про приклади, на які орієнтувалися, Михайло Нетяжук відповідає коротко: «Я таких кодексів не зустрічав і не бачив». Тим не менше, у Фастові вже є досвід розробки Кодексу етики громади, реалізацію якого тут оцінюють однозначно позитивно, стверджуючи: коли є прописані правила, окреслені норми і стандарти, то й порушують їх менше.

«Для нас важливе не тільки прийняття відповідного кодексу, важливий сам процес його написання. Адже коли залучаються громадяни, представники органу місцевого самоврядування, коли точиться громадська дискусія – то й увага громади до відповідної теми зростає», – ділиться досвідом Михайло Нетяжук.

До розробки Антикорупційного кодексу громади, за словами міського голови, будуть залучені всі громадські організації міста, молодь, запрошені представники НАЗК, Національної поліції, прокуратури.

«Намагання демонізувати всі органи влади, представляючи їх корупціонерами, має негативні наслідки для держави Україна. Наголошую, що це один з інструментів, які застосовують рашисти в гібридній війні. Тому треба згуртувати населення, коли з одного боку красти буде неможливо, а з іншого – доброчесні службовці будуть захищені від несправедливих звинувачень. Бо несправедливість звинувачень дуже демотивує», – наголошує Михайло Нетяжук.

Це лише три з десяти проєктів, які отримали гранти від Ради Європи. Проєкти, як можна бачити, різні, але всіх їх об’єднує одна загальна мета: відкритість врядування, посилення діалогу між владою й територіальною громадою та розвиток місцевої демократії.

Іван Гайванович