Back

Українські медійниці взяли участь у конференції Ради Європи «Медіа під час війни» у Тбілісі

ТБІЛІСІ, ГРУЗІЯ 14 ЖОВТНЯ 2022
  • Diminuer la taille du texte
  • Augmenter la taille du texte
  • Imprimer la page
  • Imprimer en PDF
Українські медійниці взяли участь у конференції Ради Європи «Медіа під час війни» у Тбілісі

12-13 жовтня 2022 року Рада Європи провела дводенну регіональну конференцію «Медіа під час війни» у Тбілісі (Грузія).

Патрік Пеннінкс, керівник Департаменту інформаційного суспільства Ради Європи, у своєму вступному слові розповів, що мета конференції – надати представникам медіа України, Грузії, Молдови, Азербайджану та Вірменії платформу для обговорення спільних викликів та шляхів їх подолання.

«З лютого 2022 року органи державної влади, журналісти та медіа в регіоні відчувають нові виклики та прискорення існуючих тенденцій, таких як протидія дезінформації, боротьба зі зростанням та неконтрольованістю мови ворожнечі, виклики для безпеки журналістів, розширення обмежень та поширення пропаганди, а також висвітлення війни.

Ми бачимо разючу схожість медіаландшафту в усіх п’яти присутніх тут країнах. Ось чому ми вирішили запропонувати платформу зацікавленим сторонам із усіх п’яти країн, щоб вони могли поділитися одна з одною спільними проблемами/новинами та ідеями щодо майбутнього медіа», – сказав він.

Рада Європи надає Україні допомогу в рамках Пакету невідкладної допомоги (Immediate Measures Package) Cуспільному мовнику, медійному регулятору для виконання важливих функцій під час війни. Надано підтримку місцевим медійним організаціям для висвітлення війни для місцевих мешканців. Також надано експертизу щодо медійного законодавства, безпеки журналістів і безбар`єрності в медіа.

12 жовтня у  межах конференції відбулася окрема панельна сесія «Медіа в Україні до та після 24 лютого 2022», в ході якої представниці української медіаспільноти розповіли про те, як змінився медіаландшафт в Україні за останні місяці, а також поділилися досвідом подолання викликів воєнного часу.

Світлана Остапа, Голова Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України, розповіла, що з початком повномасштабного наступу Росії Суспільне мовлення України мало виконати три головні завдання: забезпечити безперебійну роботу компанії, створити умови для безпечної роботи працівників та оперативно надавати суспільству перевірену інформацію усіма можливими каналами комунікації (телебачення, радіо та онлайн-платформи).

Ще до 24 лютого було розроблено декілька кризових сценаріїв, завдяки чому вдалося швидко перегрупувати компанію і вжити певних заходів:

  • перенести центральне мовлення й головний офіс із Києва до Львова;
  • посилити протокол безпеки роботи під час військових дій;
  • забезпечити безперебійну роботу всіх регіональних філій;
  • отримати підтримку партнерів у тому числі міжнародних, які допомогли отримати журналістам бронежилети, шоломи, супутникові телефони тощо;
  • запровадити страхування кореспондентів, які працюють в гарячих точках.

«З 24 лютого Суспільний мовник, завдяки цілодобовій роботі всіх платформ, забезпечує українців новинами з перших джерел, канал UA:Перший має шестигодинний слот у Єдиному телемарафоні великих українських телеканалів і безперервно транслює його. Суспільне є лідером з дотримання журналістських стандартів у цьому телемарафоні», – розповіла вона.

Світлана Остапа назвала й інші досягнення Суспільного, здобуті за час повномасштабного вторгнення:

  • забезпечено участь України в пісенному конкурсі «Євробачення–2022», де український гурт Kalush Orchestra переміг;
  • призупинено членство російських ЗМІ в Європейській мовній спілці, Росію усунуто з пісенного конкурсу «Євробачення»;
  • європейські канали користуються сюжетами журналістів Суспільного для створення новин;
  • журналісти Суспільного допомагають документувати злочини росіян в рамках глобальної ініціативи «Розірвати коло безкарності за воєнні злочини Росії»;
  • вироблено близько 16 000 годин власного продукту на телебаченні, радіо та в діджиталі;
  • випущено фільм-розслідування «Буча–2022» про злочини російських військових;

тощо.

За даними дослідження Gradus Research, рейтинг довіри українців до Суспільне.Новини сьогодні складає 87%.

Ольга Руденко, головна редакторка Kyiv Independent, поділилася досвідом розвитку новоствореної редакції в умовах війни. Онлайн-видання було запущено в листопаді 2021 року і вже за кілька місяців зіштовхнулося з викликами війни, та за цей час редакція змогла наростити кількість читачів з 14 тисяч на місяць до мільйона. Kyiv Independent фінансується читачами.

«Оскільки ми публікуємо матеріали виключно англійською мовою, бачимо нашу місію в тому, щоб інформувати весь світ про те, що відбувається в Україні. І з повномасштабним вторгненням ця місія стала особливо важливою», – зазначила головна редакторка.

Команда видання наразі складається з понад 30 осіб, більшість з яких – українці, але є й журналісти з Канади, Франції, Австралії тощо. Коли почалося повномасштабне вторгнення Росії, команда була значно меншою, мала маленьке приміщення для роботи і найбільше боялася, що зникне інтернет і буде неможливо передавати інформацію. Починаючи з 24 лютого редакція працює цілодобово, висвітлюючи події війни для міжнародної аудиторії, всі ресурси спрямовано лише на це.

Ольга Руденко наголосила, що одним із центральних викликів для незалежних українських медіа є фінансування. Також важливу роль відіграє партнерство з іншими організаціями.

Олена Лептуга, шеф-редакторка харківської медіагрупи «Накипіло», розповіла, що в організації обговорювали план дій ще до початку війни, оскільки Харківська область межує з Росією, а також Донецькою та Луганською областями, важливо було підготуватися.

Зокрема, новий план дій включав:

  • запаси їжі і ліків, готівки;
  • створення умов у редакції, яка стала певним прихистком не лише для журналістів, а я для тих, хто потребував;
  • часткову релокацію команди.

За словами Олени Лептуги, регіональним незалежним медіа на війні завжди не вистачає фінансування. «Але я дуже пишаюся своєю командою, яка ні на хвилину не зупинила свою роботу в Харкові, яка в різних ситуація дотримувалася стандартів професії, боролася з дезінформацію, допомагала колегам з-за кордону. Регіональні медіа перебувають на передовій цієї війни. Я також дякую всім міжнародним організаціям, які допомагають нам працювати за умов війни і розповідати правду про неї», – сказала вона.

Ольга Герасим’юк, Голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, нагадала про небезпеку не лише російських ракет, але й російської дезінформації, спрямованої на те, щоб посіяти паніку серед українців.

«Діяльність українських медіа під час російської агресії  підпорядкована єдиній національній меті – спротиву загарбникам, фізичному та інформаційному. На жаль, ворог розуміє важливість нашої інформаційної боротьби – коли росіяни заходять в українські міста та села, вони руйнують усю інформаційну інфраструктуру, цілять по телевежах. Але обладнання ремонтують максимально швидко. Мережі лагодять іноді навіть під обстрілами, ризикуючи життям», – зазначила голова Нацради.

Ольга Герасим’юк також додала, що станом на 1 вересня 2022 року 128 мовників припинили свою роботу через повномасштабне вторгнення Росії, 124 компанії частково або повністю втратили обладнання, сума матеріальних втрат складає більше 10 мільйонів доларів, тисячі людей залишилися без роботи.

За її словами, національний регулятор усіляко підтримує українських мовників в умовах війни. Ще перед вторгненням було проведено серію тренінгів для регіональних медіа щодо того, як журналістам діяти в надзвичайних ситуаціях, комунікувати з владою тощо. Також Нацрада зверталася до Служби безпеки, Міністерства внутрішніх справ, Генштабу з проханням налагодити комунікації з медіа в першу чергу.

Нацрада також виступила ініціатором заборони російських медіа в європейських країнах.

Галина Петренко, директорка ГО «Детектор медіа», нагадала, що її організація вже багато років бореться із російською дезінформацією, і розповіла, що наразі одним із основних джерел дезінформації є Telegram-канали. За її словами, за кілька днів до повномасштабного вторгнення з’явилися десятки нових Telegram-каналів, спрямованих на конкретні населені пункти, які потім Росія або окупувала, або намагалася окупувати.

«Соціологічні дослідження щодо того, звідки українці беруть інформацію протягом війни, показали, що перше місце посідають соціальні мережі, а мережею номер один став саме Telegram, за допомогою якого найпростіше поширювати дезінформацію. А ще рік тому Telegram як джерело інформації використовували лише 12% інтернет-користувачів», – розповіла вона.

Також 12 жовтня у рамках конференція відбулася фотовиставка «Війна Росії проти України: робота журналістів».

У цілому на конференції відбулися п’ять тематичних панельних сесій, присвячених основним викликам, з якими стикаються медіа під час війни та збройних конфліктів:

• безпека журналістів під час війни: місія (не)здійсненна?;

• боротьба з інформаційним безладдям і пропагандою;

• мова ворожнечі в медіа: як російська агресія проти України прискорила вже існуючі виклики (для медіа) та який шлях їх вирішення;

• регулювання медіа під час війни та збройних конфліктів;

• чутливе висвітлення конфлікту в медіа з акцентом на репортажах про війну.

У дискусіях взяли  участь партнери та журналісти з п’яти країн Східного партнерства (Вірменії, Азербайджану, Грузії, Молдови та України), а також міжнародні експерти Ради Європи.

Конференція організована спільно проєктами Ради Європи в Грузії, Азербайджані, Молдові та Україні , які реалізуються Відділом співробітництва у сфері свободи вираження поглядів Департаменту інформаційного суспільства DGI Ради Європи.

Нагадаємо, в межах оновлених пріоритетів Плану дій Ради Європи для України на 2018-2022 рр. реалізовується Проєкт «Підтримка безпеки журналістів та медіа, доступу до інформації, а також комунікаційної стратегії для Офісу Генерального прокурора України», який має на меті підтримати українську медіаспільноту у вирішенні поточних потреб та наслідків російської агресії та війни в Україні.

Стежте за новинами Проєкту в Facebook https://www.facebook.com/CoEUPSIS/.


Підпишіться на нас Підпишіться на нас
      
наш офіс на твіттері наш офіс на твіттері
Наш Facebook Наш Facebook
Council of Europe Office in Ukraine
Контактна Інформація Контактна Інформація
Офіс Ради Європи в Україні
вул. Іллінська, 8, під'їзд 7, поверх 6
Київ, 04070 Україна
Council of Europe Office in Ukraine
8, Illinska str., 7 entrance, 6 floor
Kyiv 04070, Ukraine

Голова Офісу, Представник Генерального секретаря Ради Європи  з питань координації програм співробітництва Ради Європи
пан Стен Ньорлов

Head of Office, Representative of the Secretary General of the Council of Europe on the coordination of cooperation programmes of the Council of Europe 
Mr Steen Nørlov

 Біографічна довідка 

 Biographical note

Tel.+38 044 425 60 01 
          +38 044 425 02 62

kyivcoe.int

Contact form