19-20 жовтня естафету першої в Україні Громадської Асамблеї (ГА) перейняв Славутич. Тут стартувала Громадська Асамблея на тему «Як можемо вдосконалити систему поводження з побутовими відходами в громаді?» Захід організувала Славутицька міська рада за експертної, методологічної та фінансової підтримки проєкту Ради Європи «Зміцнення стійкості демократичних процесів через громадську участь під час війни та в післявоєнний період».

Громадська асамблея Славутицької громади продовжить роботу ще два вікенди – 9-10 та 23-24 листопада 2024 року. За результатами шести днів засідань, 45 членів та членкинь Асамблеї, які представляють соціально-демографічний зріз громади, разом з експертами Ради Європи напрацюють рекомендації щодо поводження з побутовими відходами. Місцева влада зобов’язана розглянути ці пропозиції.

Міський голова Славутича Юрій Фомічев привітав учасників з відкриттям Асамблеї, зауваживши: «Певні інструменти демократії під час війни не діють, тому механізми деліберативної демократії, такі як Громадська Асамблея, є вкрай важливими сьогодні. Я переконаний, що нам варто застосовувати цей інструмент і в майбутньому». Керівниця проєкту Ради Європи Дарина Соколова зазначила: «Завдяки Громадській Асамблеї влада надає мешканцям можливість самостійно пропонувати рішення та рекомендації. Інноваційний характер першої в Україні Громадської Асамблеї відіграє важливу роль у наданні громадянам можливості впливати на прийняття рішень навіть під час війни».

На заході також були присутні представники місцевої влади та члени Наглядової ради Громадської Асамблеї. Перший вікенд був насичений експертними презентаціями та активними дискусіями. За ці два дні учасники Громадської Асамблеї:

• ознайомилися з класифікацією відходів і поточним станом управління ними в громаді;
• вивчили законодавчі та нормативні аспекти поводження з побутовими відходами;
• дізналися про позитивний досвід Шацької громади в управлінні відходами;
• ознайомилися з успішними закордонними практиками.

В другий день Асамблеї відбулася панельна дискусія «Система збору твердих побутових відходів у місті Славутич та її оптимізація». Обговорення та питання до спікерів, а також перший раунд напрацювання ідей були жвавими: адже проблематика Громадської Асамблеї виявилась надзвичайно актуальною та навіть болючою для Славутицької громади.

Підбиваючи підсумки першого вікенду, учасники та учасниці поділилися своїми враженнями:

«Це можливість вільно висловлювати думки та сприяти позитивним змінам у громаді. Сподіваюся, що всі пропозиції будуть враховані у фінальному звіті і реалізовані в Славутичі.»

«Дискусії спонукають до змін і показують реальні проблеми громади. Хочу бути корисним для Славутича і сподіваюся, що завдяки Громадській Асамблеї ми зможемо зрушити  проблемну ситуацію з почутовими відходами з місця та знайти шляхи її вирішення.»

Нагадаємо, Громадська Асамблея – інструмент деліберативної демократії, який вже впроваджено у багатьох країнах Європи та світу. В Україні Громадські Асамблеї відбуваються вперше – одразу в двох громадах паралельно: в  Славутицькій та Звягельській. Планування, підготовка та проведення ГА відповідає Рекомендації Комітету міністрів Ради Європи державам-членам про деліберативну демократію https://go.coe.int/VUeis та міжнародним стандартам демократії участі.

Раніше проєкт Ради Європи «Зміцнення стійкості демократичних процесів через громадську участь під час війни та в післявоєнний період» відібрав координаторок ГА, провів тренінг для координаторів, а також для представниць та представників місцевих влад  Славутицької та Звягельської громад.  Також, громади визначили склади Наглядових рад,  було проведено Форуми зацікавлених сторін, де було обрано теми Громадських Асамблей. Проєкт Ради Європи також залучив експертів і фасилітаторів.

Згідно з методологією, визначеною у співпраці з міжнародними експертами, в обох громадах випадковим домогосподарствам було розіслано по 4000 листів-запрошень. Було проведено сортування зареєстрованих учасників та учасниць, щоб якомога точніше відобразити населення громади віком від 18 років за віком, статтю, рівнем освіти та районом проживання. Із зареєстрованих осіб було обрано по 45 основних (2 місця було зарезервовано для внутрішньо переміщених осіб) та 12 додаткових членів Громадських Асамблей – випадкове жеребкування проводилося за допомогою програмного забезпечення з відкритим кодом Panelot. Щоб залучити якомога ширше коло мешканців та мешканок, у тому числі з-за кордону, на веб-сайті громади можна було подати свої пропозиції та думки щодо теми Асамблеї.

Детальніше про те, як пройшла перша сесія Громадської Асамблеї у Звягелі на тему «Створення урбаністичних просторів як громадських локацій соціальної взаємодії та відновлення»: https://go.coe.int/YHgML